ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 620/1396/20
адміністративне провадження № К/9901/16086/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року у складі головуючого судді Лобана Д.В. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Оксененка О.М., Лічевецького І.О., Мельничука В.П. у справі № 620/1396/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інгресс" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інгресс" (далі - позивач, ТОВ "Інгресс") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Чернігівській області, контролюючий орган, податковий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.02.2020 № 00000680500, № 00000690500.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків контролюючого органу щодо порушення ТОВ "Інгресс" вимог податкового законодавства, оскільки господарські операції позивача з контрагентом-постачальником "Кобі Інтегратор" мали реальний характер, повністю виконані та відповідно відображені в податковому та бухгалтерському обліку. Вказані обставини підтверджені належним чином оформленою первинною документацією.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.06.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2020, адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 27.02.2020 № 00000680500 та № 00000690500.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Чернігівській області на користь ТОВ "Інгресс" судовий збір у розмірі 9070,64 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 7500 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що надані позивачем до матеріалів справи документи в сукупності з іншими первинними документами, які надавалися позивачем при проведенні перевірки, є належними доказами на підтвердження дотримання ТОВ "Інгресс" приписів податкового законодавства щодо підтвердження задекларованих ним сум податкового кредиту за операціями з контрагентом "Кобі Інтегратор", а тому спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем протиправно.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
У період з 17.01.2020 по 23.01.2020 ГУ ДПС у Чернігівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Інгресс" щодо правомірності формування податкової звітності з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Кобі Інтегратор" за вересень та листопад 2018 року, за результатами якої складено акт перевірки від 30.01.2020 №117/05/24840928.
Відповідно до висновків указаного акта перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства: п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України, що полягає у завищенні податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень та листопад 2018 року на загальну суму 281 742 грн внаслідок документального оформлення взаємовідносин з ТОВ "Кобі Інтегратор", які не підтверджені первинними документами.
27 лютого 2020 року на підставі висновків акта перевірки ГУ ДПС у Чернігівській області прийнято податкові повідомлення-рішення:
- № 00000680500, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 301 606,00 грн, зокрема за податковими зобов`язаннями - 241 285,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 60 321,00 грн;
- № 00000690500, згідно з яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 303 103,00 грн.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Не погодившись із судовими рішеннями, ГУ ДПС у Чернігівській області звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що підставою касаційного оскарження судових рішень є пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті рішень не враховано висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладений у постанові від 16.04.2020 у справі № 520/1536/19.
У вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.
На думку скаржника, судами попередніх інстанцій проігноровано такі доводи:
- не надано сертифікати якості виробника (посвідчення про якість) на продукцію та товарно-транспортні накладні, які б підтверджували транспортування товару, зазначеного у видаткових накладних;
- довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат (за формою КБ-3), акти приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ 2В) датовані 01.08.2018, в той час як податкові накладні складені та зареєстровані 01.09.2018;
- встановлено відсутність реального (законного) джерела походження товару по ланцюгу постачання, нереальність його виробництва власними трудовими і виробничими ресурсами.
Щодо витрат на правову допомогу, то ГУ ДПС у Чернігівській області вважає, що вартість адвокатських послуг є завищеною та не є співмірною з розміром витрат на оплату праці адвоката. На думку контролюючого органу, ця справа не є складною.
Позивачем не подано відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду по суті вимог.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовані положеннями Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно зі статтею 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
За положеннями пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій із придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватися належним чином оформленими первинними документами.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.
Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.
Водночас, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.
Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що вони є реальними та підтверджуються долученими ТОВ "Інгресс" до матеріалів справи копіями належним чином оформлених документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій і господарський характер понесених за ними витрат.
Так, між ТОВ "Інгресс" (покупець) та ТОВ "Кобі Інтегратор" (постачальник) укладено договір поставки товару від 01.03.2018 № 01032018/1, виконання якого підтверджується видатковими накладними, виписаними протягом вересня та листопада 2018 року; податковими накладними; сертифікатами відповідності на відеореєстратори та відеокамери терміном дії з 22.08.2018 по 21.08.2019; платіжними дорученнями.
Посилання відповідача на те, що у видаткових накладних не зазначено номеру та дати довіреності суди попередніх інстанцій обґрунтовано не взяли до уваги, оскільки такі накладні підписані директорами ТОВ "Кобі Інтегратор" та ТОВ "Інгресс", підписи яких можна ідентифікувати із самим договором поставки товару від 01.03.2018 № 01032018/1, які є уповноваженими особами сторін та діють без довіреності.
Зазначені видаткові накладні скріплені печатками вказаних суб`єктів господарювання та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяє ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт поставки товарів.
Щодо доводів контролюючого органу про ненадання платником податків сертифікатів якості виробника (посвідчення про якість), то колегія суддів уважає їх безпідставними, оскільки вказане не є самостійною підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних убачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. При цьому необхідно зазначити, що такі документи, як сертифікати якості (відповідності) не є документами бухгалтерського обліку чи податкового обліку, які засвідчують факт вчинення господарської операції.