ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 826/1561/18
адміністративне провадження № К/9901/11605/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 вересня 2018 року (суддя Вєкуа Н.Г.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року (колегія суддів: Лічевецький І.О., Земляна Г.В., Мельничук В.П.) у справі № 826/1561/18 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, в якому просив:
- визнати незаконним рішення від 22 листопада 2017 року № 2321-06/42694;
- стягнути матеріальні збитки в розмірі витрат на прибуття до суду, а також моральних збитків в розмірі 2000 (дві тисячі) грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 листопада 2017 року № 2321-06/42694 має протиправний характер, оскільки прийняте з порушенням норм Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" та порушує права та інтереси позивача.
Рішенням Окружного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами не враховано, що строк подачі заявок на проведення кваліфікаційної експертизи винаходу пропущено через бойові дії в Донецькій області, де проживав позивач.
Ухвалою Верховного Суду від 17.05.2019 відкрито касаційне провадження.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити в її задоволенні, а судові рішення залишити без змін.
У зв`язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засіданні від всіх учасників, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що 18.10.2017 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із зверненням, в якому просив поновити строки розгляду і проведення кваліфікаційної експертизи заявок №№ а2011 11728, а 2011 12376, а 2011 12382, а 2011 12415, а 2011 12422, а 2011 12428 та №№ а 2011 13036, а 2011 14614, а 2011 14616, а 2011 14618, а 2011 14713, а 2012 03238. В обґрунтування причин пропуску звернення позивачем зазначено події військового характеру в Донецьку.
Листом "Щодо поновлення строків розгляду і проведення кваліфікаційної експертизи заявок на винаходи" від 22.11.2017 №2321-06/42694-09 відповідачем повідомлено позивача, що за заявками №№ а2011 11728, а 2011 12376, а 2011 12382, а 2011 12415, а 2011 12422, а 2011 12428 та №№ а 2011 13036, а 2011 14614, а 2011 14616, а 2011 14618, а 2011 14713 строк може бути поновлено за умови подання до Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" у строк два місяці від дати одержання повідомлення документу про сплату збору за кодом 11600 за проведення кваліфікаційної експертизи заявки а 2011 14713.
Стосовно заявки а 2012 03238 повідомлено, що датою подання цієї заявки є 19.03.2012, строком подання заяви про проведення кваліфікаційної експертизи та документа про сплату за її проведення є 19.03.2015. Строком подання клопотання про поновлення пропущеного строку подання заяви про проведення кваліфікаційної експертизи та документа про сплату відповідного збору є 19.03.2016.
Також зазначено, що 03.08.2015 до Укрпатенту надійшло звернення ОСОБА_2 від 28.07.2015 стосовно проведення кваліфікаційної експертизи заявок на винаходи, із зазначенням поштової адреси для листування ( АДРЕСА_1 ), що підтверджує, наявність можливості у позивача подати клопотання про поновлення пропущеного строку, подання заяви про проведення кваліфікаційної експертизи заявки № а2012 03238 та документа про сплату відповідного збору з 03.08.2015 до 19.03.2016, що відповідає вимогам частини 17 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі".
Не погодившись із отриманою відмовою, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що ст. 16 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" встановлено присічний строк для проведення кваліфікаційної експертизи, який може бути поновлений. Водночас позивачем пропущено строк на деякі заявки, починаючи з 2012 року.
Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
Проте такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.
Відповідно до статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункти 1, 2 частини першої статті 4 КАС).
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.