ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 260/1739/20
провадження № К/990/19217/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Кашпур О. В., Шевцової Н. В.
розглянув у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2022 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Довгополова О. М., суддів: Гудима Л. Я., Святецького В. В.
І. Суть спору
1. У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (далі - ГУНП в Закарпатській області), в якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Закарпатській області від 14 квітня 2020 року № 901 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Ужгородського РВП та Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області" в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції;
1.2. визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Закарпатській області від 14 квітня 2020 року № 87 о/с по особовому складу, в частині звільнення його зі служби в поліції відповідно до частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" за пунктом 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України);
1.3. поновити позивача на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Ужгородського районного відділення поліції Ужгородського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області;
1.4. стягнути з ГУНП в Закарпатській області на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу з 15 квітня 2020 року.
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що проходив службу в поліції, обіймаючи посаду старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Ужгородського районного відділення поліції Ужгородського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області, маючи спеціальне звання підполковника поліції.
Вказує, що наказами ГУНП в Закарпатській області від 14 квітня 2020 року № 901 та від 14 квітня 2020 року № 87 о/с його притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з поліції.
Підстава прийняття оскаржуваних наказів зумовлена скоєнням дисциплінарного проступку, внаслідок вчинення порушення вимог підпункту 1 пункту 1 та підпункту 2 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), підпунктів 1, 2 пункту 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII, підпунктів 1, 2 пункту 1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179 (далі - Правила етичної поведінки поліцейських), пункту 7 розділу ІV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі - Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України), та пункту 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), що проявилося у невиході на службу 22, 23 та 24 січня 2020 року, зокрема, ОСОБА_1 відповідно до підпункту 7 пункту 3 статті 13 розділу 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Позивач наголошує, що під час відпустки 20 січня 2020 року за пропозицією керівництва позивачем було написано рапорт про відкликання його з чергової відпустки з 22 січня 2020 року. Для виходу на службу і повноцінне набуття повноважень для службової діяльності позивач очікував наказ про відкликання і вважав, що наказ буде доведений йому в порядку статті 5 Дисциплінарного статуту. Натомість протягом 21 - 24 січня 2020 року наказ доведений не був. А в подальшому у зв`язку з погіршенням стану здоров`я у період з 27 січня 2020 року по 03 квітня 2020 року позивач перебував у стані тимчасової непрацездатності.
Позивач вказує, що на початку квітня йому зателефонував працівник ГУНП в Закарпатській області, який викликав його до управління для дачі пояснення у зв`язку з проведенням службового розслідування стосовно невиходу позивача на роботу. Саме тоді позивач вперше дізнався, що 23 січня 2020 року ГУНП в Закарпатській області був виданий наказ, яким позивача було відкликано з чергової відпустки.
Вважаючи накази про звільнення протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про поновлення його на посаді.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1, починаючи з 1998 року проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 2015 року в Національній поліції на різних посадах, останню з яких обіймав посаду старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Ужгородського районного відділення поліції Ужгородського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області, маючи спеціальне звання підполковника поліції.
4. Наказом начальника ГУНП в Закарпатській області від 28 грудня 2019 року № 286 о/с позивачу у період з 23 грудня 2019 року по 08 лютого 2020 року надано відпустку.
5. 20 січня 2020 року позивачем подано на ім`я начальника ГУНП в Закарпатській області рапорт про відкликання його з чергової відпустки з 22 січня 2020 року.
6. Відповідно до наказу начальника ГУНП в Закарпатській області від 23 січня 2020 року № 26 о/с відкликано ОСОБА_1 з відпустки, з 22 січня 2020 року.
7. 28 березня 2020 року начальник Ужгородського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області Ребрей В. В. звернувся з рапортом до начальника ГУНП в Закарпатській області, в якому повідомив про відсутність на робочих місцях підлеглих працівників, в тому числі ОСОБА_1 з 01 січня 2020 року та просив призначити службове розслідування.
8. Наказом ГУНП в Закарпатській області "Про створення дисциплінарної комісії та призначення службового розслідування" від 30 березня 2020 року № 796 призначено службове розслідування за фактом невиходу на службу з 01 січня 2020 року без поважних причин, в тому числі, позивача.
9. Згідно з висновком службового розслідування від 13 квітня 2020 року, опитані співробітники Ужгородського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області повідомили, що ОСОБА_1 у період з 01 січня 2020 року по 30 березня 2020 року на службу не виходив. Службовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 22, 23 та 24 січня 2020 року повинен був перебувати на службі, однак безпідставно був відсутній, що свідчить про вчинення останнім дисциплінарного проступку та грубе порушення вимог Дисциплінарного статуту, Закону України "Про Національну поліцію", Правил етичної поведінки поліцейських та КЗпП України.
10. За результатами проведеного службового розслідування складено висновок від 13 квітня 2020 року, який затверджений начальником ГУНП в Закарпатській області, відповідно до якого відомості, що стали підставою для призначення службового розслідування, вважаються такими, що підтвердилися. За вчинення дисциплінарного проступку та грубе порушення вимог статті 1 пункту 1 підпункту 1 та пункту 3 підпункту 2 Дисциплінарного статуту, статті 18 пункту 1 підпунктів 1, 2 Закону України "Про Національну поліцію", розділу 2 пункту 1 підпунктів 1, 2 Правил етичної поведінки поліцейських, розділу ІV пункту 7 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України та пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України, що проявилося у невиході на службу 22, 23 та 24 січня 2020 року, зокрема, ОСОБА_1, відповідно до розділу 3 статті 13 пункту 3 підпункту 7 Дисциплінарного статуту, необхідно звільнити із служби в поліції.
11. Наказом ГУНП в Закарпатській області від 14 квітня 2020 року № 901 за скоєння дисциплінарного проступку та грубе порушення вимог статті 1 пункту 1 підпункту 1 та пункту 3 підпункту 2 Дисциплінарного статуту, статті 18 пункту 1 підпунктів 1, 2 Закону України "Про Національну поліцію", розділу 2 пункту 1 підпунктів 1, 2 Правил етичної поведінки поліцейських, розділу ІV пункту 7 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України та пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України, що проявилося у невиході на службу 22, 23 та 24 січня 2020 року ОСОБА_1, відповідно до розділу 3 статті 13 пункту 3 підпункту 7 Дисциплінарного статуту звільнено із служби в поліції.
12. Відповідно до наказу ГУНП в Закарпатській області від 14 квітня 2020 року № 87 о/с, підполковника поліції ОСОБА_1, старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції УВП ГУНП в Закарпатській області, звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), з 14 квітня 2020 року.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
13. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2021 року позовні вимоги задоволено.
13.1. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУНП в Закарпатській області від 14 квітня 2020 року № 901 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Ужгородського РВП та Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області" в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
13.2. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУНП в Закарпатській області від 14 квітня 2020 року № 87 о/с по особовому складу, в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
13.3. Поновлено ОСОБА_1 на займаній на час звільнення посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Ужгородського районного відділення поліції Ужгородського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області з 15 квітня 2020 року.
13.4. Стягнуто з ГУНП в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 177963,05 грн. з відрахуванням податків та зборів.
14. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доказів про доведення до відома позивачеві наказу від 23 січня 2020 року № 26 о/с про відкликання його з чергової відпустки під час проведеного службового розслідування та до суду не надано. При цьому саме подання рапорту 20 січня 2020 року про дострокове відкликання позивача з відпустки, не означає обов`язок відповідача такий задовольнити та видати відповідний наказ про відкликання з чергової відпустки, оскільки відкликання є правом, а не обов`язком керівника, у зв`язку з чим приступити до виконання своїх службових обов`язків було можливим лише виключно після видачі наказу та доведення такого наказу до відома позивача.
Суд першої інстанції зазначив, що позивач міг очікувати видання наказу (міг сподіватися на видання такого наказу) щодо його відкликання що найбільше до 22 січня 2020 року включно, водночас судом встановлено, що рапорт позивача про його відкликання станом на 22 січня 2020 року не був реалізований.
Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку, що ГУНП в Закарпатській області не доведено обґрунтованість застосованого до позивача виду дисциплінарного стягнення та подальше звільнення його зі служби.
15. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 14 червня 2022 року скасував рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2021 року та прийняв нову постанову, якою в позові відмовив.
16. Таке своє рішення суд апеляційної інстанції мотивував тим, що позивач, подавши рапорт про відкликання з відпустки з 22 січня 2020 року, не вийшов на роботу в зазначений день щоб ознайомитись з наказом, а відтак суд констатував безпідставність доводів позивача про те, що наказ ГУНП в Закарпатській області від 23 січня 2020 року № 26 о/с не був своєчасно доведений до його відома. Крім того, у поясненні від 06 квітня 2020 року ОСОБА_1 зазначав, що 22 січня 2020 року був відкликаний з відпустки і вийшов на роботу, де знаходився до 27 січня 2020 року.
Враховуючи, що в матеріалах справи відсутня належна довідка, яка б підтверджувала непрацездатність чи поважність причини відсутності ОСОБА_1 на роботі 22, 23 та 24 січня 2020 року, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних наказів про звільнення позивача із займаної посади.
IV. Касаційне оскарження
17. Позивач подав касаційну скаргу на вказане судове рішення з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої, підпунктом "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Так, автор скарги наголошує на відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме частини одинадцятої статті 93 Закону України "Про Національну поліцію".
18. Верховний Суд ухвалою від 03 серпня 2022 року відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2022 року з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
19. Представник відповідача подав відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
20. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
21. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки регулюється Законом України "Про Національну поліцію" та Дисциплінарним статутом.
23. Визначення службової дисципліни міститься у статті 1 Дисциплінарного статуту та означає дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
24. За змістом частини другої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
25. Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
26. При цьому дисциплінарним проступком в розумінні статті 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
27. Нормами частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
28. В силу частин другої, третьої та десятої статті 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
29. Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок № 893).