Постанова
Іменем України
15 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 362/227/21
провадження № 61-15652св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28 травня 2021 року у складі судді Марчука О. Л. та постанову Київського апеляційного суду від 27 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Левенця Б. Б., Невідомої Т. О., Ратнікової В. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання майна особистою власністю.
Позов мотивував тим, що перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 30 липня 2016 року до 01 листопада 2020 року.
Зазначив, що набув право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Незважаючи на те, що будинок є його особистою приватною власністю, відповідачка оспорює і не визнає його право власності.
Будівництво спірного будинку почалося після отримання його матір`ю ОСОБА_3 дозволу на будівництво на її земельній ділянці на підставі рішення Плесецької сільської ради від 01 вересня 2006 року № 185.
Посилався на те, що будинок збудовано за кошти його батьків, проте право власності на спірний будинок він зареєстрував під час шлюбу з відповідачем.
Вважає, що оскільки майно створено до укладення шлюбу між ним і відповідачем, тому у відповідачки відсутні майнові права на зазначене нерухоме майно, яке є його особистою приватною власністю.
З урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд визнати житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 64,2 кв. м, житловою площею 37,8 кв. м, належний йому на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації серії КС 141190241419 від 24 січня 2019 року та рішення Плесецької сільської ради від 11 квітня 2019 року № 13, зареєстрованих у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23 травня 2019 року, індексний № 47071600, його особистою приватною власністю.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Васильківський міськрайонний суд Київської області заочним рішенням від 28 травня 2021 року у позові відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд виходив з недоведеності позивачем права особистої приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
На заочне рішення місцевого суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Київський апеляційний суд постановою від 27 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення.
Заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28 травня 2021 року залишив без змін.
Апеляційний суд виходив з того, що докази, які надав позивач, не можуть бути визнані належними доказами понесення позивачем витрат на будівництво житлового будинку за особисті кошти позивача.
Вважав, що позивач не надав об`єктивні докази, що житловий будинок набув у власність під час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування, чи побудував за кошти, які належали йому особисто.
Погодився із тим, що місцевий суд установив набуття позивачем права власності на житловий будинок під час перебування сторін у шлюбі та, за відсутності належних та допустимих доказів будівництва будинку за особисті кошти позивача, погодився із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання особистою приватною власністю позивача житлового будинку АДРЕСА_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 04 жовтня 2021 року відкрив касаційне провадження, витребував справу з суду першої інстанції, надіслав учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснив їм право подати відзив на касаційну скаргу.
Підставою для відкриття касаційного провадження є пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
У жовтні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 зазначив відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційну скаргу мотивував тим, що дані цивільно-правові відносини напряму не врегульовані частиною першою статті 57 СК України.
Суди попередніх інстанцій достатньо детально дослідили фактичні обставини справи та докази, проте дійшли висновків, які суперечать дослідженим доказам та фактичним обставинам справи.
Відповідачка, незважаючи на оформлення мною права власності на спірний будинок у шлюбі, не доклала до його будівництва грошових коштів, чи майнової цінності, чи трудових зусиль.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 30 липня 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2. уклали шлюб, який зареєстровано у Васильківському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 229, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 30 липня 2016 року (а. с. 72).
За відомостями з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28 травня 2019 року вбачається, що 23 травня 2019 року на підставі рішення Плесецької сільської ради Васильківського району від 11 квітня 2019 року № 13 ОСОБА_1 зареєстрував право приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Підставою виникнення права власності зазначена декларація Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області про готовність об`єкта до експлуатації від 24 січня 2019 року (а. с. 45).
З доданої до позову копії ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2019 року у справі № 362/5855/19 вбачається, що ОСОБА_2 зверталася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, проте, позов залишено без розгляду (а. с. 4-5).
Рішенням від 30 вересня 2020 року Макарівський районний суду Київської області розірвав шлюб між сторонами (а. с. 49).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржено з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Межі розгляду справи судом
Підставою для відкриття касаційного провадження є пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України(відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах).
Касаційна скарга задоволенню з не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з недоведеності позивачем того, що житловий будинок він набув у власність під час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування, чи побудував за кошти, які належали йому особисто.
Установивши, набуття позивачем права власності на житловий будинок під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, за відсутності належних та допустимих доказів будівництва будинку за особисті кошти позивача, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстави для визнання особистою приватною власністю позивача житлового будинку АДРЕСА_1 .