ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2022 року
м. Київ
справа №120/4666/21-а
адміністративне провадження № К/9901/47894/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Загороднюка А.Г.,
Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2021 (головуючий суддя - В.М. Гонтарук, судді - О.П. Курко, Л.М. Біла)
у справі № 120/4666/21-а
за позовом ОСОБА_1
до Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова,
треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, в якому просив визнати протиправними дії Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова в частині доступу до публічної інформації при розгляді запиту ОСОБА_1 про отримання публічної інформації від 08.04.2021 № 91 та зобов`язати відповідача надати інформацію з урахуванням висновків суду; стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01.07.2021 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова щодо ненадання інформації за запитом ОСОБА_1 від 08.04.2021 вх. № 91. Зобов`язано Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова повторно розглянути запит ОСОБА_1 про надання інформації від 08.04.2021 вх. № 91 з дотриманням вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" та з урахуванням висновків суду у даній справі. Стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 908 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова.
3. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2021 апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова залишено без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01.07.2021 - без змін.
4. 09.11.2021 ОСОБА_1 звернувся до Сьомого апеляційного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 солідарно судові витрати на користь ОСОБА_1 в розмірі 3000 грн.
5. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2021 у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення відмовлено.
6. При постановленні ухвали суд апеляційної інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази, які б достовірно підтверджували саме факт понесених ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
7. Посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, позивач просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким стягнути з Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 солідарно витрати на професійну правничу допомогу на користь позивача у розмірі 3000 грн.
8. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач вказує, що судом апеляційної інстанції було застосовано положення статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.04.2020 у справі № 727/4597/19, у якій суд дійшов висновку, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.
Позиція інших учасників справи
9. Інші учасники справи правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористалися, відсутність якого згідно положень частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
Рух касаційних скарг
10. Ухвалою Верховного Суду від 17.01.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
11. Ухвалою Верховного Суду від 29.08.2022 адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Нормативне врегулювання
12. Частиною першою, пунктом першим частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
13. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
14. За правилами статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
15. Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
16. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
17. За визначенням, що міститься у пункті 4 частини першої статті 1 Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договором про надання правової допомоги є домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.