ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2022 року
м. Київ
справа №440/1390/20
адміністративне провадження № К/9901/23297/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Хохуляка В.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Хлортехвод" на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2021 року у справі №440/1390/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Хлортехвод" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Хлортехвод" звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області від 2 березня 2020 року:
- №0002540501, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 12 067 157,50 грн (за податковими зобов`язаннями 9 653 726,00 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2 413 431,50 грн);
- №0002550501, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 80 771,25 грн (за податковими зобов`язаннями 64 617,00 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 16 154,25 грн);
- №0002863306, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору, пені на загальну суму 117 831,53 грн (за податковим зобов`язанням 60 256,48 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 45 169,08 грн; пені 12 105,97 грн);
- №0002843306, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, пені на загальну суму 1 413 978,30 грн (за податковим зобов`язанням 723 077,74 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 542 028,87 грн; пені 148 871,69 грн).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що висновок відповідача про недоцільність залучення послуг водіїв ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 був зроблений без дослідження податковим органом обставин укладання договорів з означеними вище контрагентами, їх предмету, змісту прав та обов`язків сторін за ними, повноважень фізичних осіб, які від імені суб`єктів господарювання укладали ці правочини, обізнаності суб`єктів господарювання щодо обставин діяльності один одного, дійсних намірів сторін правочину, наявності чи відсутності розумних економічних чинників на укладання правочинів, подальшого руху сплачених ТОВ "Компанія "Хлортехвод" грошових коштів.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 2 березня 2020 року №№0002540501, 0002550501, 0002843306, 002863306.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено фіктивність спірних господарських операцій. Зокрема, не надано доказів, що підтверджували б невідповідність змісту угод дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов`язків чи свідчили про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об`єкта оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2021 року апеляційну скаргу задоволено, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року скасовано. Ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що господарські операції позивача з його контрагентами не мали реального характеру, оскільки замовлення робіт (послуг) оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач, посилаючись на застосування цим судом норми права без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2021 року та залишити в силі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року. В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що спірні господарські операції мали реальний характер, та підтверджуються належним чином оформленими первинними документами. Вказує, що при укладенні договорів сторонами було досягнуто усіх істотних умов, вони спрямовані на реальне настання правових наслідків, відповідають економічному змісту, товари придбавались з метою їх подальшого використання у господарській діяльності.
14 липня 2021 Верховним Судом відкрито касаційне провадження на підставі пункту 1 частини четвертої ст. 328 КАС України.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2021 року залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, Головним управлінням ДПС у Полтавській області у період з 15 січня 2020 року по 28 січня 2020 року проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "Компанія "Хлортехвод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
За результатами перевірки складено акт від 11 лютого 2020 року №142/16-31-05-01-10/38252331, за висновками якого встановлено порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", пункту 5.5 ПСБО 25 "Спрощена фінансова звітність", ПСБО 16 "Витрати" в частині заниження податку на прибуток загалом у розмірі 9653726,00 грн; пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість у розмірі 64717,00 грн; підпункту 164.1.2 пункту 164.1, підпункту 164.2.20 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, пункту 176.2, статті 176 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачу додатково нараховане зобов`язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб загалом у розмірі 723077,74 грн та з урахуванням положень підпунктів 1.4, 1.5, 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України - зобов`язання зі сплати військового збору у загальному розмірі 60256,48 грн.
На підставі акта перевірки контролюючим органом сформовані податкові повідомлення рішення:
№0002540501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств загалом у розмірі 12067157,50 грн, в тому числі за основним платежем - 9653726,00 грн та за штрафними санкціями - 2413431,50 грн;
№0002550501 про збільшення суми грошового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість у загальному розмірі 80771,25 грн, з них: основний платіж - 64617,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 16154,25 грн;
№0002843306, на підставі якого позивачу збільшено грошове зобов`язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб загалом у розмірі 1413977,30 грн, у т.ч.: 723077,74 грн - основний платіж, 542028,87 грн - штрафні (фінансові ) санкції, 148871,69 грн - пеня;
№0002863306 про збільшення суми грошового зобов`язання зі сплати військового збору загалом у розмірі 117831,53 грн, у т.ч.: 60256,48 грн - основний платіж, 45169,08 грн - штрафні (фінансові ) санкції, 12405,97 грн - пеня.
Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.
В аспекті заявлених вимог, Верховний Суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також, через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
У відповідності до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
За приписами абзацу "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
За змістом пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
А відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У свою чергу, як визначено підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Предметом судового дослідження судами попередніх інстанцій було встановлення фактів реальності господарських відносин між позивачем із його контрагентами.
Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 2 березня 2020 року № 0002550501, яким ТОВ "Компанія "Хлортехвод" нараховане грошове зобов`язання зі сплати ПДВ, колегія суддів зазначає наступне.
Судами встановлено, що між ТОВ "Компанія "Хлортехвод" (Покупець) та ПП "Зелене світло Київ" (Постачальник) укладено договір купівлі-продажу транспортних засобів №87 від 4 вересня 2017 року відповідно до умов якого, Постачальник передає у власність, а Покупець приймає вантажний автомобіль OPEL VIVARO, 2014 року випуску, кузов № НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 3.1 зазначеного договору, вартість транспортного засобу становить 388 300,00 грн.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у видатковій накладній на отриманий автомобіль вказаний постачальник ПП "Зелене світло Київ" - ОСОБА_6 . Вказана особа не обліковується на підприємстві ПП "Зелене світло Київ", а чисельність працюючих на вказаному підприємстві 1 особа.
Також апеляційним судом встановлено, що позивачем не було надано сертифікати, паспорти якості та походження даного автомобіля.
Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно аналізу бази даних АІС "Податковий блок" та ЄРПН встановлено відсутність постачальника автомобіля OPEL VIVARO № НОМЕР_1 постачання по відношенню до ПП "Зелене світло Київ", неможливо з`ясувати походження даного товару, у підприємства відсутні на балансі основні засоби та відсутній ланцюг постачання товару. Також установлено, що ПП "Зелене світло Київ" не подало звітність по ПДВ та не задекларувало податкові зобов`язання при реалізації автомобіля на суму ПДВ 64 716,67 грн.
Суд касаційної інстанції враховує, що сертифікат якості на товар не належить до документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік, однак у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.
Колегія суддів зазначає, що платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та на формування податкового кредиту з ПДВ.
Апеляційний суд у цій справі обґрунтовано дійшов висновку про не підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та ПП "Зелене світло Київ", зокрема, щодо поставки вантажного автомобіля OPEL VIVARO № НОМЕР_1 .
Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 2 березня 2020 року №0002540501, яким позивачу донараховані грошові зобов`язання зі сплати податку на прибуток, колегія суддів враховує таке.
Судами попередніх інстанцій установлено, що між ТОВ "Компанія "Хлортехвод" (Клієнт) та ФОП ОСОБА_7 (Виконавець) укладено договір на технічне обслуговування ремонтних робіт №2 від 5 січня 2017 року відповідно до умов якого, Виконавець зобов`язується надавати послуги з ремонту (сервісне обслуговування) транспортних засобів Замовника згідно доданого списку з вказівкою у ньому типів і моделей, номерів шасі і державних реєстраційних номерів транспортних засобів (додаток № 1 до Договору), а Замовник зобов`язується приймати та своєчасно оплачувати надані роботи та виконані послуги.
Судом апеляційної інстанції установлено, що відповідно до умов договору від 5 січня 2017 року № 2, на технічне обслуговування та виконання ремонтних робіт ТОВ "Компанія "Хлортехвод" було перераховано кошти ФОП ОСОБА_7 в сумі 4 812 160,53 грн, тоді як вартість шести транспортних засобів, які знаходяться на балансі ТОВ "Компанія "Хлортехвод", становить 503 457,36 грн.