ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 640/12919/20
провадження № К/9901/15743/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Берназюка Я.О., Бучик А.Ю.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року
у справі № 640/12919/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції у місті Києві
про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,
І. РУХ СПРАВИ
1. У червні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Національної поліції у місті Києві (далі - ГУ Нацполіції), в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в підготовці та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві документів для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-XII), згідно з листом ГУ Нацполіції від 15 травня 2020 року №2382/125/04/62-2020;
- зобов`язати відповідача підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві документи ОСОБА_1 для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1 (далі - Порядок №3-1).
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2020 року позов задоволено повністю.
3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у місті Києві задоволено, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2020 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
4. Не погодившись з таким судовим рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, натомість, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
5. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
6. Від ОСОБА_1 також надійшли пояснення на касаційну скаргу.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що листом від 26 грудня 2019 року №М-2339-оп/125/05/11-249 на запит позивача щодо надання інформації про нарахування вислуги років повідомлено, що наказом ГУ Нацполіції від 20 листопада 2017 року №1315 о/с позивача звільнено зі служби в поліції згідно з пунктом 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію"; стаж служби в поліції на день звільнення в календарному обчисленні складає 21 рік 01 місяць 15 днів, у пільговому обчисленні - 25 років 06 місяців 29 днів; додатково проінформовано, що згідно з послужним списком архівної особової справи до вислуги років у календарному обчисленні зараховано службу в органах внутрішніх справ України та Національній поліції (16 серпня 1995 року - 06 листопада 2015 року, 07 листопада 2015 року - 29 січня 2016 року, 29 січня 2016 року - 19 лютого 2016 року, 07 квітня 2017 року - 20 листопада 2017 року); до вислуги років у пільговому обчисленні зараховано періоди проходження служби з розрахунку один місяць служби за півтора місяця на посадах дільничних інспекторів міліції (10 листопада 1998 року - 01 вересня 2000 року) та служби у підрозділах Державної служби боротьби з економічною злочинністю (22 липня 2003 року - 27 липня 2011 року). Також повідомлено позивача, що останній не має права на призначення пенсії за вислугу років.
8. Листом від 15 травня 2020 року №2382/125/04/62-2020 на звернення позивача щодо перерахунку вислуги років у календарному та пільговому обчисленні та передачі документів до ГУ ПФУ у м. Києві для призначення пенсії надано відповідь, якою повідомлено, що під час перегляду періодів проходження позивачем служби виявлено, що період з 19 лютого 2016 року по 06 квітня 2017 року не був врахований у календарну вислугу років, а також не зарахований до вислуги років у пільговому обчисленні з розрахунку один місяць служби за півтора місяця періоду проходження служби у підрозділі УБОЗ ГУ МВС у м. Києві з 03 січня 2012 року по 09 квітня 2015 року; з метою виправлення вказаної помилки наказом ГУ Нацполіції у м. Києві від 17 квітня 2020 року №310 о/с внесено часткові зміни до пункту наказу ГУ Нацполіції у м. Києві від 20 листопада 2017 року №1315 о/с у частині звільнення: "стаж служби у поліції на день звільнення в календарному обчисленні складає 22 роки 03 місяці 03 дні, у пільговому обчисленні - 28 років 09 місяців 02 дні, для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби - 22 роки 03 місяці 03 дні". Оскільки станом на дату звільнення календарна вислуга років позивача складала менше ніж 23 календарних роки та 06 місяців, правові підстави для направлення документів до ГУ ПФУ в м. Києві для призначення позивачу пенсії за вислугу років відсутні.
9. Вважаючи вказану відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що можливість пільгового обчислення періоду проходження служби є похідною від визначальної підстави і має пов`язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію за вислугу років, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу, така можливість передбачена Порядком обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 (далі - Порядок №393). Враховуючи, що стаж служби позивача у поліції на день звільнення в календарному обчисленні складає 22 роки 03 місяці 03 дні, у пільговому обчисленні - 28 років 09 місяців 02 дні, ОСОБА_1 має право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону №2262-XII.
11. Суд апеляційної інстанції з такими висновками не погодився і керувався тим, що в Законі №2262-XII не вказано, що пенсію за вислугу років можна призначати особам, що звільнені зі служби з 01 жовтня 2017 року до 30 вересня 2018 року при наявності 23 календарних роки та 6 місяців і більше, обчисленої на пільгових умовах. Вказаним Законом чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається при наявності 23 календарних роки та 6 міс. і більше, та міститься виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років. Матеріалами справи підтверджено, що стаж служби позивача у поліції на день звільнення в календарному обчисленні складає 22 роки 03 місяці 03 дні, у пільговому обчисленні - 28 років 09 місяців 02 дні, тобто, наявний у позивача стаж роботи у календарному обчисленні не дає йому право на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
12. Скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що суд апеляційної інстанції під час вирішення спору не врахував висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а, тому помилково застосував положення 12 статті Закону №2262-XII і Порядку №393.
13. У відзиві на касаційну скаргу відповідач підтримує висновки суду апеляційної інстанції та зазначає, що вимога ОСОБА_1 щодо підготовки і направлення відповідачем до ГУ ПФУ в м. Києві документів для призначення останньому пенсії відповідно до Закону №2262-XII є протиправною та належним чином необґрунтованою.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
15. Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 затверджений бланк, подання про який йдеться у пункті 12 Порядку 3-1 (назва якого "Подання про призначення пенсії").