ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2022 року
м. Київ
справа №818/332/17
касаційне провадження № К/9901/1028/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС
на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2017 року (головуючий суддя - Кунець О.М.)
та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Чалий І.С.; судді - П`янова Я.В., Зеленський В.В.)
у справі № 818/332/17
за позовом Приватного акціонерного товариства "Монделіс Україна"
до Офісу великих платників податків ДФС,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Охтирська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Сумській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
У березні 2017 року Приватне акціонерне товариство "Монделіс Україна" (далі - ПрАТ "Монделіс Україна"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі - Офіс ВПП ДФС; відповідач; контролюючий орган), в якому просило: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невідображення в інтегрованій картці платника суми надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств ПрАТ "Монделіс Україна" в розмірі 158329720,96 грн станом на 28 грудня 2016 року на підставі заяви позивача від 28 грудня 2016 року № 2745; визнати протиправною бездіяльність контролюючого органу щодо нескладання висновку про повернення ПрАТ "Монделіс Україна" суми надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 78329720,00 грн на підставі заяви позивача від 28 грудня 2016 року № 2745; зобов`язати відповідача відобразити в інтегрованій картці платника з податку на прибуток підприємств інформацію про суму надміру сплачених грошових зобов`язань ПрАТ "Монделіс Україна" в розмірі 158329720,96 грн, наявну станом на 28 грудня 2016 року; зобов`язати Офіс ВПП ДФС подати висновок про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 78329720,00 грн на поточний рахунок позивача в Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області.
Сумський окружний адміністративний суд постановою від 18 серпня 2017 року адміністративний позов задовольнив частково. Зобов`язав відповідача здійснити коригування даних інтегрованої картки платника з податку на прибуток підприємств, відобразивши (змінивши) в інтегрованій картці інформацію станом на 28 грудня 2016 року про суми надміру сплачених грошових зобов`язань позивача, а саме замість суми 103132292,39 грн, яка обліковувалася як надміру сплачені грошові зобов`язання ПрАТ "Монделіс Україна" станом на 28 грудня 2016 року, виправити відповідну інформацію, вказавши суму надміру сплаченого грошового зобов`язання (станом на 28 грудня 2016 року), загальний розмір якої становить 158329720,96 грн. В іншій частині позову відмовив.
Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 27 листопада 2017 року постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2017 року скасував у частині відмови в задоволенні позову та прийняв у цій частині нову - про задоволення позовних вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Офіс ВПП ДФС звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2017 року в частині задоволення позову, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому зазначає, що він не має повноважень змінювати алгоритм контролю податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 30 грудня 2013 року № 872, або діяти врозріз із законодавчим актом, законність якого затверджена Міністерством юстиції України.
Верховний Суд ухвалою від 23 січня 2018 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу ВПП ДФС.
02 лютого 2018 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до показників декларації з податку на прибуток за 2013 рік платником самостійно нараховано (узгоджено) податкові зобов`язання за 2013 рік у розмірі 139425723,00 грн (значення рядка 11 декларації за 2013 рік).
Однак, протягом 2013 року позивач перебував на консолідованій сплаті податку на прибуток та сплачував податок за своїм місцезнаходженням, а також за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.
Тому, із вказаних 139425723,00 грн сума податку на прибуток, нарахована та сплачена за місцезнаходженням філій, становить 4206410,00 грн (рядок 13.2 додатка ЗП до декларації за 2013 рік). Також ПрАТ "Монделіс Україна" задекларовано та перераховано податок на прибуток з іноземних джерел, що сплачений за кордоном, у розмірі 51076,00 грн (рядок 13.1 додатка ЗП до декларації за 2013 рік).
Тобто, сума нарахованого податку, що за результатами декларування за 2013 рік мала бути сплачена за місцезнаходженням платника, становить 135168237,00 грн (139425723,00 - 4206410,00 - 51076,00).
Протягом 2013 року на виконання вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) позивач сплачував щомісячні авансові внески, визначені на підставі декларації за три квартали 2012 року (авансові внески за січень та лютий 2013 року), та на підставі декларації за 2012 рік (авансові внески з березня по грудень 2013 року).
Таким чином, за місцезнаходженням ПрАТ "Монделіс Україна" сплачено 142728130,00 грн щомісячних авансових внесків з податку на прибуток підприємств (нараховано за декларацією 142711456,00 грн - рядок 13.7 декларації за 2013 рік).
Також позивачем протягом 2013 року сплачено 53693913,00 грн у вигляді авансових внесків при виплаті дивідендів (рядок 13.5.1 додатка ЗП декларації за 2013 рік).
Отже, протягом 2013 року ПрАТ "Монделіс Україна" сплачено авансові внески в розмірі 196422043,00 грн (142728130,00 + 53693913,00 = 196422043,00 грн), що на 61253806,00 грн більше, ніж узгоджено (нараховано) податку за 2013 рік (135168237,00 грн).
Сума 61253806,00 грн складається з таких сум: 7559893,00 грн (135168237,00 грн - сума нарахованого податку, яка мала бути сплачена позивачем за 2013 рік, а фактично сплачено 142728130,00 грн) та 53693913,00 грн - сума сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів.
Щодо переплати в розмірі 7559893,00 грн, то, зокрема судом апеляційної інстанції, з`ясовано, що спір між сторонами відсутній, що контролюючим органом у касаційній скарзі фактично не заперечується.