ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 826/11628/17
адміністративне провадження № К/9901/35636/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Блажівської Н.Є., Дашутіна І.В.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАТЕХ ГРУП" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2020, прийняту у складі колегії суддів: Єгорової Н.М. (головуючий), Сорочка Є.О., Федотова І.В.
І. Суть спору
1. У вересні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "АВАТЕХ ГРУП" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.08.2017 №0006611401, №0006591401, №0006601401.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ "АВАТЕХ ГРУП" зазначило, що на підтвердження реальності господарських операцій із вказаними в акті перевірки контрагентами позивач надав свої пояснення з копіями первинних документів. Звертає увагу на те, що платник податку самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету і не може нести відповідальність за порушення контрагентом правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни.
3. Позивач вважає, що вирок Баришівського районного суду Київської області від 23.11.2016 у справі № 361/3761/16-к не може бути належним та достатнім доказом, який підтверджує фіктивність господарських операцій позивача з ТОВ "Екодит", оскільки всі встановлені у вироку обставини відбувалися у період з 23 червня 2015 року року по 01 серпня 2015 року року, а господарські операції позивача з ТОВ "Екодит" здійснювались тільки у період з березня по грудень 2014 року року.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Судами попередніх інстанцій установлено, що Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві на підставі статей 20, 77, 82 Податкового кодексу України, наказу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про проведення документальної планової виїзної перевірки від 29 травня 2017 № 4152 та наказу про продовження строку проведення документальної планової виїзної перевірки від 07 липня 2017 № 6159 та відповідно до плану - графіку проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання, проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Аватех Груп" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 березня 2017
5. Перевіркою встановлено порушення:
6. - підпункту 14.1.27, підпункту 14.1.36 статті 14, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункту 5 П(С)БО № 15, П(С)БО 16 "Витрати", в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 1 658 955,00 грн., в тому числі по періодам:
7. - 2014 року рік - 1 122 156,00 грн.;
8. - 2015 року рік - 451 775,00 грн.;
9. - 2016 рік - 85 024,00 грн.
10. - пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на 1 837 369,00 грн., в тому числі по періодах: липень 2014 року року - 79 607,00 грн., серпень 2014 року року - 110 219,00 грн., вересень 2014 року року - 53 479,00 грн., жовтень 2014 року року - 66 421,00 грн., листопад 2014 року року - 226 542,00 грн., грудень 2014 року року - 631 947,00 грн., січень 2015 року року - 156 566,00 грн., квітень 2015 року року - 27 331,00 грн., травень 2015 року року - 24 721,00 грн., червень 2015 року року - 40 000 грн., липень 2015 року року - 126 639,00 грн., листопад 2015 року року - 155 966,00 грн., грудень 2015 року року - 38 044,00 грн., березень 2016 року - 18 487,00 грн., квітень 2016 року - 81 400,00 грн. та встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (оподаткованого) періоду всього у сумі 16 415,00 грн., у тому числі по періодах: березень 2017 року - 16 415,00 грн.
11. За наслідками перевірки Головним управління Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт від 24 липня 2017 № 306/26-15-14-01-01/37200460, та прийнято податкові повідомлення-рішення № 0006611401, № 0006591401, № 0006601401
12. Позивач, уважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
13. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 14.07.2020 у задоволенні адміністративного позову відмовив.
14. Суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що господарські операції з ТОВ "ЕКОДИТ", ТОВ "ПРАЙМ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП", ТОВ "АДАФЕРОН", ТОВ "Сантехресурс", ТОВ "ЕНТЕНТ", ТОВ "Селма груп" фактично не мали реального характеру, а були оформлені лише документально та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеним договором, а тому оскаржувані повідомлення-рішення є правомірними та скасуванню не підлягають.
15. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 18.11.2020 рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нову постанову, якою адміністративний позов задовольнив повністю.
16. Ухвалюючи таке рішення суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що посилання ГУ ДФС у м. Києві на можливе порушення контрагентами позивача податкової дисципліни в якості підстави для відмови у задоволенні позовних вимог є помилковими, оскільки надані позивачем первинні документи містять всі обов`язкові для первинних документів реквізити та відповідають законодавчо визначеним вимогам.
17. Щодо вироку у кримінальній справі суд апеляційної інстанції вважає, що він не може бути прийнятий як беззаперечний доказ нереальності спірних господарських операцій з огляду на те, що він немає жодних обставин, які підтверджували б факт безтоварності спірних господарських операцій, а встановлена у вироку обставина не має значення для спору, що має місце у справі, тобто не стосується предмету доказування цієї адміністративної справи.
IV. Касаційне оскарження
18. У касаційні скарзі представник відповідача, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
19. Як підставу касаційного оскарження відповідач указав пункт 1 частини четвертої статті 328 КС України, - застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
20. У поданому до суду відзиві на касаційну скаргу представник позивача вказав, що оскаржуван рішення суду апеляційної інстанції винесено законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
21. Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
22. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
23. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
24. Підпункт 134.1.1. пункту 134.1. статті 134.
25. Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
26. Пункт 198.1. статті 198 ПК України
27. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
28. а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
29. б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
30. в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
31. г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
32. Абзац 1 пункту 198.2. статті 198 ПК України
33. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
34. дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
35. дата отримання платником податку товарів/послуг.
36. Пункт 198.3 статті 198 ПК України
37. кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
38. Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
39. Пункт 198.6 статті 198 ПК України
40. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
41. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
42. Стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
43. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
44. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
45. Частина перша статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
46. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
47. Частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
48. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
VІ. Оцінка Верховного Суду
49. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 18.08.2017 №0006611401, №0006591401, №0006601401, які ґрунтуються на висновках останнього про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ "ЕКОДИТ", ТОВ "ПРАЙМ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП", ТОВ "АДАФЕРОН", ТОВ "Сантехресурс", ТОВ "ЕНТЕНТ", ТОВ "Селма груп".
50. Такі доводи контролюючого органу ґрунтуються, зокрема, на наявності негативної податкової інформації, протоколах допитів окремих осіб, відсутності трудових та кваліфікаційних ресурсів, відсутності основних фондів.
51. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
52. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
53. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.