1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 640/11144/21

адміністративне провадження № К/9901/46204/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу №640/11144/21

за позовом Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та нечинною Постанови КМУ №364 від 24.04.2019, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2021 (ухвалено судом у складі: головуючого судді Скочок Т.О., суддів Катющенка В.П., Клочкової Н.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2021 (колегія у складі: головуючого судді Черпіцької Л.Т., суддів: Пилипенко О.Є., Собків Я.М.)

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2021 року Приватне акціонерне товариство "Укргідроенерго" (далі - ПАТ "Укргідроенерго", позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Кабінету Міністрів України (далі - КМУ, відповідач), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, позивач просив:

- визнати протиправним та нечинним пункт 3 Змін, що вносяться до Постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1015 в частині його застосування до ПАТ "Укргідроенерго".

ПАТ "Укргідроенерго" позовні вимоги вмотивовує тим, що оскаржувану Постанову Кабінетом Міністрів України прийнято без її погодження як регуляторного акту з Державною регуляторною службою України та без аналізу регуляторного впливу, без повідомлення про оприлюднення та матеріалів до проекту, які б вказували на те, що при зміні базового нормативу було враховано галузеві властивості, вид господарської діяльності та обсяг прибутку, одержаного за 2018 рік, а також прогнозні і програмні документи економічного і соціального розвитку. У той же час, представником позивача наголошено на тому, що ПАТ "Укргідроенерго" своєчасно та у повному обсязі виконано вимоги законів та підзаконних нормативно-правових актів щодо виплати дивідендів у розмірі 30% чистого прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році. Натомість, залишок чистого прибутку у розмірі 70%, відповідно до затвердженого фінансового плану ПАТ "Укргідроенерго" на 2019 рік, не міг бути внесений, з урахуванням того, що оскаржувана Постанова прийнята після спливу строку на прийняття рішення про нарахування дивідендів та після строку їх виплати, що порушує принцип правової визначеності та носить дискримінаційних характер по відношенню до ПАТ "Укргідроенерго".

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.07.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2021, позов ПАТ "Укргідроенерго" задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що у Кабінету Міністрів України були відсутні законодавчо мотивовані підстави для внесення до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 №364 змін Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1015 в частині збільшення розміру дивідендів, які підлягають сплаті ПАТ "Укргідроенерго" за 2018 рік, з огляду на невідповідність останньої в оскаржуваній частині положенням частини 5 статті 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" від 21.09.2006 №185-V у зв`язку із завершенням станом на 04.12.2019 процедури відрахування господарськими товариствами та організаціями з державною часткою в статутному капіталі частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, за 2018 рік, а також за відсутності доказів, які б обґрунтовували належність розміру дивідендів, встановленого для позивача оскаржуваною Постановою. Крім того, суди зазначили, що матеріали справи не містять доказів того, що оскаржувана Постанова прийнята з належним аналізом регуляторного впливу, а проект регуляторного акту оприлюднено в установленому порядку. Вказане свідчить про те, що відповідачем порушено принцип прозорості та врахування громадської думки, який полягає у відкритості для фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов`язковому розгляді регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями, обов`язковості та своєчасності доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

Не погодившись з рішеннями, ухваленими судами першої та апеляційної інстанцій у вказаній справі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення окружного адміністративного суду від 14.07.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2021, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ "Укргідроенерго" відмовити.

У доводах скарги відповідач зазначив, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права, порушені норми процесуального права, як на підставу касаційного оскарження посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме - щодо застосування положень статті 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" у подібних правовідносинах, зокрема у правовідносинах щодо оскарження актів Уряду, якими затверджуються базові нормативи відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави (пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України). Вказує про неврахування судами того, що обов`язок сплати частини чистого прибутку, спрямованого на виплату дивідендів не завершується 1 липня року, що настає за звітним, у разі зміни розміру базового нормативу відрахування частини чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів. Заявник касаційної скарги також акцентує увагу на тому, що законодавством України хоча і встановлений обов`язок для господарських організацій здійснити виплату дивідендів до 1 липня року, що настає за звітним, але відсутня заборона здійснити відповідну оплату і після 1 липня року, що настає за звітним. Крім того, відповідач у касаційній скарзі наводить доводи про неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статей 21, 24, 25, 27 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі-Закон № 1160-IV) та статей 4, 29, 42, 45, 111 Бюджетного Кодексу України. Судами при застосуванні наведених правових норм чинного законодавства, на переконання відповідача, не враховані особливості правового статусу Кабінету Міністрів України, який забезпечує здійснення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, через що положення статті 25 Закону № 1160-IV у спірних правовідносинах не підлягають застосуванню. Крім того, заявник касаційної скарги вказав на те, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи Міністерства фінансів України.

У січні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу, відповідно до якого ПАТ "Укргідроенерго" заперечує проти задоволення скарги та просить рішення судів попередніх інстанцій залишити в силі, покликаючись на безпідставність доводів відповідача.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Верховний Суд ухвалою 22.12.2021 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 24.04.2019 №364 "Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави".

Пунктом 1 вказаної Постанови у первинній редакції визначено наступне:

"Затвердити базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році (далі - базовий норматив) господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, у тому числі дочірніх підприємств (далі - суб`єкти господарювання), які за результатами 2018 року отримали чистий прибуток менше 50 млн. гривень, у розмірі 50 відсотків.

Для суб`єктів господарювання, які за результатами 2018 року отримали чистий прибуток, що перевищує 50 млн. гривень, затвердити базовий норматив у розмірі 90 відсотків.

Для публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго", акціонерних товариств "Українська залізниця" та "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" затвердити базовий норматив у розмірі 30 відсотків".

Надалі, пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1015 "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" у пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 №364 "Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави" внесені наступні зміни:

1) в абзаці першому слова і цифри "які за результатами 2018 року отримали чистий прибуток менше 50 млн. гривень, у розмірі 50 відсотків" замінити словами і цифрами "у розмірі 90 відсотків";

2) абзац другий виключити;

3) в абзаці третьому слова ", приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго", акціонерних товариств "Українська залізниця" та "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" виключити;

4) доповнити пункт абзацом такого змісту:

"Суб`єктам управління корпоративними правами держави разом із суб`єктами господарювання забезпечити сплату до державного бюджету дивідендів на державну частку за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році у розмірі, визначеному абзацом першим цього пункту.".

Вважаючи пункт 3 Змін, що вносяться до Постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1015 в частині його застосування до ПАТ "Укргідроенерго", протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 113 Конституції України та частини першої статті 1 Закону України від 27.02.2014 № 794-VII "Про Кабінет Міністрів України" (далі - Закон № 794-VII) Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Частинами першою та другою статті 49 Закону № 794-VII визначено, що Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.

Акти Кабінету Міністрів України, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (частина четверта статі 49 Закону № 794-VII).

Так, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 №364 "Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави" затверджений базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році (далі - базовий норматив) господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, у тому числі дочірніх підприємств (далі - суб`єкти господарювання), які за результатами 2018 року отримали чистий прибуток менше 50 млн. гривень, у розмірі 50 відсотків.

Для суб`єктів господарювання, які за результатами 2018 року отримали чистий прибуток, що перевищує 50 млн. гривень, затверджений базовий норматив у розмірі 90 відсотків.

Для Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго", Акціонерних товариств "Українська залізниця" та "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" - у розмірі 30 відсотків.

Оскаржуваним у цій справі пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1015 "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" у пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 №364 внесені наступні зміни:

1) в абзаці першому слова і цифри "які за результатами 2018 року отримали чистий прибуток менше 50 млн. гривень, у розмірі 50 відсотків" замінені словами і цифрами "у розмірі 90 відсотків";

2) абзац другий виключено;

3) в абзаці третьому слова ", приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго", акціонерних товариств "Українська залізниця" та "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" виключені;

4) доповнено пункт абзацом такого змісту:

"Суб`єктам управління корпоративними правами держави разом із суб`єктами господарювання забезпечити сплату до державного бюджету дивідендів на державну частку за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році у розмірі, визначеному абзацом першим цього пункту.".

Нормативно-правовим актом, який визначає правові основи управління об`єктами державної власності, є Закон України "Про управління об`єктами державної власності" від 21.09.2006 №185-V (надалі - Закон №185-V).

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону №185-V, об`єктами управління державної власності є, зокрема, корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону №185-V, суб`єктами управління об`єктами державної власності є, зокрема, Кабінет Міністрів України.

Приписами частини 5 статті 11 Закону №185-V визначено, що господарська організація, у статутному капіталі якої є корпоративні права держави, за підсумками календарного року зобов`язана спрямувати частину чистого прибутку на виплату дивідендів згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, до 1 травня року, що настає за звітним, приймають рішення про відрахування не менше 30 відсотків чистого прибутку на виплату дивідендів.

Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, сплачують до Державного бюджету України дивіденди у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, нараховані пропорційно розміру державної частки (акцій) у їх статутних капіталах.

Господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, сплачують дивіденди безпосередньо до Державного бюджету України у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, у розмірі базових нормативів відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, але не менше 30 відсотків, пропорційно розміру державної частки (акцій) у статутних капіталах господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру, засновником ПАТ "Укргідроенерго" є Міністерство енергетики України (код ЄДРПОУ 37552996).

Отже, ПАТ "Укргідроенерго" в силу положень частини 5 статті 11 Закону №185-V має обов`язок сплати дивідендів у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним.

Виходячи з викладеного, доводи відповідача, наведені ним у касаційній скарзі про те, що чинним законодавством не заборонено здійснення сплати дивідендів після 1 липня, є безпідставними.

Водночас правильними є аргументи заявника про те, що відрахування частини чистого прибутку на виплату дивідендів здійснюється згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Проте, слід враховувати, що відповідно до статті 3 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" (далі-Закон № 794 -VII) діяльність Кабінету Міністрів України ґрунтується на принципах верховенства права та законності.


................
Перейти до повного тексту