ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 520/1162/21
адміністративне провадження № К/9901/40331/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді: Желтобрюх І.Л., суддів: Білоуса О.В., БлажівськоїН.Є., за участю:
секретаря судового засідання Вітковської К.М.,
представника позивача Кузьменка В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗМІЇВ-АГРО" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року (суддя: Волошин Д.А.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року (судді: Спаскін О.А., Любчич Л.В., П`янова Я.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗМІЇВ-АГРО" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗМІЇВ-АГРО" (далі - ТОВ "ЗМІЇВ-АГРО", позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області, відповідач), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.12.2020 №00081170702 та №00081230702.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року, позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 23.12.2020 №00081170702 у сумі штрафних (фінансових) санкцій - 13200,64 грн, та №00081230702 в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість ТОВ "ЗМІЇВ-АГРО" на суму 1615293,00 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови в задоволенні позову позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати такі рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що незаповнення у первинних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг, а так само відтворення в актах виконаних робіт (наданих послуг) такого ж самого переліку послуг, що й зазначені в специфікаціях, не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.
Як підставу касаційного оскарження відповідач вказав п.1 ч.4 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального права при вирішенні цієї справи без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №813/3577/13-а.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та обґрунтування касаційної скарги, просив її задовольнити.
Представник відповідача, попередньо заявивши про бажання брати про участь у судовому розгляді справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з технічних причин не зміг взяти участь у судовому засіданні.
Враховуючи, що відповідно до ч.4 ст.195 КАС України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, несе учасник справи, який подав відповідну заяву, колегія суддів визнала за можливе розглянути адміністративну справу за наявного складу осіб.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що ГУ ДПС у Харківській області проведено документальну позапланову перевірку ТОВ "ЗМІЇВ-АГРО" з питань правомірності визначення суми від`ємного значення з податку на додану вартість, відповідно до податкової декларації з ПДВ за вересень 2020 року (від 19.10.2020 №9269398345), яку сформовано за рахунок періодів виникнення від`ємного значення: з березня 2019 року по вересень 2020 року, за результатами якої складено Акт від 25.11.2020 №5112/20-40-07-02-07/41661186.
В ході проведення перевірки правомірності визначення суми від`ємного значення з податку на додану вартість контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог:
- пунктів 189.1,189.9 статті 189, пунктів 198.6,198.5,198.3 статті 198, пунктів 201.1,201.7,201.4,201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого встановлено заниження податкових зобов`язань на загальну суму 553ʼ220 грн та завищення податкового кредиту на загальну суму 2ʼ135ʼ522 грн, що призвело до завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень 2020 року на суму 2ʼ688ʼ742 грн;
- пункту 201.10 статті 201, пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України.
23 грудня 2020 року на підставі виявлених порушень відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:
- №00081170702, яким позивачу за порушення п.201.10 ст.201 ПК України нараховано штрафні санкції у розмірі 13ʼ200,64 грн;
- №00081230702, яким встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 2ʼ688ʼ742 грн.
Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
В силу приписів частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) предметом касаційного перегляду є лише вимоги, в задоволенні яких було відмовлено судами попередніх інстанцій та стали підставою до звернення позивача з даною касаційною скаргою.
Таким чином, в межах касаційного перегляду даної справи на розгляді суду перебуває лише питання правомірності формування ТОВ "ЗМІЇВ-АГРО" від`ємного значення суми податку на додану вартість за господарськими операціями з TOB "КК АГРОЦЕНТР-УКРАЇНА" у період, що перевірявся.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в оскаржуваній частині, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що досліджені в процесі розгляду справи первинні документи, складені за результатом господарських операцій між TOB "КК АГРОЦЕНТР-УКРАІНА" та ТОВ "ЗМІІВ-АГРО", не підтверджують фактичне виконання спірних операцій, а також не підтверджують доцільність закупівлі позивачем відповідних послуг та зв`язок з його господарською діяльністю.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
У відповідності до норми пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Абзацом 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
При цьому, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.