Постанова
Іменем України
21 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 456/694/20
провадження № 61-12952св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - військова частина НОМЕР_1,
треті особи: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06 листопада 2020 року в складі судді Саса С. С. та постанову Львівського апеляційного суду від 18 травня 2021 року в складі колегії суддів: Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог, судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати недійсним протокол засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 191 від 21 січня 2020 року в частині прийняття рішення про зняття його зі складом сім`ї з 4-х осіб з обліку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, для покращення житлових умов у військовій частині НОМЕР_1 ; скасувати підпункт 4.1 пункту 4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23 січня 2020 року № 14агд "Про зарахування (зняття) військовослужбовців та членів їх сімей на квартирний облік військової частини НОМЕР_1" в частині зняття з квартирного обліку військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 разом із членами його сім`ї, як військовослужбовців, які звільнені в запас з лав Збройних Сил України, за підпунктом "а" (у зв`язку з закінченням строку контракту) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу"; зобов`язати житлову комісію військової частини НОМЕР_1 поновити майора ОСОБА_1 та членів його сім`ї на квартирному обліку при військовій частині НОМЕР_1 з 22 грудня 2000 року; зобов`язати житлову комісію військової частини НОМЕР_1 поновити майора ОСОБА_1 та членів його сім`ї у списках осіб, які мають право на першочергове отримання житлових приміщень, з 14 березня 2019 року.
Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 18 травня 2021, позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним протокол засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 191 від 21 січня 2020 року в частині прийняття рішення про зняття майора ОСОБА_1 та членів його сім`ї: дружини ОСОБА_2, дочки ОСОБА_3, сина ОСОБА_4 з обліку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, для покращення житлових умов у військовій частині НОМЕР_1 .
Скасовано підпункт 4.1 пункту 4 Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23 січня 2020 року № 14агд "Про зарахування (зняття) військовослужбовців та членів їх сімей на квартирний облік військової частини НОМЕР_1" в частині зняття з квартирного обліку військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 та членів його сім`ї: дружини ОСОБА_2, дочки ОСОБА_3, сина ОСОБА_4, як військовослужбовців, які звільнені в запас з лав Збройних Сил України, за підпунктом "а" (у зв`язку з закінченням строку контракту) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу".
Зобов`язано житлову комісію військової частини НОМЕР_1 поновити майора ОСОБА_1 та членів його сім`ї дружину ОСОБА_2, дочку ОСОБА_3, сина ОСОБА_4 на квартирному обліку при військовій частині НОМЕР_1 з 22 грудня 2000 року.
Зобов`язано житлову комісію військової частини НОМЕР_1 поновити майора ОСОБА_1 та членів його сім`ї дружину ОСОБА_2, дочку ОСОБА_3, сина ОСОБА_4 у списках осіб, які мають право на першочергове отримання житлових приміщень з 14 березня 2019 року.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що вислуга позивача на військовій службі складає більше, ніж 20 років, а саме: календарна вислуга - 24 роки 10 місяців, пільгова вислуга - 26 років 04 місяці, він був зарахований на облік до 01 січня 2005 року, звільнений з військової служби в запас у зв`язку із закінченням строку контракту та виходом на пільгову пенсію і під час служби не був забезпечений жилим приміщенням, тому відсутні правові підстави для зняття позивача з квартирного обліку у військовій частині.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У липні 2021 року військова частина НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просила скасувати рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06 листопада 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 18 травня 2021 року і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування касаційної скарги заявник зазначав про необхідність відступлення від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 25 березня 2019 року в справі № 359/2295/17, від 20 травня 2019 року в справі № 487/6514/17, від 08 квітня 2020 року в справі № 683/2197/18 та від 20 січня 2021 року у справі № 460/6031/18 (провадження № 12-128гс19), які застосовано судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України);
Також оскаржив судові рішення з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Зазначав, що суди при розгляді справи повинні були врахувати приписи пункту 9 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який чітко визначає коло колишніх військовослужбовців, які мають право залишатися на квартирному обліку після звільнення з військової служби.
Висновки судів про те, що звільнення позивача з військової служби пов`язане з його виходом на пенсію є безпідставними, оскільки позивача було звільнено з військової служби у запас за підпунктом "а" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" як військовослужбовця, строк дії контакту якого закінчився. Вже після свого звільнення і прийняття житловою комісією рішення про зняття з квартирного обліку позивач звернувся до відповідних державних структур з питання оформлення пенсії. Інформація про дату виходу позивача на пенсію військовій частині НОМЕР_1 не відома.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали зі Стрийського міськрайонного суду Львівської області.
15 листопада 2021 року справа № 456/694/20 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 13 вересня 2022року справу призначено до судового розгляду.
ОСОБА_2 направила відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Позиція Верховного Суду
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до положень статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, із цивільних, трудових, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (пункт 1 частини першої статті 4 КАС України).
Публічно-правовий спір - це, зокрема спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).
Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Отже, до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_1 звернувся з позовом для захисту своїх житлових прав.
Однак при цьому суди залишили поза увагою, що в обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на порушення його прав та гарантій військовослужбовця, а саме невиконання відповідачем обов`язку забезпечення належним жилим приміщенням (зняття з черги на покращення житлових умов та квартирного обліку військової частини НОМЕР_1 ), який є складовою системи соціального захисту військовослужбовців відповідно до приписів Конституції України та Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".