П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2022 року
м. Київ
Справа № 9901/276/19
Провадження № 11-1171заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючої судді Рогач Л. І.,
судді-доповідача Желєзного І. В.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. І., Ткача І. С.,
за участю:
секретаря судового засідання Зейфман І. М.,
представника позивача - Козаренка Є. В.,
представника відповідача - Нарольської Т. С.,
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2019 року (судді Смокович М. І., Губська О. А., Кашпур О. В., Радишевська О. Р., Уханенко С. А.),
УСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) щодо непризначення його на посаду Голови Державної судової адміністрації України;
- зобов`язати ВРП на найближчому пленарному засіданні призначити ОСОБА_1 на посаду Голови Державної судової адміністрації України.
2. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 15 лютого 2019 року Комісія з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя (далі - Комісія) визначила його переможцем конкурсу на зайняття посади державної служби категорії "А" в системі правосуддя - Голови Державної судової адміністрації України. Оголошення щодо цього рішення опубліковано 15 лютого 2019 року.
3. Після цього Комісія вичерпала свої повноваження і жодних обставин, які б перешкоджали його призначенню ВРП на зазначену посаду, немає.
4. На переконання позивача, невжиття дій з метою призначення ОСОБА_1 на посаду Голови Державної судової адміністрації України, як і відсутність рішення щодо призначення його на цю посаду, є протиправною бездіяльністю відповідача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
5. Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
6. Свої висновки суд першої інстанції мотивував тим, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2019 року про забезпечення позову у справі № 640/2298/19, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2019 року, зупинено дію рішення Комісії, прийнятого за результатами розгляду пункту 9 порядку денного засідання, закріпленого протоколом № 2 від 15 лютого 2019 року, яким визначено переможцем конкурсу на посаду Голови Державної судової адміністрації України ОСОБА_1. Ця ухвала підлягала негайному виконанню, на дату вирішення цієї справи набрала законної сили, заходи забезпечення позову не скасовано і розгляд справи № 640/2298/19 не завершено.
7. За висновком суду, ВРП у такому випадку мала обґрунтовані підстави відкласти розгляд питання щодо призначення позивача на посаду Голови Державної судової адміністрації України і таке її рішення не можна трактувати як протиправну бездіяльність, оскільки ВРП не може призначати на посаду державної служби особу, дію рішення про визнання якої переможцем конкурсу на цю посаду зупинено ухвалою суду, яка підлягає обов`язковому виконанню.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
8. Не погодившись із таким рішенням, позивач звернувся до Великої Палати Верховного Суду з апеляційною скаргою, у якій просив скасувати рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
9. На переконання позивача, суд першої інстанції помилково не врахував, що ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2019 року у справі № 640/2298/19 станом на момент розгляду справи оскаржувалася та перебувала на розгляді в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду. Також суд не врахував, що згідно з положеннями частини третьої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не допускається забезпечення позову шляхом зупинення актів та встановлення заборон вчиняти дії щодо зупинення конкурсних процедур. Відтак наявність зазначеної ухвали не може зумовлювати невиконання ВРП своїх повноважень.
10. Скаржник зазначив про неврахування судом першої інстанції тієї обставини, що протокол № 2 Комісії від 15 лютого 2019 року, яким його визначено переможцем конкурсу на зайняття посади державної служби категорії "А" в системі правосуддя, а саме Голови Державної судової адміністрації України, є ненормативним актом, а відтак вичерпав свою дію в момент визначення та проголошення переможця конкурсу та був фактично виконаний у момент оголошення переможця конкурсу.
11. З урахуванням викладеного, на думку позивача, перешкод для призначення його на посаду Голови Державної судової адміністрації України немає.
Рух апеляційної скарги
12. Ухвалою від 31 жовтня 2019 року Велика Палата Верховного Суду відкрила апеляційне провадження за цією скаргою та витребувала з Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду матеріали справи № 9901/276/19.
13. Ухвалою від 17 грудня 2019 року Велика Палата Верховного Суду призначила справу до розгляду в судовому засіданні, про що повідомлено учасників справи.
14. 03 та 04 грудня 2019 року від представників третьої особи і відповідача відповідно надійшли відзиви на апеляційну скаргу, у яких вони просять відмовити в її задоволенні, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
15. 18 червня 2020 року від представниці третьої особи надійшли додаткові пояснення у справі.
16. Відповідно до протоколуповторного автоматизованого розподілусудової справи між суддями від 08 грудня 2021 року справу передано судді-доповідачеві Желєзному І. В.
Позиція учасників справи щодо апеляційної скарги
17. Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити з наведених у ній мотивів.
18. Представниця ВРП у відзиві на апеляційну скаргу зазначила, що висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному судовому рішенні, є обґрунтованими і такими, що відповідають встановленим судом обставинам, а доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, їх не спростовують. Оскільки ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2019 року у справі № 640/2298/19 зупинено дію рішення Комісії від 15 лютого 2019 року, яким ОСОБА_1 визначено переможцем конкурсу на посаду Голови Державної судової адміністрації України, поведінка ВРП була зумовлена обов`язком виконати це рішення, а тому не може вважатися протиправною.
19. Представниця ВРП просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, та залишити рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2019 року без змін.
20. Представниця третьої особи ОСОБА_4 у відзиві на апеляційну скаргу та письмових поясненнях зазначила, що станом на час ухвалення рішення в цій справі заходи забезпечення позову, вжиті у справі № 640/2298/19, були чинними, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Оскільки на момент призначення та проведення конкурсу ОСОБА_2 не був звільнений з посади Голови Державної судової адміністрації України, така посада не була вакантною, а тому рішення ВРП про оголошення конкурсу та про його результати не є законними. Окрім цього, зауважує про те, що постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 12 серпня 2019 року у справі № 761/26744/19 позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та встановлено, зокрема, що він у своїх особистих інтересах як кандидат на зайняття посади Голови Державної судової адміністраці України, конкурс на яку відбувся 15 лютого 2019 року, незаконно використав інформаційні матеріали для перевірки кваліфікаційної вимоги "Володіння іноземною мовою" кандидатів на зайняття посад державної служби категорії "А" у Державній судовій адміністрації України в рамках реалізації договору від 18 жовтня 2018 року № 12-К, укладеного між Національним агентством України з питань державної служби та Вищою радою правосуддя.
21. Від представниці третьої особи ОСОБА_2 - адвоката Цвєткової К. В. і від третьої особи ОСОБА_3 надійшли заяви про слухання справи без їх участі.
Установлені судом першої інстанції обставини справи
22. Суд першої інстанції установив, що рішенням від 17 січня 2019 року № 142/0/15-19 ВРП оголосила конкурс на зайняття вакантних посад державної служби категорії "А" в системі правосуддя - Голови Державної судової адміністрації України та заступника Голови Державної судової адміністрації України, а також затвердила умови проведення конкурсу, що викладені в додатку до рішення, зокрема кваліфікаційні вимоги.
23. 15 лютого 2019 року відбулося засідання Комісії щодо конкурсу на зайняття посад державної служби категорії "А" в системі правосуддя - Голови Державної судової адміністрації України та його заступника, оголошеного рішенням ВРП від 17 січня 2019 року № 142/0/15-19. Перебіг цього засідання та результат розгляду питань порядку денного зафіксовано у протоколі від 15 лютого 2019 року № 2, опублікованому в цей же день.
24. Згідно із зазначеним протоколом за результатами розгляду пункту 9 порядку денного переможцем конкурсу на посаду Голови Державної судової адміністрації України визначено ОСОБА_1 .
25. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2019 року у справі № 640/2298/19 зупинено дію рішення Комісії від 15 лютого 2019 року, яким ОСОБА_1 визначено переможцем конкурсу на посаду Голови Державної судової адміністрації України. Ухвала оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 19 березня 2019 року. Ухвала від 13 березня 2019 року, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2019 року, була скасована постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 листопада 2019 року із прийняттям нового рішення про відмову у вжитті заходів забезпечення позову у справі № 640/2298/19.
26. 03 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження в цій справі до набрання законної сили рішеннями у справах № 9901/72/19 та № 640/2298/19. Також у ході розгляду спору позивач заявляв клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
27. Положеннями частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
28. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
29. Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
30. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, урегульовані Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон № 889-VIII; тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
31. Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.
32. Частиною другою цієї статті передбачено, що державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
33. За змістом пункту 4 частини першої статті 2 Закону № 889-VIII посада державної служби - визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов`язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону.
34. Згідно з положеннями частини першої статті 6 Закону № 889-VIII посади державної служби в державних органах поділяються на категорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень і необхідних для їх виконання кваліфікації та професійної компетентності державних службовців.
35. Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 889-VIII визначено, що до категорії "А" (вищий корпус державної служби) належать, зокрема, посади Голови Державної судової адміністрації України та його заступників.
36. Відповідно до частин першої та другої статті 21 Закону № 889-VIIІ вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу. Прийняття громадян України на посади державної служби без проведення конкурсу забороняється, крім випадків, передбачених цим Законом.
37. За частинами першою та другою статті 22 Закону № 889-VIIІ з метою добору осіб, здатних професійно виконувати посадові обов`язки, проводиться конкурс на зайняття вакантної посади державної служби (далі - конкурс) відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби (далі - Порядок проведення конкурсу), що затверджується Кабінетом Міністрів України. Проведення конкурсу здійснюється з урахуванням рівня професійної компетентності, особистих якостей і досягнень кандидатів на зайняття вакантної посади. Особливості проведення конкурсу державних службовців на посади в органах судової влади визначаються законом.
38. Згідно з частиною третьою статті 22 Закону № 889-VIIІ порядок проведення конкурсу визначає: 1) умови проведення конкурсу; 2) вимоги щодо оприлюднення інформації про вакантну посаду державної служби та оголошення про проведення конкурсу; 3) склад, порядок формування та повноваження конкурсної комісії; 4) порядок прийняття та розгляду документів для участі в конкурсі; 5) порядок проведення тестування, співбесіди, інших видів оцінювання кандидатів на зайняття вакантних посад державної служби; 6) методи оцінювання кандидатів на зайняття вакантних посад державної служби.
39. Частиною першою статті 31 Закону № 889-VIIІ встановлено, що на посаду державної служби призначається переможець конкурсу.
40. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 31 Закону № 889-VIIІ рішення про призначення на посаду державної служби категорії "А" приймається суб`єктом призначення, визначеним Конституцією та законами України, у порядку, передбаченому Конституцією України, цим та іншими законами України.
41. Відповідно до частини третьої статті 31 Закону № 889-VIIІ рішення про призначення на посаду державної служби приймається після закінчення строку оскарження результатів конкурсу, а в разі оскарження результатів конкурсу - після прийняття рішення за скаргою суб`єктом розгляду скарги (органом, уповноваженим на розгляд скарги), але не пізніше 30 календарних днів після оприлюднення інформації про переможця конкурсу, якщо інше не передбачено законом. Таке рішення приймається на підставі протоколу засідання конкурсної комісії.
42. Особливості правового регулювання державної служби в системі правосуддя відповідно до частини четвертої статті 5 Закону № 889-VIII визначаються законодавством про судоустрій і статус суддів.
43. 30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII; тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яким закріплено повноваження Державної судової адміністрації України як державного органу у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади в межах повноважень, установлених законом (частина перша статті 151 цього Закону).
44. Згідно з положеннями частин першої та другої статті 153 Закону № 1402-VIII Державну судову адміністрацію України очолює Голова Державної судової адміністрації України, який призначається на посаду і звільняється з посади ВРП. Призначення Голови Державної судової адміністрації України здійснюється на конкурсній основі.
45. Частиною першою статті 150 Закону № 1402-VIIІ встановлено, що призначення на посади державних службовців, працівників, які виконують функції з обслуговування, оплата праці та соціальні гарантії працівників апаратів місцевих, апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів, апарату Верховного Суду, секретаріатів ВРП і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України регулюються нормами законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
46. Частиною другою цієї статті встановлено, що при ВРП діє Комісія, яка утворюється відповідно до закону. Комісія здійснює повноваження Комісії з питань вищого корпусу державної служби, визначені Законом № 889-VIII, щодо питань державної служби в системі правосуддя. Отже, Комісія діє у складі ВРП, а спори за її участю повинні розглядатися з урахуванням інстанційної підсудності справ за участю ВРП Верховному Суду як суду першої інстанції відповідно до частини четвертої статті 22 КАС України.
47. Відповідно до частини третьої статті 150 Закону № 1402-VIII особливості проведення конкурсів для призначення на посади державних службовців у судах, органах та установах системи правосуддя визначаються Положенням, яке затверджується ВРП за поданням Державної судової адміністрації України після консультацій з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Зазначене Положення встановлює особливості призначення на посаду державного службовця у випадках, визначених цим Законом.
48. Повноваження ВРП затверджувати Положення про проведення конкурсів для призначення на посади державних службовців у судах, органах та установах системи правосуддя закріплене також у пункті 13 частини першої статті 3 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі -Закон № 1798-VIII).
49. Відповідно до пункту 1 Положення про проведення конкурсів для призначення на посади державних службовців у судах, органах та установах системи правосуддя, затвердженого рішенням ВРП від 05 вересня 2017 року № 2646/0/15-17 (далі - Положення про проведення конкурсів; тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), це Положення визначає процедуру проведення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби у судах, органах та установах системи правосуддя, метою якого є добір осіб, здатних професійно виконувати посадові обов`язки.
З питань, не врегульованих Положенням про проведення конкурсів, та якщо інше не передбачено цим Положенням, застосовується Порядок проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 246 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2017 року № 648 (далі - Порядок). У випадку розбіжності регулювання між цими Положенням та Порядком застосовуються правила цього Положення.