ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 460/5315/20
адміністративне провадження № К/990/12582/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року (суддя: Дудар О.М.) та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року (судді: Святецький В.В., Довгополова О.М., Гудима Л.Я.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Рівненської обласної прокуратури, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Офіс Генерального прокурора України, про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних- вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до прокуратури Рівненської області, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення кадрової комісії від 9 квітня 2020 року № 192 про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.
- визнати протиправним і скасувати наказ прокурора Рівненської області від 30 квітня 2020 року № 351-к про звільнення позивача з посади начальника відділу інформаційних технологій прокуратури Рівненської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 04 травня 2020 року;
- поновити позивача на посаді, рівнозначній, яку він займав станом на 4 травня 2020 року;
- стягнути з прокуратури Рівненської області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірні рішення та наказ є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки рішення кадрової комісії, як підстава звільнення, не відповідає критеріям обґрунтованості та безсторонності.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року позовні вимоги задоволені частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 9 квітня 2020 року № 192 про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Визнано протиправним та скасовано рішення Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, зафіксоване у протоколі засідання від 9 квітня 2020 року № 5 щодо відмови позивачу у призначенні нового дня для проходження іспиту з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та ухвалення рішення про неуспішне проходження атестації. Визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Рівненської області від 30 квітня 2020 року № 351-к про звільнення позивача з посади начальника відділу інформаційних технологій прокуратури Рівненської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 04 травня 2020 року. Стягнуто на користь позивача з Рівненської обласної прокуратури середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 49 4785 гривень 28 копійок, без врахування обов`язкових до сплати платежів.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на момент звільнення позивача з посади відповідно до пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII вказаним законом не було передбачено звільнення прокурора з посади в разі прийняття рішення кадровою комісією про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" № 113-IX зміни до пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII не вносилися.
За змістом оскаржуваного наказу, позивач звільнений з посади на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону №1697-VII. Проте, в даному наказі не зазначена конкретна підстава для звільнення, що породжує для позивача негативні наслідки - стан юридичної невизначеності щодо підстав такого звільнення.
Також, на думку суду першої інстанції, ліквідація чи реорганізація Прокуратури Рівненської області та скорочення кількості прокурорів у Прокуратурі Рівненської області, в якій позивач обіймав посаду до звільнення, не відбулися.
За таких обставин суду першої інстанції дійшов висновку про невідповідність наказу про звільнення позивача вимогам Закону №1697-VII у зв`язку з порушенням принципу юридичної визначеності щодо підстави звільнення, який є однією зі складових принципу верховенства права.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року скасовано рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року та ухвалено нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржуване позивачем рішення кадрової комісії є обґрунтованим, мотивованим, містить посилання на нормативно-правові акти, обґрунтування щодо набрання позивачем за результатами складання іспиту у формі тестування на знання та вміння у застосуванні закону і відповідність здійснювати повноваження прокурора 63 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту, а тому підстави для його скасування відсутні.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що підставою для звільнення прокурора є настання однієї з підстав, визначених у підпунктах 1 - 4 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX, зокрема й рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури;
по-друге, Закон не вимагає додаткової підстави для звільнення, зокрема такої, як ліквідація чи реорганізація органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або скорочення кількості прокурорів органу прокуратури. Закон визначає, що звільнення відбувається не з підстав, установлених пунктом 9 частини першої статті 51 Закону України,,Про прокуратуру, а на підставі цього пункту, що є нормативною підставою.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що фактологічною підставою для звільнення є одна з підстав, передбачених підпунктами 1 - 4 пункту 19 розділу ІІ Закону № 113-IX, а нормативною підставою є пункт 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру".
За висновком суду апеляційної інстанції, позивач, який неуспішно пройшов атестацію, правомірно звільнений з посади начальника відділу інформаційних технологій прокуратури Рівненської області та органів прокуратури з підстав, передбачених пунктом 9 частини першої статті 51 Закону України,,Про прокуратуру та відповідно до підпункту 4 пункту 19 розділу ІІ,,Прикінцеві і перехідні положення Закону № 113-IX.
При цьому колегія суддів відхилила доводи позивача про те, що під час тестування мали місце технічні збої, оскільки позивач повідомив про цей факт членів комісії ще до початку тестування о 12 год. 13 хв.. Однак, під час самої процедури тестування позивач з такими заявами до комісії не звертався, відповідний акт не складався. Крім того, позивач пояснив, що під час тестування комп`ютер "зависав". Однак, даний факт нічим не підтверджений, а також спростовується достроковим закінченням позивачем тестування.
Додатковим рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року відмовлено позивачу у стягненні на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, Рівненської обласної прокуратури, витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10100,00 грн., оскільки за правилами частини першої статті 139 КАС України всі судові витрати підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу лише при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Касаційна скарга позивача подана на підставі пунктів 1,4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Скаржник вказує, що при винесені рішення судом апеляційної інстанції не врахований висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24 червня 2021 року у справі № 280/5009/20 в частині оспорювання кількості набраних балів на етапі атестації, а також судом апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 24 травня 2019 року у справі № 815/1554/17 в частині відсутності правової визначеності в оскаржуваному наказі.
Також позивач не погоджується з додатковим рішенням суду першої інстанції та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року. Просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.
У касаційній скарзі скаржник вказує, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа. Враховуючи, що відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.
На переконання скаржника є можливим отримання коштів готівкою адвокатом, який здійснює свою діяльність у формі адвокатського бюро.
Скаржник зазначив, що довідка адвокатського бюро Олексія Бурми "Крікс" є належним та достовірним доказом отримання грошових коштів від ОСОБА_1 в рахунок оплати наданої професійної правничої допомоги.
Позиція інших учасників справи
Відповідачі у відзивах на касаційну скаргу просять відмовити у її задоволенні, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 червня 2022 року (судді: Загороднюк А.Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.) відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду 22 вересня 2022 року справу призначено до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Позивач з 11 серпня 2003 року працював на різних посадах в органах прокуратури, що підтверджується трудовою книжкою позивача (т.1, а.с.10-13).
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочерговий заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року № 113-IX (далі- Закон № 113-IX), який набрав чинності з 25 вересня 2019 року, запроваджено процедуру атестації прокурорів, як передумову переведення на посаду прокурорів в обласні прокуратури.
Порядок проходження прокурорами атестації затверджений наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року № 221 (т.1, а.с.212-216).
10 жовтня 2019 року позивач подав заяву про переведення його на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію (т.2, а.с.18).
Наказом Генерального прокурора від 17 жовтня 2019 року № 233 затверджений Порядок роботи кадрових комісій (т.1, а.с.224-227, т.2, а.с.48-66).
Наказом Генерального прокурора № 78 від 07 лютого 2020 року створена Друга кадрова комісія з атестації прокурорів регіональних прокуратур (т.2, а.с.79-80).
Наказом в.о. Генерального прокурора від 06 березня 2020 року №136 внесені зміни, зокрема, до наказу Генерального прокурора від 07 лютого 2020 року №78 в частині складу Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур (т.2, а.с.81).
На підставі заяви від 10 жовтня 2019 року позивач допущений до складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, який відбувся 03 березня 2020 року.
Згідно з відомістю про результати тестування на знання та вміння у застосуванні закону і відповідність здійснювати повноваження прокурора позивач за результатами тестування набрав 63 бали (т.2, а.с.19-21).
Про результат проходження вказаного іспиту він був ознайомлений під особистий підпис у зазначеній відомості.
За результатами засідання Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, зафіксованого протоколом від 09 квітня 2020 року № 5 прийнято рішення про відмову позивачу у призначенні нового дня для проходження іспиту з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та ухвалення рішення про неуспішне проходження атестації.
Також за результатами засідання Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, зафіксованого протоколом від 09 квітня 2020 року № 5 прийнято рішення № 192 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора" згідно з яким позивач за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрав 63 бали, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту, він не допускається до проходження наступних етапів атестації. У зв`язку з цим, начальник відділу інформаційних технологій прокуратури Рівненської області ОСОБА_1, неуспішно пройшов атестацію (т.1, а.с.17, т.2, а.с.47).
На підставі рішення Другої кадрової комісії від 09 квітня 2020 року № 192, наказом Рівненської обласної прокуратури від 30 квітня 2020 року № 351 - к позивач звільнений з посади начальника відділу інформаційних технологій прокуратури Рівненської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 04 травня 2020 року (т.1, а.с.14).
Не погоджуючись із правомірністю винесення вказаного рішення та наказу, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Релевантні джерела права й акти їх застосування
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (стаття 43 Конституції України).
Статтями 2, 5 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) закріплено право громадян України на працю і гарантії держави в правовому захисті працездатним громадянам від незаконного звільнення.
Відповідно до статті 222 КЗпП України особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.
Статтею 4 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон №1697-VII) встановлено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Законом № 1697-VII забезпечуються гарантії незалежності прокурора, зокрема, щодо особливого порядку його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо.
Законом України від 19 вересня 2019 року № 113-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (діє з 25 вересня 2019 року) запроваджено реформування системи органів прокуратури, у зв`язку із чим до Закону № 1697-VII були внесені зміни.
У тексті Закону № 1697-VII слова "Генеральна прокуратура України", "регіональні прокуратури", "місцеві прокуратури" замінено відповідно словами "Офіс Генерального прокурора", "обласні прокуратури", "окружні прокуратури".
Згідно з пунктами 6, 7 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 113-ІХ з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру". Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
Пунктом 10 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 113-ІХ установлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
Згідно з пунктом 11 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.
Пунктом 14 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.
На виконання вимог Закону № 113-IX наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року № 221 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок №221).
Відповідно до пункту 1 розділу 1 Порядку № 221 атестація прокурорів - це встановлена розділом II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX і цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.
Згідно з пунктами 2, 4 розділу 1 Порядку № 221 атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями. Порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій визначаються відповідними наказами Генерального прокурора.
За приписами пунктів 9, 10 розділу І Порядку №221 атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 цього Порядку.
Заява, вказана у пункті 9 розділу І цього Порядку, подається Генеральному прокурору прокурорами Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), прокурорами регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних), прокурорами місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та інших військових прокуратур (на правах місцевих) до 15 жовтня 2019 року (включно). Заява підписується прокурором особисто.
Відповідно до пункту 11 розділу 1 Порядку № 221 особиста участь прокурора на всіх етапах атестації є обов`язковою. Перед кожним етапом атестації прокурор пред`являє кадровій комісії паспорт або службове посвідчення прокурора. У разі неявки прокурора для проходження відповідного етапу атестації у встановлені кадровою комісією дату, час та місце, кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Факт неявки прокурора фіксується кадровою комісією у протоколі засідання, під час якого мав відбуватися відповідний етап атестації такого прокурора. У виключних випадках, за наявності заяви, підписаної прокурором або належним чином уповноваженою ним особою (якщо сам прокурор за станом здоров`я не може її підписати або подати особисто до комісії) про перенесення дати іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, або дати іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, або дати співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, кадрова комісія має право протягом трьох робочих днів з дня отримання такої заяви ухвалити рішення про перенесення дати складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора. Заява має бути передана безпосередньо секретарю відповідної кадрової комісії не пізніше трьох днів з дати, на яку було призначено іспит, співбесіду відповідного прокурора. До заяви має бути долучена копія документа, що підтверджує інформацію про поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. У разі неможливості надати документальне підтвердження інформації про причини неявки в день подання заяви прокурор має надати таке документальне підтвердження в день, на який комісією було перенесено проходження відповідного етапу атестації, однак до початку складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. Якщо прокурор не надасть документальне підтвердження інформації про поважні причини його неявки до початку перенесеного складення відповідного іспиту, проходження співбесіди, комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Якщо заява прокурора подана до кадрової комісії з порушенням строку, визначеного цим пунктом, або якщо у заяві не вказані поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проведення співбесіди кадрова комісія ухвалює рішення про відмову у перенесенні дати та про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Інформація про нову дату складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора оприлюднюється на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора). З моменту оприлюднення відповідної інформації прокурор вважається повідомленим належним чином про нову дату проведення відповідного етапу атестації.
Згідно з пунктом 7 розділу І Порядку № 221 повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
Спірні правовідносини, які склались у цій справі, зводяться до питання щодо правомірності звільнення позивача на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII (ліквідація чи реорганізація органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури), у зв`язку з неуспішним проходженням прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора (1 етап).
При цьому, одним із ключових у цій справі є питання щодо правильного розуміння сутності нормативного врегулювання підстав звільнення прокурорів з посади прокурора, що міститься в пункті 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IXяк ліквідація чи реорганізація органу прокуратури, в яко, а саме: чи обов`язковою для звільнення прокурора в разі неуспішного проходження ним атестації є ще й одна з таких підстав, му прокурор обіймає посаду, або скорочення кількості прокурорів органу прокуратури (пункт 9 частини першої статті 51 № 1697-VII).
Зі змісту пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX висновується, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом обіймають посади в Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" за умови настання однієї з таких підстав: