Постанова
Іменем України
22 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 192/346/18
провадження № 61-7325св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
третя особа - Солонянська державна нотаріальна контора,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 липня 2022 року у складі колегії суддів: Свистунової О. В., Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А. у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Солонянська державна нотаріальна контора, про встановлення факту родинних відносин, встановлення факту належності правовстановлюючого документу, визнання свідоцтв про право на спадщину за законом та договору про розподіл спадкового майна недійсними, стягнення безпідставно набутих грошових коштів,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та вимог заяви
У лютому 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом в якому просили:
- встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та помер ІНФОРМАЦІЯ_2, який є дідом позивачів по лінії їх батька ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 та помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- встановити факт належності договору купівлі-продажу від 19 серпня 1971 року на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, посвідченого державним нотаріусом Солонянської державної нотаріальної контори Варакутою І. М., зареєстрованого в реєстрі за № 1233, - ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, видані 03 листопада 2006 року державним нотаріусом Солонянської державної нотаріальної контори Супруненко А. М., ОСОБА_6 після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 : на 1/2 частку житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та розташований на приватизованій земельній ділянці площею 0,4885 га, яка надана для будівництва житлового будинку площею 0,040 га та підсобного господарства площею 0,4485 га, що зареєстроване в реєстрі за № 4957;
- на 1/2 частку автомобіля марки М 2140, 1984 року випуску, колір - рубін, шасі № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_3, зареєстрований Дніпропетровським МРЕВ 1 УДАІ УМВС в Дніпропетровській області 22 грудня 2000 року, що зареєстроване в реєстрі № 4958;
- на 1/2 частку приватизованої земельної ділянки площею 0,4885 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та надана для будівництва житлового будинку площею 0,040 га, та для ведення підсобного господарства площею 0,4485 га, що зареєстроване в реєстрі за № 4963;
- визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, видані 20 вересня 2006 року державним нотаріусом Солонянської державної нотаріальної контори Супруненко А. М., ОСОБА_6 після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 : на 1/2 частку земельної ділянки площею 5,0073 га в межах згідно з планом, що розташована на території Сурсько-Михайлівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що зареєстроване в реєстрі за № 4076;
- на 1/2 частку грошових внесків з усіма видами компенсацій в розмірі 2 868,13 грн, що знаходяться на зберіганні в філії - Солонянське відділення № 3002 на рахунку № НОМЕР_4 із залишком 4,52 грн, та в філії 3002/02 с. Сурсько-Михайлівка Солонянського району Дніпропетровської області на рахунках: № НОМЕР_5 із залишком 7,86 грн, № НОМЕР_6 із залишком 5,19 грн, № НОМЕР_7 (компенсація) із залишком 5 718,70 грн, що зареєстроване в реєстрі за № 4077;
- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 2006 року державним нотаріусом Солонянської державної нотаріальної контори Супруненко А. М., ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на 1/2 частку житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та розташований на приватизованій земельній ділянці площею 0,4885 га, яка надана для будівництва житлового будинку площею 0,040 га та підсобного господарства площею 0,4485 га, що зареєстроване в реєстрі за № 4959;
- визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, видані 03 листопада 2006 року державним нотаріусом Солонянської державної нотаріальної контори Супруненко А. М., ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 : на 1/2 частку автомобіля марки М 2140, 1984 року випуску, колір - рубін, шасі № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_3, зареєстрований Дніпропетровським МРЕВ 1 УДАІ УМВС в Дніпропетровській області 22 грудня 2000 року, що зареєстроване в реєстрі за № 4960;
- на 1/2 частку приватизованої земельної ділянки площею 0,4885 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та надана для будівництва житлового будинку площею 0,040 га, та для ведення підсобного господарства площею 0,4485 га, що зареєстроване в реєстрі за № 4964;
- визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, видані 20 вересня 2006 року державним нотаріусом Солонянської державної нотаріальної контори Супруненко А. М., ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 : на 1/2 частку земельної ділянки площею 5,0073 га в межах згідно з планом, що розташована на території Сурсько-Михайлівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що зареєстроване в реєстрі за № 4078; на 1/2 частку грошових внесків з усіма видами компенсацій в розмірі 2 868,13 грн, що знаходяться на зберіганні в філії - Солонянське відділення № 3002 на рахунку № НОМЕР_4 із залишком 4,52 грн, та в філії 3002/02 с. Сурсько-Михайлівка Солонянського району Дніпропетровської області на рахунках: № НОМЕР_5 із залишком 7,86 грн, № НОМЕР_6 із залишком 5,19 грн, № НОМЕР_7 (компенсація) із залишком 5 718,70 грн, що зареєстроване в реєстрі за № 4079;
- визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, видані 02 березня 2016 року державним нотаріусом Солонянської державної нотаріальної контори Супруненко А. М., ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 : на 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та розташований на приватизованій земельній ділянці площею 0,4885 га (державний акт на право власності на земельну ділянку серії Сл I-ДП № 009926), що зареєстроване в реєстрі за № 1-446;
- на 1/2 частку приватизованої земельної ділянки, площею 0,0400 га, в межах згідно з планом, яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що зареєстроване в реєстрі за № 1-447;
- на 1/2 частку приватизованої земельної ділянки, площею 0,4485 га, в межах згідно з планом, яка надана для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що зареєстроване в реєстрі за № 1-448;
- визнати недійсним договір про розподіл спадкового майна від 20 вересня 2006 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_6, посвідчений державним нотаріусом Солонянської державної нотаріальної контори Супруненко А. М. та зареєстрований в реєстрі за № 4080;
- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 10 120,19 грн;
- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2, безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 10 120,19 грн.
05 квітня 2022 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Гусакової О. Б. про ухвалення додаткового рішення, де було зазначено про те, що апеляційним судом при ухваленні рішення не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, що складаються із витрат на професійну правничу допомогу.
Клопотання мотивовано тим, що в апеляційній скарзі було зазначено, що позивачі планують понести під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн, докази понесення яких будуть подані протягом п`яти днів з дня прийняття рішення по суті справи. Враховуючи, що судове засідання 24 березня 2022 року проходило без участі сторін та до 31 березня 2022 року (коли на електрону пошту адвоката позивачів надійшов повний текст судового рішення) їм не було відомо про результат розгляду справи, а тому вважали, що ними пропущено з поважних причин строк для подання цих доказів.
Представник заявників зазначав, що 15 червня 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали з адвокатом Гусаковою О. Б. додаткову угоду до договору про надання правової допомоги № 33. Відповідно до умов вказаної угоди, вартість гонорару адвоката становить 1 800 грн за одну годину, але не більше 15 000 грн, які у повному обсязі були сплачені позивачами, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 40 від 15 червня 2021 року. Докази виконання адвокатом робіт, визначених додатковою угодою до договору підтверджується актом виконаних робіт з детальним описом від 31 березня 2022 року.
Крім того, позивачами було понесено витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 49 500 грн, на підтвердження чого після ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення було подано клопотання від 14 червня 2021 року про долучення доказів понесення таких витрат, проте це питання судом першої інстанції не розглядалося, оскільки у задоволенні позову було відмовлено, а тому, враховуючи результат розгляду справи, судом апеляційної інстанції має бути також вирішено питання про відшкодування позивачам витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 49 500 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Солонянський районний суд Дніпропетровської області рішенням від 11 червня 2021 року під головуванням судді Стрельникова О. О. у задоволенні позовних вимог відмовив.
Дніпровський апеляційний суд постановою від 24 березня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнив частково.
Рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 11 червня 2021 року скасував та ухвалив нове.
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Солонянська державна нотаріальна контора, про встановлення факту родинних відносин, встановлення факту належності правовстановлюючого документу, визнання свідоцтв про право на спадщину за законом та договору про розподіл спадкового майна недійсними, стягнення безпідставно набутих грошових коштів, задовольнив частково:
- встановив факт родинних відносин між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та помер ІНФОРМАЦІЯ_2, який є дідом позивачів по лінії їх батька ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 та помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- встановив факт належності договору купівлі-продажу від 19 серпня 1971 року на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, посвідченого державним нотаріусом Солонянської державної нотаріальної контори Варакутою І. М., зареєстрованого в реєстрі за № 1233 ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- визнано недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, видані 03 листопада 2006 року державним нотаріусом Солонянської державної нотаріальної контори Супруненко А. М., ОСОБА_6 після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 : на 1/2 частку житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та розташований на приватизованій земельній ділянці площею 0,4885 га, яка надана для будівництва житлового будинку площею 0,040 га та підсобного господарства площею 0,4485 га, що зареєстроване в реєстрі за № 4957; на 1/2 частку автомобіля марки М 2140, 1984 року випуску, колір - рубін, шасі № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_3, зареєстрований Дніпропетровським МРЕВ 1 УДАІ УМВС в Дніпропетровській області 22 грудня 2000 року, що зареєстроване в реєстрі № 4958; на 1/2 частку приватизованої земельної ділянки площею 0,4885 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та надана для будівництва житлового будинку площею 0,040 га, та для ведення підсобного господарства площею 0,4485 га, що зареєстроване в реєстрі за № 4963;
- визнав недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, видані 20 вересня 2006 року державним нотаріусом Солонянської державної нотаріальної контори Супруненко А. М., ОСОБА_6 після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 : на 1/2 частку земельної ділянки площею 5,0073 га в межах згідно з планом, що розташована на території Сурсько-Михайлівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що зареєстроване в реєстрі за № 4076; на 1/2 частку грошових внесків з усіма видами компенсацій в розмірі 2 868,13 грн, що знаходяться на зберіганні в філії - Солонянське відділення № 3002 на рахунку № НОМЕР_4 із залишком 4,52 грн, та в філії 3002/02 с. Сурсько-Михайлівка Солонянського району Дніпропетровської області на рахунках: № НОМЕР_5 із залишком 7,86 грн, № НОМЕР_6 із залишком 5,19 грн, № НОМЕР_7 (компенсація) із залишком 5 718,70 грн, що зареєстроване в реєстрі за № 4077;
- визнав недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 2006 року державним нотаріусом Солонянської державної нотаріальної контори Супруненко А. М. ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на 1/2 частку житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та розташований на приватизованій земельній ділянці площею 0,4885 га, яка надана для будівництва житлового будинку площею 0,040 га та підсобного господарства площею 0,4485 га, що зареєстроване в реєстрі за № 4959;
- визнав недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, видані 03 листопада 2006 року державним нотаріусом Солонянської державної нотаріальної контори Супруненко А. М., ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 : на 1/2 частку автомобіля марки М 2140, 1984 року випуску, колір - рубін, шасі № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_3, зареєстрований Дніпропетровським МРЕВ 1 УДАІ УМВС в Дніпропетровській області 22 грудня 2000 року, що зареєстроване в реєстрі за № 4960; на 1/2 частку приватизованої земельної ділянки площею 0,4885 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та надана для будівництва житлового будинку площею 0,040 га, та для ведення підсобного господарства площею 0,4485 га, що зареєстроване в реєстрі за № 4964;
- визнав недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, видані 20 вересня 2006 року державним нотаріусом Солонянської державної нотаріальної контори Супруненко А. М., ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 : на 1/2 частку земельної ділянки площею 5,0073 га в межах згідно з планом, що розташована на території Сурсько-Михайлівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що зареєстроване в реєстрі за № 4078; на 1/2 частку грошових внесків з усіма видами компенсацій в розмірі 2 868,13 грн, що знаходяться на зберіганні в філії - Солонянське відділення № 3002 на рахунку № НОМЕР_4 із залишком 4,52 грн, та в філії 3002/02 с. Сурсько-Михайлівка Солонянського району Дніпропетровської області на рахунках: № НОМЕР_5 із залишком 7,86 грн, № НОМЕР_6 із залишком 5,19 грн, № НОМЕР_7 (компенсація) із залишком 5 718,70 грн, що зареєстроване в реєстрі за № 4079;
- визнав недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, видані 02 березня 2016 року державним нотаріусом Солонянської державної нотаріальної контори Супруненко А. М., ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 : на 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та розташований на приватизованій земельній ділянці площею 0,4885 га (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії Сл I-ДП № 009926), що зареєстроване в реєстрі за № 1-446; на 1/2 частку приватизованої земельної ділянки, площею 0,0400 га, в межах згідно з планом, яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що зареєстроване в реєстрі за № 1-447; на 1/2 частку приватизованої земельної ділянки, площею 0,4485 га, в межах згідно з планом, яка надана для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що зареєстроване в реєстрі за № 1-448;
- визнав недійсним договір про розподіл спадкового майна від 20 вересня 2006 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_6, посвідчений державним нотаріусом Солонянської державної нотаріальної контори Супруненко А. М. та зареєстрований в реєстрі за № 4080.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Додатковою постановою від 14 липня 2022 року Дніпровський апеляційний суд клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задовольнив частково.
Стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені в судах першої та апеляційної інстанції по 2 500 грн кожному.
Приймаючи оскаржену постанову про часткове задоволення клопотання суд апеляційної інстанції вважав слушними та частково погодився із доводами заперечень представника відповідача про неспівмірність заявлених позивачами витрат на професійну правничу допомогу в судах першої та апеляційної інстанції.
Апеляційний суд, врахувавши складність справи та часткове задоволення позовних вимог немайнового характеру дійшов висновку, що підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках 5 000 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу в судах першої та апеляційної інстанції.
При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу апеляційний суд також вказував, що він виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
В серпні 2022 року представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Гусакова О. Б. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 липня 2022 року, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить змінити оскаржену додаткову постанову шляхом збільшення судових витрат на правову допомогу з 5 000 грн до 60 700,95 грн.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Наведені в касаційній скарзі доводи містили підстави, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Представник заявників зазначає, що приймаючи оскаржувану додаткову постанову апеляційний суд не звернув увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 13 грудня 2018 року у справі № 816/2096/17 де вказано, що від учасника справи вимагаються докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, а не докази обґрунтування часу, витрачені фахівцем у галузі права, тому достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, а не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.
Аргументом касаційної скарги також є те, що, на думку представника заявників, суд апеляційної інстанції не здійснив належний аналіз та оцінку виконаної адвокатом роботи під час надання правової допомоги в суді першої та апеляційної інстанції, не зазначено обґрунтування, які роботи адвоката суд приймає, а які ним не взято до уваги.
Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У поданому у вересні 2022 року відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_3 - адвокат Мулько А. В. у задоволенні касаційної скарги просить відмовити, посилаючись на необґрунтованість її доводів.
Представник відповідача зазначає, що вимоги, наведені у касаційній скарзі є безпідставними, оскільки суму витрат на правову допомогу заявлену позивачами не можна вважати доведеною. Представник заявників не довів обґрунтованості та не надав підтвердження здійсненим розрахункам щодо виконаного великого та вагомого обсягу роботи під час представництва позивачів.
Додатково вказує, що адвокат не надала затвердженого нею переліку послуг, які вона надає та вартість кожної послуги, крім того не було надано жодних підтверджень понесених витрат у суді першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 10 серпня 2022 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Солонянського районного суду Дніпропетровської області.
Справа № 190/346/18 надійшла до Верховного Суду 29 серпня 2022 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Апеляційний суд встановив, що на підтвердження витрат на правничу допомогу адвокат Гусакова О. Б., яка діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2, під час розгляду справи в суді першої інстанції надала договір про надання правової допомоги від 19 квітня 2019 року № 33, відповідно до пункту 3 якого вартість гонорару адвоката становить 1 600 грн за одну годину, але не більше 30 000 грн та з додатковою оплатою по 1 500 грн за підготовку до кожного судового засідання. Оплата здійснюється наступним чином: 30 000 грн в день підписання договору та по 1 500 грн за три дні перед кожним судовим засіданням (а. с.131-132 том 3).
Відповідно до прибуткових касових ордерів від 19 квітня 2019 року № 20, від 01 листопада 2019 року № 31, від 20 грудня 2019 року № 37, від 20 березня 2020 року № 45, від 08 травня 2020 року № 52, від 06 липня 2020 року № 57, від 02 жовтня 2020 року № 65, від 20 листопада 2020 року № 70, від 04 грудня 2020 року № 76, від 29 січня 2021 року № 80, від 05 березня 2021 року № 91, від 16 квітня 2021 року № 96, від 14 травня 2021 року № 101, від 07 червня 2021 року № 106, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сплатили адвокату - Гусаковій О. Б. загалом 49 500 грн за надання правничої (правової) допомоги (а. с.133-136 том 3).
Докази виконання адвокатом робіт, визначених додатковою угодою до договору підтверджується актом виконаних робіт з детальним описом від 11 червня 2021 року, відповідно до якого адвокатом здійснено: консультування клієнта щодо його порушених прав (1 год./1 600 грн); аналіз законодавства та документів (1 год./1 600 грн); складання адвокатських запитів (2 год./3 200 грн); складання позовної заяви, уточнення до позову (18 год./28 800 грн); направлення уточнених позовних заяв учасникам справи, суду (1 год./1 600 грн); виконання оплати судового збору (1 год./1 600 грн); подання позовної заяви до суду (1 год./1 600 грн); складання та направлення до суду клопотання про витребування доказів (2 год./3 200 грн); складання та направлення учасникам справи, суду клопотання про долучення доказів від 14 вересня 2020 року (2 год./3 200 грн); складання та направлення учасникам справи, суду клопотання про долучення доказів від 04 березня 2021 року (2 год./3 200 грн); складання інших процесуальних заяв та клопотань (5 год./8 000 грн), а всього 36 год./57 600 грн (а. с. 137-138 том 3).
На підтвердження витрат на правничу допомогу адвокат Гусакова О. Б., яка діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2, під час апеляційного розгляду справи надала додаткову угоду від 15 червня 2021 року № 1 до договору про надання правової допомоги від 19 квітня 2019 року № 33, відповідно до умов якої вартість гонорару адвоката становить 1 800 грн за одну годину, але не більше 15 000 грн, які сплачуються у день підписання угоди (а. с. 3 том 4).
Відповідно до прибуткового касового ордера № 40 від 15 червня 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сплатили адвокату - Гусаковій О. Б. 15 000 грн за надання правничої (правової) допомоги (а. с. 4 том 4).
Апеляційний суд вказав, що виконання адвокатом робіт, визначених додатковою угодою до договору підтверджується актом виконаних робіт з детальним описом від 31 березня 2022 року, відповідно до якого адвокатом здійснено: аналіз тексту рішення (2 год.); складання апеляційної скарги (4 год.); прийняття участі в судових засіданнях 23 грудня 2021 року та 17 лютого 2022 року ((з урахуванням часу на дорогу до суду та очікування початку судового засідання) (2,5 год.), а всього 8,5 год. (а. с. 5 том 4).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.