ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2022 року
м. Київ
справа №132/3447/15-а
адміністративне провадження № К/9901/69365/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 15.03.2016 (суддя Каращук О.Г.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2018 (колегія у складі суддів Смілянця Е.С., Сушка О.О., Залімського І.Г.)
у справі № 132/3447/15-а
за позовом ОСОБА_1
до Козятинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області
про визнання нечинним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Козятинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про невиплату з 01.04.2015 призначеної пенсії;
- зобов`язати відповідача поновити їй виплату пенсії з 01.04.2015 у призначеному розмірі 2790,49 гривень;
- стягнути з відповідача суму завданої моральної шкоди у розмірі 2000 гривень.
2. Постановою Калинівського районного суду Вінницької області від 15.03.2016, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2018, у задоволенні позову відмовлено.
3. 27.12.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог.
4. Ухвалою Верховного Суду від 11.01.2019 відкрито касаційне провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 01.06.2014 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області та отримувала пенсію за віком у розмірі 2790,49 грн., призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Після призначення пенсії позивач продовжує працювати на посаді начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану Калинівського районного управління юстиції у Вінницькій області. 3 01.04.2015 пенсію не отримує.
6. 22.10.2015 позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області щодо причини не виплати пенсії та отримала відповідь, що з 01.04.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (№213-VIII), яким передбачено, що у період роботи особи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах передбачених законами України " Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. При цьому, порядок виплати пенсії працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширено на всіх пенсіонерів, незалежно від часу призначення пенсії.
7. Вважаючи припинення виплати пенсії порушенням конституційних прав, позивач звернулась до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
8. В обґрунтування позовних вимог позивач покликалася на те, що ст. 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Зазначала, що пенсія їй призначена у 2014 році, тобто до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", а отже, поширення порядку виплати пенсії працюючим пенсіонерам, встановленого Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", незалежно від часу призначення пенсії порушує її конституційні права.
9. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність його дій.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що згідно з внесеними змінами Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213-VIII у ч. 1 ст. 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: у період роботи особи (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.
ОСОБА_1 не відноситься до осіб - інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", є державним службовцем, працює на посаді керівника ДРАЦС у Калинівському районі, що дає право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". Тому управління правомірно відмовило у поновлені виплати пенсії.
Також суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач звернулась до суду 11.12.2015, при цьому просить позовні вимоги задовольнити з 01.04.2015, що суперечить ст. 99 КАС України.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 2000 грн, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не зазначила чим спричинена моральна шкода і не обґрунтувала її розміру.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судами норм матеріального права.
12. Скаржник зазначає, що суди не звернули увагу, що пунктом 5 розділу ІІІ Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VІІІ передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру" <…>.
Станом на 01.06.2015 Верховна Рада України не ухвалила закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, отже, починаючи з 01.06.2015 втратили чинність, зокрема, норми Закону України "Про державну службу" щодо пенсійного забезпечення і, відповідно, пенсії за цим Законом не призначаються.
Таким чином, з 01.06.2015 особам, які підпадають під дію Закону України "Про державну службу", пенсія призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Тому з цієї дати відсутні будь-які законодавчі перешкоди для виплати пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та виплата пенсії підлягає відновленню у зв`язку з відсутністю підстав для її невиплати.
Також зазначає, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній та юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У даному випадку відсутність коштів, на які розраховувала позивач, а саме не виплачена щомісячна пенсія у розмірі 2785 грн з квітня по грудень 2015 року, з січня по грудень 2016 року та з січня по жовтень 2017 року завдає їй моральної шкоди.
13. У відзиві відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.
15. Ключовим питанням у даній справі є правомірність дій відповідача щодо припинення виплати на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213 - VІІІ.
16. Подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема у постанові від 05.12.2019 у справі № 280/470/16-а, Верховний Суд дійшов наступного висновку:
"З 01 квітня 2015 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року №213-VIII, яким абзац другий частини першої статті 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 року викладено в такій редакції: "Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів" пенсії, призначені відповідно до цього закону не виплачуються". Аналогічні зміни внесені до статті 37 Закону України № 3723-XII від 16 грудня 1993 року "Про державну службу".
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 213-VIII порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.
Згідно з п. 5 розділу III Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.