Постанова
Іменем України
15 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 712/15346/18
провадження № 61-18575св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Черкаська міська рада, Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради, державний кадастровий реєстратор відділу у м. Черкасах міськрайонного управління у Черкаському районі та м. Черкасах Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Денисенко Юлія Петрівна,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Сучилом Артемом Олеговичем, на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 травня 2020 року у складі судді Марцішевської О. М. та постанову Черкаського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Гончар Н. І., Сіренка Ю. В., Фетісової Т. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом доЧеркаської міської ради, Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради, Державного кадастрового реєстратора відділу у м. Черкасах міськрайонного управління у Черкаському районі та м. Черкасах Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Денисенко Ю. П., треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про скасування рішень.
Позов обґрунтований тим, що між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 існує спір щодо меж суміжних земельних ділянок.
ОСОБА_3 є власником домоволодіння на АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 18 травня 1973 року (7/20 частин), відповідно до умов якого, передньому власнику ОСОБА_4 надано дозвіл на побудову будинку на земельній ділянці площею 0,04 га на підставі рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради (далі - Виконком Черкаської міської ради) від 12 липня 1956 року, та договору купівлі-продажу від 10 листопада 2008 року (13/20 частин), згідно з яким площа ділянки, на якій розташований будинок, становить 0,0384га.
17 листопада 2017 року ОСОБА_3 звернулась до Черкаської міської ради із заявою про передання у власність земельної ділянки площею 0,0410 га. Рішенням Черкаської міської ради від 22 лютого 2018 року № 2-3038 їй надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 0,0410 га за адресою: АДРЕСА_1 .
Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 виконав технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за цією адресою та визначив площу у розмірі 0,0426 га. В пояснювальній записці зазначено, що розбіжності площі не перевищують допустиму норму, а саме 6% згідно з наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 1998 року.
Рішенням народного суду м. Черкаси від 17 серпня 1972 року житловий будинок на АДРЕСА_1 ах поділеноміж співвласниками ОСОБА_6 та ОСОБА_7, встановлено порядок користування земельною ділянкою площею 0,0696 га. Відповідно до Генерального плану земельної ділянки на АДРЕСА_1, складеного 20 лютого 1957 року, її загальна площа становить 0,0696 га. Відповідно до плану меж земельної ділянки, складеного інженером-землевпорядником ОСОБА_8, площа земельної ділянки на АДРЕСА_1 ах становить 0,0670 га.
ОСОБА_1 є власником 35/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд на АДРЕСА_1 на підставі договорів дарування від 01 грудня 2018 року, згідно з якими він отримав 12/100 частин у приватну власність та 46/100 частин у спільну часткову власність з ОСОБА_2, по 23/100 частини відповідно.
Земельні ділянки, на яких знаходяться будинки ОСОБА_3 позивача та ОСОБА_2, є суміжними.
Позивач вважає, що збільшення земельної ділянки ОСОБА_3 відбулось за рахунок зменшення площі земельної ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на 26 кв. м, чим порушено їхні майнові права.
Оскільки збільшення розміру земельної ділянки ОСОБА_3 відбулося за рахунок ділянок суміжних землевласників, що свідчить, що ОСОБА_9 самовільно захопила частину земельної ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_1, майнові інтереси останніх порушено, тому рішення Черкаської міської ради від 24 січня 2019 року № 2-3804 підлягає скасуванню.
Просив: скасувати рішення Черкаської міської ради від 22 лютого 2018 року № 2-3038 про надання ОСОБА_3 дозволу на розробку документації із землеустрою на земельну ділянку на АДРЕСА_1 ; скасувати рішення державного кадастрового реєстратора відділу у м. Черкасах Міськрайонного управління у Черкаському районі та м. Черкасах Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Денисенко Ю. П. про державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 7110136700:06:003:0030, та присвоєння кадастрового номера земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати рішення Черкаської міської ради від 24 січня 2019 року № 2-3804 про передання ОСОБА_3 у власність земельної ділянки на АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 травня 2020 року, яке залишене без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року, в позові відмовлено.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що після набуття у власність частини домоволодіння на АДРЕСА_1 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перейшло право користування земельною ділянкою такої площі, яка перебувала у користуванні попередніх власників відповідної частини домоволодіння. У користуванні попередніх власників будинковолодіння перебувала земельна ділянка площею 0,058465 га, а площа земельної ділянки, яка перебуває у фактичному користуванні позивача і третьої особи, становить 0,0696 га.
Позивач не надав належних і допустимих доказів факту порушення його прав на земельну ділянку ОСОБА_3, як власником суміжної земельної ділянки на АДРЕСА_1, внаслідок набуття нею права власності на землю на підставі оскаржуваних рішень.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2020 року ОСОБА_1 через адвоката Сучила А. О. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 травня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року, просив скасувати судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувані судові рішення суперечать рішенню народного суду м. Черкаси від 17 липня 1972 року, яким між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 встановлено порядок користування земельною ділянкою площею 0,0696 га на АДРЕСА_1, виділивши кожному у користування по 0,0105 гагороду, 0,0486 га залишилося у спільному користуванні сторін. У порядку правонаступництва до нього та ОСОБА_2 перейшло право користування земельною ділянкою площею 0,0696 га.
Суди не врахували відсутність погодження меж земельної ділянки ОСОБА_3 із суміжними землекористувачами та самовільне збільшення нею площі землі. Суди попередніх інстанції не застосували правовий висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладений у постанові від 11 липня 2018 року у справі № 263/11779/16-ц, відповідно до якого погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками (користувачами) є обов`язковим при виділенні земельної ділянки у власність.
Суди не взяли до уваги рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 грудня 2015 року, яким встановлено, що будинок на АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці площею 0,0384 га. ОСОБА_3 звернулася із заявою про передання їй у власність земельної ділянки площею більшою, ніж була у її користуванні, фактично відбулося формування нової земельної ділянки, а не відновлення меж попередньої. У такому випадку необхідно було розробляти проєкт землеустрою, а не технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки.
У проєкті рішення Черкаська міська рада відмовила ОСОБА_3 у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою, але надалі передала відповідачу спірну земельну ділянку. Суди не з`ясували обставини та підстави зміни позиції Черкаської міської ради.
ОСОБА_3 самостійно внесла зміни до технічного паспорта на будинок щодо площі земельної ділянки, що є шахрайством: у її користуванні перебувала земельна ділянка площею 0,0384 га, а у власність передано 0,0426 га.
Аргументи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_3 зазначає, що доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі. Позивач набув право власності на суміжне домоволодіння 01 грудня 2018 року, тобто після отримання нею дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку. Переданням їй у власність земельної ділянки права позивача не порушуються. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 грудня 2015 року відмовлено у позові ОСОБА_10 та ОСОБА_11 до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування земельною ділянкою площею 0,0696 га. Цим рішенням встановлено, що розмір земельної ділянки на АДРЕСА_1 повинен становити 0,058455 га. Доказів збільшення її земельної ділянки за рахунок земельної ділянки позивача не надано. Погодження меж є лише допоміжною стадією, спрямованою на те, щоб уникнути необов`язкових технічнихпомилок.
Рішенням Виконкому Черкаської міської ради від 12 липня 1956 року № 602 за її домоволодінням закріплено земельну ділянку площею 0,04га, тому рішенням суду неможливо зменшити цей розмір. Позивач не порушує питання про відновлення меж земельної ділянки чи усунення перешкод у користуванні землею. Її земельна ділянка сформована у 1956 році, тому розроблялася саме технічна документація щодо встановлення меж земельної ділянки. Змін до технічного паспорта ОСОБА_3 не вносила.
У відповіді на відзив ОСОБА_1 наводить обґрунтування, викладені у його касаційній скарзі.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У квітні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є власником 35/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що на АДРЕСА_1 на підставі договорів дарування від 01 грудня 2018 року, згідно з якими він отримав 12/100 частин у приватну власність (дарувальник ОСОБА_11 ) та 46/100 частин у спільну часткову власність з ОСОБА_2 (дарувальник ОСОБА_10 через повірену особу ОСОБА_11 ), по 23/100 частини відповідно. Отримана частина домоволодіння розташована на земельній ділянці площею 0,0308 га, кадастровий номер 7110136700:06:003:0032.
Згідно з висновком про реєстрацію документів на право користування земельною ділянкою на АДРЕСА_1 площа земельної ділянки, що перебуває у фактичному користуванні становить 0,1077 га, підставою користування є договір на право забудови від 14 березня 1947 року, зареєстрований Черкаською нотаріальною конторою. Розмір земельної ділянки згідно із встановленими нормами - 0, 098465 га. Виявлено лишки площі у розмірі 0,009245 га.
Рішенням Виконкому Черкаської міської ради трудящих від 11 серпня 1955 року № 595-И вирішено виявлені лишки, в тому числі у ОСОБА_6 в розмірі 0,0092 га, передати ботанічному саду Черкаського педінституту ім. 300-річчя возз`єднання України з Росією (на сьогодні Національний університет ім. Б.Хмельницького).
За відніманням вказаних у рішенні від 11 серпня 1955 року № 595-И лишків у розмірі 0,009245 га площа земельної ділянки на АДРЕСА_1 зменшилась з 0,1077 га до 0,098465 га.
Рішенням Виконкому Черкаської міської ради трудящих від 12 липня 1956 року № 602 ОСОБА_4, робітнику заводу № 182, надано дозвіл на побудову планового будинку на АДРЕСА_1 на площі 0,04 га за рахунок садиби ОСОБА_6 за його згодою.
За відніманням вказаної у рішенні від 12 липня 1956 року № 602 площі 0,0400 га площа земельної ділянки на АДРЕСА_1 зменшилась з 0,098465 га до 0,058465 га.
Відповідно до Генерального плану земельної ділянки на АДРЕСА_1, складеного 20 лютого 1957 року, загальна площа земельної ділянки становила 0,0696 га.
Дозвіл ОСОБА_4 на побудову будинку на ділянці площею 0,04 га надано на підставі рішення Виконкому Черкаської міської ради від 12 липня 1956 року.
Відповідно до акта приймання індивідуального домоволодіння від 26 лютого 1964 року домоволодіння ОСОБА_4 на АДРЕСА_1 прийняте в експлуатацію. Згідно з висновком про реєстрацію домоволодіння від 02 березня 1964 року домоволодіння на АДРЕСА_1 розташоване на земельній ділянці площею 0,0384 га.
Рішенням народного суду м. Черкаси від 17 квітня 1972 року у цивільній справі № 2-14/1972 шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 розірвано. Визнано за ОСОБА_7 право власності на 1/2 частину домоволодіння на АДРЕСА_1 .
Рішенням народного суду м. Черкаси від 17 липня 1972 року житловий будинок на АДРЕСА_1 поділено між співвласниками ОСОБА_6 і ОСОБА_7, встановлено порядок користування земельною ділянкою площею 0,0696 га.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 18 травня 1973 року, посвідченого старшим нотаріусом Першої черкаської державної нотаріальної контори Дрюченко В. Г., ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_3 придбала 7/20 частин будинку на АДРЕСА_1 .
За договором купівлі-продажу від 10 листопада 2008 року, укладеним із ОСОБА_12 та ОСОБА_13, ОСОБА_3 набула у власність 13/20 частин вказаного домоволодіння, згідно з договором площа ділянки, на якій розташований будинок, вказана у розмірі 0,0384 га.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 червня 2010 року за наслідками вирішення спору між ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_11 про встановлення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод у користуванні, встановлено порядок користування частиною земельної ділянки під городом на АДРЕСА_1, площею 0,0105 га.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 грудня 2015 року у справі № 2-975/11 відмовлено у позові ОСОБА_10, ОСОБА_11 до ОСОБА_3, Черкаської міської ради, Виконкому Черкаської міської ради, КП "ЧООБТІ", ОСОБА_14, ОСОБА_15, треті особи: Черкаський міжрайонний відділ Черкаської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру" Державного комітету України із земельних ресурсів, Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького, про встановлення меж, визнання недійсними розрахунків Державного комунального підприємства Черкаського обласного об`єднаного бюро технічної інвентаризації ідеальних часток домоволодіння від 30 вересня 1972 року № 8; визнання протиправним і скасування рішення Виконкому Черкаської міської ради депутатів трудящих від 21 квітня 1971 року № 310; визнання протиправним і скасування рішення Виконкому Черкаської міської ради трудящих від 17 травня 1973 року № 363 (15); зобов`язання відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом приведення матеріалів технічної інвентаризації відповідно до вимог чинного законодавства; визнання за ОСОБА_10, ОСОБА_11 права користування земельною ділянкою домоволодіння наАДРЕСА_1, що позначено на схемі від 1971 року, яка є невід`ємною частиною рішень народного суду м. Черкаси від 17 квітня 1972 року і від 17 липня 1972 року; зобов`язання вчинити певні дії, зобов`язання знесення самочинної забудови, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, визнання недійсним договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки та визнання недійсним генплану.
17 листопада 2017 року ОСОБА_3 звернулась до Черкаської міської ради із заявою про передання у власність земельної ділянки площею 0,0410 га. Рішенням Черкаської міської ради від 22 лютого 2018 року № 2-3038 їй надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 0,0410 га за адресою: АДРЕСА_1 .
ФОП ОСОБА_5 виконав технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). В пояснювальній записці зазначено, що розбіжності в площі не перевищують допустиму норму, а саме 6 % згідно з наказом Державного комітету із земельних ресурсів від 18 травня 1998 року. Технічною документацією передбачено здійснити державну реєстрацію земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0426 га на АДРЕСА_1 ержавному земельному кадастрі та передати ОСОБА_3 у власність.
Рішенням державного кадастрового реєстратора відділу ум. Черкасах міськрайонного управління у Черкаському районі та м. Черкасах Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Денисенко Ю. П. від 26 липня 2018 року про державну реєстрацію земельної ділянки на АДРЕСА_1, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 7110136700:06:003:0030.
Відповідно до плану меж земельної ділянки, складеного інженером-землевпорядником ОСОБА_8, площа земельної ділянки на АДРЕСА_1 становить 0,0670 га.
Рішенням Черкаської міської ради від 21 січня 2019 року № 2-3804 ОСОБА_3 затверджено технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на АДРЕСА_1 та передано їй цю земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) безоплатно у власність.
Рішенням державного реєстратора Великої О. В. від 12 лютого 2019 року № 45472233 здійснено державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, кадастровий номер 7110136700:06:003:0030, на АДРЕСА_1 .
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Відповідно до частини частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційне провадження відкрито з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389, частини третьої статті 411 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.