ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 120/5485/21-а
адміністративне провадження № К/990/15771/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Білак М.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 120/5485/21-а
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1
на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року, ухвалене суддею Салом П.І.
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суд від 11 січня 2022 року, ухвалену у складі колегії суддів: судді-доповідача - Сторчака В.Ю., суддів: Залімського І. Г., Граб Л.С.,
УСТАНОВИВ:
Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_2 ) звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), де просила:
1.1. визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення остаточного розрахунку при звільненні її з військової служби, що полягає у ненарахуванні та невиплаті грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як одинокій матері, яка має дитину віком до 15 років, за 2014-2021 роки, виходячи з розміру з грошового забезпечення станом на день звільнення позивачки з військової служби 02 березня 2021 року, та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачці таку грошову компенсацію;
1.2. визнати протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01 січня 2008 року, та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачці індексацію грошового забезпечення за вказаний період, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01 січня 2008 року.
2. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року про роз`єднання позовів вирішено роз`єднати позовні вимоги ОСОБА_1 у справі № 120/5217/21-а, зокрема шляхом виділення в самостійне провадження позовних вимог до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачці індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01 січня 2008 року, та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачці індексацію грошового забезпечення за вказаний період, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01 січня 2008 року.
3. У зв`язку з виділенням вищезазначених позовних вимог в самостійне провадження, новій адміністративній справі присвоєно № 120/5485/21-а, що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31 травня 2021 року.
4. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року у справі № 120/5485/21-а вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
5. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що під час звільнення зі служби повного розрахунку за усіма видами забезпечення з нею не проведено, зокрема не здійснено виплати індексації грошового забезпечення за 2016-2018 роки, що є порушенням її права на отримання грошового забезпечення на належному рівні.
Установлені судами фактичні обставини справи
6. Позивачка проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді механіка відділення телекомунікаційних систем центру радіозв`язку у період з 2014 по 2021 рік, що визнається відповідачем.
7. Наказом начальника Головного інформаційно-телекомунікаційного вузла від 01 березня 2021 року № 9-РС позивачку звільнено з військової служби у запас за підпунктом "б" пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (за станом здоров`я).
8. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02 березня 2021 року № 42 позивачку виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 02 березня 2021 року.
9. У березні 2021 року позивачка звернулася до відповідача із заявами, в яких просила здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за 2016-2018 роки.
10. Листом від 29 квітня 2021 року за № 665/К-13/8 відповідач відмовив у здійсненні таких виплат, посилаючись відсутність правових підстав для цього.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
12. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2022 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період військової служби з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період військової служби з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року. В задоволенні позовних вимог в частині врахування як базового місяця в цілях розрахунку індексації січень 2008 року, суд відмовив.
12.1. Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що індексація грошового забезпечення позивачки у період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року не нараховувалася та не виплачувалася.
12.2. Суди попередніх інстанцій зазначили, що відсутність у військової частини НОМЕР_1 належного фінансового забезпечення у спірний період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року, в тому числі для покриття витрат з індексації грошового забезпечення військовослужбовців, не може впливати на наявність або відсутність у позивачки права на отримання такої індексації, оскільки відповідне право гарантується законом, а проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін є безумовним обов`язком роботодавця.
12.3. Тому, на думку судів попередніх інстанцій, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачці індексації грошового забезпечення за вказаний період військової служби є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. Відтак підлягають задоволенню й позовні вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплати позивачці індексацію за вказаний період.
12.4. Водночас щодо доводів позивачки про необхідність врахування як базового місяця в цілях розрахунку індексації січень 2008 року, судом першої інстанції зазначено про передчасність позовних вимог в цій частині, адже судовому захисту підлягає лише вже порушене право, а не те, яке може бути порушене у майбутньому.
12.5. На думку суду, розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивачка проходила службу та який виплачував їй грошове забезпечення. І саме на відповідача покладається обов`язок нарахувати та виплатити позивачці індексацію грошового забезпечення. Отже, саме в процесі виконання судового рішення, у разі набрання ним законної сили, відповідач в порядку, встановленому Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядком № 1078, буде визначати базовий місяць для проведення індексації грошового забезпечення позивачки.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
13. 23 червня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2022 року, де відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
13.1. Ця касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, з посиланням у касаційній скарзі на те, що судами попередніх інстанцій застосовано частини першу та другу статті 5, статтю 9 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ (далі - Закон № № 1282-ХІІ) без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 19 липня 2019 року у справі № 240/4911/18, від 07 серпня 2019 року у справі № 825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі № 620/1892/19, від 26 січня 2022 року у справі № 400/1118/21.
13.2. В обґрунтування цієї підстави касатор зазначає, що згідно з пунктом 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078) виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
13.3. Зокрема, наголошує, що позивачка у справі № 120/5485/21-а не проходила військову службу та не перебувала на грошовому забезпеченні відповідача у період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року.
13.4. Також за доводами касаційної скарги судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, а саме положень статей 48 та 211 КАС України.
13.5. Скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не дотрималися вимог процесуального закону, та, вирішуючи спір про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, пред`явлений до військової частини НОМЕР_1, не з`ясовували хто є належним відповідачем у справі.
13.6. Скаржник указує, що військовою частиною НОМЕР_1 у відзиві на позов та апеляційній скарзі зазначалося, що ОСОБА_1 у спірному періоді не проходила військову службу у військові частині НОМЕР_1 та не перебувала на грошовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 . Натомість суди першої та апеляційної інстанцій оминули увагою вказані доводи військової частини НОМЕР_1 та належним чином не дослідили докази по справі, не встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
13.7. Вказане, як зазначає скаржник, суперечить позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21 грудня 2018 року у справі № 803/1252/17 щодо застосування статті 48 КАС України.
13.8. Скаржник стверджує, що судами попередніх інстанцій взагалі не встановлено факту невиплати позивачці індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року, так як в матеріалах справи не міститься жодних доказів невиплати позивачу за місцем проходження служби індексації грошового забезпечення за вказаний період та доказів відмови військової частини, в якій позивач проходила службу, у нарахуванні та виплаті такої індексації.
13.9. За твердженнями скаржника позивачка проходила військову службу та перебувала на грошовому забезпеченні у вказаному періоді, за наявною у відповідача інформацією, у військовій частині НОМЕР_2, до якої і мають бути пред`явлені позовні вимоги у цій справі.
13.10. Натомість, як наголошує скаржник, за період проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 позивачка отримувала грошове забезпечення, в тому числі індексацію грошового забезпечення, у повному обсязі, жодних порушень прав позивачки з боку військової частини НОМЕР_1 немає.
13.11. Відтак, на думку скаржника, судами попередніх інстанцій були допущені грубі порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних та необґрунтованих рішень.
14. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційної скаргою.
15. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 20 вересня 2022 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
16. Ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року про відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою отримано ОСОБА_1 10 серпня 2022 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ПАТ "Укрпошта", ідентифікатор внутрішнього поштового відправлення 0102936887527. Водночас правом подати відзив на касаційну скаргу позивачка не скористалася, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку.
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
17. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
18. Відповідно до ухвали Верховного Суду від 04 серпня 2022 року касаційне провадження у справі відкрито на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, з посиланням у касаційній скарзі на те, що оскаржувані судові рішення у цій справі ухвалено судами першої та апеляційної інстанції без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного, зокрема, у постановах від 19 липня 2019 року у справі № 240/4911/18, від 07 серпня 2019 року у справі № 825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі № 620/1892/19, від 26 січня 2022 року у справі № 400/1118/21, а саме застосування частини першої та другої статті 5, статтю 9 Закону № 1282-ХІІ.
19. Зокрема, доводи касаційної скарги ґрунтуються на незгоді скаржника із зверненням позовних вимог саме до військової частини НОМЕР_1, яка, як зазначає скаржник, не є належним відповідачем у цій справі.
20. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
21. Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
22. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.