Постанова
Іменем України
15 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 639/1772/16-к
провадження № 51-5054 км 21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Білик Н.В.,
суддів Кравченка С.І., Ємця О.П.
за участю:
секретаря судового засідання Антонюка Н.В.,
прокурора Вараниці В.М.,
захисника Євглевського В.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 березня 2018 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 03 серпня 2021 року у кримінальному провадженні № 22014220000000249 за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 258, ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 396 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 березня 2018 року ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді позбавлення волі за:
- ч. 1 ст. 263 КК України - на строк 6 років;
- ч. 1 ст. 258 КК України - на строк 8 років з конфіскацією майна;
- ч. 2 ст. 258 КК України - на строк 11 років з конфіскацією майна;
- ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258 КК України - на строк 7 років з конфіскацією майна;
- ч. 1 ст. 396 КК України - на строк 2 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років з конфіскацією майна.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України строк відбування покарання ОСОБА_1 постановлено обчислювати з 31 травня 2015 року, зарахувавши у цей строк час перебування його під вартою з 31 травня 2015 року по 20 червня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а також з 21 червня 2017 року до дня набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Цим же вироком ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 263 КК України за епізодом зберігання вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових речовин вилучених 31 травня 2015 року та на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України виправдано за недоведеністю його винуватості.
Вирішено питання щодо цивільних позовів, судових витрат та речових доказів.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_2 та ОСОБА_3, судові рішення щодо яких не оскаржуються.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 03 серпня 2021 року вирок районного суду змінено.
Виключено з резолютивної частини вказівки про призначення ОСОБА_1 додаткового покарання за ч. 1 ст. 258 КК України у виді конфіскації майна, а також про призначення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 додаткового покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258 КК України у виді конфіскації майна.
Постановлено вважати ОСОБА_1 засудженими до покарання у виді позбавлення волі за:
- ч. 1 ст. 263 КК України - на строк 6 років;
- ч. 1 ст. 258 КК України - на строк 8 років;
- ч. 2 ст. 258 КК України - на строк 11 років з конфіскацією майна;
- ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258 КК України - на строк 7 років;
- ч. 1 ст. 396 КК України - на строк 2 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років з конфіскацією майна.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 31 травня 2015 року по 26 грудня 2019 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Змінено вирок у частині вирішення судових витрат.
У решті вирок залишено без зміни.
За вироком районного суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він у серпні-вересні 2014 року за невстановлених обставин у невстановлених осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, неподалік Золочівського району Харківської області, з метою подальшого використання у терористичній діяльності на території Харківського регіону, придбав малогабаритний ручний вогнемет МРО-А, який разом із іншими предметами (зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами та пристроями) на належному йому автомобілі "Chery Tiggo" перемістив територією держави до місця зберігання: - Харківська область, залізнична станція "Чіпели", садове товариство "Альфа-2", будинок № 132.
У вересні 2014 року ОСОБА_1, маючи намір призупинити роботу державної установи та зірвати заходи з військової мобілізації, а також з метою привернення уваги суспільства та органів державної влади до подій, які відбуваються в зоні проведення антитерористичної операції (АТО) у східних регіонах України, створення тиску на органи державної влади для схиляння до прийняття рішення відносно її зупинення, запланував здійснення терористичного акту по відношенню до Орджонікідзевського та Фрунзенського районних військових комісаріатів м. Харкова. На виконання свого умислу, ОСОБА_1 08 вересня 2014 року взяв за місцем зберігання малогабаритний ручний вогнемет (МРО-А), що згідно висновку експерта є зброєю, з якого здійснив простріл по робочим кабінетам вказаних комісаріатів, у результаті чого була пошкоджена стіна будівлі, вибито скло та порушена робота установ.
Також наприкінці вересня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 та іншої особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, з пропозицією прийняти участь у вчиненні терористичного акту з метою привернення уваги суспільства та органів державної влади до подій, які відбуваються в зоні проведення АТО, створення тиску на ці органи для схиляння до прийняття рішення відносно її зупинення, зриву збору гуманітарної допомоги на користь учасників АТО та схиляння їх до відмови від участі у бойових діях.
26 вересня 2014 року приблизно о 02:30 год. ОСОБА_2 за допомогою вогнемета МРО-А, що є зброєю, та який йому передав ОСОБА_1, здійснив постріл по приміщенню офісу приватної юридичної установи "Outsourcing services group", яка займалася збором гуманітарної допомоги для бійців АТО. В результаті вибуху було пошкоджено приміщення офісу та автомобіль, належний ОСОБА_4 .
У серпні-вересні 2014 року ОСОБА_1 за невстановлених обставин у невстановлених осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, неподалік Золочівського району Харківської області, з метою подальшого використання у терористичній діяльності на території Харківського регіону, придбав реактивні протитанкові гранати РПГ-22, що є вогнепальною зброєю, які разом із іншими предметами (зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами та пристроями) на належному йому автомобілі "Chery Tiggo" перемістив територією держави до місця зберігання: - Харківська область, залізнична станція "Чіпели", садове товариство "Альфа-2", будинок № 132.
У жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 та іншої особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, з пропозицією прийняти участь у вчиненні терористичного акту з метою привернення уваги суспільства та органів державної влади до подій, які відбуваються в зоні проведення АТО у східних регіонах України, створення тиску на органи державної влади для схиляння до прийняття рішення відносно її зупинення, порушення графіків постачання сил АТО паливними матеріалами.
12-13 жовтня 2014 року приблизно о 01:00 год. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прибули до місця розташування складських приміщень ТОВ "Легіон" за адресою: м. Харків, вул. Драгомирівська, 38, на території яких знаходились ємності з паливними матеріалами, де встановили два РПГ-22, раніше придбаних ОСОБА_1, з приєднаними часовими механізмами та активували їх. Однак з технічних причин, які не залежали від їх волі, пострілів не відбулося, оскільки РПГ-22 не спрацювали.
Крім того, у серпні-вересні 2014 року ОСОБА_1 у невстановлених осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, неподалік Золочівського району Харківської області, з метою подальшого використання у терористичній діяльності на території Харківського регіону, придбав середню прилипаючу міну (СПМ), яку разом із іншими предметами (зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами та пристроями) на належному йому автомобілі "Chery Tiggo" перемістив територією держави до місця зберігання: - Харківська область, залізнична станція "Чіпели", садове товариство "Альфа-2", будинок № 132.
Наприкінці жовтня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 та іншої особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, з пропозицією прийняти участь у вчиненні терористичного акту з метою привернення уваги суспільства та органів державної влади до подій, які відбуваються в зоні проведення АТО у східних регіонах України, створення тиску на органи державної влади для схиляння до прийняття рішення відносно її зупинення, порушення графіків постачання сил АТО військової техніки.
21 жовтня 2014 року, приблизно о 20:00 год., ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прибули до залізничної станції "Залютне" ДП "Південна залізниця", де знаходився вантажний потяг з військовими тягачами "МТ-ЛБ-А", де встановили та активували СПМ, налаштувавши підрив із затримкою у часі. Спрацювання міни відбулося о 23:35 год., у результаті чого була пошкоджена залізнична платформа та деформовано два військових тягача.
Також у січні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 та іншої особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, з пропозицією здійснити пошук об`єкта для скоєння терористичного акту з метою привернення уваги суспільства та органів державної влади до подій, які відбуваються в зоні проведення АТО у східних регіонах України, створення тиску на органи державної влади для схиляння до прийняття рішення відносно її зупинення, порушення графіків постачання сил АТО паливними матеріалами.
11 січня 2015 року у нічний час зазначені особи прибули до ТОВ "Харківрегіонгазу", де на відстані близько 300 м від ємностей із газом встановили заздалегідь зібрану ними саморобну триногу із модифікованою ними реактивною шумовою гранатою РШГ-1, що є стрілецькою зброєю одноразового використання, та здійснили із неї постріл, влучивши у верхню частину фасадної стіни технічної будівлі.
Крім того, в січні 2015 року ОСОБА_1 від ОСОБА_2 та іншої особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, стало відомо про факт вчинення ними терористичного акту з метою привернення уваги суспільства та органів державної влади до подій, які відбуваються в зоні проведення АТО у східних регіонах України, створення тиску на органи державної влади для схиляння до прийняття рішення відносно її зупинення, призупинення постачання сил АТО паливними матеріалами та пошкодження залізничних шляхів для порушення графіків постачання сил АТО технікою, живою силою та інше.
Зокрема, йому стало відомо, що ОСОБА_2 разом з іншою особою 16 січня 2015 року за допомогою СПМ пошкодив цистерну із бензином на станції "Шебелинка" у с. Андріївка Харківської області. ОСОБА_1, достовірно усвідомлюючи вчинення ОСОБА_2 та іншою особою особливо тяжкого злочину, передбаченого ст. 258 КК України, не повідомив про це відповідні правоохоронні органи.
Також наприкінці лютого - початку березня 2015 року ОСОБА_1 задля вчинення терористичного акту вступив у злочинну змову з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та іншою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, з метою привернення уваги суспільства та органів державної влади до подій, які відбуваються в зоні проведення АТО у східних регіонах України, створення тиску на органи державної влади для схиляння до прийняття рішення відносно її зупинення, пошкодження залізничних шляхів для порушення графіків постачання сил АТО технікою, живою силою та інше.
31 березня 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за допомогою вибухового пристрою - пластиду із електродетонаторами та рації для дистанційного підриву здійснили підрив залізничної колії мосту через р. Лопань, розташованому на залізничному перегоні "Новожаново-Основа". Про підрив мосту ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 .
Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме в тому, що він у серпні-вересні 2014 року у невстановлених осіб на території Золочівського району Харківської області з метою подальшого використання у терористичній діяльності придбав та переміщав територією держави на належному йому автомобілі "Chery Tiggo", без передбаченого законом дозволу, вогнепальну зброю, боєприпаси та вибухові речовини, перелік яких наведено у вироку. Зазначені речі ОСОБА_1 зберігав за адресою: АДРЕСА_2 та вони були вилучені за цією адресою співробітниками УСБУ в Харківській області під час проведення огляду будинку 31 травня 2015 року.
За вказаним епізодом суд виправдав ОСОБА_1, оскільки в судовому засідання не доведено вчинення ним кримінального правопорушення, при цьому суд визнав недопустимим доказом протокол огляду, відповідно до якого було вилучено зброю.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений просить скасувати судові рішення в частині визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Зазначає, що судом не було належним чином перевірено доводи сторони захисту щодо здійснення психологічного тиску на обвинувачених під час проведення досудового розслідування.
Судові рішення є необґрунтованими, оскільки не містять висновків щодо недопустимості доказів, зокрема, слідчих експериментів із обвинуваченими через психологічний тиск, та висновку експертизи від 25 квітня 2015 року, тому що експерт не розписався під попередженням про кримінальну відповідальність.
Крім того стверджує, що судом не було встановлено ознак об`єктивної сторони складу злочинів, передбачених ст. 258 КК України, тому що жодними доказами не доведена мета вчиненого.
Судом допущена суперечність при визнанні його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 263 КК України, оскільки за фактом зберігання зброї та боєприпасів, вилучених 31 травня 2015 року, його було виправдано.