ОКРЕМА ДУМКА
суддів Великої Палати Верховного Суду Желєзного І. В., Григорʼєвої І. В., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С.
у справі № 9901/276/19 (провадження № 11-1171заі19)
за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2019 року (судді Смокович М. І., Губська О. А., Кашпур О. В., Радишевська О. Р., Уханенко С. А.)
Рух справи
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом, у якому просив: визнати протиправною бездіяльність Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) щодо непризначення його на посаду Голови Державної судової адміністрації України; зобов`язати ВРП на найближчому пленарному засіданні призначити ОСОБА_1 на посаду Голови Державної судової адміністрації України.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 15 лютого 2019 року Комісія з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя (далі - Комісія) визначила його переможцем конкурсу на зайняття посади державної служби категорії "А" в системі правосуддя - Голови Державної судової адміністрації України. Оголошення щодо цього рішення опубліковано 15 лютого 2019 року.
Після цього Комісія вичерпала свої повноваження і жодних обставин, які б перешкоджали призначенню його ВРП на зазначену посаду, немає.
На переконання позивача, невжиття дій з метою призначення ОСОБА_1 на посаду Голови Державної судової адміністрації України, як і відсутність рішення щодо призначення його на цю посаду, є протиправною бездіяльністю відповідача.
Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Свої висновки суд першої інстанції мотивував тим, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2019 року про забезпечення позову у справі № 640/2298/19, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2019 року, зупинено дію рішення Комісії, прийнятого за результатами розгляду пункту 9 порядку денного засідання, закріпленого протоколом № 2 від 15 лютого 2019 року, яким визначено переможцем конкурсу на посаду Голови Державної судової адміністрації України ОСОБА_1 . Ця ухвала підлягала негайному виконанню, на дату вирішення цієї справи набрала законної сили, заходи забезпечення позову не скасовано і розгляд справи № 640/2298/19 не завершено.
Таким чином, за висновком суду, ВРП мала обґрунтовані підстави відкласти розгляд питання щодо призначення позивача на посаду Голови Державної судової адміністрації України і таке її рішення не можна трактувати як протиправну бездіяльність, оскільки ВРП не може призначати на посаду державної служби особу, дію рішення про визнання якої переможцем конкурсу на цю посаду зупинено ухвалою суду, яка підлягає обов`язковому виконанню.
Не погодившись із цим судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Постановою від 08 вересня 2022 року Великою Палатою Верховного Суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2019 року у справі № 9901/276/19 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ВРП щодо непризначення ОСОБА_1 на посаду Голови Державної судової адміністрації України у строки, передбачені законодавством України. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про доведеність обставин протиправної бездіяльності ВРП щодо непризначення ОСОБА_1 на посаду голови Державної судової адміністрації України в передбачений законом тридцятиденний строк.
Оскарження результатів конкурсу в адміністративному судочинстві і заходи забезпечення позовів, які можуть бути вжиті в межах цього оскарження, не можуть перешкоджати і не перешкоджають прийняттю рішення про призначення по завершенню строку, передбаченого частиною третьою статті 31 Закону № 889-VIIІ. Після оприлюднення інформації про переможця конкурсу повноваження конкурсної комісії є вичерпаними, надалі здійснюється діяльність суб`єкта призначення (у цій справі - ВРП), яка полягає у прийнятті рішення про призначення. Перешкодити здійсненню цієї діяльності могли б заходи із забезпечення позову, які полягають у забороні суб`єкту призначення вчиняти відповідні дії.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що під час розгляду спору по суті судом першої інстанції порушено правила повноти та оцінки доказів за сукупністю встановлених обставин справи, не прийнято до уваги інші суттєві обставини, які підтверджують бездіяльність ВРП упродовж визначених їй законодавцем строків (30 днів) для прийняття рішення про призначення посадової особи за результатами проведеного конкурсу на зайняття відповідної посади. В контексті таких умов ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2019 року у справі № 640/2298/19 про зупинення дії рішення Комісії від 15 лютого 2019 року не повинна отримувати конститутивного значення і визнаватися слушною підставою для унеможливлення призначення позивача на посаду, на яку він кандидував.
Однак з таким висновком щодо застосування норм права не погоджуємось та відповідно до частини третьої статті 34 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладаємо окрему думку.
Підстави та мотиви для висловлення окремої думки
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субʼєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субʼєкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, урегульовані Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон № 889-VIII; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.
Частиною другою цієї статті передбачено, що державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо повʼязані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
За змістомпункту 4 частини першої статті 2 Закону № 889-VIII посада державної служби - визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов`язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону.
Згідно з положеннями частини першої статті 6 Закону № 889-VIII посади державної служби в державних органах поділяються на категорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень і необхідних для їх виконання кваліфікації та професійної компетентності державних службовців.
За пунктом 1 частини другої цієї статті до категорії "А" (вищий корпус державної служби) належать, зокрема, посади Голови Державної судової адміністрації України та його заступників.
Відповідно до частин першої та другої статті 21 Закону № 889-VIIІ вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу. Прийняття громадян України на посади державної служби без проведення конкурсу забороняється, крім випадків, передбачених цим Законом.
За частинами першою та другою статті 22 Закону № 889-VIIІ з метою добору осіб, здатних професійно виконувати посадові обовʼязки, проводиться конкурс на зайняття вакантної посади державної служби (далі - конкурс) відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби (далі - Порядок проведення конкурсу), що затверджується Кабінетом Міністрів України. Проведення конкурсу здійснюється з урахуванням рівня професійної компетентності, особистих якостей і досягнень кандидатів на зайняття вакантної посади. Особливості проведення конкурсу державних службовців на посади в органах судової влади визначаються законом.
Згідно із частиною третьою статті 22 Закону № 889-VIIІ Порядок проведення конкурсу визначає: 1) умови проведення конкурсу; 2) вимоги щодо оприлюднення інформації про вакантну посаду державної служби та оголошення про проведення конкурсу; 3) склад, порядок формування та повноваження конкурсної комісії; 4) порядок прийняття та розгляду документів для участі в конкурсі; 5) порядок проведення тестування, співбесіди, інших видів оцінювання кандидатів на зайняття вакантних посад державної служби; 6) методи оцінювання кандидатів на зайняття вакантних посад державної служби.
Частиною першою статті 31 Закону № 889-VIIІ встановлено, що на посаду державної служби призначається переможець конкурсу.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 31 Закону № 889-VIIІ рішення про призначення на посаду державної служби категорії "А" приймається суб`єктом призначення, визначеним Конституцією та законами України, у порядку, передбаченому Конституцією України, цим та іншими законами України.
Відповідно до частини третьої статті 31 Закону № 889-VIIІ рішення про призначення на посаду державної служби приймається після закінчення строку оскарження результатів конкурсу, а в разі оскарження результатів конкурсу - після прийняття рішення за скаргою суб`єктом розгляду скарги (органом, уповноваженим на розгляд скарги), але не пізніше 30 календарних днів після оприлюднення інформації про переможця конкурсу, якщо інше не передбачено законом. Таке рішення приймається на підставі протоколу засідання конкурсної комісії.