ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 140/3265/21
адміністративне провадження № К/990/12437/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 28 січня 2022 року (суддя: Валюха І.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року (судді: Судова-Хомюк Н.М., Онишкевич Т.В., Сеник Р.П. у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про скасування наказів, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст заяви та її обґрунтування
19 листопада 2021 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року за нововиявленими обставинами.
Заява обґрунтована тим, що з відповідей, які позивач отримав на свої запити, та під час спілкування з колегами, позивачем встановлені нововиявлені обставини, які не були досліджені в судовому порядку, а саме:
- 18 листопада 2021 року ОСОБА_2 надала копію листа НПУ від 08 квітня 2021 року №120зі/12/4/-3-2021, згідно з яким штатна чисельність Головне управління Національної поліції у Волинській області (далі - ГУНП у Волинській області, відповідач) станом на 01 січня 2021 року становила 2269 одиниць і станом на 01 січня 2021 року та 05 січня 2021 року всі посади в територіальних (відокремлених) підрозділах ГУНП у Волинській області були вакантними;
- 30 жовтня 2021 року позивач отримав лист ГУНП у Волинській області від 25 жовтня 2021 року № 58зі/05/12/1-2021, згідно з яким в ГУНП відсутній документ, яким встановлено, що досвід роботи, освітній рівень, стан здоров`я, ставлення до виконання службових обов`язків заступника начальника Іваничівського ВП Горохівського ВП ГУНП у Волинській області підполковника поліції ОСОБА_1 відповідає посаді старшого інспектора-чергового відділу моніторингу Луцького РУП ГУНП у Волинській області чи дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Луцького РУП ГУНП у Волинській області, чи дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення № 3 (м.Луцьк) Луцького РУП ГУНП у Волинській області;
- згідно з відповіді на запит про доступ до публічної інформації від 13 жовтня 2021 року листом ГУНП у Волинській області від 23 жовтня 2021 року № 55зі/05/12/1-2021 позивачу було запропоновано 05 січня 2021 року лише 3 вакантні посади середнього класу поліції, а не всі вакантні посади в територіальних (відокремлених) підрозділах ГУНП у Волинській області. Всі три запропоновані посади знаходилися у інших підрозділах, а не в тому, в якому проходив службу, при тій обставині, що займана посада заступника начальника відділення поліції реорганізовано, а не ліквідовано, як зазначає відповідач. В рішенні Волинського окружного адміністративного суду відсутня інформація про те, яким чином встановлено всі наявні вакантні посади (їх кількість) та яким чином їх пропонували позивачу.
Вказує, що згідно з листом ГУНП у Волинській області від 26 жовтня 2021 року № 56 зі/05/12/4-2021, посада заступника начальника Іваничівського ВП Горохівського ВП ГУНП у Волинській області до реформування до 31 грудня 2020 року мала спеціальне граничне звання майор поліції, відповідно до листа ГУНП у Волинській області від 23 жовтня 2021 року № 55 зі/05/12/1-2021 позивачу не було запропоновано жодної посади з граничним спеціальним званням "майор поліції", в рішенні суду встановлено, що позивачу пропонувалися рівнозначні посади з граничним спеціальним званням капітан поліції.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28 січня 2022 року, залишеною без змін та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року відмовлено в задоволенні заяви позивача про перегляд рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року за нововиявленими обставинами.
Рішення суддів попередніх інстанцій мотивовані тим, що наведені заявником обставини не є нововиявленими у розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України та не можуть бути підставами для перегляду судового рішення.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.
У касацій скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 28 січня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року та прийняти ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Вказує, що при розгляді цієї справи судами не з`ясовано:
- кількості вакантних посад на час попередження позивача про наступне вивільнення та яким чином відповідачем вирішувалось питання пропозиції певних вакантних посад позивачу;
- яким чином здійснювалось вирішення питання призначення працівників, що підлягали вивільненню, на вакантні посади;
- чи було враховано відповідачем при пропозиції позивачу вакантних посад його кваліфікаційний рівень, досвід роботи та продуктивність праці;
- чи здійснювався відповідачем порівняльний аналіз кваліфікації поліцейських, що перебували на службі в органі, що реорганізовувався, при пропозиції їм вакантних посад та призначенні їх на ці посади, в аспекті порівняння їх кваліфікації з кваліфікацією позивача.
Вказує, що правова позиція Верховного Суду щодо з`ясування вказаних обставин є обов`язковою умовою перевірки дотримання відповідачем процедури вивільнення позивача у зв`язку зі скороченням штату.
Позиція інших учасників справи.
Відзиву на заяву не надходило.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01 червня 2020 року (судді: Загороднюк А,Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.), відкрито касаційне провадження за скаргою позивача на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 28 січня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2022 року призначено справу до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області з вимогами:
- скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Волинській області від 05 березня 2021 №66 о/с в частині звільнення зі служби в поліції;
- поновити на посаді заступника начальника Іваничівського ВП Горохівського ВП УНП у Волинській області;
- зобов`язати виплатити грошове та речове забезпечення за встановленими нормами за весь час незаконного звільнення.
31 травня 2021 року рішенням Волинського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2021 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами встановлені статтею 361 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з частиною першою якої судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Згідно з частиною четвертою статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
За своїм змістом нововиявленими обставинами є фактичні дані, що в установленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.
Істотними обставинами є фактичні дані (явища, події, факти або сукупність умов), що в установленому порядку спростовують факти, які були покладено в основу судового рішення. Тобто, це обставини, які впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.
Водночас, нововиявленими слід уважати обставини (як фактичного, так і правового характеру), які об`єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи та не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення.
Отже, умовами для перегляду рішення в зв`язку з нововиявленими обставинами є істотність нововиявлених обставин для вирішення спору, існування їх на момент вирішення адміністративної справи та виявлення таких після прийняття рішення зі спору.
Не відносяться до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи.
В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.