ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/16029/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
за участю представників:
позивача - Мельник О. П.,
відповідача - Шатарської Т. Н.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2022 (судді: Хрипун О. О. - головуючий, Агрикова О. В., Мальченко А. О.) і рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2022 (суддя Ващенко Т. М.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про стягнення 1 255 390, 64 грн
В С Т А Н О В И В:
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. У вересні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (далі - ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "НЕК "Укренерго") про стягнення 1 255 390,64 грн, з яких: 575 136,79 грн пені, 47 271,52 грн - 3 % річних, 551 157,59 штрафу та 81 824,74 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо своєчасного проведення розрахунків за надані послуги за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел від 01.07.2019 № 0248-09021 (далі - договір від 01.07.2019).
1.2. У відзиві на позов ПрАТ "НЕК "Укренерго" заперечувало проти позову, посилаючись, зокрема на відсутність вини у простроченні виконання зобов`язань за спірним договором, повному виконанні грошових зобов`язань перед позивачем, необґрунтованості наданого позивачем розрахунку суми позову.
1.3. Від ПрАТ "НЕК "Укренерго" надійшла заява про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені.
1.4. Водночас від ПрАТ "НЕК "Укренерго" надійшло клопотання про зменшення розміру пені, штрафу, 3 % річних на 90 % на підставі статті 551 Цивільного кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.02.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2022, позов задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ "НЕК "Укренерго" на користь ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" 551 157,59 грн штрафу, 419 543,01 грн пені, 1251,81 грн інфляційних втрат, 47 213,38 грн - 3 % річних і 15 278,49 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
2.2. Рішення місцевого господарського суду, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, мотивовано порушенням відповідачем строків оплати вартості послуг за серпень-грудень 2019 року, лютий, березень 2020 року, листопад, грудень 2020 року, лютий, червень і липень 2021 року за спірним договором.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок заявлених до стягнення сум, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що розрахунок штрафу є обґрунтованим та арифметично правильним, задовольнивши вимогу позивача про стягнення 55 157,59 грн штрафу в повному обсязі. Водночас, перевіряючи правильність здійсненого позивачем розрахунку заявленої до стягнення суми пені, суд встановив, що він не відповідає вимогам закону, у зв`язку з чим здійснив власний розрахунок пені, зазначивши, що сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за розрахунком суду становить 419 543,01 грн. Водночас місцевий господарський суд визнав неправильним і наданий позивачем розрахунок сум 3 % річних та інфляційних втрат та, здійснивши власний перерахунок зазначених нарахувань, дійшов висновку про те, що у наведеному випадку обґрунтованим та таким, що підлягає стягненню з відповідача є 47 213,38 грн - 3 % річних та 1251,81 грн інфляційних втрат.
Поза тим, дослідивши доводи, наведені у клопотанні відповідача про зменшення розміру пені, штрафу та 3 % річних на 90 %, суд першої інстанції не установив наявності виняткових обставин, які би слугували підставою для зменшення зазначених нарахувань та задоволення відповідного клопотання відповідача.
Щодо заявленого клопотання відповідача про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені, то суд першої інстанції, зважаючи на положення пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, згідно з якими під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину, і беручи до уваги те, що наразі на всій території України триває карантин, установлений із 12.03.2020 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", дійшов висновку про необґрунтованість заяви відповідача про застосування позовної давності у наведеному випадку.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями, ПрАТ "НЕК "Укренерго" звернулося з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2022 і рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2022 у справі, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Скаржник вважає оскаржені судові рішення ухваленими з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема абзаців 1, 2 частини 8 статті 33, абзаців 1, 3 частини 5 статті 33, частини 7 статті 62 Закону України "Про ринок електричної енергії", та порушенням норм процесуального права, а саме статей 86, 236, 238, 282 Господарського процесуального кодексу України; зазначає про нез`ясування судами обставин, що мають значення для справи, про невідповідність висновків судів обставинам справи; на обґрунтування підстав касаційного оскарження посилається на положення пунктів 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме, по-перше, ухвалення судових рішень без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду, а саме у постановах Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 910/20734/20, від 12.03.2020 у справі № 907/65/18, від 26.03.2019 у справі № 903/614/17, від 24.01.2022 у справі № 910/20734/20 стосовно застосування статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань"; в постанові Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц щодо застосування частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України; по-друге, відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
3.2. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" просить залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін яка законні та обґрунтовані.
4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши в межах заявлених вимог наведені у касаційній скарзі доводи і заперечення на них, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що правових підстав для задоволення касаційної скарги немає.
4.2. Як свідчать матеріали справи та установили попередні судові інстанції, 01.07.2019 між ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (постачальник послуг із збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел) і Державним підприємством "НЕК "Укренерго" (замовник) був укладений договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел № 0248-09021, за умовами якого для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат постачальник послуг на виконання спеціальних обов`язків із купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом надає замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії в обсязі та на умовах, визначених цим договором.
За змістом пункту 2.1 цього договору передбачено, що вартість та порядок оплати послуги визначаються відповідно до вимог Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 26.04.2019 № 641 (згідно з редакцією чинною з 13.12.2019 - Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії (далі - Порядок)), у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом постачальником послуг.
Згідно з пунктом 4.1 спірного договору його сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором відповідно до чинного законодавства.
У пункті 4.3 договору від 01.07.2019 сторони погодили, що у разі порушення замовником зобов`язань щодо строків оплати наданих послуг, визначених у Порядку, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення. Додатково стягується штраф у розмірі 7 % від зазначеної вартості послуг за прострочення понад 30 днів.
Цей договір набирає чинності з 01.07.2019 і діє до 31.12.2021 (пункт 7.1 договору від 01.07.2019 в редакції додаткової угоди № 3).
За змістом пункту 13.2 Порядку протягом перших семи робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, ПУП (постачальник універсальних послуг) направляє оператору системи розподілу (ОСП) акт приймання-передачі та відповідний розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальником універсальних послуг. ОСП протягом трьох робочих днів з дати отримання повертає акт приймання-передачі ПУП, підписаний зі своєї сторони.
Протягом двох робочих днів після отримання від ОСП підписаного акта приймання-передачі ПУП надає Регулятору розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії та копію акта приймання-передачі для затвердження (пункт 13.3 Порядку).
Відповідно до пункту 13.4 Порядку (у редакції, чинній станом на 28.12.2019) протягом трьох робочих днів з дати затвердження Регулятором вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої ПУП у розрахунковому місяці, ОСП здійснює 100 % оплату ПУП вартості наданої послуги відповідно до акта приймання-передачі.
Згідно із пунктом 13.4 Порядку (у чинній редакції) ОСП здійснює 100 % оплату ПУП вартості наданої послуги відповідно до акта приймання-передачі протягом трьох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП у розрахунковому місяці.
Відповідними постановами НКРЕКП було затверджено розміри вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої постачальником універсальної послуги - ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія", за період із серпня 2019 року по липень 2021 року.
Господарські суди попередніх інстанцій установили факт надання відповідачеві послуг за договором від 01.07.2019 у період з період із 01.08.2019 по 31.07.2021, про що свідчать підписані обома сторонами акти наданих послуг, наявні у справі. Суди також установили і те, що відповідач за отримані послуги розраховувався з простроченням, що підтверджується, зокрема, довідкою Акціонерного товариства "Ощадбанк" за період із 01.07.2019 по 07.10.2021 (з додатком).
4.3. Предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення пені, штрафу, 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення оплати вартості наданих послуг за договором від 01.07.2019.
Вказані вимоги місцевим господарським судом були задоволені частково, з чим погодився суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу в апеляційному порядку.
4.4. Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У частині 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
У статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Згідно з частиною 2 статті 343 зазначеного Кодексу платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Водночас за змістом статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
4.5. Дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, урахувавши положення законодавства, які регулюють спірні правовідносини, перевіривши розрахунок заявлених до стягнення сум, наведений позивачем, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову про стягнення пені, штрафу, 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язань за спірним договором.
Перевіряючи обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку пені, суди дійшли висновку про те, що вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню, а саме у сумі 419 543,01 грн, наголосивши на помилковості здійсненого позивачем розрахунку та невідповідності його вимогам закону. При цьому судами було звернуто увагу на те, що граничний розмір пені, що підлягає стягненню, обмежений вимогами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня. Водночас суди, зважаючи на положення статей 257, 258, пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, визнали необґрунтованою заяву відповідача про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені.
Оскільки відповідач порушив строки оплати за спірним договором понад 30 днів, то суди попередніх інстанцій, перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення штрафу, визнали його обґрунтованим та арифметично правильним, стягнувши з відповідача штраф у заявленому позивачем розмірі.
Водночас, перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, господарські суди установили, що арифметично правильно розрахована сума належних до стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних становить 47 213,38 грн і 1251,81 грн інфляційних втрат, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення вказаних нарахувань суди задовольнили частково.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій і 3 % річних на 90 %, суди виходили з того, що відповідач не довів винятковості випадку та наявності умов, що можуть бути підставою для такого зменшення. Як наголосив суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу в апеляційному порядку відповідно до положень статті 269 Господарського процесуального кодексу України, у наведеному випадку відповідач не довів належними та допустимими доказами у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України наявності обставин, зокрема, свого тяжкого фінансового становища, відсутності завдання збитків позивачу. Суд також зазначив те, що розмір санкцій не є надмірно великим та взяв до уваги майновий стан позивача, який в установлені строки не отримав оплати від відповідача у доволі значному розмірі.