Постанова
іменем України
15 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 707/2032/16-к
провадження № 51-3661 км 21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Лагнюка М.М., Марчук Н.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,
прокурора Єременка М.В.,
захисника в режимі відеоконференції Вовка А.І.,
особи, кримінальне провадження щодо якої
закрито, в режимі відеоконференції ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Чепурної Т.В. на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 20 квітня 2021 року у кримінальному провадженні № 42016250000000155 від 20 липня 2016 року за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 16 жовтня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360 грн.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у відкритому викраденні чужого майна за наступних обставин.
19 липня 2016 року приблизно о 14:20 потерпіла ОСОБА_2 на власному автомобілі марки "Mercedes-Benz A 210", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Вільшанській в с. Закревки Черкаського району Черкаської області, переїхавши через річку Вільшанка, повернула наліво та зупинила автомобіль на території сільського пляжу. У цей час позаду її автомобіля зупинився автомобіль "Fiat Doblo", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням інспектора Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_1, який перебував при виконанні своїх службових обов`язків. Вийшовши з автомобіля, ОСОБА_1 підійшов до автомобіля ОСОБА_2 та вказав на необхідність пред`явлення йому документів на транспортний засіб та посвідчення водія. У подальшому ОСОБА_1, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, повідомивши потерпілій ОСОБА_2 завідомо неправдиву інформацію про нібито порушення нею Правил дорожнього руху та вчинення адміністративного правопорушення, скориставшись її розгубленим станом, відкрито викрав з гаманця, який остання тримала у руці, грошові кошти у сумі 500 грн, чим спричинив їй майнової шкоди на вказану суму.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 20 квітня 2021 року апеляційну скаргу прокурора Щербини М.Ю. залишено без задоволення, а апеляційну скаргу захисника Вовка А.І. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 задоволено частково, вирок місцевого суду скасовано, а кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України закрито у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпаністю можливостей їх отримання.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор Чепурна Т.В., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить переглянути ухвалу апеляційного суду у касаційному порядку. При цьому вказує, що апеляційний суд, ухвалюючи рішення, послався лише на показання обвинуваченого та свідків сторони захисту, а саме ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які не були очевидцями події та безпосередньо не сприймали обставини вчинення злочину, а самі відомості про кримінальне правопорушення їм стали відомі лише зі слів потерпілої, що в силу ст. 97 КПК України є показаннями з чужих слів. При цьому прокурор також зазначає, що вказані свідки в суді першої інстанції не допитувалися, а їх показання стороною захисту в порядку ч. 12 ст. 290 КПК України стороні обвинувачення не відкривалися, тому вони не можуть бути допущені та враховані судом як докази.
Разом з тим прокурор зауважує, що судом апеляційної інстанції не було допитано всіх осіб, заявлених стороною обвинувачення, зокрема і потерпілу ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_7, показання яких мають ключове значення для встановлення обставин подій, оскільки саме ці особи вказували на вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину.
Крім того, прокурор стверджує, що судом не було надано належної правової оцінки показанням свідка ОСОБА_8, яка була очевидцем злочину та у своїх поясненнях зазначала, що бачила, як ОСОБА_1 щось взяв з гаманця потерпілої, а про те, що це були грошові кошти вона дізналась від ОСОБА_2, коли остання повернулась в автомобіль. Одночасно прокурор зауважує, що апеляційний суд безпідставно поставився до вказаних показань критично, не зазначивши, в чому саме полягає зацікавленість свідка ОСОБА_8 та які докази дають сумніви у правдивості її показань.
Також, на переконання прокурора, судом апеляційної інстанції було залишено поза увагою показання свідка ОСОБА_9, яка підтверджувала факт спілкування потерпілої з обвинуваченим та те, що останній незаконно заволодів грошовими коштами ОСОБА_2 .
Одночасно прокурор вказує, що апеляційним судом не було враховано й інші докази, які наявні в матеріалах кримінального провадження та, на думку сторони обвинувачення, підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину.
На зазначену касаційну скаргу захисник Вовк А.І. в інтересах ОСОБА_1 подав заперечення, в яких, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість доводів сторони обвинувачення, просив касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор Єременко М.В. підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Особа, кримінальне провадження щодо якої закрито, ОСОБА_1 та його захисник Вовк А.І. заперечували щодо задоволення касаційної скарги прокурора, просили рішення суду апеляційної інстанції залишити без зміни, а подану касаційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України однією з підстав для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
За ч. 2 ст. 438 КПК України у зв`язку з наявністю підстави, зазначеної у п.1 ч. 1 вказаної статті, суд касаційної інстанції має керуватися ст. 412 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України.
Судове рішення є актом реалізації судової влади. Якість судового рішення - це один із основних критеріїв ефективності правосуддя. Судове рішення високої якості - це рішення, яке досягає правильного результату - наскільки це дозволяють надані судді матеріали - у справедливий, швидкий, зрозумілий та недвозначний спосіб. Оцінка якості кожного рішення повинна здійснюватися тільки через використання права оскарження, установленого законом.
Ухвала апеляційного суду - це рішення вищого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, ухвали, що перевіряються в апеляційному порядку. Вона повинна відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції, тобто бути законною, обґрунтованою і вмотивованою.
Законність ухвали апеляційного суду - це його сувора відповідність приписам матеріального та процесуального права. Законною може бути лише та ухвала суду апеляційної інстанції, яка постановлена при неухильному дотриманні процесуального закону на всіх стадіях кримінального процесу.
Кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 судом апеляційної інстанції розглянуто з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону з огляду на наступне.
Положеннями статей 370, 419 КПК України передбачено, що ухвала апеляційного суду має бути законною, обґрунтованою і вмотивованою.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з вимогами ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.