П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 127/18956/18
провадження № 51-1374км22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого Антонюк Н. О.,
суддів Голубицького С. С., Яновської О. Г.,
за участі:
секретаря судового засідання Олеярника М. І.,
прокурора Гошовської Ю. М.,
захисника Жукова В. П. (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Жукова Володимира Петровича в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Вінницького апеляційного суду від 18 березня 2022 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниці, громадянина України, який проживає у АДРЕСА_1 ),
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_2 ),
засуджених за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК, і
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 04 серпня 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за ч. 1 ст. 125 КК до покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 задоволено частково і стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілої 5 000 грн та 300 000 у рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди відповідно.
Цим же вироком також засуджено ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 121 КК, судові рішення щодо якого у касаційному порядку не оскаржено.
Вироком Вінницького апеляційного судувід 18 березня 2022 року скасовано вирок місцевого суду в частині засудження ОСОБА_1, в частині визначення початку строку відбування покарання ОСОБА_2 та в частині вирішення цивільного позову і ухвалено в цих частинах новий вирок, яким ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років. На підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховано ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 20 травня 2018 року по 04 серпня 2020 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі. Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 ухвалено обраховувати з моменту його фактичного затримання в порядку виконання вироку апеляційного суду, а ОСОБА_2 - з дня проголошення цього вироку.
Стягнуто солідарно із засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_3 500 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
У решті вирок місцевого суду було залишено без змін.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 20 травня 2018 року приблизно о 04:00 біля приміщення нічного клубу "Планета Мода Бар" на вулиці Стеценка, 75-А у м. Вінниці між ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_4 після словесного конфлікту відбулася бійка, під час якої ОСОБА_1 умисно наніс потерпілому численні удари кулаками обох рук по голові, однак отримав зустрічний удар від ОСОБА_4, в результаті чого впав на землю і бійка припинилася. В цей час ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_4, обхопив останнього обома руками за тулуб та прийомом боротьби повалив потерпілого на землю і як тільки ОСОБА_4 підвівся, ОСОБА_2 умисно наніс йому ще декілька ударів кулаками по голові, від яких потерпілий знову впав, а ОСОБА_2 наніс йому ще один удар ногою по голові. Внаслідок спільних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_3 помер у лікарні.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок апеляційного суду і призначити новий розгляд кримінального провадження у суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування касаційних вимог захисник стверджує, що апеляційний суд усупереч вимогам ст. 94 КПК не здійснив всебічного й повного дослідження усіх доказів, як кожного окремо, так і в сукупності з точки зору достатності й взаємозв`язку та дійшов до передчасного висновку про необхідність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 121 КК. Сторона захисту вказує про помилковість висновків суду апеляційної інстанції, що конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 виник о 03:52 і тривав до 03:53 безпосередньо біля в ходу в нічний клуб і це стало приводом в подальшому для виникнення спільного умислу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на нанесення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, оскільки таких обставин на відеозаписах не зафіксовано і жоден із допитаних в судах як першої, так і апеляційної інстанцій свідків про це не вказували.
Також захисник зазначає про те, що апеляційний суд повторно допитав експерта ОСОБА_5, однак усупереч вимогам КПК не надав цим показанням жодної оцінки, не відобразив їх у вироку і не навів мотивів чому не бере до уваги ці показання, адже саме на підставі цих показань та висновку судово-медичної експертизи місцевий суд розмежував дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Вважає, що місцевий суд правильно встановив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час нанесення тілесних ушкоджень потерпілому діяли кожен сам по собі (не спільно). З огляду на це сторона захисту стверджує, що кожен із засуджених повинен нести відповідальність за спричинення тих тілесних ушкоджень, які він безпосередньо заподіяв, відтак протилежні висновки апеляційного суду, на переконання сторони захисту, є необґрунтованими.
Зазначає, що вирок апеляційного суду не відповідає вимогам статей 374, 420 КПК, оскільки після виходу з нарадчої кімнати суд не проголосив у повному обсязі тексту ухваленого цим судом вироку, не надав негайно його копії засудженому ОСОБА_1 . Крім того, захисник указує на те, що мотивувальна частина вироку, оголошеного у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, не відповідає тексту вироку, що є в матеріалах кримінального провадження.
У запереченняхна касаційну скаргу захисника потерпіла ОСОБА_3 вважає її необґрунтованою та просить залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Захисник підтримав касаційну скаргу і просив її задовольнити, а прокурор вважала вирок суду апеляційної інстанції законним та обґрунтованим, просила касаційну скаргу захисника залишити без задоволення.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися. При цьому від засуджених та потерпілої надійшли клопотання про здійснення касаційного розгляду за їхньої відсутності.
Мотиви суду
Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення учасників судового провадження, перевірив матеріали кримінального провадження, наведені в касаційній скарзі доводи та дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Що стосується доводів, викладених у касаційній скарзі захисника, щодо допущених апеляційним судом істотних порушень вимог кримінального процесуального закону під час проголошення вироку, то колегія суддів їх відхиляє з огляду на наступне.
Із прослуханого аудіозапису проголошення вироку не вбачається, що під час його оголошення було допущено такі скорочення та протиріччя, що викривили зміст ухваленого судового рішення.
Разом із тим, Верховний Суд погоджується з доводами захисника про те, що суд апеляційної інстанції не вручив засудженому ОСОБА_1 одразу після оголошення копії вироку, чим допустив порушення вимог ч. 6 ст. 376 КПК. Проте з огляду на встановлені обставини це не є тим істотним порушенням, яке в розумінні ст. 412 КПК перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення.
Більш того, ця обставина не перешкодила стороні захисту реалізувати своє право на касаційне оскарження судового рішення, оскільки копію вироку апеляційного суду 21 березня 2022 року було направлено усім учасниками судового провадження, у тому числі й засудженому ОСОБА_1 та його захиснику, що підтверджується наявним у матеріалах кримінального провадження супровідним листом від 21 березня 2022 року № 11-кп/801/14/2022, а також власноручно написаною розпискою захисника Жукова В. П. про отримання ним копії вироку апеляційного суду від 21 березня 2022 року (т. 5, а.к.п. 32, 34).
Разом з тим, доводи касаційної скарги сторони захисту про допущення апеляційним судом інших істотних порушень вимог КПК під час дослідження доказів, колегія суддів вважає слушними.
Відповідно до положень ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
При цьому ст. 412 КПК передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За змістом п. 16 ч. 1 ст. 7, ст. 23, ст. 91, ст. 94 КПК суд надає оцінку доказам на предмет їх належності, допустимості, достовірності, а в сукупності - достатності для підтвердження обвинувачення лише на підставі їх безпосереднього дослідження.