постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНи
08 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 454/1258/16к
провадження № 51-692км22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Голубицького С. С.,
суддів Антонюк Н. О., Стефанів Н. С.,
за участю:
секретаря судового засідання Зайчишина В. В.,
прокурора Зленка О. В.,
захисника Музики А. Б. (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Музики А. Б. на вирок Сихівського районного суду м. Львова від 17 вересня 2021 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року в кримінальному провадженні № 12015140310001519 за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Білогородка Ізяславського району Хмельницької області, жительки АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених пунктами 1, 2, 9, 13 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Сихівського районного суду м. Львова від 17 вересня 2021 року, залишеним без змін ухвалою Львівського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року, ОСОБА_1 визнано винуватою та засуджено за пунктами 1, 2, 9, 13 ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді довічного позбавлення волі.
Вирішено питання про долю речових доказів та стягнення процесуальних витрат.
2. Районний суд установив, що ОСОБА_1 за обставин детально викладених у вироку, ІНФОРМАЦІЯ_2 в денний час доби, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, в будинку АДРЕСА_2 вчинила умисне вбивство малолітньої ОСОБА_2 та її матері ОСОБА_3 .
З метою приховати вказаний злочин ОСОБА_1 наступного дня, 24 грудня 2015 року в ранковий час у будинку АДРЕСА_3 умисно вбила ОСОБА_4 .
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
3. У касаційній скарзі захисник Музика А. Б. просить скасувати вказані судові рішення і призначити новий розгляд справи у суді першої інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
На обґрунтування своїх вимог зазначає, що під час розгляду кримінального провадження судом першої інстанції було допущено порушення вимог ст. 367 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), а саме порушено таємницю нарадчої кімнати. Так, 16 вересня 2021 року приблизно о 13:00-13:05 після звернення ОСОБА_1 з останнім словом колегія суддів оголосила, що видаляється до нарадчої кімнати для ухвалення вироку, який було проголошено 17 вересня 2021 року о 13:45. Враховуючиоб`єм вироку (26 сторінок формату А4 друкованого тексту 11 шрифтом) захисник вважає, що за такий короткий проміжок часу перебування в нарадчій кімнаті колегія суддів не мала достатньо часу не лише повно та всебічно надати оцінку всім дослідженим у справі доказам, щоб ухвалити законний, обґрунтований та справедливий вирок, а й технічно виготовити це рішення.
Крім цього звертає увагу на те, що під час під час перебування в нарадчій кімнаті членами колегії суддів було прийнято 7 рішень, 1 рішення суддею Дулебко Н. І. (справа № 464/4789/21) та 7 рішень суддею Бойко О. М. (справи № 464/1824/21, 464/6338/21, 464/6309/21, 464/6311/21, 464/6308/21, 464/6319/21).
Також вказує, що стороною обвинувачення в справі не надано, а судом не здобуто та не досліджено жодного доказу, який би підтверджував, що на час вчинення злочинів ОСОБА_1 перебувала в стані алкогольного сп`яніння.
На думку захисника, протокол слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 від 26 грудня 2015 року не містить ні відтворення обставин події, ні проведення дослідів чи випробувань, та фактично є повторним допитом останньої на місці події, що є недопустимим доказом згідно з положеннями ст. 240 КПК.
Звертає увагу на те, що під час розгляду справи судом першої інстанції було допущено порушення вимог ст. 23 КПК, а саме визнано належним та допустимим доказом показання свідка ОСОБА_5, яка під час допиту в судовому засіданні пояснила, що не була очевидцем вказаних подій, а про вчинення ОСОБА_6 цих злочинів дізналася зі слів сина засудженої - ОСОБА_6 .
Стверджує, що при перегляді вироку за його апеляційною скаргою суд апеляційної інстанції не перевірив належним чином наведені в ній доводи та не дав на них умотивовані відповіді.
Ураховуючи зазначене вважає, що оскаржувані вирок та ухвала не відповідають вимогам статей 370, 374, 419 КПК і підлягають скасуванню.
Позиція учасників в суді касаційної інстанції
4. Захисник касаційну скаргу підтримав і просив її задовольнити.
5. Прокурор вказав на законність оскаржуваних судових рішень і просив залишити їх без зміни, а касаційну скаргу без задоволення.
Мотиви Суду
6. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів (далі - Суд) дійшла висновку про таке.
7. Згідно зі ст. 438 КПК суд касаційної інстанції не вправі скасувати чи змінити оскаржувані судові рішення через неповноту судового слідства, невідповідність наведених у них висновків фактичним обставинам кримінального провадження і при їх перегляді виходить з фактичних обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.
8. Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування цими судами норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не уповноважений досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
9. У цьому кримінальному провадженні фактичні обставини були встановлені місцевим судом на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, а саме:показань засудженої ОСОБА_1, потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 ; протоколах: огляду місця події від 24 грудня 2015 року (домоволодінь потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ), обшуку від 24 грудня 2015 року домоволодіння ОСОБА_16 (чоловіка ОСОБА_1 ), проведення слідчого експерименту від 26 грудня 2015 року за участю ОСОБА_1 ; актами застосування службових собак від 24 грудня 2015 року; висновках експертиз: судово-медичних - від 03 лютого 2016 року № 160/2015 (трупа ОСОБА_3 ), № 159/2015 (трупа ОСОБА_2 ), № 161/2015 (трупа ОСОБА_4 ), від 25 грудня 2015 року № 148/2015, від 28 грудня 2015 року № 1637/2015-ім, від 15 січня 2016 року № 281/2015-мк, від 21 січня 2016 року № 149/2016, від 18 січня 2016 року № 280/2015-мк, від 21 січня 2016 року № 150/2016, від 15 січня 2016 року № 282/2015-мк, від 12 квітня 2016 року № 107/2016-мк, №1 08/2016-мк, № 109/2016-мк, № 110/2016-мк, № 111/2016-мк, № 112/2016-мк, молекулярно-генетичних - від 18 березня 2016 року № 10/783 та № 10/784, від 30 березня 2016 року № 10/785, від 05 квітня 2016 року № 10/786; від 14 січня 2016 року № 298/2015 (щодо механізму утворення тілесних ушкоджень виявлених у ОСОБА_1 ), судових психіатричних - від 26 січня 2016 року № 15 і від 24 жовтня 2018 року № 119 та іншими доказами у своїй сукупності.
10. Ці докази зібрані у встановленому законом порядку, є логічними та послідовними, узгоджуються між собою в цілому та в деталях, а тому не викликають сумнівів у їх достовірності.
11. Не погодившись із цим вироком захисник оскаржив його в апеляційному порядку.
12. В апеляційній скарзі захисник посилався на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та просив вказаний вирок скасувати і закрити провадження щодо ОСОБА_1 через невстановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливості їх отримати.
13. Доводи касаційної скарги захисника, щодо істотних порушень норм кримінального процесуального закону аналогічні тим, що були викладені ним в апеляційній скарзі, на які суд апеляційної інстанції дав умотивовані та обґрунтовані відповіді.
14. Суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції (ч. 1 ст. 409 КПК), що покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів у справі, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК.
15. Згідно з положеннями ст. 419 КПК, суд апеляційної інстанції зобов`язаний проаналізувати й зіставити з наявними у справі та додатково поданими матеріалами всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, і дати на кожен із них вичерпну відповідь, пославшись на відповідну норму права. При залишенні заявлених вимог без задоволення в ухвалі має бути зазначено правові підстави, з яких подану скаргу визнано необґрунтованою.