ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 724/692/21
провадження № 51-1010 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Остапука В. І.,
суддів Кравченка С. І., Білик Н. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Червінської М. П.,
прокурора Костюка О. С.,
в режимі відеоконференції
представника потерпілої Мельника Р. І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, та представника потерпілої ОСОБА_1 - адвоката Мельника Р.І. на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 15 грудня 2021 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020260160000304, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Хотинського районного суду Чернівецької області від 28 вересня 2021 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 4 (чотирьох) тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68000 (шістдесят вісім тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 (два) роки.
Задоволено частково цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 та стягнуто на її користь з ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 4585,09 грн та моральну шкоду в розмірі 20 000 грн.
Вирішено питання процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 15 грудня 2021 року вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання змінено. Призначено ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 286 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 300 (трьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) грн з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки. В решті вирок суду залишено без зміни.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку, ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за те, що він, 21 грудня 2020 року, приблизно о 07:20 год, рухаючись на автомобілі марки "Peugeot" моделі "Partner", реєстраційний номер НОМЕР_1 по зустрічній смузі руху проїжджої частини вул. Б. Хмельницького, в напрямку вул. Шевченка у м. Хотин, зі швидкістю близько 70 км/год, проявив неуважність і самовпевненість, не переконався в тому, що рух його транспортного засобу не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку, таким чином порушив вимоги пунктів 12.1 та 12.4 Правил дорожнього руху України та, виїхавши на тротуар, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_1 . Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, потерпіла ОСОБА_1 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у вказаному суді з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Обґрунтовуючи свої вимоги посилається на те, що апеляційний суд, приймаючи рішення про пом`якшення ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. 69 КК України, не врахував належним чином всіх наявних у справі даних про особу засудженого та безпідставно призначив останньому покарання нижче від найнижчої межі санкції ч. 1 ст. 286 КК України. Наголошує на неправильному застосуванні положень ст. 69 КК України при визначенні розміру штрафу, з огляду на його мінімальний розмір, встановлений санкцією ч. 1 ст. 286 КК України. Вважає, що за наявних в справі даних про особу ОСОБА_2, який в суді першої інстанції своєї вини не визнавав, що свідчить про відсутність обставини, яка пом`якшує покарання - щире каяття, призначене йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України є таким, що не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м`якості.
У касаційній скарзі представник потерпілої також ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду у вказаному суді через невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, а також неправильне застосування положень ст. 69 КК України. Стверджує, що рішення про пом`якшення ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. 69 КК України прийняте без наявності для цього підстав, оскільки засуджений вини у скоєному не визнавав та взагалі заперечував факт причетності до дорожньо-транспортної пригоди, заподіяну потерпілій шкоду не відшкодував, у скоєному не розкаявся. Також наводить доводи щодо неправильного застосування положень ст. 69 КК України в частині визначення розміру штрафу, який може бути призначений засудженому, зважаючи на передбачений санкцією ч. 1 ст. 286 КК України мінімальний розмір.
Позиції інших учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_2 надіслав заперечення на касаційні скарги, в яких, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість наведених у них доводів, просив оскаржуване судове рішення залишити без зміни.
Прокурор, який брав участь в суді касаційної інстанції, підтримав подані касаційні скарги та вважав, що вони підлягають задоволенню.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Винуватість ОСОБА_2 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, доведеність обвинувачення та правильність кваліфікації дій за ч. 1 ст. 286 КК України, в касаційній скарзі не оспорюються.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд при виборі покарання зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.