ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 200/7749/19-а
адміністративне провадження № К/9901/3621/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.10.2019 (головуючий суддя: Мозговая Н.А.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2020 (головуючий суддя: Арабей Т.Г., Блохін А.А., Геращенко І.В.) у справі №200/7749/19-а за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У червні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо своєчасного призначення та перерахунку пенсії;
зобов`язати відповідача обчислити з 01.03.2019 пенсію відповідно до вимог Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-XII) з урахуванням середньої заробітної плати по Україні з якої сплачені страхові внески за 2016 - 2018 роки зобов`язати пенсійний орган перерахувати та виплатити різницю в пенсії з 02.04.2018;
зобов`язати відповідача перерахувати та виплатити різницю в розмірах раніше призначених пенсій у відповідності до вимог пункту 3 статті 51 та пункту 2 статті 63 Закону №2262-XII з моменту виникнення права та по 01.04.2018, з урахуванням різниці у розмірах пенсії станом на 01.04.2018 по Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17.10.2019, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2020, позов задоволено частково:
визнано протиправними дії відповідача щодо неповної виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, як інваліду війни 2 групи, відповідно до Закону №2262-ХІІ з 02.04.2018.
зобов`язано відповідача перерахувати та виплатити різницю в пенсії по інвалідності, як інваліду війни 2 групи відповідно до Закону №2262-ХІІ ОСОБА_1 без обмеження максимального розміру пенсії на підставі пункту 3 статті 27 Закону №1058-IV з 02.04.2018 щомісячно.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позову, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати судові рішення в оскаржуваній частині, і в цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позову.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 12.02.2020 відкрито касаційне провадження у справі
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 20.09.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є інвалідом війни 2 групи. Вперше позивачу призначено пенсію за віком з 23.03.2000 відповідно до Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII, на підставі поданої ним заяви від 27.03.2000.
Згодом у зв`язку із набранням чинності Закону №1058-IV та на підставі заяви ОСОБА_1 від 06.12.2004, позивачу з грудня 2004 року призначено пенсію за віком на підставі Закону №1058-IV. Пенсія позивачу виплачувалася з урахуванням підвищення інваліду армії, прирівняному до інвалідів Великої Вітчизняної війни 2 групи.
На підставі заяв від 11.01.2010 та від 19.10.2011 позивачу проводилися відповідні перерахунки пенсії.
02.04.2018 позивач звернувся до Костянтинівсько - Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою (вх. № 1902), у якій просив перевести його на пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Відповідно до протоколу від 21.06.2018, позивача з 02.04.2018 переведено на пенсію по інвалідності, як інваліда 2 групи, відповідно до Закону № 2262-ХІІ. Розмір пенсії обчислено відповідно до пункту "а" статті 21 № 2262-ХІІ з розрахунку 80% від заробітку, як інваліду 2 групи, який обчислено відповідно до статті 43 цього Закону.
Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії враховано за 60 місяців (порічно) за період з 01 серпня 1990 року по 31 липня 1995 року, який визначено в порядку, встановленому Законом №1058-IV, і складає 13 240,90 грн (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 3,51740), із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки - 3 764,40 грн. Загальний розмір пенсії після перерахунку склав 13 730 грн, з урахуванням обмеження максимального загального розміру пенсії.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2019 у справі №0540/8698/18-а позов ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов`язання вчинити дії щодо відшкодування коштів та сплати моральної шкоди - задоволено частково:
визнано протиправними дії Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії як інваліду війни 2 групи за Законом № 2262-XII з урахуванням показника середньої заробітної плати в України за 2016, 2017 роки;
зобов`язано Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити ОСОБА_1 з 02.04.2018 пенсію як інваліду війни 2 групи за Законом №2262-XII із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017 календарні роки.
Розпорядженням по управлінню від 23.04.2019 виконано постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2019. Після перерахунку розмір пенсійних виплат, з урахуванням обмеження максимального загального розміру пенсії, склав з 02.04.2018 - 13 730 грн, з 01.07.2018 - 14 350 грн, з 01.12.2018- 14 970 грн, з 01.07.2019- 15 640 грн.
Не погодившись із розміром пенсії, використання іншого (ніж на думку позивача) показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, що вплинуло на інший розрахунок його пенсії та неправильне визначення розміру пенсії, позивач звернувся із цим позовом до суду.
ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в грудні 2004 року він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії як особі з інвалідністю 2 групи за Законом №2262-XII, проте відповідач на власний розсуд призначив йому пенсію за віком на умовах Закону №1058-IV у зв`язку із чим позивач недоотримав пенсійні виплати.
З посиланням на судове рішення у справі №0540/8698/18-а, позивач вважає, що розмір призначеної йому пенсії згідно із Законом №2262-XII має бути перерахований з моменту виникнення у нього права на неї, а саме з 2004 року та по 01.04.2018.
Також за позицією позивача, відповідач з 01.03.2019 не здійснив перерахунок пенсії з урахуванням середньої заробітної плати по Україні з якої сплачені страхові внески за 2016 - 2018 роки, що свідчить про протиправну бездіяльність з боку пенсійного органу.
Відповідач позов не визнав. Стверджує, що пенсія виплачується у визначених законодавством розмірах. Також пенсійний орган наполягає на тому, що переведення з одного виду пенсії на інший є правом пенсіонера та відбувається виключно за його заявою.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Вирішуючи спір в оскаржуваній частині (щодо відмови у задоволенні позову), суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що пенсія призначається з моменту звернення особи за її призначенням. Суди встановили, що право на отримання пенсії по інвалідності за Законом №2262-XII позивач реалізував лише у квітні 2018 року, відповідно відсутні підстави для обчислення раніше призначеної пенсії за віком за цим Законом. Суди констатували, що по 01.04.2018 включно позивач отримував пенсію за віком на підставі Закону №1058-IV. Доказів звернення за призначенням пенсії на підставі Закону №2262-XII до квітня 2018 року позивачем не суду надано. Також суди обох інстанцій констатували, що для осіб, пенсія яким призначена у 2018 році, показник середньої заробітної плати є незмінний.
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
Касаційна скарга обґрунтована неповним з`ясуванням судами попередніх інстанцій обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору в частині позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено. Скаржник стверджує, що з 2004 року мав би отримувати пенсію за Законом №2262-XII, проте відповідач протиправно призначив і виплачував пенсію за віком згідно із Законом №1058-IV. Таким чином, за твердженнями скаржника, пенсія має бути перерахована за Законом №2262-XII починаючи із грудня 2004 року.
Також за позицією скаржника, починаючи із 01.03.2019 пенсія має бути обчислена із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 - 2018 роки.
Відповідач у поданому до суду касаційної інстанції відзиві просить відмовити у задоволенні касаційної скарги з підстав необґрунтованості такої. Пенсійний орган наполягає на тому, що призначення пенсії на підставі Закону №2262-XII, так і подальший її перерахунок проведений на підставі вимог чинного законодавства.
У відповідь на відзив на касаційну скаргу відповідача, скаржник наполягає на протиправності дій пенсійного органу щодо призначення йому з грудня 2004 року пенсії за віком на умовах Закону №1058-IV. Стверджує, що призначення пенсії за віком відбулося з власної ініціативи пенсійного органу без згоди на це позивача.
VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права в оскаржуваній частині та дійшов таких висновків.