Постанова
Іменем України
14 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 127/2229/21
провадження № 61-15240св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І. (суддя-доповідач),
суддів: Литвиненко І. В., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації,
особа, яка не брала участі у справі - ОСОБА_2,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 квітня 2021 року у складі судді Гуменюка К. П., постанову Вінницького апеляційного суду від 22 червня 2021 року у складі колегії суддів: Сала Т. Б., Ковальчука О. В., Шемети Т. М., та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Панасюка О. С., Берегового О. Ю., Шемети Т. М., у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації про зобов`язання вчинити певні дії.
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовомдо Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації про зобов`язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 31 січня 2019 року на загальних зборах релігійної організації "Релігійна громада (парафії) Св. Рожд. Богородичний с. Снітків Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії УПЦ", у зв`язку зі створенням 15 грудня 2018 року Помісної (автокефальної) Православної Церкви України, яка підпорядковується релігійному центру в м. Києві та отриманням 06 січня 2019 року Томосу про автокефалію Православної Церкви, ухвалено рішення про зміну підлеглості у канонічних та організаційних питаннях релігійної організації "Релігійна громада (парафії) Св. Рожд. Богородичний с. Снітків Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії УПЦ" та перейти під канонічне підпорядкування Вінницької єпархії Православної Церкви України, змінивши при цьому назву на релігійна організація "Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці с. Снітків Мурованокуриловецького району Православної Церкви України". ОСОБА_1 доручено звернутись до Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації для надання документів та інформування про зміну підлеглості у канонічних та організаційних питаннях.
04 лютого 2019 року позивач за дорученням загальних зборів звернувся до відповідача з інформаційною заявою про зміну підлеглості релігійної організації та перехід під канонічне підпорядкування Вінницької єпархії Православної Церкви України і зміну назви.
13 лютого 2019 року на загальних зборах релігійної організації прийнято статут у новій редакції та доручено ОСОБА_1 подати до відповідача через ЦНАП "Прозорий офіс" Вінницької міської ради документи для реєстрації статуту та внесення змін до державного реєстру.
30 серпня 2019 року до відповідача від імені загальних зборів релігійної організації звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_3 із заявою про реєстрацію статуту релігійної організації в новій редакції у зв`язку із зміною підлеглості у канонічних та організаційних питаннях і приєднання до Православної Церкви України. Однак, відповідачем не проведено державну реєстрацію змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в тому числі змін до установчих документів релігійної організації.
Таким чином, позивач вважає, що права релігійної організації були порушені бездіяльністю відповідача, зокрема, право на свободу змінювати свою релігію або переконання, дотримання релігійної практики і ритуальних обрядів як одноособово, так і спільно з іншими, як прилюдно, так і приватно.
Враховуючи викладене, просив зобов`язати Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації здійснити реєстрацію статуту релігійної організації "Релігійна громада Св. Рожд. Богородичний с. Снітків Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії УПЦ" у новій редакції із зміною назви на релігійну організацію "Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці с. Снітків Мурованокуриловецького району Православної Церкви України".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 19 квітня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що право релігійної організації порушене внаслідок бездіяльності Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації в частині безпідставного неприйняття рішення та непроведення реєстрації статуту релігійної громади в новій редакції, однак, суд першої інстанції прийшов до висновку, що ОСОБА_1 не має повноважень на представництво та захист порушених прав релігійної громади, і позовна заява не містить обставин щодо порушення відповідачем особистих прав ОСОБА_1 (навіть як члена релігійної громади) внаслідок незаконних дій відповідача.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 22 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 квітня 2021 року скасоване, ухвалене нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації здійснити реєстрацію статуту релігійної організації "Релігійна громада (парафії) Св. Рожд. Богородичний с. Снітків Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії УПЦ" у новій редакції із зміною назви на релігійна організація "Релігійна громада храму Різдва Пресвятої Богородиці с. Снітків Мурованокуриловецького району Вінницько-Барської єпархії Православної Церкви України". Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що бездіяльність відповідача щодо непроведення реєстрації статуту релігійної організації в новій редакції в зв`язку зі зміною канонічної належності, за наявності виконаних позивачем умов, визначених законом, зачіпає права ОСОБА_1, як голови парафіяльних зборів, які є вищим органом управління парафії, а відтак права та інтереси самої релігійної громади, а тому він набув право на звернення до суду із вказаним позовом.
Оскільки відповідач не здійснив реєстрацію статуту релігійної організації в новій редакції у термін, визначений Законом України "Про свободу совісті та релігійні організації", тобто не вчинив відповідні дії, наявні підстави для задоволення позову.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 квітня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації про зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції не вказав ні у мотивувальній частині, ні в резолютивній частині судового рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_2 . Таким чином, оскаржуване судове рішення безпосередньо не стосується прав, інтересів та обов`язків ОСОБА_2, судом не вирішувався спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення був би заявник, а в рішенні не міститься суджень про права та обов`язки ОСОБА_2 у відповідних правовідносинах.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_2, як особа, яка не брала участі у цій справі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, закрити провадження у цій справі у зв`язку з тим, що цей спір підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_2, як особа, яка не брала участі у цій справі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу направити для продовження розгляду або закрити провадження у справі.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 квітня 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 22 червня 2021 року, витребувано її із Вінницького міського суду Вінницької області.
Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року.
10 серпня 2022 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 серпня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Згідно з протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 13 вересня 2022 року визначено такий склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Мартєв С. Ю., Петров Є. В., Стрільчук В. А.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційні скарги
Касаційні скарги мотивовані тим, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами у цій справі, мають розглядатися за правилами господарського судочинства, однак суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19.
Заявник вказує, що в даному випадку відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Суди належним чином не дослідили зібрані у справі докази та не правильно встановили обставини. Заявник посилається, що оскаржуваними судовими рішеннями порушено його право, як особи, що не була залучена до участі у справі (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Заявник вказує, що позов пред`явлено неналежним позивачем.
Відзив на касаційні скарги
У листопаді 2021 року та у грудні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзиви на касаційні скарги, в яких просить касаційні скарги залишити без задоволення.
Разом з тим, до вказаних відзивів додано клопотання про закриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 396 ЦПК України.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що 31 січня 2019 року відбулись загальні збори релігійної організації "Релігійна громада (парафії) Св. Рожд. Богородичний с. Снітків Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії УПЦ".
Відповідно до пункту 7 протоколу № 1 загальних зборів релігійної організації "Релігійна громада (парафії) Св. Рожд. Богородичний с. Снітків Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії УПЦ" від 31 січня 2019 року змінено підлеглість у канонічних та організаційних питаннях релігійної організації та перейдено під канонічне підпорядкування Вінницької єпархії Православної Церкви України, змінено назву на релігійна організація "Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці с. Снітків Мурованокуриловецького району ПЦУ"(а. с. 12-16).
Участь у загальних зборах релігійної організації взяло 156 осіб, що підтверджується додатком № 1 до протоколу загальних зборів № 1 від 31 січня 2019 року (а. с. 17-22).
Згідно із пунктом 8 протоколу № 1 загальних зборів релігійної організації "Релігійна громада (парафії) Св. Рожд. Богородичний с. Снітків Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії УПЦ" від 31 січня 2019 року доручено голові загальних зборів ОСОБА_1 звернутись до Управління у справах релігій і національностей Вінницької облдержадміністрації для інформування про зміну підлеглості у канонічних та організаційних питаннях релігійної організації та її перехід під канонічне підпорядкування Вінницької єпархії Православної Церкви України та зміну назви.
04 лютого 2019 року голова загальних зборів релігійної організації "Релігійна громада (парафії) Св. Рожд. Богородичний с. Снітків Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії УПЦ" ОСОБА_1 звернувся до Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації із заявою, в якій проінформував, що рішенням загальних зборів (протокол № 1 від 31 січня 2019 року), відповідно до статті 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", релігійна громада змінила підлеглість у канонічних та організаційних питаннях та перейшла під канонічне підпорядкування Православної Церкви України, змінивши при цьому назву на Релігійна організація "Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці с. Снітків Мурованокуриловецького району ПЦУ". До заяви додано протокол загальних зборів від 31 січня 2019 року № 1 та список парафіян, які були присутні на загальних зборах (а. с. 8).
13 лютого 2019 року відбулись загальні збори релігійної організації "Релігійна громада (парафії) Св. Рожд. Богородичний с. Снітків Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії УПЦ".
Відповідно до пункту 1 протоколу № 2 загальних зборів релігійної організації "Релігійна громада (парафії) Св. Рожд. Богородичний с. Снітків Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії УПЦ" від 13 лютого 2019 року обрано головою загальних зборів ОСОБА_1 .
Згідно з пунктом 5 протоколу № 2 загальних зборів релігійної організації "Релігійна громада (парафії) Св. Рожд. Богородичний с. Снітків Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії УПЦ" від 13 лютого 2019 року прийнято у новій редакції статут релігійної організації "Релігійна громада Св. Рожд. Богородичний с. Снітків Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії УПЦ" із зміною назви на "Релігійна громада храму Різдва Пресвятої Богородиці с. Снітків Мурованокуриловецького району Вінницько-Барської єпархії ПЦУ".
Пунктом 8 протоколу № 2 загальних зборів релігійної організації "Релігійна громада (парафії) Св. Рожд. Богородичний с. Снітків Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії УПЦ" від 13 лютого 2019 року доручено голові загальних зборів ОСОБА_1 подати до Управління у справах національностей та релігій облдержадміністрації через ЦНАП "Прозорий офіс" Вінницької міської ради необхідні документи для реєстрації статуту та звернутися до органів державної реєстрації щодо проведення державної реєстрації змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі змін до установчих документів релігійної організації (а. с. 20-30).
Додаток до протоколу № 2 парафіяльних зборів від 13 лютого 2019 року містить список осіб, які були присутні на парафіяльних зборах 13 лютого 2019 року в кількості 90 осіб (а. с. 32-39).
30 серпня 2019 року до Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної держаної адміністрації від імені загальних зборів релігійної організації звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_3 із заявою про реєстрацію статуту релігійної організації в новій редакції. До заяви додано статут релігійної організації у новій редакції, протокол загальних зборів № 2 від 13 лютого 2019 року, список громадян, які були присутні на зборах та статут релігійної організації у попередній редакції (а. с. 9).
Листом Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації від 07 серпня 2020 року № 03-10/282 повідомлено релігійну громаду про необхідність усунення недоліків, які полягають у тому, що додаток до протоколу № 2 від 13 лютого 2019 року значиться, як "список осіб, які брали участь у парафіяльних зборах релігійної громади". Зазначено на необхідність подання заяви керівником або уповноваженим представником релігійної громади (а. с. 10, 11).
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті, ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.