ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 380/18848/21
адміністративне провадження № К/990/4999/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Мартинюк Н. М., Соколова В. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання незаконними та скасування наказу і рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05.11.2021 (суддя - Карп`як О. О.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.01.2022 (колегія суддів у складі: Носа С. П., Судової-Хомюк Н. М., Кухтея Р. В.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання незаконними та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 17.09.2021 № 705ад та рішення житлової комісії Військової частини НОМЕР_1, викладене в протоколі від 17.09.2021 № 22 в частині щодо зняття позивача з квартирного обліку; зобов`язання відповідача поновити позивача в списку квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, зі збереженням черговості та часу перебування на обліку з моменту первинної реєстрації.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він проходив військову службу з 26.07.1996 по 20.12.2010. Під час проходження військової служби був зарахований на квартирний облік у Військовій частині НОМЕР_1 . Вислуга років позивача у Збройних силах становить 21 рік. Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 20.12.2010 № 258 позивач звільнений з військової служби у запас. У зв`язку з його звільненням у запас відбулося засідання житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 . Рішенням житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 від 17.09.2021 № 22, яке було оформлено протоколом, та яким житловою комісією було постановлено зняти з квартирного обліку у Військовій частині НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 та виключено зі списків осіб, які перебувають на квартирному обліку у Військовій частині НОМЕР_1 . На виконання зазначеного рішення житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 від 17.09.2021 № 22, яке було оформлено протоколом, наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 17.09.2021 № 705ад "Про зняття з обліку військовослужбовців (звільнених з військової служби) та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов" - знято з квартирного обліку майора ОСОБА_1 та виключено зі списків осіб, які перебувають на квартирному обліку у Військовій частині НОМЕР_1 . Зазначене рішення житлової комісії від 17.09.2021 № 22 і, як наслідок, наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 17.09.2021 № 705ад позивач вважає незаконними та такими, що прийнятті із порушенням норм чинного законодавства.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05.11.2021, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.01.2022, відмовлено у відкриті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання незаконним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії. Повернуто ОСОБА_1 з Державного бюджету України сплачений згідно квитанції про сплату № 42724 від 02.11.2021 судовий збір в сумі 726 грн. 40 коп. Роз`яснено ОСОБА_1, що дана справа належить до розгляду в порядку цивільного судочинства.
Судові рішення мотивовані тим, що оскільки спірні правовідносини пов`язані з поновленням позивача на квартирному обліку громадян та наданням йому житлового приміщення, то цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, позаяк у цьому випадку особа звертається до суду за захистом порушеного цивільного права, отже, такий спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, а пов`язаний з вирішенням питання щодо права на житло.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить їх скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На обґрунтування касаційної скарги зазначає, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах з приводу проходження публічної служби. Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України військова служба належить до публічної служби.
Скаржник наголошує на тому, що позовні вимоги мотивовані приписами Конституції України, Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", стаття 12 якого визначає, що Держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Така гарантія соціального захисту, на думку скаржника, є однією з передбачених зазначеним законом пільг для осіб, які проходили військову, тобто публічну службу та набули статусу військовослужбовця.
Крім того, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції у своїй постанові від 04.01.2022 зробив посилання на висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 806/104/16. Проте суд не звернув увагу на його посилання на постанову Великої Палати Верховного суду у справі № 712/5476/19, де Велика Палата Верховного Суду відступила від свого висновку у справі № 806/104/16 і сформувала абсолютно новий висновок.
Позиція інших учасників справи
Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
Рух справи у суді касаційної інстанції
07.02.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05.11.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.01.2022.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2022 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 380/18848/21.
Розпорядженням в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 21.02.2022 № 319/0/78-22 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 380/18848/21 на підставі службової записки судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М. від 21.02.2022 № 521/0/64-22 щодо настання обставин, які унеможливлюють розгляд судових справ, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Жука А. В., який входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справ.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2022 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Мартинюк Н. М., Соколова В. М. для розгляду судової справи № 380/18848/21.
Ухвалою Верховного від 12.05.2022 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05.11.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.01.2022.
Ухвалою Верховного Суду від 15.09.2022 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
Позиція Верховного Суду
Джерела права та акти їхнього застосування. Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Також стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є обґрунтованими з огляду на таке.
Відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спірні правовідносини пов`язані з поновленням позивача на квартирному обліку громадян та наданням йому житлового приміщення, тобто у цьому випадку особа звертається до суду за захистом порушеного цивільного права, отже, такий спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, а пов`язаний з вирішенням питання щодо права на житло.
З таким висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не погоджується з таких мотивів та передбачених законом підстав.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (абзац перший частини першої статті 19 ЦПК України).
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункти 1 і 2 частини першої статті 19 КАС України).
Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (пункт 1 частини першої статті 4 КАС України).
Публічно-правовий спір - це, зокрема, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).
Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Отже, до справ адміністративної юрисдикції процесуальний закон відніс публічно-правові спори, ознакою яких є не лише особливий суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких закон установив інший порядок судового вирішення. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.
Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 910/16744/17 (провадження № 12-255гс18) зроблено висновки, що "до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин. Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого права та інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило, майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень. При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі".
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункт 2 частини першої статті 19 КАС України).