Постанова
Іменем України
20 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 175/3685/21
провадження № 61-6057св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,
Коломієць Г. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кисельов Максим Євгенович;
заінтересована особа - начальник Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області П`ятницький Андрій Васильович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 квітня 2022 рокуу складі колегії суддів: Свистунової О. В.,
Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст заявлених вимог
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кисельова М. Є.
На обґрунтування заявлених вимог зазначав, що директором Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
Кисельовим М. Є. розглянуто його скаргу від 05 травня 2018 року "На постанову начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Ярушевської І. І. від 23 червня 2017 року", про що винесено постанову № 13/20.3-22/21 від 01 вересня 2021 року.
Постановою директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кисельовим М. Є. № 13/20.3-22/21
від 01 вересня 2021 року в діях начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Ярушевської І. І. порушень вимог чинного законодавства не встановлено.
На думку заявника зазначена постанова є незаконною та підлягає скасуванню в судовому порядку.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив судвизнати неправомірною та скасувати постанову директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кисельова М. Є. № 13/20.3-22/21
від 01 вересня 2021 року про результати перевірки законності виконавчого провадження № 41936000 за скаргою ОСОБА_1 від 05 травня 2018 року "На постанову начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Ярушевської І. І. від 23 червня 2017 року"; зобов`язати директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кисельова М. Є. або іншу посадову особу, яка буде виконувати обов`язки директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 05 травня 2018 року "На постанову начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Ярушевської І. І. від 23 червня 2017 року", за результатами повторного розгляду вказаної скарги від 05 травня 2018 року прийняти відповідну постанову, копію якої направити ОСОБА_1 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області
від 26 жовтня 2021 року скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Визнано неправомірною та скасовано постанову директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кисельова М. Є. № 13/20.3-22/21 від 01 вересня 2021 року про результати перевірки законності виконавчого провадження № 41936000 за скаргою ОСОБА_1 від 05 травня 2018 року "На постанову начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби
Ярушевської І. І. від 23 червня 2017 року".
Зобов`язано директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кисельова М. Є. або іншу посадову особу, яка буде виконувати обов`язки директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, повторно розглянути скаргу
ОСОБА_1 від 05 травня 2018 року "На постанову начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Ярушевської І. І. від 23 червня 2017 року", за результатами повторного розгляду вказаної скарги від 05 травня 2018 року прийняти відповідну постанову, копію якої направити ОСОБА_1 .
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що, оскільки на момент прийняття постанови начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Ярушевської І. І. від 23 червня 2017 року, постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Попіва Р. І. від 23 грудня 2014 року вже була скасована постановою директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Поліщука Д. В. № 3 від 26 травня 2017 року, постанова начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Ярушевської І. І. від 23 червня 2017 року прямо суперечить вимогам частини третьої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження". Відповідно не може вважатися законною та підлягає скасуванню постанова директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кисельова М. Є. № 13/20.3-22/21 від 01 вересня 2021 року про результати перевірки законності виконавчого провадження № 41936000 за скаргою ОСОБА_1
від 05 травня 2018 року "На постанову начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби
Ярушевської І. І. від 23 червня 2017 року".
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 квітня 2022 року апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволено частково.
Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області
від 26 жовтня 2021 року в частині вирішення вимог скарги ОСОБА_1 про зобов`язання директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кисельова М. Є. або іншої посадової особи, яка буде виконувати обов`язки директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вчинити певні дії скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення.
У задоволенні скарги ОСОБА_1 в частині зобов`язання директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кисельова М. Є. або іншої посадової особи, яка буде виконувати обов`язки директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вчинити певні дії відмовлено.
В іншій частині ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2021 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції виходив із того, що судом першої інстанції,
в частині вирішення вимог скарги про визнання неправомірною та скасування постанови директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кисельова М. Є. № 13/20.3-22/21
від 01 вересня 2021 року про результати перевірки законності виконавчого провадження № 41936000 за скаргою ОСОБА_1 від 05 травня 2018 року, вірно з`ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна правова оцінка.
Одночасно апеляційний суд дійшов висновку про помилковість висновку суду першої інстанції в частині вирішення вимог скарги ОСОБА_1 про зобов`язання директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кисельова М. Є. або іншої посадової особи, яка буде виконувати обов`язки директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вчинити певні дії, оскільки зобов`язуючи директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кисельова М. Є. або іншу посадову особу, яка буде виконувати обов`язки директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, повторно розглянути скаргу
ОСОБА_1 від 05 травня 2018 року "На постанову начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби
Ярушевської І. І. від 23 червня 2017 року", за результатами повторного розгляду вказаної скарги від 05 травня 2018 року прийняти відповідну постанову, копію якої направити ОСОБА_1, суд першої інстанції фактично перебрав на себе повноваження інших державних органів (зокрема, повноваження державного виконавця), які передбачені змістом Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 квітня 2022 року в частині залишення в силі ухвали суду першої інстанції та ухвалити в зазначеній частині нове судове рішення, яким у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції Українизазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Заявник у змісті касаційної скарги зазначає, що, залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції в частині визнання неправомірною та скасування постанови директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кисельова М. Є. № 13/20.3-22/21
від 01 вересня 2021 року про результати перевірки законності виконавчого провадження № 41936000 за скаргою ОСОБА_1 від 05 травня 2018 року апеляційний суд неправильно застосував до спірних правовідносин
частину третю статті 74 Закону України "Про виконавче провадження".
ОСОБА_1 судове рішення у касаційному порядку не оскаржував.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 липня 2022 року клопотання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено. Поновлено Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України строк на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 07 квітня 2022 року, відкрито касаційне провадження у справі
№ 175/3685/21 та витребувано її матеріали із Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу.
У липні 2022 року цивільна справа № 175/3685/21 надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Українимотивована тим, що оскаржуване судове рішення ухвалене без всебічного та повного з`ясування фактичних обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення.
Суди не надали значення пункту 4 постанови директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 3
від 26 травня 2017 року, відповідно до якого, серед іншого, доручено начальнику Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вжити заходів щодо приведення виконавчого провадження у відповідність до вимог Закону України "Про виконавче провадження".
Крім того, суди помилково не взяли до уваги частину третю статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до змісту якої, на переконання заявника, не передбачено скасування керівником вищого органу державної виконавчої служби процесуальних документів, винесених державним виконавцем, під час проведення перевірки законності виконавчого провадження.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
Відзив на касаційну скаргу від учасників справи не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
08 лютого 2014 року на підставі виконавчого листа, виданого Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області 04 грудня 2013 року, постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Попіва Р. І. відкрито виконавче провадження № 41936000 з примусового виконання ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2013 року по справі № 4с-175/2504/2013-ц та встановлено начальнику Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції
у Дніпропетровській області П`ятницькому А. В. строк для самостійного виконання судового рішення - 7 (сім) днів з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження № 41936000.
Відповідно до змісту виконавчого листа, зобов`язано начальника Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції
у Дніпропетровській області П`ятницького А. В. розглянути скаргу
ОСОБА_1 від 06 квітня 2013 року в частині ненадання начальником Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Неклесою М. М. відповіді на заяву
від 09 лютого 2013 року та письмово повідомити ОСОБА_1 про результати розгляду скарги в цій частині.
В установлений державним виконавцем строк ОСОБА_2 ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області
від 30 вересня 2013 року по справі № 4с-175/2504/2013-ц не виконав без жодних на те поважних причин.
31 березня 2014 року, незважаючи на невиконання ОСОБА_2 вищезазначеного судового рішення, постановою старшого державного виконавця Попіва Р. І. виконавче провадження № 41936000 закінчено на підставі пункту 8 частини першої статі 49 Закону України "Про виконавче провадження" (у відповідній редакції Закону від 21 квітня 1999 року
№ 606-XIV).
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області
від 20 травня 2014 року у справі № 4с-175/1731/2014, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня
2014 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 березня 2015 року, скасовано, як незаконну, постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Попіва Р. І.
від 31 березня 2014 року про закінчення виконавчого провадження
№ 41936000 з примусового виконання ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2013 року по справі № 4с-175/2504/2013-ц; зобов`язано старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Попіва Р. І. відновити виконавче провадження № 41936000 з примусового виконання ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2013 року по справі
№ 4с-175/2504/2013-ц.
12 листопада 2014 року постановою старшого державного виконавця Попіва Р. І. виконавче провадження № 41936000 відновлено.
23 грудня 2014 року, незважаючи на повторне невиконання
ОСОБА_2 ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2013 року у справі
№ 4с-175/2504/2013-ц, постановою старшого державного виконавця
Попіва Р. І. виконавче провадження № 41936000 закінчено на підставі пункту 8 частини першої статі 49 Закону України "Про виконавче провадження".
26 травня 2017 року постановою директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Поліщука Д. В. № 3 про результати перевірки законності виконавчого провадження № 41936000, постанову старшого державного виконавця Попіва Р. І. від 23 грудня
2014 року, про закінчення виконавчого провадження № 41936000, скасовано, як незаконну.
Відповідно до положень статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" (у відповідній редакції Закону від 02 червня 2016 року
№ 1404-VIII) у разі, якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Після скасування директором Департаменту державної виконавчої служби Поліщуком Д. В. незаконної постанови старшого державного виконавця Попіва І. В. від 23 грудня 2014 року про закінчення виконавчого провадження № 41936000, із урахуванням положень статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження № 41936000 мало б бути відновлене не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Однак, у результаті бездіяльності начальника Відділу примусового виконання рішень Ярушевської І. І., яка виразилася в безконтрольності за рішеннями та діями державних виконавців Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в ігноруванні пункту 4 постанови директора Департаменту державної виконавчої служби Поліщука Д. В. № 3 від 26 травня 2017 року, усупереч вимогам статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження № 41936000 не було відновлене впродовж календарного місяця.
Вищезазначена бездіяльність начальника відділу примусового виконання рішень Ярушевської І. І., стала підставою для оскарження до директора Департаменту державної виконавчої служби Поліщука Д. В.
23 червня 2017 року, у відповідь на скаргу на бездіяльність начальника Відділу примусового виконання рішень Ярушевської І. І. щодо безпідставного невідновлення виконавчого провадження № 41936000, заступник директора Департаменту державної виконавчої служби - начальник Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Ярушевська І. І., прийняла постанову про скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Попіва Р. І. від 23 грудня 2014 року про закінчення виконавчого провадження № 41936000.