ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 640/22864/20
адміністративне провадження № К/990/2872/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Желтобрюх І.Л., суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 вересня 2021 року (головуючий суддя Іщук І.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 грудня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Мельничук В.П., судді - Лічевецький І.О., Оксененко О.М.) у справі за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Енергетичної митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,
установив:
У вересні 2020 року Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі -Нафтогаз, Компанія) звернулось до суду з позовом до Енергетичної митниці ДФС (правонаступником якої є Енергетична митниця Держмитслужби), в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Енергетичної митниці ДФС від 15 липня 2020 року №UA903020/2020/000005/1 та №UA903020/2020/000006/1. Обґрунтовуючи неправомірність спірних рішень Компанія вказувала, що нею були подані до Митниці всі необхідні документи для підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, натомість, відповідачем безпідставно прийнято рішення про коригування митної вартості таких товарів.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 грудня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.
Вирішуючи спір та констатуючи правомірність спірних рішень контролюючого органу, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що у митного органу були обґрунтовані сумніви щодо правильності заявленої позивачем митної вартості товару та законні підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалені судами рішення як такі, що прийняті із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадках, передбачених пунктами 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України).
В аспекті заявленої підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, позивач звертає увагу на застосування судами норм права без урахування наступних висновків, висловлених Верховним Судом:
у постанові КАС ВС від 2 березня 2020 року (справа №480/4423/18): "неподання декларантом документів, зазначених у частині другій - четвертій статті 53 МК України, саме по собі не тягне для нього негативних правових наслідків; неподання таких документів може мати насідком відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише у тому випадку, коли у органу доходів і зборів будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість";
у постанові КАС ВС від 4 вересня 2018 року (справа №818/1186/17): "неподання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника";
у постановах КАС ВС від 24 січня 2019 року (справа №821/1697/17) та від 12 березня 2018 року (справа №809/4367/15): "у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів".
У світлі наведених вище правових позицій КАС ВС позивач зазначає, що у справі, яка переглядається, судами не досліджено та не встановлено, яку зі складових формули розрахунку ціни, передбаченої Індивідуальним договором з контрагентом, неможливо визначити без зазначення у рішеннях про коригування митної вартості документів, ненадання яких стало підставою для відмови у митному оформленні товарів; окрім посилання на митні декларації, взяті за основу коригування митної вартості товару, Митниця не навела пояснень щодо умов поставки, комерційних умов, періодів оплати та поставки товару. Також, позивач вказує, що у запитах на надання додаткових документів Митниця не зазначила обставин, які викликали в неї обґрунтовані сумніви у заявленій Компанією митній вартості товару, як і не надала будь-яких пояснень стосовно необхідності надання Компанією документів, які, своєю чергою, не мали жодного стосунку до ціни заявленого до митного оформлення товару.
Обґрунтовуючи порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права (пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України) позивач вказує, що суди залишили поза увагою те, що позиція Митниці про наявність недоліків у розрахунку коефіцієнту Kgcv була сформована відповідачем вже під час розгляду справи в суді, а не в ході митного оформлення товарів, за результатами яких було прийнято спірні рішення. Як наслідок, на позивача було покладено надмірний тягар і обов`язок доказування у справі, без належного дослідження тих обставин, які безпосередньо слугували підставою коригування митної вартості товарів згідно зі спірними рішеннями. Позивач зазначає, що Компанією було надано до суду всі документи, на підставі яких останній мав можливість перевірити правильність заявленої до митного оформлення митної вартості товару, однак, суд як першої, так і апеляційної інстанцій ці документи не перевіряв та не досліджував, натомість, висновки суду базуються виключно на твердженнях відповідача, які, на думку позивача, є хибними.
Відзиву на касаційну скаргу від Митниці не надходило, що не перешкоджає касаційному перегляду справи. Як вбачається з письмових пояснень відповідача, які містяться в матеріалах справи, позиція Митниці зводилась до того, що декларантом визначено митну вартість товару без урахування інформації, що містилася в наданих ним документах, тобто, заявлено неповні та недостовірні відомості про митну вартість товару, що й мало наслідком прийняття спірних рішень та коригування заявленої митної вартості.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Суди попередніх інстанцій встановили, що між АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та ERU Management Services LLC 25 червня 2019 року укладено Рамковий договір на поставку та прийом природного газу, а 25 червня 2019 року -укладено Індивідуальний договір від №l-G/07/17-EMS.
14 липня 2020 року до Енергетичної митниці ДФС подано електронні митні декларації (далі - ЕМД) №UA903020/2020/013382 та №UA903020/2020/013407, відповідно яких до митного оформлення заявлено наступні товари:
1. За ЕМД №UA903020/2020/013382: газ природний у газоподібному стані, що зберігається на митному складі ПСГ АТ "Укртрансгаз" (закачування в липні 2019 року) в кількості 6733,245 тис.м3. ГОСТ 5542-87. Густина газу - 0.7040 кг/м3; газ природний у газоподібному стані, що зберігається на митному складі ПСГ АТ "Укртрансгаз" (закачування в вересні 2019 року) в кількості 2271 тис.м3. ГОСТ 5542-87. Густина газу - 0.7036 кг/м3; газ природний у газоподібному стані, що зберігається на митному складі ПСГ АТ "Укртрансгаз" (закачування в липні 2019 року) в кількості 24489,285 тис.м3. ГОСТ 5542-87. Густина газу - 0.7043 кг/м3; газ природний у газоподібному стані, що зберігається на митному складі ПСГ АТ "Укртрансгаз" (закачування в вересні 2019 року) в кількості 1757,329 тис.м3. ГОСТ 5542-87.Густина газу - 0.7036 кг/м3.
2. За ЕМД №UA903020/2020/013407: газ природний у газоподібному стані, що зберігається на митному складі ПСГ АТ "Укртрансгаз" (закачування в липні 2019 року) в кількості 5193,780 тис.м3. ГОСТ 5542-87. Густина газу - 0.7043 кг/м3; газ природний у газоподібному стані, що зберігається на митному складі ПСГ АТ "Укртрансгаз" (закачування в липні 2019 року) в кількості 2884,708 тис.м3. ГОСТ 5542-87. Густина газу - 0.7040 кг/м3; газ природний у газоподібному стані, що зберігається на митному складі ПСГ АТ "Укртрансгаз" (закачування в липні 2019 року) в кількості 14140,233 тис.м3. ГОСТ 5542-87. Густина газу - 0.7045 кг/м3; газ природний у газоподібному стані, що зберігається на митному складі ПСГ АТ "Укртрансгаз" (закачування в липні 2019 року) в кількості 11030,317 тис.м3. ГОСТ 5542-87. Густина газу - 0.7045 кг/м3; газ природний у газоподібному стані, що зберігається на митному складі ПСГ АТ "Укртрансгаз" (закачування в липні 2019 року) в кількості 2 883,892 тис.м3. ГОСТ 5542-87. Густина газу - 0.7041 кг/м3.
Разом із митними деклараціями позивачем до оформлення товару подано: рахунок-фактуру (інвойс) від 8 квітня 2020 року №08-04-2020-EMS; Рамковий договір від 25 червня 2019 року; Індивідуальний договір від 25 червня 2019 року №l-G/07/17-EMS; Договір про надання послуг митного брокера від 26 грудня 2019 року №829; акти прийому-передачі від 25 березня 2020 року №64/03-20-МС, №65/03-20-МС, №66/03-20-МС, №67/03-20-МС, №8-1G/07/19-EMS, від 6 квітня 2020 року №2/04-20-МС, №3/04-20-МС, №4/04-20-МС, №5/04-20-МС, №6/04-20-МС, №9-1G/07/19-EMS.
У зв`язку зі спрацюванням профілів ризику АСАУР та, враховуючи, що надані позивачем документи не містили всіх відомостей щодо ціни товару, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларанту було направлено відповідне повідомлення про необхідність подати додаткові документи (за наявності), а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається (в тому числі доповнення, акти купівлі продажу); рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); копію митної декларації країни відправлення; інформацію біржових організацій про вартість товару (котирування, зазначені в пункті 1 поданого до митного оформлення індивідуального договору).
На виконання вимог посадових осіб Митниці позивачем 15 липня 2020 року направлено додаткові документи: SWIFT-повідомлення про здійснення Компанією передоплати від 19 липня 2019 року; копію повідомлення AT "Укргазбанк" про повернення коштів від 7 квітня 2020 року; копію зворотного рахунку ERU Management Services LLC від 31 березня 2020 року №31-03-2020-EMS; інформацію біржових організацій про вартість товару (котирування, зазначені в пункті 1 поданого до митного оформлення Індивідуального договору).
Як з`ясували суди, за наслідками розгляду поданих документів 15 липня 2020 року митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA903020/2020/000005/1 стосовно митної декларації №UA903020/2020/013382 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA903020/2020/000006/1 стосовно митної декларації №903020/2020/0134072, не погоджуючись із якими позивач звернувся до суду з даним позовом, а, за наслідками його розгляду судами, - з даною касаційною скаргою.
За приписами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи колегія суддів КАС ВС виходить з наступного.
За приписами частини першої статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частин першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Частиною другою статті 53 МК України визначено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
За приписами частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (…)
Згідно з частинами першою та другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.