1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

21 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 461/3490/18

провадження № 61-5180св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - Львівська міська рада,

відповідач - ОСОБА_1, Приватне підприємство "Колектпро", Приватне підприємство "Інвестиційна компанія "Форум",

третя особа - Галицька районна адміністрація Львівської міської ради,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Львівської міської ради на рішення Галицького районного суду м. Львовавід 28 листопада 2019 року у складі судді

Зубачик Н. Б. тапостанову Львівського апеляційного суду від 03 грудня

2020 року у складі колегії суддів: Приколоти Т. І., Савуляка Р. В., Шандри М. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Львівська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, Приватного підприємства "Колектпро" (далі - ПП "Колектпро"), Приватного підприємства "Інвестиційна компанія "Форум" (далі - ПП "Інвестиційна компанія "Форум"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, про визнання недійсними свідоцтв про право власності, скасування державної реєстрації та приведення земельної ділянки до попереднього стану.

Позовна заява мотивована тим, що 23 червня 2014 року на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 23352578, виданого 23 червня

2014 року реєстраційною службою Львівського міського правління юстиції, державним реєстратором Бірак Є. В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 13967551 від 23 червня 2014 року щодо реєстрації права власності ОСОБА_1 на приміщення магазину площею 120,6 кв. м (загальна площа 31,3 кв. м, торговий зал 89,3 кв. м), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 391082046101, номер запису про право власності: 6101685.

На підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1, виданого 31 липня

2014 року реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 14824249 від 31 липня 2014 року щодо реєстрації права власності ПП "Колектпро" на приміщення магазину, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 391082046101, номер запису про право власності: 6518937.

На підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_2, виданого 07 липня 2015 року реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції, державним реєстратором Пелип І. Б. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 22645896 від 07 липня 2015 року щодо реєстрації права власності за ПП "Інвестиційна компанія "Форум" на вказане приміщення магазину, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 391082046101, номер запису про право власності: 10307139.

Зазначені свідоцтва про право власності на нерухоме майно є незаконними та такими, що мають бути визнані недійсними, а державна реєстрація права власності такою, що підлягає скасуванню.

22 червня 2019 року на підставі ухвал Львівської міської ради від 18 грудня

2008 року № 2311 "Про затвердження Перспективної схеми розміщення малих архітектурних форм як частини Програми комплексного благоустрою території міста" та від 9 квітня 2009 року № 2606 "Про внесення змін та доповнень до ухвали Львівської міської ради від 18 грудня 2008 року № 2311" ОСОБА_1 передано в оренду на п`ять років земельну ділянку загальною площею 0,0125 га (кадастровий номер 4610136600:03:002:0022) терміном до 18 грудня 2013 року. Відповідно до пункту 3 договору оренди землі від 22 червня 2009 року № Г-793 в оренду передавалась земельна ділянка без об`єктів нерухомого майна. Ця земельна ділянка (пункт 15 договору оренди землі) передавалась для обслуговування малої архітектурної форми. Львівська міська рада не надавала згоду на передачу у користування чи у власність земельної ділянки на АДРЕСА_1 і не погоджувала розміщення на вказаній земельній ділянці будь-яких споруд.

Згідно ухвали Львівської міської ради № 629 від 30 червня 2016 року "Про внесення змін до ухвали ЛМР від 23 квітня 2015 року № 4527" зазначена споруда була вилучена з Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд у зв`язку з будівництвом транспортної розв`язки.

На момент проведення первинної реєстрації державним реєстратором

Бірак Є. В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень

№ 13967551 від 23 червня 2014 року щодо реєстрації права власності

ОСОБА_1 на приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_1 незаконно, адже в останнього був відсутній правовстановлюючий документ на земельну ділянку, оскільки строк дії договору оренди землі від 22 червня

2009 року № Г-793 закінчився. В результаті видачі свідоцтв про право власності щодо спірного майна Львівська міська рада позбавлена можливості використовувати належну територіальній громаді земельну ділянку.

ОСОБА_1 незаконно набув право власності на приміщення магазину, оскільки не розробив проектну документацію на будівництво та не подав до інспекції архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а державний реєстратор, здійснивши реєстрацію права власності відповідача на самочинне будівництво, порушив норми матеріального права.

Львівська міська рада просила:

- визнати недійсним свідоцтво про право власності ОСОБА_1 на приміщення магазину площею 120,6 кв. м (загальна площа 31,3 кв. м, торговий зал 89,3 кв. м) № 23352578 від 23 червня 2014 року;

- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на приміщення цього магазину (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 391082046101, номер запису про право власності: 6101685);

- визнати недійсним свідоцтво про право власності ПП "Колектпро" на вказане приміщення № НОМЕР_1 від 31 липня 2014 року;

- скасувати державну реєстрацію права власності ПП "Колектпро" на приміщення магазину (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна -391082046101, номер запису про право власності: 6518937);

- визнати недійсним свідоцтво про право власності ПП "Інвестиційна компанія "Форум" на приміщення магазину № НОМЕР_2 від 7 липня 2015 року;

- скасувати державну реєстрацію права власності ПП "Інвестиційна компанія "Форум" на це приміщення (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 391082046101, номер запису про право власності: 10307139);

- зобов`язати ОСОБА_1 привести земельну ділянку на АДРЕСА_1 у попередній стан шляхом знесення приміщення магазину, площею 120,6 кв. м (загальна площа 31,3 кв. м, торговий зал 89,3 кв. м).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 28 листопада 2019 року в позові відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що у результаті видачі оскаржуваних свідоцтв про право власності на спірне майно Львівська міська рада позбавлена можливості використовувати належну територіальній громаді земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 4610136600:03:002:0022, загальною площею 0,0125 га. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Будівництво нерухомого майна здійснено відповідачем без дозвільних документів та без згоди власника земельної ділянки - територіальної громади

м. Львова, представником якої є Львівська міська рада. Це суперечить суспільним інтересам і порушує права територіальної громади м. Львова, а державним реєстратором проведено державну реєстрацію права власності на самочинне будівництво за ОСОБА_1 без достатніх правових підстав. Тому суд зробив висновок, що позов є підставним.

Однак сторонами у справі заявлено клопотання про застосування позовної давності.

Оскаржене позивачем свідоцтво про право власності ОСОБА_1 на нежитлові приміщення магазину на АДРЕСА_1, зареєстровано 23 червня

2014 року. За ПП "Колектпро" це нежитлове приміщення зареєстровано та видано свідоцтво про право власності 31 липня 2014 року. Однак із позовом про визнання недійсними свідоцтв та скасування державної реєстрації прав Львівська міська рада звернулася лише 15 травня 2018 року. ПП "Колектпро" зверталося до Львівської міської ради із заявою про відведення земельної ділянки під нежитловими приміщеннями магазину на АДРЕСА_1, до якої долучалися оскаржувані свідоцтва про право власності. Це питання розглядалося Львівською міською радою на пленарних засіданнях 19 березня 2015 року та 23 квітня 2015 року.

Отже строк, з якого починає перебіг позовна давність за вимогою про визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації та приведення земельної ділянки до попереднього стану, належить рахувати

з 19 березня 2015 року, оскільки позивачу було відомо про наявність оскаржених свідоцтв та він міг довідатись про порушення свого права. Однак, позивач звернувся до суду із вимогою про скасування свідоцтв про право власності зі спливом трирічного строку. Поважності причин пропуску позовної давності не доведено. Підстави вважати, що позовна давність була перервана, відсутні.

З наведених мотивів суд першої інстанції відмовив у позові в зв`язку із спливом позовної давності.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року апеляційну скаргу Львівської міської ради задоволено частково.

Апеляційну скаргу ПП "Інвестиційна компанія "Форум" задоволено.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 листопада 2019 року скасовано та прийнято нове рішення.

У задоволенні позову Львівської міської ради до ОСОБА_1, ПП "Колектпро", ПП "Інвестиційна компанія Форум", третя особа - Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, про визнання недійсним свідоцтва про право власності ОСОБА_1 на приміщення магазину площею 120,6 кв. м (загальна площа 31,3 кв. м, торговий зал 89,3 кв. м), № 23352578 від 23 червня 2014 року; скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на приміщення цього магазину (реєстраційний номер майна - 391082046101, номер запису про право власності - 6101685); визнання недійсним свідоцтва про право власності ПП "Колектпро" на приміщення вказаного магазину № НОМЕР_1 від 31 липня 2014 року; скасування державної реєстрації права власності ПП "Колектпро" на приміщення цього магазину (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 391082046101, номер запису про право власності - 6518937); визнання недійсним свідоцтва про право власності ПП "Інвестиційна компанія "Форум" на приміщення вказаного магазину № НОМЕР_2 від 7 липня 2015 року; скасування державної реєстрації ПП "Інвестиційна компанія "Форум" на приміщення зазначеного магазину (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 391082046101, номер запису про право власності - 10307139); зобов`язання ОСОБА_1 привести земельну ділянку на АДРЕСА_1 у попередній стан шляхом знесення приміщення магазину площею 120,6 кв. м, відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що зареєструвавши оскаржувану декларацію, органи ДАБІ діяли як суб`єкт владних повноважень, та в силу покладених на них законом обов`язків мали перевірити як сам об`єкт нерухомого майна, який вводився в експлуатацію, так і підстави такого введення, а також відомості, зазначені в самій декларації про готовність об`єкта до експлуатації, відповідність об`єкта експлуатаційним вимогам. При дотриманні принципу "належного урядування" виправлення помилок органів влади не може здійснюватись за рахунок позбавлення власності.

За наявності декларації про готовність об`єкта до експлуатації, дозвільних документів, розміщених у Реєстрі дозвільних документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України, якими підтверджується видача декларації про готовність об`єкта до експлуатації; висновок про те, що нежитлові приміщення магазину збудовані без будь-якої дозвільної документації, розроблення проектної документації і не прийняті в експлуатацію, належить визнати таким, що не відповідає дійсності. Оскільки нежитлове приміщення магазину прийняте в експлуатацію, державна реєстрація права власності на нерухоме майно проведена правомірно. Достатні, належні та допустимі докази незаконності первинного набуття права власності на спірне майно відсутні. Відтак є встановленим, що ОСОБА_1 правомірно набув право власності на спірне приміщення. Свідоцтво про право власності на нерухоме майно лише посвідчує наявність відповідного права і не породжує, не змінює і не припиняє певні права та обов`язки, тобто не є правочином. Свідоцтво видається на підтвердження існування права, яке виникло внаслідок певного правочину і такий посвідчувальний документ є чинним, якщо є дійсною правова підстава його видачі.

Позовні вимоги, зокрема, заявлені щодо скасування свідоцтв про право власності та реєстрації цих прав. Тобто, спрямовані на втручання у право власності. Позивач у своїх доводах посилається на порушення права власності територіальної громади на земельну ділянку, на якій розташоване нежитлове приміщення магазину. При перевірці дотримання балансу між правами та інтересами ПП "Інвестиційна компанія "Форум" щодо нежитлового приміщення магазину, публічними правами та інтересами територіальної громади м. Львова щодо земельної ділянки, на якій це приміщення розташоване, необхідно враховувати цільове призначення земельної ділянки. Договором оренди землі від 22 червня 2009 року № Г-793 передбачено, що цільове призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови, категорія земельної ділянки за функціональним використанням - землі комерційного використання. Розташування нежитлового приміщення магазину на цій земельній ділянці не суперечить її цільовому призначенню. Належить мати на увазі, що землі комунальної власності комерційного призначення, як правило, надаються суб`єктам господарювання в оренду або відчужуються їм у власність за договором купівлі - продажу. Львівська міська рада не позбавлена можливості передати земельну ділянку в оренду або відчужити її в порядку, визначеному ЗК України. Попередні власники нежитлового приміщення ініціювали оформлення земельної ділянки для обслуговування об`єкта нерухомості. Львівською міською радою на сесії це питання вирішено позитивно, але не реалізовано через вето Львівського міського голови. Докази про порушення прав та інтересів Львівської міської ради щодо земельної ділянки, на якій розміщене нежитлове приміщення (магазин), відсутні, оскільки позивач не позбавлений можливості розпорядитись цією земельною ділянкою (передати в оренду, продати) згідно вимог ЗК України. Разом з тим, у випадку задоволення позову Львівської міської ради, ПП "Інвестиційна компанія "Форум" буде позбавлене права власності на майно, яке набуте у законному порядку. Зазначене є неприпустимим, оскільки буде наявним втручанням у право власності, що не забезпечує дотримання принципів пропорційності та балансу між приватними і суспільними інтересами, передбачених статтею 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виходячи з презумпції правомірності набуття права власності, зважаючи на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази незаконності набуття права власності на спірне майно, належить зробити висновок, що оспорюване право власності виникло на законних підставах. У зв`язку з наведеним та для забезпечення дотримання вимог законодавства України, конституційних і конвенційних принципів, колегія суддів вважає, що позовні вимоги щодо скасування права власності за своїми наслідками становлять втручання позивача у право осіб на мирне володіння своїм майном, а тому задоволенню не підлягають за недоведеністю.

Це унеможливлює застосування наслідків пропуску позовної давності до зазначених позовних вимог, оскільки відповідно до частини 1 статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише коли позов є доведеним.

З вказаних мотивів не підлягає до задоволення і позовна вимога про зобов`язання ОСОБА_1 привести земельну ділянку у попередній стан шляхом знесення будівлі магазину. Крім того, на час звернення з цим позовом до суду та розгляду справи судом, ОСОБА_1 не був власником магазину.

Аргументи учасників справи

25 березня 2021 року Львівська міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано частину першу статті 261 ЦК, оскільки, за змістом цієї норми, для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. Ця норма містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб`єктивних прав, отже, обов`язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача. Оскільки позивач як юридична особа - орган місцевого самоврядування набуває та здійснює свої права й обов`язки через свої органи, то його обізнаність про порушення його прав або можливість такої обізнаності слід розглядати через призму обізнаності його виконавчих органів та інших осіб, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 23 листопада 2016 року відкрито провадження у справі

№ 914/2961/16 за позовом Галицької районної адміністрації Львівської міської ради до ПП "Колектпро" про демонтаж тимчасової споруди (МАФу) за адресою АДРЕСА_1 . Рішенням Господарського суду Львівської міської ради від 17 січня 2017 року позовні вимоги задоволено, зобов`язано демонтувати тимчасову споруду (малу архітектурну форму), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 за кошти ПП "Колектпро". На виконання вказаного рішення було видано наказ від 01 лютого 2017 року. Тобто станом на 01 лютого 2017 року рішення Господарського суду Львівської міської ради від

17 січня 2017 року набрало законної сили. Однак ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10 листопада 2017 року клопотання ПП "Інвестиційна компанія "Форум" про відновлення строку на подання апеляційної скарги, викладене в апеляційній скарзі на рішення Господарського суду Львівської області від 17 січня 2017 року у справі № 914/2961/16 - задоволено та відкрито апеляційне провадження.

З огляду на те, що наслідки задоволення позову у справі № 914/2961/16 та у справі що розглядається є аналогічними - приведення земельної ділянки у попередній стан, безпідставним є висновок суду першої інстанції щодо пропуску позовної давності. Крім того, станом на 01 лютого 2017 року існувало рішення суду яке набрало законної сили щодо демонтажу малої архітектурної форми. Тобто безпідставним є покликання суду першої інстанції щодо відсутності переривання строків позовної давності, оскільки в період з 01 лютого 2017 року по 10 листопада 2017 року право позивача фактично було захищене і лише звернення з апеляційною скаргою ПП "Інвестиційна компанія "Форум" та відновлення апеляційним господарським судом строку на апеляційне оскарження зумовило вжиття додаткових заходів для позивача щодо захисту порушеного права та звернення до суду з даним позовом. Тобто факт звернення районною адміністрацією з позовом у 2016 році, прийняття по даному позову рішення суду та набрання законної сили таким рішенням є достатньою підставою для висновку про переривання строку позовної давності.

Суд першої інстанції не навів причини неможливості захисту порушеного права поза межами строку позовної давності (з судового рішення вбачається, що позивач пропустив близько 2 місяців) з огляду на вказані доводи та судові спори щодо зазначеного майна. З наведених підстав суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для застосування строку позовної давності.

Згідно договору оренди земельної ділянки, який був укладений 22 червня

2009 року вбачається, що земельна ділянка передавалась ОСОБА_1 для обслуговування малої архітектурної форми строком з 22 червня 2009 року до

18 грудня 2013 року. Тобто, станом на момент проведення первинної реєстрації державним реєстратором Бірак Є. В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 13967551 від 23 червня 2014 року щодо реєстрації права власності ОСОБА_1 на приміщення магазину за адресою

АДРЕСА_1 незаконно, оскільки в останнього був відсутній правовстановлюючий документ на земельну ділянку.

ОСОБА_1 незаконно набув право власності на спірне приміщення магазину, оскільки не розробив проектну документацію на будівництво та не подав до інспекції архітектурно- будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а державний реєстратор здійснивши реєстрацію права власності відповідача не самочинне будівництво порушив норми матеріального права.

Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

У результаті видачі свідоцтв про право власності щодо спірного майна Львівська міська рада позбавлена можливості використовувати належну територіальній громаді земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1, кадастровий номер 4610136600:03:002:0022 загальною площею 0,0125 га.

Зважаючи на те, що згадані свідоцтва про право власності є незаконними, державна реєстрація права власності на приміщення магазину підлягає скасуванню.

За таких обставин чинним законодавством України передбачені правові наслідки будівництва об`єкта містобудування без дотримання відповідного порядку передбаченого чинним законодавством України та наявності вказаних документів, які надають право відповідача здійснювати будівництво та без наявності яких будівництво заборонено, а також без подання декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Тому державним реєстратором проведено державну реєстрацію на самочинне будівництво, оскільки станом на момент проведення реєстрації у відповідача ОСОБА_1 були відсутні документи, які підтверджують право на користування земельною ділянкою та дозвільні документи на проведення будівництва.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від

05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від

11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19).

Крім того, Велика Палата Верховного суду у постанові від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 зробила висновок, що правомірне розміщення на земельній ділянці одного власника об`єкта рухомого майна (зокрема, малої архітектурної форми) іншого власника, наприклад, на умовах оренди, не обмежує прав власника після того, як строк користування землею власника рухомого майна закінчиться (зокрема, після закінчення строку договору оренди). Натомість знаходження на земельній ділянці одного власника об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) іншого власника істотно обмежує права власника землі, при ньому таке обмеження є безстроковим. Так, власник землі у цьому разі не може використовувати її ані для власної забудови, ані іншим чином, і не може здати цю землю в оренду будь-кому, окрім власника будівлі чи споруди. Тому державна реєстрація будівлі, споруди на чужій земельній ділянці є фактично і реєстрацією обмеження права власника землі.

Межі та підстави касаційного перегляду, рух справи

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.

В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суди першої та апеляційної інстанції в оскаржених судових рішеннях застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі

№ 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 19 травня 2020 року у справі

№ 916/1608/18).

Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що на підставі ухвали Львівської міської ради № 2311 від

18 грудня 2008 року "Про затвердження Перспективної схеми розміщення малих архітектурних форм як частини Програми комплексного благоустрою території міста" та від 09 квітня 2009 року № 2606 "Про внесення змін та доповнень до ухвали Львівської міської ради від 18 грудня 2008 року №2311" ОСОБА_1 передано в оренду на п`ять років земельну ділянку загальною площею 0,0125 га (кадастровий номер 4610136600:03:002:0022).

Відповідно до пункту 3 договору оренди землі № Г-793 від 22 червня 2009 року в оренду передавалася земельна ділянка без об`єктів нерухомого майна.

Згідно з пунктом 15 договору земельна ділянка передавалася для обслуговування малої архітектурної форми.

На підставі договору купівлі-продажу від 12 грудня 2013 року ОСОБА_1 продав ПП "Колектпро" торговий павільйон, виконаний з дерев`яних конструкцій площею 60 м. кв. та конструкції літнього майданчика площею 65 м. кв., що знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 4610136600:03:002:0022 на АДРЕСА_1, площею 125 м. кв. (а. с. 65).

Згідно ухвали Львівської міської ради № 629 від 30 червня 2016 року "Про внесення змін до ухвали Львівської міської ради № 4527 від 23 квітня

2015 року", зазначена споруда була вилучена із Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд у зв`язку із будівництвом транспортної розв`язки.

Проте 23 червня 2014 року на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_3, виданого 23 червня 2014 року реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції, державним реєстратором Бірак Є. В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень

№ 13967551 від 23 червня 2014 року щодо реєстрації права власності

ОСОБА_1 на приміщення магазину площею 120,6 кв. м. (загальна площа 31,3 кв. м, торговий зал 89,3 кв. м) за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 3910820460101, номер запису про право власності 6101685.

Апеляційний суд також встановив, що згідно з реєстраційною справою на нежитлове приміщення магазину, розміщеного на

АДРЕСА_1, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією ДАБК у Львівській області 14 березня 2014 року за № ЛВ 143140730709, прийнято до експлуатації об`єкт (нежитлові приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_1 ). Замовником будівництва згідно декларації зазначений ОСОБА_1, строк введення об`єкта в експлуатацію - березень 2014 року, інформація про документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою - договір оренди землі № Г-793 від 22 грудня 2009 року. У вказаній декларації наявні відомості про проектну документацію, дозвіл про початок будівельних робіт та всі інші відомості, передбачені законодавством, які мають міститись у декларації про прийняття об`єкта нерухомого майна в експлуатацію.

У Реєстрі дозвільних документів, розміщеному на офіційному веб-сайті ДАБІ України, відображено, що Державною архітектурно-будівельною інспекцією у Львівській області у березні 2014 року зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № ЛВ 143140730709 (магазин у АДРЕСА_1 ).

Для проведення первинної реєстрації державному реєстратору було подано, серед іншого, договір оренди землі від 22 червня 2009 року, який укладено на п`ять років, декларацію про готовність об`єкта до експлуатації від 14 березня 2014 року, зареєстровану інспекцією ДАБК у м. Львові, довідку Галицької районної адміністрації № 139 від 20 лютого 2004 року про адресу нежитлових приміщень магазину.


................
Перейти до повного тексту