Постанова
іменем України
20 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 676/6188/18
провадження № 51-553км 21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Короля В.В., Макаровець А.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Чорнобривця В.В.,
прокурора Дехтярук О.К.,
захисника Бежанової А.В.,
в режимі відеоконференції
засудженого ОСОБА_1,
захисників Черевика С.С.,
Бондар М.В.,
потерпілого ОСОБА_2,
представника
потерпілого Перунського І.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_1, його захисника Гуцула С.І. та захисника Черевика С.С., який діє в інтересах засудженого ОСОБА_3, на вирок Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 січня 2020 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 22 грудня 2020 року у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018240000000083, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, уродженця с. Колибаївка Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 ), жителя АДРЕСА_2 ), такого, що судимості не мав,
та
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого на підставі статті 89 Кримінального кодексу України (далі - КК),
у вчиненні злочинів, передбачених частиною 4 статті 187, частиною 3 статті 289, частиною 3 статті 146, частиною 1 статті 304, частиною 2 статті 15, пунктами 3, 9, 12 частини 2 статті 115 та частиною 1 статті 304 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 січня 2020 року ОСОБА_1 засуджено до покарання:
- за частиною 4 статті 187 КК - у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією всього майна, що є його власністю, крім житла;
- за частиною 3 статті 289 КК - у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців;
- за частиною 3 статті 146 КК - у виді позбавлення волі на строк 7 років;
- за частиною 2 статті 15, пунктами 3, 9, 12 частини 2 статті 115 КК - у виді позбавлення волі на строк 11 років.
На підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років із конфіскацією всього майна, що є його власністю, крім житла.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишено попередній - тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 визначено рахувати з 27 січня 2020 року та зараховано у строк покарання строк тримання під вартою з 12 липня 2018 року по 26 січня 2020 року.
ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 304 КК, та виправдано на підставі пункту 3 частини 1 статті 373 КК.
Також цим вироком ОСОБА_3 засуджено до покарання:
- за частиною 4 статті 187 КК - у виді позбавлення волі на строк 9 років із конфіскацією всього майна, що є його власністю, крім житла;
- за частиною 3 статті 289 КК - у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців;
- за частиною 3 статті 146 КК - у виді позбавлення волі на строк 7 років;
- за частиною 2 статті 15, пунктами 3, 9, 12 частини 2 статті 115 КК - у виді позбавлення волі на строк 11 років.
На підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років 6 місяців із конфіскацією всього майна, що є його власністю, крім житла.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 визначено обчислювати з 27 січня 2020 року, зараховано у строк покарання строк тримання під вартою з 7 травня 2018 року по 26 січня 2020 року.
ОСОБА_3 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 304 КК та виправдано на підставі пункту 3 частини 1 статті 373 КК
Крім того цим вироком визнано винуватими та засуджено ОСОБА_4, судові рішення щодо якого в касаційній інстанції не оскаржуються.
Згідно з вироком ОСОБА_1 та ОСОБА_3 визнано винуватими і засуджено за те, що вони разом із неповнолітнім ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) в період часу з 28 на 29 квітня 2018 року близько 23:00 - 02:00, за попередньою змовою між собою, на АДРЕСА_3, вчинили напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), відносно ОСОБА_2, із проникненням до домоволодіння, в якому останній проживає, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження за наступних обставин.
Так, всередині квітня 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали інформацію про те, що ОСОБА_2 займається підприємницькою діяльністю і має значні заощадження грошових коштів. 28 квітня 2018 року у вечірню пору доби, з метою реалізації вищезазначеного злочинного наміру вони, таємно проникли на територію домоволодіння за вказаною адресою, де через незамкнені вхідні двері зайшли у приміщення житлового будинку і вчинили розбійний напад на потерпілого. В цей час ОСОБА_5, несподівано для потерпілого, завдав палкою один удар у потилицю, а ОСОБА_1 - удар рукою в голову, внаслідок чого ОСОБА_2, втративши рівновагу, впав.
В подальшому, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, спрямованого на вчинення розбійного нападу, що виразилось у нанесенні потерпілому ударів руками та ногами у різні частини тіла, в тому числі і життєво важливі органи, внаслідок чого, ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, які належать до тяжких та є небезпечними для життя в момент спричинення, а також тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості є легкими тілесними ушкодженнями з короткочасним розладом здоров`я.
Після заподіяння тілесних ушкоджень нападника пред`явили потерпілому вимогу видати їм грошові кошти та цінності, а потім відшукали у приміщенні будинку кошти та майно і незаконно заволоділи ними на загальну суму 111 298 грн, чим спричинили потерпілому шкоду на вказану суму
Далі вони знайшли ключі від автомобіля марки "Volkswagen" моделі "t4", д.н.з. НОМЕР_1, належного потерпілій ОСОБА_6 і близько 02:00 за попередньою змовою між собою, повторно незаконно заволоділи вказаним транспортним засобом вартістю 66 905 грн. Засуджені завантажили в автомобіль викрадене майно та помістили потерпілого ОСОБА_2 з метою вивезення його за межі населеного пункту, а потім залишили місце вчинення злочину на цьому автомобілі.
Крім того, 29 квітня 2018 року близько 02:00 ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за попередньою змовою між собою, після вчинення розбійного нападу та незаконного заволодіння автомобілем, протиправно, проти волі потерпілого перевезли його з місця постійного проживання в безлюдне місце до лісового насадження поблизу с. Княжпіль Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, де ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за попередньою змовою між собою, маючи на меті позбавити життя ОСОБА_2, з метою приховування вчинених ними спільно з неповнолітнім ОСОБА_4 інших злочинів, обмотали шию потерпілого невстановленим предметом і почали його тягти у різні сторони, внаслідок чого заподіяли потерпілому тілесні ушкодження у вигляді перелому хрящів гортані, масивної емфіземи м`яких тканин шиї, які за ступенем тяжкості належать до тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечними для життя в момент спричинення.
Тобто ОСОБА_1, ОСОБА_3 виконали всі дії, які давали підстави вважати, що вони вчинили умисне вбивство ОСОБА_2, та були впевнені, що вони протиправно заподіяли йому смерть, однак злочин ними не був доведений до кінця з причин, які не залежали від їх волі.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 22 грудня 2020 року вирок Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 січня 2020 року залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
У касаційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_1 - Гуцул Л.І. просить змінити вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду, закривши кримінальне провадження стосовно його підзахисного за частиною 3 статті 146 КК та частиною 2 статті 15, пунктами 3, 9, 12 частини 2 статті 115 КК, а за частиною 4 статті 187 КК та частиною 3 статті 289 КК - пом`якшити покарання.
Свої вимоги захисник обґрунтовує тим, що в діях його підзахисного відсутній склад злочину, передбаченого частиною 3 статті 146 КК, оскільки об`єктом вказаного кримінального правопорушення є особиста воля особи, тобто ОСОБА_1 не викрав людину проти її волі, а тому відсутня суб`єктивна сторона злочину, а саме відсутній прямий умисел, коли особа усвідомлює, що не має позбавляти волі особу, а вчиняє це проти її волі.