ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 240/19930/20
адміністративне провадження № К/9901/29256/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Блажівської Н.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Відродження" на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 6 липня 2021 року у справі №240/19930/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Відродження" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Відродження" звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області № 0002070402 від 1 вересня 2020 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що господарські операції з Фермерським господарством "Двірець" підтверджено належними первинними документами, а також відповідні податкові накладні зареєстровані в ЄРПН без будь-яких зауважень. Крім того, зазначив, що контролюючим органом порушено порядок та процедуру розгляду заперечень на акт перевірки, що призвело до прийняття незаконного і необґрунтованого рішення за їх результатами.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №0002070402 від 1 вересня 2020 року в частині зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Відродження" розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 509122,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом з поставки сої спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Крім того, зазначено про недоліки акта перевірки, однак відзначив, що дана обставина не може бути самостійною підставою для скасування оспорюваного рішення.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 6 липня 2021 року рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про не підтвердження господарських операцій позивача з його контрагентом. Зокрема, суд апеляційної інстанції відзначив про відсутність матеріально-технічної можливості у контрагента позивача для здійснення виробництва, перевезення, зберігання сої, відсутність необхідних засобів для транспортування сої, а також відсутність документів щодо підтвердження відповідності продукції (паспорти якості, сертифікати відповідності).
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 6 липня 2021 року. В обґрунтування касаційної скарги зауважує про наявність відповідних ресурсів у контрагента позивача для виконання умов договору. Вказує на підтвердження витрат належними первинними документами. Також зазначив, що судом апеляційної інстанції, не досліджено та не надано оцінку доводам позивача про порушення контролюючим органом порядку розгляду заперечень на акт перевірки, що призвело до прийняття незаконних і необґрунтованих рішень за їх результатами. Крім іншого, в обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилався на судове рішення у справі №240/15075/20 від 9 грудня 2020 року, яким визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Житомирській області, що виразилась у неналежному повідомленні Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Відродження" про розгляд заперечень на акт перевірки №144/06-30-04-02/31884860 від 10 серпня 2020 року.
Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову перевірку позивача з питань правомірності нарахування від`ємного значення податку на додану вартість по декларації з ПДВ та заявленого бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2020 року виявлено порушення:
- пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пунктів 1.2, 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24 травня 1995 року, а саме: завищення від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на 519714,00 грн;
- пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме: не складено та не зареєстровано податкові накладні в ЄРПН по господарським операціям з безоплатного надання послуг з зберігання сої в сумі 52959,72 грн.