1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

15 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 692/529/21

провадження № 61-3270св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова корпорація "Степ",

відповідачі: ОСОБА_1, приватне підприємство "Воронинці",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова корпорація "Степ" на постанову Черкаського апеляційного суду від 26 січня 2022 року у складі колегії суддів: Карпенко О. В., Бородійчука В. Г., Василенко Л. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Степ" (далі - ТОВ "АПК "Степ", товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, приватного підприємства "Воронинці" (далі - ПП "Воронинці") про визнання договору оренди землі недійсним та укладення договору оренди землі на новий строк.

Позовна заява мотивована тим, що 14 березня 2006 року між власником земельної ділянки, орендодавцем - ОСОБА_1 та орендарем - ТОВ "АПК "Степ" укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,6232 га, яка знаходиться за адресою: Золотоношківська сільська рада, Драбівський район, Черкаська область, кадастровий номер 7120684000:02:001:1076. Попередній кадастровий номер ділянки - 7120684000:02:001:0705. Строк дії договору - до 31 грудня 2020 року. Право оренди товариства зареєстровано 23 липня 2014 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 6469115.

Умови договору ТОВ "АПК "Степ" виконувало належним чином. Відповідач ОСОБА_1 направила товариству лист від 25 листопада 2020 року, в якому просила не використовувати її земельну ділянку після збору врожаю у 2020 році, оскільки має намір самостійно обробляти свою земельну ділянку.

Товариство більш ніж за місяць до закінчення строку дії договору надіслало орендодавцю лист-повідомлення про намір скористатися своїм переважним перед іншими особами правом на оренду земельної ділянки, додавши до нього проект додаткової угоди. Зазначений лист відповідач ОСОБА_1 отримала 27 листопада 2020 року. Проте відповіді на лист не надала та проект договору оренди не підписала.

Позивач вказував, що ОСОБА_1 не мала наміру самостійно обробляти земельну ділянку, оскільки 22 березня 2021 року передала її в оренду на 10 років ПП "Воронинці", яке 06 квітня 2021 року зареєструвало за собою відповідне право оренди на умовах, що були гіршими ніж ті, що пропонувало

ТОВ "АПК "Степ".

Ураховуючи зазначене, ТОВ "АПК "Степ" просило суд визнати недійсним договір оренди землі від 22 березня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та ПП "Воронинці" щодо земельної ділянки площею 2,6232 га., кадастровий номер 7120684000:02:001:1076; визнати укладеним договір оренди землі між ОСОБА_1 та ТОВ "АПК"Степ" у запропонованій позивачем редакції договору.

Короткий зміст рішень суду першої інстанції

Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 24 вересня 2021 року позовні вимоги ТОВ "АПК "Степ" задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі від 22 березня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та ПП "Воронинці" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7120684000:02:001:1076, площею 2,6232 га.

Визнано укладеним договір оренди землі між ОСОБА_1 та ПП "Воронинці" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7120684000:02:001:1076, площею 2,6232 га в редакції запропонованій позивачем.

Вирішено питання про розподіл судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ТОВ "АПК "Степ" реалізувало переважне право на поновлення договору оренди, яке передбачено пунктом 8 договору оренди землі від 14 березня 2006 року, та законодавчо закріплене частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", так як дотрималось встановленої цією нормою процедури і строків. Тому заявлена позивачем вимога про укладення договору оренди на новий строк між ОСОБА_1 та ТОВ "АПК "Степ" підлягає задоволенню, а договір оренди від 22 березня 2021 року укладений між ОСОБА_1 та ПП "Воронинці" слід визнати недійсним, оскільки він порушує переважне право позивача на укладення нового договору оренди землі. При цьому факт розірвання договору оренди між відповідачами не є перешкодою для визнання його недійсним.

Додатковим рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 13 жовтня 2021 року заяву позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) задоволено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ "АПК "Степ" судові витрати за розгляд цивільної справи № 692/529/21 у розмірі 10 000 грн. Стягнено з ПП "Воронинці" на користь ТОВ "АПК "Степ" судові витрати за розгляд цивільної справи № 692/529/21 у розмірі 10 000 грн.

Додаткове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що враховуючи доведеність позовних вимог, заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу за відсутності заперечень з боку відповідачів підлягає стягненню з останніх порівну на користь позивача.

Короткий зміст рішень суду апеляційної інстанції

Постановою Черкаського апеляційного суду від 26 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 24 вересня 2021 року та додаткове рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 13 жовтня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки орендодавець до закінчення строку дії договору оренди повідомив орендаря про відсутність наміру продовжувати вказаний договір оренди. Подальше звернення орендаря з пропозицією продовжити орендні відносини, а також надання суду доказів належного користування землею після закінчення строку дії договору не має значення для вирішення справи, оскільки в цьому випадку відсутній факт "мовчазної згоди" орендодавця. Посилання позивача на те, що укладення нового договору з іншим орендарем порушує його переважне право, у зв`язку з чим просить визнати новий договір недійсним, не є доведеним, оскільки дія договору, укладеного 14 березня 2006 року з ТОВ "АПК "Степ", закінчилась 31 грудня 2020 року, а новий договір з ПП "Воронинці" було укладено 22 березня 2021 року, тобто уже після закінчення дії попереднього договору оренди із ТОВ "АПК "Степ", тобто, коли вже переважне право орендаря припинилося.

З урахуванням наведених вище норм законодавства, виходячи із принципу свободи договору як одного з основних принципів цивільного права, що закріплений у статті 627 Цивільного кодексу України, суд апеляційної інстанції, прийшов до висновку, що позивач не підтвердив наявність у нього порушеного переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк, оскільки у матеріалах справи відсутні докази досягнення сторонами договору домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору, натомість міститься однозначна і категорична відмова власника земельної ділянки від орендних відносин з ТОВ "АПК "Степ", яка була отримана орендарем за понад місяць до закінчення договору оренди, що ним не заперечувалося.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 26 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Додаткове рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 13 жовтня 2021 року скасоване.

Приймаючи дану постанову апеляційний суд зазначив, що у зв`язку з відмовою в задоволенні позову підстави для компенсації судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу), понесених позивачем, за рахунок відповідачів, відсутні. У зв`язку з чим додаткове рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 13 жовтня 2021 року також підлягає скасуванню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

12 березня 2022 року представник ТОВ "АПК "Степ" - Архипенко О. А. (далі - представник) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанови Черкаського апеляційного суду від 26 січня 2022 року.

У касаційній скарзі представник просить суд касаційної інстанції скасувати дві постанови Черкаського апеляційного суду від 26 січня 2022 року і залишити в силі рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 24 вересня 2021 року та додаткове рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 13 жовтня 2021 року.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 27 квітня 2022 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "АПК "Степ" на постанови Черкаського апеляційного суду від 26 січня 2022 року та витребувано справу з суду першої інстанції.

Справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Підставами касаційного оскарження постанов Черкаського апеляційного суду від 26 січня 2022 року представник вказує застосування в оскаржуваних рішеннях норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 25 лютого 2015 року у справі № 6-219цс14, а також у постановах Верховного Суду: від 18 січня 2018 року у справі № 910/12017/17, від 31 жовтня 2018 року у справі № 702/699/16-ц.

Заявник зазначає, що суд апеляційної інстанції: не врахував що ТОВ "АПК "Степ" у строк, передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі", відправив орендодавцю повідомлення про намір продовжити користуватися земельною ділянкою, а орендодавець у строк передбачений законом, не відповів на пропозицію орендаря укласти договір на новий строк із більшою орендною платою, при цьому уклав договір із іншим орендарем з меншою орендною платою. Також посилається на те, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції згідно із Законом України № 340-IX від 05 грудня 2019 року (в чинній редакції), у подібних правовідносинах.

Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Позиції інших учасників

Фактичні обставини, встановлені судами

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, розташованої в адміністративних межах Золотоношківської сільської ради, Драбівського району, Черкаської області, площею 2,6232 га, кадастровий номер 7120684000:02:001:1076, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

14 березня 2006 року між ОСОБА_1 та ТОВ "АПК "Степ" було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець ( ОСОБА_1 ) надав, а орендар (ТОВ "АПК Степ") прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарського використання, яка знаходиться в адміністративних межах Золотоношківської сільської ради, розміром 2,62 га. Вказаний договір оренди зареєстрований 15 вересня 2006 року.

Відповідно до пункту 8 договору, строк його дії складає 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

За пунктом 9 вказаного договору орендна плата становить 3% вартості земельного паю.

14 лютого 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ "АПК "Степ" було укладено додаткову угоду до договору оренди від 14 березня 2006 року, якою було внесено зміни до пункту 8 договору оренди землі та викладено його в новій редакції: "Цей договір укладено на 8 років до 31 грудня 2020 року". Також внесено зміни до пункту 9 договору оренди та встановлено розмір орендної плата за користування земельною ділянкою - 5% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки за один рік користування.

Листом-повідомленням від 06 листопада 2020 року ТОВ "АПК "Степ" повідомило ОСОБА_1 про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк. Додатком до листа позивачем долучено два примірника проекту договору оренди землі.

25 листопада 2020 року ОСОБА_1 було направлено листа на адресу ТОВ "АПК "Степ", яким орендодавець повідомила, що заперечує проти обробітку своєї земельної ділянки позивачем, заперечує проти укладення (продовження) з нею договору оренди землі, оскільки має намір самостійно здійснювати обробіток належної їй земельної ділянки. В зв`язку з чим просила не проводити ніяких сільськогосподарських робіт після закінчення дії договору. Це лист отриманий ТОВ "АПК "Степ" 27 листопада 2020 року.

22 березня 2021 року між ОСОБА_1 та ПП "Воронинці" було укладено договір оренди земельної ділянки № б/н. Згідно пункту 1.1 договору орендодавець ( ОСОБА_1 ) передав, а орендар (ПП "Воронинці") прийняв у строкове платне володіння та користування (оренду) земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2,6232 га, кадастровий номер 7120684000:02:001:1076, що знаходиться в адміністративних межах Золотоношківської сільської ради, Драбівського району, Черкаської області. Розмір орендної плати становить 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та у грошовій формі становить 13 486,43 грн (пункт 2.1). Строк дії договору - 10 років.

Наказом № 8 від 04 березня 2021 року "Про покладення обов`язків по розробленню, виготовленню та підписанню додаткових угод до договорів оренди" на бухгалтера ПП "Воронинці" ОСОБА_2 покладено відповідні обов`язки.

У доповідній записці № 6 від 20 травня 2021 року про допущену помилку при виконанні наказу від 04 березня 2021 року зазначено, що бухгалтер ПП "Воронинці" помилково вказала прізвища відповідних осіб як орендодавців (у тому числі, ОСОБА_1 ) в договорах оренди, які в подальшому надала на підпис директору ПП "Воронинці" та подала заявки до реєстратора для реєстрації права оренди на підставі вищевказаних договорів.

Відповідно до договору про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки № б/н від 22 березня 2021 року, укладеного 25 травня 2021 року між ОСОБА_1 та ПП "Воронинці", достроково розірвано помилково підписаний договір оренди земельної ділянки від 22 березня 2021 року. Державним реєстратором було зупинено проведення реєстраційних дій щодо реєстрації права оренди згідно рішення про зупинення державної реєстрації прав від 08 червня 2021 року.

26 травня 2021 року ОСОБА_1 направила лист-повідомлення ТОВ "АПК "Степ", в якому вона (як власниця спірної земельної ділянки) заперечила щодо поновлення договору оренди землі на новий строк, оскільки має намір самостійно здійснювати її обробіток. Заперечувала проти буд-яких пропозицій (у тому числі зазначеної у листі-повідомленні від 06 листопада 2020 року) ТОВ "АПК "Степ" щодо укладення договору оренди відповідної земельної ділянки на інших умовах на новий строк. Висловила прохання не перешкоджати їй в розпорядженні її земельною ділянкою.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція), а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Як видно із касаційної скарги, рішення суду апеляційної інстанції, визначені у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України оскаржуються на підставі пунктів 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частинах першій та другій статті 400 ЦПК України вказано, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

У статті 792 ЦК України вказано, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно з статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму в строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.


................
Перейти до повного тексту