ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 360/2862/20
адміністративне провадження № К/9901/31125/21; К/9901/32711/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
секретаря судового засідання Трубецької М. В.,
позивача ОСОБА_1,
представника відповідачів Бойко В.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Офісу Генерального прокурора, Луганської обласної прокуратури на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року (суддя: Смішлива Т.В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2021 року (судді: Міронова Г.М., Геращенко І.В., Казначеєв Е.Г.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Десятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора, Луганської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення кадрової комісії, наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних- вимог та їх обґрунтування
27 липня 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Десятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач), в якій просив: визнати протиправним та скасувати рішення Десятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 16 липня 2020 року про неуспішне проходження атестації прокурором.
31 серпня 2020 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Прокуратури Луганської області, в якій просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Луганської області від 19 вересня 2020 року № 1230-к про звільнення його з посади начальника відділу організаційного та правового забезпечення прокуратури Луганської області та органів прокуратури;
- поновити його на посаді начальника відділу організаційного та правового забезпечення прокуратури Луганської області (Луганській обласній прокуратурі) або на рівнозначній посаді в органах прокуратури Луганської області (Луганській обласній прокуратурі);
- стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 вересня 2020 року по день постановлення судом рішення у справі;
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року об`єднано в одне провадження адміністративні справи № 360/2862/20 та № 360/3239/20.
В обґрунтування позову зазначив, що виконуючи вимоги чинного законодавства позивач взяв участь в атестації прокурорів та успішно склав іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора (набрано 89 із 100 балів при прохідному балі 70) та іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (набрано 119 із 140 балів при прохідному балі 93).
Позивача допущено до співбесіди (останній етап атестації), яка відбулася 16 липня 2020 року.
До початку співбесіди позивачем успішно виконано практичне завдання з метою встановлення комісією рівня володіння практичними уміннями та навичками. У подальшому, приблизно о 12:30 год цього ж дня, відбулась співбесіда з членами комісії.
За результатами співбесіди позивачу оголошено про те, що позивач не пройшов атестацію.
Під час співбесіди кадровою комісією запропоновано позивачу відповісти на питання чи виїжджав він за кордон (не виїжджав жодного разу, у тому числі для відпочинку), та де проживає в м. Сєвєродонецьку Луганської області (в орендованому житлі, що й відображено ним у відповідній декларації).
З передбаченої підпунктом 4 п. 9 розділу 4 Порядку № 221 інформації про зайняття позивачем адміністративних посад комісією запитано лише про призначення на посаду начальника відділу організаційно-контрольного відділу прокуратури Луганської області у 2014 році.
Інші питання, які ставились комісією, жодним чином не стосувались оцінки відповідності позивача як прокурора критеріям професійної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Позивачу запропоновано надати документальне підтвердження отримання його батьками пенсії за українським законодавством та копії їхніх паспортів громадян України з відмітками про перетин кордону у 2019 році, хоча такі відмітки не передбачені законодавством.
На думку позивача вказані дії кадрової комісії прямо свідчать про суб`єктивний та упереджений підхід при прийнятті рішення стосовно позивача під час завершального етапу атестації - співбесіди, та нівелюють усю мету реформування прокуратури, визначену законодавцем як оцінка професійної компетентності прокурора, професійної етики та доброчесності прокурора.
Позивач вважає, що при проведенні співбесіди, а відтак і при прийнятті рішення, поза увагою залишено усі дані, які беззаперечно свідчать про професійну компетентність, професійну етику та доброчесність, а прийняте рішення є немотивованим.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Десятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора від 16 липня 2020 року № 24 про неуспішне проходження позивачем атестації.
Визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Луганської області від 19 серпня 2020 року № 1230-к про звільнення позивача з посади начальника відділу організаційного та правового забезпечення прокуратури Луганської області та органів прокуратури.
Поновлено позивача на посаді начальника відділу організаційного та правового забезпечення прокуратури Луганської області з 01 вересня 2020 року.
Стягнуто з Луганської обласної прокуратури на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 вересня 2020 року по 16 листопада 2020 року у розмірі 83 431,62 грн. (з відрахуванням обов`язкових податків та зборів. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації позивачем не відповідає критеріям обґрунтованості, оскільки відповідачами не надано доказів, які вважаються встановленими та мали вирішальне значення для його прийняття, достовірність даних, які були взяті кадровою комісією до уваги.
Суди попередніх інстанцій вказували, що позивачем надано до суду докази успішного проходження таємної перевірки доброчесності у 2017-2018 роках (т. 1 а.с. 62-64).
Натомість, рішення Десятої кадрової комісії № 24 від 16 липня 2020 року не містить жодного підтвердженого факту недоброчесності позивача, в ньому викладено виключно суб`єктивні думки окремих осіб - членів комісії, їх припущення щодо батьків позивача, які не відповідають фактичним обставинам та жодним чином не свідчить про невідповідність позивача вимогам доброчесності, оскільки не ґрунтуються на належних доказах зворотного.
Комісією взагалі не надано оцінки наданим позивачем доказам отримання його батьками пенсії на території України.
Також суди вказували, що відповідно до наказу Офісу Генерального прокурора № 252 від 02 червня 2020 року створено десяту кадрову комісію у складі голови комісії ОСОБА_4, секретаря комісії ОСОБА_5, члена комісії ОСОБА_6, членів комісії, делегованих міжнародними і неурядовими організаціями, проектами міжнародної технічної допомоги, дипломатичними місіями ОСОБА_9, ОСОБА_2 та ОСОБА_13 (т. 1 а.с. 216-217).
За п.п. 3, 8 Порядку роботи кадрових комісій для здійснення повноважень, передбачених абзацами другим і третім пункту 2 цього Порядку, утворюються комісії у складі шести осіб, з яких не менше трьох - особи, делеговані міжнародними і неурядовими організаціями, проектами міжнародної технічної допомоги, дипломатичними місіями.
Разом з тим, під час розгляду шостого питання порядку денного про результати співбесіди з ОСОБА_3 були присутні лише п`ять членів комісії - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 (т. 2 а.с. 174).
Пунктом 12 Порядку роботи кадрових комісій обумовлено: "Рішення комісії, крім зазначених в абзаці другому цього пункту, в тому числі процедурні, обговорюється її членами і ухвалюються шляхом відкритого голосування більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. Член комісії вправі голосувати "за" чи "проти" рішення комісії. У разі рівного розподілу голосів, приймається рішення, за яке проголосував голова комісії".
На думку судів попередніх інстанцій, якщо голова комісії належав до більшості осіб, які проголосували "за" чи "проти", рішення повинно було прийнято за позицією голови комісії.
Проте, суди встановили, що з протоколу відносно позивача не вбачається, як само проголосував голова комісії, оскільки протокол містить тільки кількісний вимір розподілу голосів.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційних скарг
Касаційні скарги Офісу Генерального прокурора та Луганської обласної прокуратури подані на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідачі вказують на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування зазначених норм права, а саме п.п. 9, 11, 17 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" № 113-ІХ щодо вирішення питання про межі дискреційних повноважень кадрових комісій для ухвалення рішення про неуспішне проходження прокурором атестації, а також пп. 7 п. 22 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 113-ІХ, який визначає правовий статус кадрової комісії та прийняті нею рішення.
Відповідачі зазначають, що його батько працював на керівних посадах в Службі безпеки України до 2010 року, тобто є особою, яка мала доступ до державної таємниці. Оскільки близькі особи безперешкодно мешкають на тимчасово окупованій території, регулярно відвідують територію Російської Федерації, проходять контроль при перетині кордону та контроль незаконних формувань "ЛНР", у комісії виникли обґрунтовані сумніви щодо вчинення ними поведінки, що свідчить про підтримку агресивних дій Російської Федерації проти України та колаборації з представниками терористичних організацій "ЛНР". Відповідно до відомостей державної податкової служби, батько не отримує доходів на території України. При цьому, джерела походження коштів для життя протягом 2016 - 2020 років не відомі, що може свідчити про отримання доходів від терористичних організацій "ЛНР". Мати не отримувала дохід в Україні в 2016, 2017, 2019 роках.
На переконання скаржника, комісія прийняла рішення за внутрішнім переконанням її членів з дотриманням конкурсної процедури відповідно до вимог закону. Рішення кадрової комісії ухвалене серед іншого на підставі обґрунтованих сумнів щодо відповідності прокурора вимогам доброчесності. Воно є результатом ставлення (переконання) членів комісії у достатній для ухвалення рішення кількості до результатів співбесіди. Рішення приймається колективно голосуванням, чим забезпечується його об`єктивність завдяки співпричетності усіх членів комісії до його прийняття.
Позиція інших учасників справи
Позивач подав відзив на касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора, в якій просив залишити касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
У судовому засіданні представник відповідачів просив задовольнити касаційні скарги, скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Позивач у судовому засідання просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року (судді: Загороднюк А.Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.) відкрито касаційне провадження за скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року (суддя: Смішлива Т.В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року (судді: Загороднюк А.Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.) відкрито касаційне провадження за скаргою Луганської обласної прокуратури на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 11 серпня 2022 року призначено справу до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
ОСОБА_1 працював в органах прокуратури, у тому числі з 17 вересня 2015 року на посаді начальника відділу організаційного та правового забезпечення прокуратури Луганської області, що підтверджено копіями паспорта на ім`я позивача, карткою про присвоєння ідентифікаційного коду та записами у трудовій книжці позивача.
Наказом Генерального прокурора № 221 від 03 жовтня 2019 року затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок № 221), а наказом Генерального прокурора № 233 від 17 жовтня 2019 року затверджено Порядок роботи кадрових комісій.
04 жовтня 2019 року ОСОБА_1 подано заяву Генеральному прокурору про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестації.
За змістом наказу Офісу Генерального прокурора № 252 від 02 червня 2020 року створено десяту кадрову комісію у складі голови комісії ОСОБА_4, секретаря комісії ОСОБА_5, члена комісії ОСОБА_6, членів комісії, делегованих міжнародними і неурядовими організаціями, проектами міжнародної технічної допомоги, дипломатичними місіями ОСОБА_9, ОСОБА_2 та ОСОБА_10 .
Ці накази, а також інші накази щодо проведення атестації прокурорів регіональних прокуратур розміщено на офіційному веб сайті Офісу Генерального прокурора.
На офіційному веб сайті Офісу Генерального прокурора розміщено графік складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, затверджений головою першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур відповідно до протоколу засідання першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 20 лютого 2020 року № 1.
За результатами проходження 04 березня 2020 року тестування на знання та вміння у застосуванні закону і відповідність здійснювати повноваження прокурора кількість набраних балів позивача становить 89 балів, що підтверджується відомістю про результати тестування на знання та вміння у застосуванні закону і відповідність здійснювати повноваження прокурора.
З відомості про результати тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки вбачається, що ОСОБА_1 отримано за вербальний блок - 121 бал, за абстрактно-лочічний блок - 117 балів, середній арифметичний бал - 119. Позивачем в рамках проходження атестації виконано практичне завдання.
На засіданні Десятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур 16 липня 2020 року шостим питанням порядку денного розглядалось питання про проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності позивача.
За текстом вказаного протоколу під час розгляду шостого питання порядку денного були присутні члени комісії ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 (п ʼять з шести членів, призначених наказом № 252 від 02 червня 2020 року) на розгляд яких була поставлена пропозиція щодо ухвалення рішення про успішне проходження атестації ОСОБА_1 . За вказану пропозицію проголосувало 2 члени, проти - 3 члени комісії. Вирішили ухвалити рішення про неуспішне проходження атестації прокурором ОСОБА_1 .
В рішенні Десятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур № 24 від 16 липня 2020 року "Про неуспішне успішне проходження прокурором атестації зазначено, що під час проведення співбесіди, комісія з`ясувала обставини, які свідчать про невідповідність начальника відділу організаційного та правового забезпечення прокуратури Луганської області ОСОБА_1 вимогам професійної етики. Зокрема, існують обґрунтовані підстави вважати, що члени родини прокурора могли допускати поведінку, яка свідчить про підтримку агресивних дій Російської Федерації проти України, колаборації з представниками терористичних організацій, зокрема "ЛНР", окупаційної адміністрації та їх пособників.
Зазначено, що близькі особи позивача (батько, мати, тесть та теща) постійно проживають на тимчасово окупованих територіях Луганської області. При цьому вони декілька разів на рік перетинають державний кордон України поза пунктами пропуску. За поясненнями ОСОБА_1 батьки проживають в м. Кадіївка (колишнє м. Стаханов), що знаходиться на тимчасово окупованій території України. Для виїзду з України на тимчасово окуповану територію Луганської області близькі особи здійснюють перетин державного кордону з Російською Федерацією у встановлених там пунктах пропуску. У подальшому, згідно пояснень позивача, вони регулярно перетинають державний кордон зі сторони Російської Федерації поза пунктами пропуску та в`їжджають на тимчасово окуповану територію Луганської області. Такий же маршрут слідування з м. Кадіївка при в`їзді на підконтрольну українській владі територію.
Позивач пояснював, що його батько працював на керівних посадах в Службі безпеки України до 2010 року. Сам він оголошений в розшук незаконними формуваннями "ЛНР". Оскільки близькі особи безперешкодно мешкають на тимчасово окупованій території, регулярно відвідують територію Російської Федерації, проходять контроль при перетині кордону та контроль незаконних формувань "ЛНР", комісія вказала, що у неї існують обґрунтовані сумніви щодо вчинення ними поведінки, що свідчить про підтримку агресивних дій Російської Федерації проти України та колаборації з представниками терористичних організацій "ЛНР".
З відомостей державної податкової служби вбачається, що батько позивача не отримує доходів на території України. При цьому джерела походження коштів для життя протягом 2016 - 2020 років не відомі, що може свідчити про отримання доходів від терористичних організацій "ЛНР". Мати не отримувала дохід в Україні в 2016, 2017, 2019 роках.
Відповідачем надано до суду інформаційні матеріали про кандидата, які досліджувались комісією під час проведення співбесіди з позивачем, а саме: біографічну довідку на ОСОБА_1, та іншу інформацію, отриману з різних джерел щодо ОСОБА_1, членів його сім ʼї та інших близьких осіб.
Під час перегляду судом першої інстанції відеозапису співбесіди з ОСОБА_1 встановлено, позивач викликався для надання пояснень 16 липня 2020 року двічі. Під час першої частини співбесіди, відповідаючи на питання членів комісії, позивач пояснив, що у 2014 році він з родиною та своїми батьками виїхали з окупованого міста Луганська до знайомих на підконтрольну Україні територію, а саме до смт. Марківка. У подальшому позивач з родиною переїхали до міста Сєвєродонецьк за місцем розташування прокуратури Луганської області, де він орендує житло, про що зазначає у своїй щорічній декларації. Батьки деякий час мешкали у знайомих в смт. Марківка, де отримали довідки внутрішньо переміщених осіб, були прийняті на облік Марківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області, де отримують пенсію до теперішнього часу. Зазначив, що через деякий час батьки дійсно повернулись до окупованого м. Луганська, де залишилось їх майно, однак, регулярно приїжджають на контрольовану територію та отримують пенсійні виплати. Також позивач зазначив, що він може отримати з територіального управління Пенсійного фонду України відповідні довідки та підтвердження факту отримання його батьками пенсії.
Через деякий час після надання вказаних пояснень позивача повторно запрошено на засідання комісії, де він надав членам комісії для огляду на своєму телефоні фотокопії довідок Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про те, що ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2, які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1, перебувають на обліку в управлінні та отримують пенсійні виплати. Копії вказаних довідок позивачем направлено на електронну адресу Десятої кадрової комісії та додано до матеріалів позовної заяви.
Ці довідки не долучено до інформаційних матеріалів про кандидата ОСОБА_1, а також вказаним довідкам не надано оцінки в рішенні комісії № 24 від 16 липня 2020 року.
Наказом прокурора Луганської області від 19 серпня 2020 року № 1230-к ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу організаційного та правового забезпечення прокуратури Луганської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 31 серпня 2020 року. Підстава: рішення кадрової комісії № 10 від 16 липня 2020 року № 24.
Не погоджуючись з рішенням кадрової комісії та наказом про звільнення, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Релевантні джерела права й акти їх застосування
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 4 Закону № 1697-VII встановлено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі також - Закон № 1697-VII) забезпечуються гарантії незалежності прокурора, зокрема щодо особливого порядку його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо.
Законом України від 19 вересня 2019 року № 113-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (діє з 25 вересня 2019 року, далі - Закон № 113-IX) до Закону № 1697-VII були внесені зміни.
Зокрема, в тексті Закону №1697-VII слова "Генеральна прокуратура України", "регіональні прокуратури", "місцеві прокуратури" замінено відповідно на "Офіс Генерального прокурора", "обласні прокуратури", "окружні прокуратури".
Згідно пунктів 6, 7 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №113-ІХ, з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру". Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
Пунктом 10 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №113-ІХ, встановлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
Згідно із п. 11 Розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX, атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.
Пунктом 14 Розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX, графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.
На виконання вимог Закону №113-IX, наказом Генерального прокурора №221 від 03 жовтня 2019 року затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок №221).
За визначенням, що міститься в пункті 1 розділу 1 Порядку №221 атестація прокурорів - це встановлена Розділом II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.
У відповідності до пунктів 2, 4 Порядку № 221 атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями. Порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій визначаються відповідними наказами Генерального прокурора.
Атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями прозоро та публічно у присутності прокурора, який проходить атестацію.
Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора (у тому числі загальних здібностей та навичок); 2) професійної етики та доброчесності прокурора.
Пунктами 6-8 розділу I Порядку № 221 визначено, що атестація включає в себе три етапи:
1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;
2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;
3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
За результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень:
1) рішення про успішне проходження прокурором атестації;
2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Форми типових рішень визначені у додатку 1 до цього Порядку.
У відповідності до пункту 11 Порядку №221, особиста участь прокурора на всіх етапах атестації є обов`язковою. Перед кожним етапом атестації прокурор пред`являє кадровій комісії паспорт або службове посвідчення прокурора. У разі неявки прокурора для проходження відповідного етапу атестації у встановлені кадровою комісією дату, час та місце, кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Факт неявки прокурора фіксується кадровою комісією у протоколі засідання, під час якого мав відбуватися відповідний етап атестації такого прокурора. У виключних випадках, за наявності заяви, підписаної прокурором або належним чином уповноваженою ним особою (якщо сам прокурор за станом здоров`я не може її підписати або подати особисто до комісії) про перенесення дати іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, або дати іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, або дати співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, кадрова комісія має право протягом трьох робочих днів з дня отримання такої заяви ухвалити рішення про перенесення дати складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора. Заява має бути передана безпосередньо секретарю відповідної кадрової комісії не пізніше трьох днів з дати, на яку було призначено іспит, співбесіду відповідного прокурора. До заяви має бути долучена копія документу, що підтверджує інформацію про поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. У разі неможливості надати документальне підтвердження інформації про причини неявки в день подання заяви, прокурор має надати таке документальне підтвердження в день, на який комісією було перенесено проходження відповідного етапу атестації, однак до початку складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. Якщо прокурор не надасть документальне підтвердження інформації про поважні причини його неявки до початку перенесеного складення відповідного іспиту, проходження співбесіди, комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Якщо заява прокурора подана до кадрової комісії з порушенням строку, визначеного цим пунктом, або якщо у заяві не вказані поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проведення співбесіди кадрова комісія ухвалює рішення про відмову у перенесенні дати та про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Інформація про нову дату складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора). З моменту оприлюднення відповідної інформації прокурор вважається повідомленим належним чином про нову дату проведення відповідного етапу атестації.
Згідно з пунктом 7 Порядку №221, повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.
Відповідно до пункту 1, 2, 4 розділу IV Порядку №221 у разі набрання прокурором за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки кількості балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, прокурор допускається до співбесіди.
До початку співбесіди прокурор виконує практичне завдання з метою встановлення комісією його рівня володіння практичними уміннями та навичками.
Для виконанням практичного завдання прокурору видається чистий аркуш (аркуші) паперу з відміткою комісії. комісія, у разі наявності технічної можливості, може забезпечити виконання прокурорами практичного завдання за допомогою комп`ютерної техніки.
Пунктами 8-11 розділу IV Порядку № 221 визначено, що співбесіда проводиться кадровою комісією з прокурором державною мовою в усній формі. Співбесіда з прокурором може бути проведена в один день із виконанням ним практичного завдання.
Для проведення співбесіди кадрова комісія вправі отримувати в усіх органах прокуратури, у Раді прокурорів України, секретаріаті Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, Національному агентстві з питань запобігання корупції, інших органах державної влади будь-яку необхідну для цілей атестації інформацію про прокурора, в тому числі про:
1) кількість дисциплінарних проваджень щодо прокурора у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та їх результати;
2) кількість скарг, які надходили на дії прокурора до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та Ради прокурорів України, з коротким описом суті скарг;