Постанова
Іменем України
20 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 619/4478/20
провадження № 61-19095св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 20 квітня 2021 року, ухвалене у складі судді Овсяннікова В. С., та постанову Харківського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Маміної О. В., Пилипчук Н. П., Тичкової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договорів недійсними.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 22 червня 2010 року між нею та ОСОБА_4 зареєстрований шлюб, який розірвано рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 травня 2016 року. У шлюбі у них народився син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За час шлюбу вони придбали автомобіль "NISSAN PATROL 4759", 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, 16 жовтня 2012 року (на обліку), який був зареєстрований на ім`я ОСОБА_4, в подальшому без її згоди був фіктивно відчужений на підставі договору купівлі-продажу його матері ОСОБА_3 та 23 липня 2016 року у ТСЦ № 6341 РСЦ ГСЦ МВС в Харківській області проведено перереєстрацію автомобіля на ОСОБА_3, а також автомобіль "ВАЗ 21101 1596", 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, 29 квітня 2011 року (на обліку), який був зареєстрований на ім`я ОСОБА_4, який в подальшому без її згоди був фіктивно відчужений на підставі договору купівлі-продажу його батькові ОСОБА_2 та 23 липня 2016 року у ТСЦ № 6341 РСЦ ГСЦ МВС в Харківській області проведено перереєстрацію автомобіля на ОСОБА_2 .
Вказувала на те, що після розірвання шлюбу вона переїхала мешкати за іншою адресою, а всі документи на спільне майно ОСОБА_4 забрав з собою, на прохання видати їх або надати копії документів на спільне майно останній їй відмовив.
Зазначала, що спільне майно знаходиться у користуванні ОСОБА_4 та відповідачів, які разом мешкають. ОСОБА_4 обіцяв вирішити питання про поділ майна добровільно, але на цей час у добровільному порядку питання не вирішив та з метою уникнення поділу майна, фіктивно відчужив своїм батькам зазначені вище транспортні засоби, переоформивши їх на матір ОСОБА_3 та батька ОСОБА_2 . Надати копії зазначених вище договорів купівлі-продажу у неї немає можливості.
Вказувала на те, що ОСОБА_4, грубо порушуючи принцип спільної сумісної власності подружжя, розуміючи, що свої грошові вимоги до нього позивач може задовольнити за рахунок транспортних засобів у рамках майбутніх виконавчих проваджень про стягнення боргу, аби уникнути відповідальності та зробити неможливим виконання майбутнього судового рішення, ОСОБА_4 фіктивно перереєстрував зазначені транспортні засоби на своїх батьків.
Фіктивно відчуживши вказані транспортні засоби, ОСОБА_4, мешкаючи разом із батьками, продовжує використовувати транспортні засоби на свій розсуд.
При цьому будь-якого іншого майна, належного ОСОБА_4, за рахунок реалізації якого можливо задовольнити частку зі спільної власності подружжя, немає.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просилавизнати недійсними договір купівлі-продажу автомобіля "NISSAN PATROL 4759", реєстраційний номер НОМЕР_1, який був укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, на підставі якого 23 липня 2016 року проведено перереєстрацію автомобіля, скасувавши його реєстрацію, та договір купівлі-продажу автомобіля "ВАЗ 21101", реєстраційний номер НОМЕР_2, який був укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, на підставі якого 23 липня 2016 року проведено перереєстрацію автомобіля, скасувавши його реєстрацію.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 20 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 03 листопада 2020 року.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що оспорювані договори купівлі-продажу від 23 липня 2016 року були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а тому правові підстави вважати, що вказані правочини є фіктивними відповідно до вимог статті 234 ЦК України, відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати вказані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що сторони оспорюваних договорів купівлі-продажу знали заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мали інші цілі, ніж передбачені правочином, а саме уникнути поділу майна подружжя.
Також суди залишили поза увагою положення частини другої статті 369 ЦК України щодо розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, яке здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо іншого не встановлено законом.
Суди не врахували, що ОСОБА_4 відчужив спільне майно подружжя без її згоди.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 15 червня 2020 року у справі № 430/1281/14-ц (провадження № 61-43510сво18); суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
У строк, визначений судом, заявник усунула недоліки касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У січні 2022 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 травня 2016 року (справа № 619/3788/15-ц).
Під час шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 придбали автомобіль марки "NISSAN PATROL 4759", 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, 16 жовтня 2012 року (на обліку), який був зареєстрований на ім`я ОСОБА_4, та автомобіль "ВАЗ 21101 1596", 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, 29 квітня 2011 року (на обліку), який був зареєстрований на ім`я ОСОБА_4 .
Відповідно до довідки Регіонального сервісного центру в Харківській області МВС України від 07 травня 2019 року № 31/20-1860 23 липня 2016 року на підставі договору купівлі-продажу здійснено перереєстрацію права власності автомобіля "NISSAN PATROL 4759", реєстраційний номер НОМЕР_1, 2003 року випуску, з ОСОБА_4 на ОСОБА_3 .
Згідно з довідкою Регіонального сервісного центру в Харківській області МВС України від 07 травня 2019 року № 31/20-1860 23 липня 2016 року на підставі договору купівлі-продажу здійснено перереєстрацію права власності автомобіля "ВАЗ 21101", реєстраційний номер НОМЕР_2, 2007 року випуску, з ОСОБА_4 на ОСОБА_2 .
Відповідно до листа Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській області від 23 вересня 2020 року № 31/20-1580 у центрі відсутні копії договорів купівлі-продажу, згідно з якими ТСЦ №6341 РСЦ ГСЦ МВС у Харківській області 23 липня 2016 року проведено перереєстрацію вказаних автомобілів.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.