ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2022 року
м. Київ
cправа № 922/3684/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Берднік І. С.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
представники учасників справи:
позивача - Дейнега К. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Харківської міської ради
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 (судді: Россолов В. В. - головуючий, Ільїн О. В., Хачатрян В. С.) та рішення Господарського суду Харківської області від 16.03.2021 (суддя Жиляєв Є. М.) у справі
за позовом Харківської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Білд"
про стягнення 1 838 050, 56 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У листопаді 2020 року Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Білд" (далі - ТОВ "Техно-Білд") про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки у сумі 1 838 050,56 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 01.01.2020 до 31.10.2020 ТОВ "Техно-Білд" використовувало земельну ділянку, кадастровий номер 6310136900:01:022:0026, площею 1,8662 га на просп. Московському, 118 у м. Харкові всупереч вимогам чинного земельного законодавства без оформлення належним чином права користування земельною ділянкою та державної реєстрації такого права, не сплачуючи при цьому орендну плату, у зв`язку з чим на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України Харківською міською радою заявлено до стягнення з відповідача безпідставно збережені кошти у виді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою.
1.3. У відзиві на позовну заяву ТОВ "Техно-Білд" просило відмовити в її задоволенні, акцентуючи увагу на тому, що товариство є власником нежитлової будівлі літ. "АК-1" площею 119,00 м2 на просп. Московському, 118 у м. Харкові.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.06.2018 у справі № 922/527/18 з ТОВ "Техно-Білд" стягнуто на користь Харківської міської ради 57 183,30 грн за використання земельної ділянки на просп. Московському, 118 у м. Харкові за період з 01.10.2016 по 31.01.2018.
У зазначеному рішенні суд установив, що ТОВ "Техно-Білд" для користування та обслуговування нерухомого майна користується земельною ділянкою площею 0,0135 га.
Отже, відповідач наголошував, що посилання Харківської міської ради на те, що товариство користується земельною ділянкою площею 1,8662 га є безпідставним та суперечить фактам, встановленим в рішенні Господарського суду Харківської області у справі № 922/527/18.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.03.2021, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2021, у позові відмовлено.
2.2. Суди виходили з того, що Харківською міською радою не надано доказів щодо використання земельної ділянки, кадастровий номер 6310136900:01:022:0026, саме площею 1,8662 га, позаяк земельна ділянка площею 0,0135 га не сформована в натурі у розумінні статей 79, 791 Земельного кодексу України, у зв`язку з чим вказана земельна ділянка не є об`єктом цивільних прав, що позбавляє позивача права на стягнення заборгованості за її використання в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України. Крім того, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що ненадання позивачем доказів на підтвердження наявності в осіб, за участю яких було складено розрахунок суми заборгованості, повноважень на реалізацію таких дій додатково підтверджує неправомірність розрахунку суми позовних вимог.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись із постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 та рішенням Господарського суду Харківської області від 16.03.2021, Харківська міська рада у касаційній скарзі просить їх скасувати та задовольнити позов, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження судових рішень посиланням на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарсько процесуального кодексу України.
Скаржник зазначає, що за результатами розгляду неодноразово поданих позовних заяв Харківської міської ради до недобросовісних землекористувачів за використання ними земельних ділянок комунальної власності м. Харкова всупереч вимог земельного законодавства, Верховним Судом сформовані основні, прецеденті, правові висновки, які знайшли відображення у ряді постанов, жодна із яких не була застосована Східним апеляційний господарським судом при винесенні оскаржуваної постанови, а саме у справах № 922/2417/19, № 922/2843/19, № 922/3711/19.
3.1.1. Скаржник зазначає, що у постанові Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 645/1040/19 зроблено висновок, що земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.
Про необхідність застосування статті 791 Земельного кодексу України та Закону України "Про Державний земельний кадастр" при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29.01.2019 у справі № 922/536/18, від 11.09.2019 у справі № 922/393/18, в яких наведено правовий висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, розглядаючи справу № 645/1040/19 про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати, аналізуючи положення статті 791 Земельного кодексу України, зробив висновок, що для вирішення спорів щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові. При цьому підтвердженням формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, на думку Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, є наявність двох складових, а саме: кадастровий номер земельної ділянки та реєстрація її у Державному земельному кадастрі. Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 646/4546/19.
3.1.2. Щодо інших висновків суду апеляційної інстанції, які зроблені без урахування правових висновків Верховного Суду, зокрема, щодо застосування до спірних правовідносин положень статей 1212- 1214 Цивільного кодексу України, скаржник зазначає, що обстеження земельної ділянки, кадастровий номер 6310136900:01:022:0026, площею 1,8662 га на просп. Московському, 118 у м. Харкові здійснено з урахуванням витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09.07.2020 № НВ-0005227412020, який відповідає існуючим характеристикам земельної ділянки у натурі (на місцевості), та підтверджує факт сформованості земельної ділянки та є належним доказом.
3.1.3. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги та поверхневого аналізу рішення суду у справі № 922/527/1 не застосував положення статті 75 Господарського процесуального кодексу України. Приюдиційним фактом, який зазначено у справі № 922/527/18, та визнання таким, що має значення для розгляду справи № 922/3684/20, на думку апеляційного суду, є висновок щодо використання відповідачем земельної ділянки площею 0,0135 га.
У той же час у справі № 922/527/18 встановлено, що з часу виникнення права власності на нерухоме майно у ТОВ "Техно-Білд" виник й обов`язок укласти та зареєструвати договір оренди на спірну земельну ділянку. Цього обов`язку відповідач не виконав, а отже, без законних підстав зберігав у себе майно - кошти за оренду землі. Таким чином, відповідач користується цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави. З огляду на викладене товариство як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України. Саме це, на думку скаржника, є преюдиційним фактом та має значення для законного та обґрунтованого розгляду справи № 922/3684/20.
Скаржник зазначає, що наголошував на необхідність врахувати висновки, викладені у постановах Верховного Суду, які, на думку міської ради, повинні бути враховані судом при розгляді цієї справи, а саме постанови від 10.02.2020 у справі № 922/981/18, від 28.02.2020 у справі № 913/169/18, від 25.02.2020 у справі № 922/748/19, від 17.04.2020 у справі № 922/2413/19; від 02.06.2020 у справі № 922/2845/19 та у справі № 922/2417/19, від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19, від 16.09.2020 у справі № 922/3361/19; від 07.09.2020 у справі № 922/3671/19, від 13.10.2020 у справі № 922/3711/19, в яких задоволені позовні вимоги Харківської міської ради.
3.1.4. Судами не надана правова оцінка твердженням та доказам, наданими Харківською міською радою, які, на переконання останньої, обґрунтовують факт використання виключно відповідачем усієї площі сформованої земельної ділянки, кадастровий номер 6310136900:01:022:0026, на просп. Московському, 118 у м. Харкові, а саме: витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.07.2020 № 5018, який зроблено на земельну ділянку, кадастровий номер 6310136900:01:022:0026, яка має площу 1,8662 га; витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09.07.2020 № НВ-0005227412020 на земельну ділянку на просп. Московському, 118 у м. Харкові кадастровий номер 6310136900:01:022:0026, за яким площа даної земельної ділянки становить 1,8662 га; акта обстеження земельної ділянки, кадастровий номер 6310136900:01:022:0026, на просп. Московському, 118 у м. Харкові, який підтверджує факт використання саме відповідачем земельної ділянки 1,8662 га за вказаною адресою.
3.2. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Техно-Білд", заперечуючи проти її задоволення, зазначає, що Харківська міська рада у своєму позові та касаційній скарзі не наводить доказів, що відповідач для обслуговування об`єкта нерухомості площею 119 м2 користується земельною ділянкою площею 1,8662 га, що в 156 разів більше площі об`єкта нерухомості, а також не зазначає позивач, що заважає Харківській міській раді використовувати вільну частину земельної ділянки на власний розсуд.
Висновок Харківської міської ради про те, що акт обстеження земельної ділянки та витяг з Державного земельного кадастру підтверджують факт використання відповідачем усієї площі земельної ділянки є невірним та суперечить рішенню Господарського суду Харківської області від 19.06.2018 у справі № 922/527/18, яким встановлено, що ТОВ "Техно-Білд" для користування та обслуговування нерухомого майна користується земельною ділянкою на просп. Московському, 118 у м. Харкові площею 0,0135 га.
Відповідач зазначає, що, враховуючи той факт, що на земельній ділянці, кадастровий номер 6310136900:01:022:0026, розташовано нерухоме майно відповідача, яке займає площу 0,0135 га, Харківська міська рада мала встановити в натурі (на місцевості) межі цієї земельної ділянки та сформувати її як об`єкт цивільних прав відповідно до вимог статті 711 Земельного кодексу України шляхом або поділу земельної ділянки 6310136900:01:022:0026, або у порядку відведення.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Згідно з ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2021 колегією суддів у складі: Дроботова Т. Б. - головуючий, Багай Н. О., Чумаку Ю. Я. відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 та рішення Господарського суду Харківської області від 16.03.2021 у справі № 922/3684/20 призначено розгляд справи на 26.08.2021.
Ухвалою від 26.08.2021 зупинено провадження у справі № 922/3684/20 до розгляду Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду справи № 646/4738/19, яке було поновлено згідно з ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.04.2022 колегією суддів у складі: Дроботова Т. Б. - головуючий, Багай Н. О., Берднік І. С. відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2022 у цій справі, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 07.06.2022, яке було відкладено на 14.06.2022.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2022 зупинено провадження у справі № 922/3684/20 до розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/2060/20, яке було поновлено ухвалою від 22.08.2022 та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 06.09.2022, в якому розгляд справи відкладено за клопотанням скаржника на 20.09.2022.
4.2. Заслухавши суддю-доповідача, присутнього у судовому засіданні представника позивача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.
4.3. Суди попередніх інстанцій установили, що на підставі договору купівлі-продажу від 07.12.2015 № 1680 за ТОВ "Техно-Білд" зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літ. "АК-1" загальною площею 119,0 м2 на просп. Московському, 118 у м. Харкові, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 16.10.2020 № 228292299.
Згідно з витягом із Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09.07.2020 № НВ-0005227412020 за адресою: м. Харків, просп. Московський, 118, знаходиться земельна ділянка комунальної форми власності, кадастровий номер 6310136900:01:022:0026, площею 1,8662 га, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
Дата державної реєстрації земельної ділянки - 22.10.2015. Реєстрацію проведено на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок 10.06.2015.
Департамент територіального контролю Харківської міської ради провів обстеження земельної ділянки та склав акт від 16.10.2020, в якому встановлено, що на земельній ділянці, кадастровий номер 6310136900:01:022:0026, площею 1,8662 га на просп. Московському, 118 у м. Харкові розташована нежитлова будівля літ. "АК-1", право власності на яку зареєстровано за ТОВ "Техно-Білд".
Суди установили, що інформація про зареєстровані за ТОВ "Техно-Білд" речові права на вказану земельну ділянку (право користування або право власності) відсутні.
Відповідно до інформації Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 20.07.2020 № 14896/9/20-40-04-03-17 ТОВ "Техно-Білд" за період із 01.01.2020 по 31.05.2020 сплачено 5940,00 грн земельного податку за використання земельної ділянки, кадастровий номер 6310136900:01:022:0026, на просп. Московському, 118 у м. Харкові.
4.4. Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимоги Харківської міської ради про стягнення з ТОВ "Техно-Білд" на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки за період з 01.01.2020 до 31.10.2020 з огляду на використання ТОВ "Техно-Білд" земельної ділянки, кадастровий номер 6310136900:01:022:0026, площею 1,8662 га на просп. Московському, 118 у м. Харкові всупереч вимогам чинного земельного законодавства без оформлення належним чином права користування земельною ділянкою та державної реєстрації такого права, без сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.
4.5. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 646/4738/19 зазначено таке:
"Щодо застосування положень статті 1212 ЦК України та порядку визначення розміру безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частина перша статті 1166 ЦК України встановлює, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. А згідно з пунктом д) частини першої статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Аналіз вказаних положень ЦК України та ЗК України свідчить про те, що відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.
Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкода заподіяна не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (частина перша статті 1212 ЦК України).
Положення глави 83 ЦК України застосовуються, зокрема, до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (пункт 4 частини третьої статті 1212 ЦК України).
За змістом статті 1212 ЦК України передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали. Отже, предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і неврегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (яке іменується також зобов`язанням із безпідставного збагачення) полягає у вилученні в особи-набувача (зберігача) її майна, - яке вона набула (зберегла) поза межами правової підстави у випадку, якщо така підстава для переходу майна (його збереження) відпала згодом, або взагалі без неї, якщо цей перехід (збереження) не ґрунтувався на правовій підставі від початку правовідношення, - та у переданні відповідного майна тій особі-потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.
Якщо тлумачити приписи статті 1212 ЦК України телеологічно, тобто згідно з їхніми цілями, то до випадків безпідставного набуття та збереження майна належить також збереження особою без достатніх правових підстав у себе виплати, яку вона відповідно до закону мала віддати (перерахувати) іншій особі згідно з покладеним на неї за законом обов`язком (зменшення обов`язку).
Аналогічні за змістом правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 12 жовтня 2021 року у справі № 910/17324/19, провадження № 12-12 гс 21, від 9 листопада 2021 року у справі № 9051680/20, провадження № 12-48 гс 21.
Ураховуючи викладене, апеляційний суд, встановивши фактичні обставини у справі, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач, як покупець нерухомого майна, яке розташовано на спірній земельній ділянці, не уклавши відповідних договорів оренди з її власником та не здійснивши державної реєстрації такого права, фактично користується цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави.
Отже, предметом позову у справі, яка переглядається, є стягнення з відповідача, як власника нерухомого майна, коштів за фактичне користування земельною ділянкою, на якій воно розташовано".
4.6. Суди попередніх інстанцій установили обставини щодо реєстрації ТОВ "Техно-Білд" 16.10.2020 нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. "АК-1" загальною площею 119,0 м2 на просп. Московському, 118 у м. Харкові, придбаної товариством у власність згідно з договором купівлі-продажу від 07.12.2015 № 1680, а також відсутність оформлених ТОВ "Техно-Білд" прав на користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване.
4.7. Суд апеляційної інстанції зазначив, що перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України.
Так, відповідно до положень статті 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.
Отже, суд дійшов висновку, що за змістом наведених положень щодо виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з урахуванням змісту частини 2 статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.
Посилаючись на правову позицію, викладену, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.20218 у справі № 629/4628/16-ц, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з огляду на положення чинного законодавства та встановлені обставини справи (щодо відсутності оформленого відповідачем права користування земельною ділянкою), ТОВ "Техно-Білд" як фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, що мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.
4.8. Водночас суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення місцевого суду про відмову у задоволенні позову Харківської міської ради, з посиланням на положення статті 791 Земельного кодексу України, статті 3, 21 Закону України "Про оренду землі", статті 20, 23 Закону України "Про оцінку земель", вказав, що Харківська міська рада має надати докази про існування протягом зазначеного в позові періоду земельної ділянки як об`єкта цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства, реальної можливості передачі позивачем цієї земельної ділянки в оренду відповідно до Закону України "Про оренду землі" у зазначений період, а також обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів)), визначеної на основі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Суд виходив з того, що для вирішення цього спору встановленню підлягає розмір як площі спірної земельної ділянки, яка фактично перебуває у користуванні особи, її нормативно грошова оцінка, а також сформованість земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти.
Проте суди попередніх інстанцій дійшли висновку про недоведеність Харківською міською радою використання ТОВ "Техно-Білд" земельної ділянки площею саме 1,8662 га для обслуговування будівлі або для господарської діяльності товариства, а також ініціювання відповідачем (ТОВ "Техно-Білд") розроблення технічної документації щодо земельної ділянки площею саме 1,8662 га, так і оформлення земельної ділянки у порядку статті 791 Земельного кодексу України.
Таким чином, суди зазначили, що розрахунок суми орендної плати проведено Харківською міською радою щодо земельної ділянки, факт використання якої відповідної площі є недоведеним позивачем.
4.9. Водночас колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 за позовом Харківської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Варіант-Технології" безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати зазначено таке:
"… із прийняттям 28.06.1996 Конституції України визначено один із фундаментальних принципів конституційного ладу держави, а саме гарантування права власності на землю, яке набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (стаття 14 Конституції України).
Ці положення створили принципово нову основу як для галузевого (земельного та цивільного) законодавства, так і для господарської діяльності і фактично відображені у статті 1 ЗК України та статті 373 ЦК України.
Історико-правовий аналіз чинного законодавства свідчить, що до державної власності в Україні відповідно до статті 31 Закону України від 07.02.1991 № 697-XII "Про власність" (діяв до 20.06.2007) належала загальнодержавна (республіканська) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність).
При цьому суб`єктами права комунальної власності відповідно до частини 2 статті 32 цього Закону були визначені адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських рад народних депутатів.
Згідно із частиною 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
За змістом частини 2 статті 60 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (у редакції, чинній на 21.05.1997) підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
У пункті 10 прикінцевих та перехідних положень Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що з набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст. Майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні і обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу. За пропозицією сільських, селищних, міських рад районні, обласні ради повинні приймати рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об`єктів, спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад.