ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2022 року
м. Київ
cправа № 908/864/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
кредитора: Колошина О.В.,
боржника: не з`явився,
скаржника: не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 19.07.2022 (колегія суддів у складі: Парусніков Ю.Б.- головуючий, Білецька Л.М., Вечірко І.О.)
у справі №908/864/21
за заявою ОСОБА_2
про неплатоспроможність,
кредитор ОСОБА_3
ВСТАНОВИВ:
Рух справи
1. ОСОБА_2 (далі - Боржник) звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність.
2. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.05.2021 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність Боржника, введено процедуру реструктуризації боргів боржника.
3. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.07.2021 визнано грошові вимоги ОСОБА_3 до Боржника в сумі 973000,00 грн.
4. Постановою Господарського суду Запорізької області від 08.09.2021 визнано Боржника банкрутом, введено процедуру погашення боргів Боржника.
Стислий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
5. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.12.2021 затверджено звіт керуючого реалізацією, завершено процедуру погашення боргів Боржника, вирішено звільнити банкрута Боржника від боргів (з урахуванням вимог статті 132 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ)), закрито провадження у справі.
6. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2022 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (далі - Скаржник) на зазначену ухвалу суду першої інстанції.
7. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.07.2022 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Скаржника на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
8. Ухвала мотивована тим, що Скаржник не набув статусу кредитора у справі, а з матеріалів справи не вбачається вирішення оскаржуваним судовим рішенням питання про його права та обов`язки.
Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
9. Скаржник подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 19.07.2022 та передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду апеляційної скарги Скаржника на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.12.2021.
10. Скаржник вважає, що суд касаційної інстанції в оскаржуваній ухвалі застосував норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 16.01.2020 у справі №908/976/19.
11. На думку Скаржника, апеляційний господарський суд порушив вимоги статей 2, 236, 254, 264 ГПК України, оскільки закрив апеляційне провадження за скаргою особи, щодо прав, інтересів та (або) обов`язків якої поставлено оскаржувану ухвалу, чим позбавив Скаржника судового захисту.
12. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статей 7, 65 КУзПБ щодо порядку розгляду спорів про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником та можливості усунення арбітражного керуючого від виконання повноважень керуючого реалізацією майна з урахуванням неналежного виконання ним своїх обов`язків, зокрема щодо виявлення та реалізації майнових активів боржника, які було відчужено навмисно задля ухилення від виконання зобов`язань перед кредиторами.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
13. Боржник надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
14. Боржник погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що сама по собі наявність у Скаржника кредиторських вимог до Боржника не свідчить про вирішення його прав, інтересів та обов`язків внаслідок розгляду цієї справи з урахуванням того, що Скаржник свої кредиторські вимоги не заявив.
15. На думку Боржника, обставини справи, що розглядається, не є подібними до справи №908/976/19, на постанову Верховного Суду в якій посилається Скаржник.
16. Також Боржник наголошує, що Скаржник не зазначає, які саме дії не були вчинені арбітражним керуючим, спрямовані на виявлення та повернення активів Боржника, а на момент порушення провадження у справі №201/6138/21 справа, що розглядається, вже була порушена і грошові вимоги до Боржника у випадку їх наявності саме до Боржника мали бути заявлені до Господарського суду Запорізької області, тоді як Скаржник таким правом не скористався.
Позиція Верховного Суду
17. Керуючись вимогами статей 14, 300 ГПК України, Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.
18. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього суду; вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
19. Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
20. При цьому "право на суд" та право на "доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише у такий спосіб та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (Philis v Greece (Філіс), §59; De Geouffre de la Pradelle v France (Де Жуфр де ла Прадель проти Франції), §28, і Stanev v Bulgaria (Станєв проти Болгарії) [ВП], §229).
21. Стаття 129 Конституції України до основних засад судочинства відносить забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
22. Тобто конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.
23. Частиною 1 статті 2 далі - КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
24. Згідно з частиною 6 статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому ГПК України для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який втратив чинність 21.10.2019 у зв`язку з введенням в дію КУзПБ.
25. При цьому пунктом 4 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
26. Отже, реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, зокрема, в провадженні у справі про банкрутство - норм ГПК України та КУзПБ.
27. Частина 1 статті 254 ГПК України визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.
28. При цьому відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, зокрема, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
29. Разом з тим суб`єктний склад учасників господарського процесу за ГПК України є іншим, ніж склад учасників у справі про банкрутство за Законом про банкрутство та КУзПБ. Перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство наведеними нормами віднесено також інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
30. Однак у справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
31. Відповідна правова позиція є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та викладена суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі № Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі № 916/3206/17, від 03.06.2020 у справі № 910/18031/14, від 19.05.2020 у справі № 908/2332/19, від 03.03.2020 у справі № 904/7965/16, від 20.02.2019 у справі № 5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі №911/5186/14.
32. Згідно зі статтею 1 КУзПБ учасниками у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір. Зокрема, сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).
33. Порядок набуття кредитором (окрім кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство) статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначається статтею 45 КУзПБ.
34. Приписами статті 45 КУзПБ встановлено, зокрема, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.