Постанова
Іменем України
07 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 523/8249/14
провадження № 61-1239св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство "УкрСиббанк",
відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Прометей-Південь", ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Прометей-Південь" та ОСОБА_2 на заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 05 серпня 2014 року у складі судді Шепітко І. Г. та постанову Одеського апеляційного суду від 20 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Дришлюка А. І., Погорєлової С. О., Князюка О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2012 року акціонерне товариство "УкрСиббанк" звернулось до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Прометей-Південь" (далі - ТОВ ВКФ "Прометей-Південь"), ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 20 липня 2007 року позичальник уклав з банком кредитний договір, згідно з яким позивач надав позичальникові кредит у сумі 320 000,00 доларів США зі сплатою 12,8 % річних на строк до 20 липня 2018 року, а позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування ним у повному обсязі.
Того ж дня з метою забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором позивач уклав з ОСОБА_1 договір поруки № 230590, а з ОСОБА_2 - договір поруки № 128515 (далі також - договори поруки).
З листопада 2009 року позичальник зобов`язань за кредитним договором не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 400 073,18 доларів США, що за курсом НБУ станом на 5 грудня 2012 року становило 3 197 784,93 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 266 666,29 доларів США, що еквівалентно 648 032,48 грн; заборгованість за простроченими відсотками - 133 406,89 доларів США, що еквівалентно 173 976,12 грн; пеня - 118 033,05 грн, з них: 50 310,83 грн - за несвоєчасне повернення кредиту, а 67 722,22 грн - за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками.
Враховуючи наведене банк просив суд стягнути з позичальника та поручителів заборгованість за кредитним договором № 11186465000 від 20 липня 2007 року у розмірі 400 073,18 доларів США, що за курсом Національного банку України (далі - НБУ) станом на 5 грудня 2012 року становило 3 197 784,93 грн, і пеню у розмірі 118 033,05 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 04 квітня 2013 року позовні вимоги задоволено повністю.
Стягнуто у солідарному порядку з ТОВ ВКФ "Прометей-Південь", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором від 20 липня 2007 року № 11186465000 станом на 05 грудня 2012 року в загальному розмірі 3 197 784,93 грн, з яких: сума заборгованості за кредитом - 266 666,29 доларів США, що становить 2 131 463,66 грн; сума заборгованості по процентам - 133 406,89 доларів США, що становить 1 066 321,27 грн; сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості - 50 310,83 грн, сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом - 67 722,22 грн; а також судові витрати в рівних частках у загальному розмірі 3 219,00 грн, тобто по 1 073,00 грн з кожного.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2013 року заяву ОСОБА_2 про перегляд вищевказаного заочного рішення залишено без задоволення.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 04 червня 2014 року заяву ТОВ ВКФ "Прометей Південь" про перегляд вищевказаного заочного рішення задоволено.
Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 05 серпня 2014 року позов ПАТ "УкрСиббанк" до ТОВ ВКФ "Прометей-Південь", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено повністю.
Стягнуто у солідарному порядку з ТОВ ВКФ "Прометей-Південь" та ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором від 20 липня 2007 року № 11186465000 станом на 05 грудня 2012 року в загальному розмірі 3 197 784,93 грн, з яких: сума заборгованості за кредитом - 2 131 463,66 грн; сума заборгованості по процентам - 1 066 321,27 грн; сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості - 50 310,83 грн, сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом - 67 722,22 грн.
Стягнуто у солідарному порядку з ТОВ ВКФ "Прометей-Південь" та ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором від 20 липня 2007 року № 11186465000 станом на 05 грудня 2012 року в загальному розмірі 3 197 784,93 грн, з яких: сума заборгованості за кредитом - 2 131 463,66 грн; сума заборгованості по процентам - 1 066 321,27 грн; сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості - 50 310,83 грн, сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом - 67 722,22 грн.
Стягнуто з ТОВ ВКФ "Прометей-Південь", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частках з кожного понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати у загальному розмірі 3 219,00 грн, тобто по 1 073,00 грн з кожного.
Судове рішення місцевого суду мотивовано тим, що у зв`язку з неналежним виконання позичальником умов кредитного договору утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідачів.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 10 березня 2015 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ТОВ ВКФ "Прометей-Південь" відхилено.
Заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 05 серпня 2014 року залишено без змін.
Рішенням Апеляційного суду Одеської області 22 червня 2017 рокуапеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 задоволено частково.
Скасовано заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 05 серпня 2014 року в частині вимог до позичальника та закрито у цій частині провадження у справі.
В іншій частині вказане рішення суду першої інстанції змінено, викладено його резолютивну частину у новій редакції:
Позов ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнуто солідарно з поручителів на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 3 197 784,93 грн, з яких: заборгованість за кредитом -2 131 463,66 грн, заборгованість за простроченими відсотками - 1 066 321,27 грн, пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 50 310,83 грн, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками - 67 722,22 грн.
Вирішено питання щодо судових витрат.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 рокукасаційні скарги ОСОБА_2 та ПАТ "УкрСиббанк" задоволено частково.
Рішення Апеляційного суду Одеської області від 22 червня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції виходив із того, що висновки апеляційного суду щодо закриття провадження у справі в частині вимог до позичальника, який є юридичною особою, є необґрунтованими. Вказано, що позовні вимоги у цій справі є одноорідними та нерозривно пов`язаними з обов`язком належного виконання основного зобов`язання за кредитним договором, тому ефективний судових захист прав та інтересів позивача буде можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом. Отже, спір має розглядатися в порядку цивільного судочинства.
Також зазначено про порушення апеляційним судом норм процесуального права, оскільки апеляційний суд 10 березня 2015 року та 22 червня 2017 року ухвалив різні судові рішення щодозаочного рішення у частині вимоги позивача до позичальника, обидва з яких є чинними, тобто ухвалюючи рішення за апеляційною скаргою ОСОБА_5, не вирішено питання чинності ухвали від 10 березня 2015 року.
При цьому суд касаційної інстанції наголосив на тому, що суд апеляційної інстанції не надав оцінку доводам апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо припинення поруки.
Постановою Одеського апеляційного суду від 20 грудня 2021 рокуапеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 задоволено частково.
Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 10 березня 2015 року скасовано.
Заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 05 серпня 2014 року скасовано.
Ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ "УкрСиббанк" задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ТОВ ВКФ "Прометей-Південь" та ОСОБА_1, а також солідарно з ТОВ ВКФ "Прометей-Південь" та ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором від 20 липня 2007 року № 11186465000 в сумі 192 528,37 доларів США, заборгованість за процентами в сумі 26 403,68 доларів США, пеню за кредитом - 45 070,19 грн, пеню за процентами - 60 836,23 грн.
Стягнуто з ТОВ ВКФ "Прометей-Південь" на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитом в сумі 74 137,92 доларів США, заборгованість за процентами в сумі 107 003,21 доларів США, пеню за кредитом - 5 240,73 грн, пеню за процентами - 6 885,99 грн.
Ухвалюючи судове рішення, апеляційний суд виходив із того, що позичальник не здійснює погашення заборгованості з 25 січня 2010 року, а з позовом банк звернувся 28 грудня 2012 року, отже банк пропустив шестимісячний строк звернення з вимогою до поручителя щодо частини платежів за кредитним договором. При цьому судом враховано, що між кредитором та поручителями було укладено різні договори поруки, які не передбачаються їх солідарної відповідальності.
Інші платежі щодо яких кредитором не пропущений строк позовної давності підлягають стягненню лише з позичальника.
Також відповідно до вимог частини п`ятої статті 411 ЦПК України апеляційним судом враховано висновки суду касаційної інстанції та скасовано заочне рішення місцевого суду від 05 серпня 2014 року та ухвалу апеляційного суду від 10 березня 2015 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У січні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ ВКФ "Прометей-Південь" та ОСОБА_2 .
Ухвалою Верховного Суду від 02 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 серпня 2022 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ТОВ ВКФ "Прометей-Південь" та ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження заявники зазначають застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 1519/2-3165/11, провадження № 14-219цс19, від 19 червня 2019 року у справі № 523/8249/14-ц, провадження № 14-70цс19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що ухвалюючи судове рішення апеляційний суд проігнорував вказівки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 19 червня 2019 року.
Також заявник посилаються на відсутність розрахунків в оскаржуваному судовому рішенні апеляційного суду, що позбавляє їх можливості перевірити їх правильність, а отже такі є надуманими та безпідставними.
Заявники вказують, що судом не враховано, що кредитор пред`явив вимогу до поручителя біль ніж через 2 роки 11 місяців з дня останнього погашення позичальником заборгованості за кредитним договором, що на їх думку свідчить про припинення поруки.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У квітні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ ВКФ "Прометей-Південь" та ОСОБА_2 від АТ "УкрСиббанк", у якому вказано, що судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
20 липня 2007 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ ВКФ "Прометей-Південь" було укладено Кредитний договір №11186465000, за яким банк надав позичальнику кредит в сумі 320 000 доларів США. Позичальник зобов`язався повернути кредитні кошти у строк до 20 липня 2018 року, здійснюючи погашення заборгованості та сплачуючи проценти за користування кредитними ресурсами у валюті кредиту по процентній ставці 12,80 % річних згідно встановлених договором умов та графіку зі встановленими розмірами щомісячних оплат.
У забезпечення виконання вказаних зобов`язань 20 липня 2007 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 був укладений договір поруки № 230590. Пунктом 1.4 договору поруки передбачена солідарна відповідальність поручителя і боржника перед кредитором
Також, 20 липня 2007 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 128515. Пунктом 1.4 договору поруки передбачена солідарна відповідальність поручителя і боржника перед кредитором.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.