Постанова
Іменем України
01 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 554/7697/19
провадження № 61-19623св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Буленко Марія Миколаївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 15 липня 2021року у складі судді Блажко І. О. та постанову Полтавського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Дряниці Ю. В., Кривчун Т. О., Пилипчук Л. І.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Буленко М. М., про визнання недійсним заповіту та свідоцтва про право на спадщину.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний племінник позивача ОСОБА_3 . Одруженим на момент смерті він не був, дітей не мав. ОСОБА_1 є спадкоємцем третьої черги за законом.
Позивач займалась організацією поховання ОСОБА_3 самостійно, без будь-якої допомоги від сторонніх осіб.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 та 4/25 часток будинку АДРЕСА_2 .
27 грудня 2018 року ОСОБА_1 подала приватному нотаріусу Полтавського міського нотаріального округу Буленко М. М. заяву про прийняття спадщини після смерті племінника.
17 січня 2019 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Буленко М. М. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого племінника ОСОБА_3, про що винесено відповідну постанову за №10/02-31. Підставою для відмови стало те, що 31 травня 2018 року нотаріусом посвідчено заповіт за реєстровим № 322, згідно з яким усе належне майно ОСОБА_3 заповів ОСОБА_2 .
Племінник ніколи не обговорював із позивачем свої наміри щодо складання заповіту та не зберігав його серед документів у своєму будинку. ОСОБА_2 позивачу невідома. Протягом усього життя ОСОБА_1 з племінником спілкувались, підтримували теплі родинні стосунки. В останні роки його життя ОСОБА_1 часто приходила до нього додому, готувала їжу, прибирала в оселі. Позивач опікувалась ним, хоча сама має незадовільний стан здоров`я та невелику пенсію. ОСОБА_3 не міг сам себе обслуговувати внаслідок зловживання алкогольними напоями, а догляд за ним був необхідний постійно. За життя ОСОБА_3 страждав на численні захворювання, які загострились на фоні зловживання алкогольними напоями, які він вживав кожного дня. У нього з`явились нові знайомі, які скористались його майже безпорадним станом.
Складаючи і посвідчуючи у нотаріуса заповіт, ОСОБА_3 не міг розуміти значення своїх дій та не міг керувати ними. Скориставшись його безпорадним станом, коли він перебував під впливом алкоголю та не усвідомлював значення своїх дій і не міг керувати ними, його нові знайомі організували складання заповіту у нотаріуса на ім`я відповідача.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3, зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 18 квітня 2019 року за № 247, виданого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Буленко М.М.
Позивач просила:
визнати заповіт, складений ОСОБА_3, посвідчений 31 травня 2018 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Буленко М. М., зареєстрований в реєстрі № 322 на ім`я ОСОБА_2, недійсним із застосуванням наслідків недійсності;
визнати свідоцтво про право на спадщину від 18 квітня 2019 року за № 247, видане приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Буленко М. М. на ім`я ОСОБА_2 недійсним
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтава від 15 липня 2021 року, яке залишено без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Буленко М. М., про визнання недійсним заповіту та свідоцтва про право на спадщину відмовлено.
Судові витрати віднесено на користь держави.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зробив висновок, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що заповідач ОСОБА_3 на момент складання заповіту мав необхідний обсяг цивільної дієздатності, його волевиявлення було вільним, відповідало його внутрішній волі та було спрямоване на настання наслідків, зазначених у заповіті, який не суперечить інтересам спадкодавця та моральним засадам суспільства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 15 липня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року, справу № 554/7697/19 направити на новий розгляд до Октябрського районного суду м. Полтави.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, а саме, взято до уваги недопустимий доказ та покладено його в основу рішення, а судом апеляційної інстанції залишено це поза увагою. Відповідно до акту судово-психіатричного експерта за № 108 від 15 березня 2021 року встановлено, що ОСОБА_3 на час складання заповіту 31 травня 2018 року виявляв ознаки психічного розладу у вигляді вживання алкоголю зі згубними наслідками (шифр хвороби за МКХ-10Р10.1). Наявний у ОСОБА_3 вказаний психічний розлад не позбавляв його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на час складання заповіту 31 травня 2018 року. При ознайомленні із вказаним актом виявлено, що окрім наданої медичної документації судово-медичні експерти дослідили письмові пояснення свідків, зазначених в ухвалі суду, а також особи на ім`я ОСОБА_4 . Вказана особа не є свідком у справі, жодного разу не викликалась судом першої інстанції для надання показань під час судового розгляду та не попереджалась про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду. Однак, його письмове пояснення, яке не відповідає дійсності, враховане експертами у сукупності з іншими документами та взято за основу для висновків, викладених в акті судово-психіатричною експерта за № 108 від 15 березня 2021 року. Також вбачається, що судовими експертами взято до уваги лише показання відповідача ОСОБА_2, що свідчить про однобічність та упередженість виконаного дослідження. Суди першої та апеляційної інстанцій не врахували правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду України від 29 лютого 2012 року № 6-9цс12, від 28 вересня 2016 року № 6-1531цс16 та у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року № 61-5896св18. Суди, відмовляючи у визнанні оспорюваного правочину недійсним, взяли до уваги лише висновок посмертної судової-психіатричної експертизи, який до того ж не містить однозначної оцінки стану здоров`я померлого на момент складання заповіту, без урахування інших доказів, які були у справі. Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі № 311/3823/15-ц. Суди належним чином не дослідили та не встановили фактичних обставин справи, зокрема, не врахували інших існуючих доказів на підтвердження неспроможності ОСОБА_3 розуміти значення своїх дій та керувати ними на момент складання заповіту, а саме: наявної медичної документації на підтвердження його стану здоров`я, який був незадовільним у зв`язку зі зловживанням останнім алкогольними напоями, а також показань свідків, які надали свідчення, які відрізняються від наданих ними письмових пояснень для виготовлення висновку експертів.
Позиція інших учасників справи
У лютому 2022 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 15 липня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року без змін.
Відзив мотивований тим, що позивач всупереч вимог частини першої статті 81 ЦПК України не довела наявність обставин, якими обґрунтовувала свої позовні вимоги. Зокрема, стосовно того, що при складанні заповіту ОСОБА_3 не усвідомлював значення своїх дій і не міг керувати ними. Надаючи оцінку вказаному висновку, суди зробили вірний висновок, що при складенні відповідного акту експертами були досліджені всі матеріали стосовно стану здоров`я померлого: матеріали справи, медична картка хворого, медичні висновки, показання свідків у сукупності, а тому зазначений доказ є належним та допустимим, у розумінні положень статей 77-78 ЦПК України. Також позивачем не надано доказів на підтвердження наявності інших обставин, які б вказували на те, що волевиявлення заповідача не було вільним та не відповідало його внутрішній волі. В матеріалах даної цивільної справи наявні заяви сусідів про те. що останній час ОСОБА_3 проживав разом з сім`єю відповідача в будинку за адресою: АДРЕСА_4 . Серед цих заяв, зокрема є й заява ОСОБА_4 . Відповідно експертами враховані, зокрема і пояснення ОСОБА_4 при проведенні судово-психіатричної експертизи за № 108 від 15 березня 2021 року. З клопотанням про проведення повторної експертизи позивач до суду не зверталась, що свідчить про визнання нею правильності, повноти та ясності експертизи.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 554/7697/19, витребувано справу з суду першої інстанції.
У червні 2022 року цивільна справа № 554/7697/19 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 01 вересня 2022 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про виклик її у судове засідання відмовлено.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 11 січня 2022 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 359/3849/14-ц, від 18 вересня 2019 року у справі № 311/3823/15-ц та у постановах Верховного Суду України від 29 лютого 2012 року у справі № 6-9цс12, від 28 вересня 2016 року у справі № 6-1531цс16, необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).
Фактичні обставини
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 .
За життя ОСОБА_3 на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_1 .
31 травня 2018 року ОСОБА_3, розуміючи значення своїх дій, добровільно, без будь-якого насильства, примусу, як фізичного, так і морального, на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: все майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що на день його смерті буде йому належати і на що він за законом матиме право, заповідає ОСОБА_2 .
Вказаний заповіт, відповідно до вимог чинного законодавства, занесений у реєстр заповітів.
03 серпня 2018 року ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Буленко М. М. з заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3
27 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Буленко М. М. з заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3
17 січня 2019 року приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Буленко М. М. виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 10//02-31, якою відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, згідно статті 1223 ЦК України.
18 квітня 2019 року ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після померлого ОСОБА_3 .
На підставі ухвали судді Октябрського районного суду м. Полтави від 30 жовтня 2020 року проведено посмертну судову психіатричну експертизу у цивільній справі № 554/7697/19, проведення якої доручено судово-психіатричній експертній комісії Полтавської обласної психіатричної лікарні ім. О. Ф. Мальцева.