ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2022 року
м. Київ
справа № 520/3295/19
провадження № 61-8541св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Мартєва С. Ю., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Київська районна адміністрація Одеської міської ради, служба у справах дітей Одеської міської ради,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 6 квітня 2021 року, прийняту колегією у складі суддів: Таварткіладзе О. М., Заїкіна А. П., Погорєлової К. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Київська районна адміністрація Одеської міської ради, служба у справах дітей Одеської міської ради, про розірвання договору про сплату аліментів на дитину та зміну розміру аліментів.
Позов мотивував тим, що з 7 листопада 2013 року він перебував у шлюбі з ОСОБА_2 , в якому ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_3 . Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 22 січня 2018 року шлюб розірвано.
11 серпня 2017 року він та ОСОБА_4 уклали договір між батьками про сплату аліментів на дитину, відповідно до умов якого він зобов`язувався сплачувати на користь ОСОБА_2 аліменти на дочку ОСОБА_3 у розмірі 9 100 грн щомісячно, до її повноліття. Також вони домовились про те, що у разі девальвації протягом строку дії цього договору національної грошової одиниці України він зобов`язується сплачувати аліменти у національній грошовій одиниці України - гривні, еквівалентну 300 євро. Договір посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чернягіною Н. С. 11 серпня 2017 року.
Зазначав, що у період з 11 серпня 2017 року до 31 грудня 2018 року він вчасно та у повному обсязі сплачував аліменти. Однак, крім сплати аліментів за договором, він оплачує навчання дочки у дитячому клубі розвитку « ІНФОРМАЦІЯ_2 », купує їй одяг та іграшки, оплачує витрати з медичного обслуговування дитини, заохочує різні розваги. У зв`язку з цим він неодноразово звертався до відповідача з проханням надати йому докази цільового використання грошових коштів, сплачених ним на дочку, проте відповідач жодного доказу не представила. З цього приводу він звертався до служби у справах дітей Одеської міської ради, яка за результатами розгляду його заяви надала висновок.
У подальшому відповідач почала перешкоджати йому спілкуватися з дочкою та всіляко вчиняє опір побаченням з дитиною.
Посилався на зазначене, а також на те, що його матеріальний стан значно погіршився, оскільки бізнес за кордоном припинений, а на території України підприємницька діяльність приносить замалий дохід; погіршився і стан здоров`я, оскільки він переніс складну операцію, а у подальшому запланована ще одна та тривала реабілітація. За таких обставин він не має можливості сплачувати аліменти у розмірі, визначеному договором.
З урахуванням збільшених у жовтні 2019 року позовних вимог ОСОБА_1 просив розірвати договір між батьками про сплату аліментів на утримання дитини, укладений 11 серпня 2017 року ним та ОСОБА_2 , та стягувати на користь ОСОБА_2 аліменти на дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 3 000 грн щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили, і до досягнення дитиною повноліття.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 13 липня 2020 року, з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки від 23 липня 2020 року, позов задоволено.
Розірвано договір між батьками про сплату аліментів на утримання дитини, укладений 11 серпня 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чернягіною Н. С., зареєстрований в реєстрі за № 655.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 3 000 грн щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили, і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення мотивоване тим, що розмір аліментів, визначений за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.
Суд першої інстанції вважав доведеним зміни матеріального стану і погіршення здоров`я позивача, тому дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Постановою Одеського апеляційного суду від 6 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 липня 2020 року скасовано і ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Скасовуючи рішення суд першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у позові, апеляційний суд вказував на те, що підстави для зміни розміру стягуваних з позивача аліментів відсутні, оскільки зміни його матеріального стану і погіршення здоров`я не є суттєвими.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У травні 2021 року ОСОБА_1 подав до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив постанову Одеського апеляційного суду від 6 квітня 2021 року скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки при вирішенні справи апеляційним судом не враховано висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 727/3856/18, від 24 жовтня 2018 року
у справі № 199/1971/17, від 2 квітня 2020 року у справі № 127/21323/17, від 22 травня 2019 року у справі № 638/12578/17, від 15 квітня 2020 року у справі № 409/2909/18, від 16 жовтня 2019 року у справі № 263/1979/19, від 25 листопада 2020 року у справі № 759/8219/19, від 27 листопада 2019 року
у справі № 456/1826/16-ц, від 5 вересня 2018 року у справі № 344/10973/17, у постанові Верховного Суду України від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13.
Також заявник вказував на відсутність у подібних правовідносинах висновку Верховного Суду щодо застосування статті 192 СК України.
Позиція інших учасників справи
У вересні 2021 року служба у справах дітей Одеської міської ради направила до касаційного суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначила, що у вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до служби у справах дітей Одеської міської ради із заявою про визначення порядку спілкування з дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає з матір`ю - ОСОБА_2 . За результатами розгляду службою у справах дітей Одеської міської ради підготовлено проект висновку про визначення способів участі у вихованні дочки ОСОБА_3 . Зазначений проект направлено до Київської районної адміністрації Одеської міської ради, як органу опіки та піклування, для прийняття відповідного висновку, передбаченого частиною п`ятою статті 19 СК України.
Посилаючись на зазначене, а також на те, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття, служба у справах дітей Одеської міської ради просила врахувати зазначений відзив при вирішенні справи.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 6 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано з Київського районного суду м. Одеси матеріали цивільної справи № 520/3295/19.
Цією ж ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії та виконання постанови Одеського апеляційного суду від 6 квітня 2021 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Підставами відкриття касаційного провадження у цій справі стали доводи заявника про застосування апеляційним судом норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 15 липня 2020 року
у справі № 727/3856/18, від 24 жовтня 2018 року у справі № 199/1971/17,
від 2 квітня 2020 року у справі № 127/21323/17, від 22 травня 2019 року у справі № 638/12578/17, від 15 квітня 2020 року у справі № 409/2909/18, від 16 жовтня 2019 року у справі № 263/1979/19, від 25 листопада 2020 року
у справі № 759/8219/19, від 27 листопада 2019 року у справі № 456/1826/16-ц, від 5 вересня 2018 року у справі № 344/10973/17, у постанові Верховного Суду України від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13.
Ухвалою Верховного Суду від 8 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій фактичні обставини справи
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 7 листопада 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який рішенням Київського районного суду м. Одеси від 22 січня 2018 року розірвано.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батькам ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджено свідоцтвом про народження Tomo № 00868 Р.321, виданим реєстром актів громадянського стану Валенсії Міністерства Юстиції Іспанії від 12 травня 2015 року № 0032855/15 (апостиль, проставлений уповноваженим урядовим секретарем Верховного Суду Юстиції Валенсії Пані Алькасар Сарагоса, Марією Нурією 14 травня 2015 року за № TSj46/2015/006445).
Судами встановлено, що 11 серпня 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір між батьками про сплату аліментів на утримання дитини, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чернягіною Н. С., зареєстрований в реєстрі № 665.
Відповідно до пункту 3 цього договору сторони погодили, що ОСОБА_1 зобов`язується сплачувати на користь ОСОБА_2 аліменти на дочку ОСОБА_3 у розмірі 9 100 грн щомісячно, до її повноліття. У разі девальвації протягом строку дії цього договору національної грошової одиниці України він зобов`язується сплачувати аліменти у національній грошовій одиниці України - гривні, еквівалентну 300 євро.
Аліменти, одержані на дитину є власністю дитини. Одержувач зобов`язується отримувати аліменти на утримання дитини та використовувати їх за цільовим призначенням - забезпечувати дитину їжею, одягом, витрачати кошти на навчання, на створення гідних умов її життя та виключно в інтересах дитини (пункт 4 договору).
У пункті 10 договору зазначено, що батько дитини зобов`язується приймати участь у вихованні дитини та має право на особисте спілкування з дитиною. Мати дитини не має право перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та приймати участь в її вихованні, якщо це спілкування не заважає нормальному розвитку дитини.
На підтвердження виконання умов договору за період з 11 серпня 2017 року до 31 грудня 2018 року ОСОБА_1 надав квитанції про сплату аліментів на користь ОСОБА_2 .
З договору про надання послуг від 5 березня 2018 року суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_6 навчалась у дитячому клубі розвитку «Мадагаскар», яке оплачував ОСОБА_1 , і це підтверджується товарними чеками, що містяться в матеріалах справи.
З висновку за результатами інспекційного відвідування щодо цільового витрачання аліментів на дитину від 19 березня 2019 року суди встановили, що одержувач аліментів забезпечує потреби дитини відповідно до суми коштів, сплачених на дитину платником аліментів, розмір яких становить понад два прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку.
Встановлено судами і те, що 11 серпня 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дитини, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чернягіною Н. С., зареєстрований в реєстрі за № 664.
Відповідно до пункту 2.2 вказаного договору сторони домовились між собою, що батько має право зустрічатися та без перешкод спілкуватися з дочкою не менше трьох діб на тиждень (в будь-які дні тижня та у будь-який час, враховуючи розпорядок дня дитини), а також за попередньою домовленістю з матір`ю брати дочку до себе за місцем свого проживання у вихідні дні або в робочі дні з обов`язковим дотриманням розпорядку дня дочки та забезпеченням відвідування дочкою навчального закладу.
Цим же договором сторони визначили місце проживання дочки ОСОБА_3 з матір`ю - ОСОБА_2 .
На підтвердження зменшення доходу від підприємницької діяльності і відповідно зміни матеріального стану ОСОБА_1 надано декларацію про майновий стан за 2016-2019 роки.
Так, за 2016 рік ОСОБА_1 задекларований дохід від підприємницької діяльності у розмірі 367 387 грн, статки готівкою - 37 000 євро; за 2017 рік - 195 160 грн, статки готівкою - 25 000 євро; за 2018 рік - 15 550 грн, статки готівкою 10 500 євро та 30 000 грн.
Крім того за 2016-2017 роки ОСОБА_1 декларував діяльність як фізична-особа підприємець у королівстві Іспанія.
За 2019 рік ОСОБА_1 задекларований дохід від підприємницької діяльності у розмірі 175 500 грн, статки готівкою - 5 200 євро та 10 000 грн.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить автомобіль «Фольксваген Туран» 2014 року випуску; останній проживає разом зі своїми батьками, у власності яких знаходяться три квартири, житловий будинок, офісне приміщення та земельна ділянка.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги і відзиву на неї, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частин першої, третьої статті 5 Сімейного кодексу України (далі - СК України) держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.
Згідно зі статтею 8 СК України, якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім`ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.
Частиною другою статті 181 СК України передбачено, що за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Частиною першою статті 189 СК України передбачено, що батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.
За статтею 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень статей 526, 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно зі статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Судами встановлено,