Постанова
іменем України
15 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 711/6180/20
провадження № 51-5324 км 21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Короля В.В., Лагнюка М.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,
прокурора Зленка О.В.,
захисника в режимі відеоконференції Корнійченка О.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Корнійченка О.І. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 16 серпня 2021 року у кримінальному провадженні № 12020251010002946 від 23 липня 2020 року за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 березня 2021 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 23 липня 2020 року приблизно о 12:00, перебуваючи неподалік "Палацу одружень" по вул. Небесної Сотні, 3 у м. Черкаси, керуючись корисливим мотивом, умисно, повторно, відкрито викрав у малолітнього потерпілого ОСОБА_2 мобільний телефон марки "Xiaomi", яким в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим завдав останньому майнової шкоди на суму 3833,33 грн.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 16 серпня 2021 року апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Корнійченка О.І. залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У своїй касаційній скарзі захисник Корнійченко О.І., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. При цьому стверджує, що надані стороною обвинувачення докази не доводять в цілому поза розумним сумнівом, що саме ОСОБА_1 вчинив інкримінований йому злочин.
Крім того, захисник вказує, що місцевий суд безпідставно не прийняв до уваги показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . При цьому посилається на необґрунтованість висновків суду першої інстанції про те, що вказані особи є близькими родичами обвинуваченого та не змогли належним чином пояснити суду обставини, за яких вони точно запам`ятали, що саме 23 липня 2020 року (день вчинення злочину) перебували вдома разом із обвинуваченим та свідком ОСОБА_5, оскільки така позиція суду повністю спростовуються наявним у матеріалах провадження технічним записом судового засідання, в якому здійснювався допит свідків, де вони надавали показання щодо подій, які відбувалися 23 липня 2020 року та чому саме вони їх запам`ятали.
Також у своїй касаційній скарзі захисник зауважує, що місцевим судом не було взято до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки. Зокрема, на переконання сторони захисту, судом не враховано: показання свідка ОСОБА_6 в частині опису його сином - малолітнім потерпілим ОСОБА_2 зросту та тілобудови грабіжника; факт відсутності в матеріалах кримінального провадження протоколу пред`явлення особи для впізнання за участю свідка ОСОБА_7 ; факт зникнення з матеріалів справи відеозапису з камери відеоспостереження, на якому зафіксовано обставини вчинення злочину; факт свідомого зволікання та затягування проведення досудового розслідування з метою фальсифікації матеріалів кримінального провадження; факт відсутності в матеріалах провадження даних, які підтверджують те, що грабіжник перебував у медичній масці.
Разом з тим захисник наголошує, що місцевим судом не було надано належної оцінки показанням потерпілого ОСОБА_2, які, на переконання сторони захисту, є суперечливими та нещирими.
Одночасно захисник також посилається на необґрунтованість та безпідставність висновків місцевого суду щодо недоведеності належності вилученого працівниками поліції відеозапису з камери відеоспостереження саме до даного кримінального провадження. При цьому зазначає, що така позиція суду спростовується листом-відповіддю з Агентства нерухомості "1000 варіантів" (ФОП ОСОБА_8 ), згідно якого запит працівників поліції на отримання відеозапису був пов`язаний із розслідуванням грабежу, скоєного 23 липня 2020 року біля "Палацу одружень" в м. Черкаси щодо малолітньої особи чоловічої статі, що співпадає з фактичними обставинами кримінального провадження.
Крім того, захисник звертає увагу на суперечливість висновків суду першої інстанції щодо врахування показань малолітнього потерпілого ОСОБА_2, оскільки суд, визнаючи недопустимим доказом протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07 серпня 2020 року за участю потерпілого з підстав того, що слідча дія проводилась за відсутності законного представника, залученого відповідним процесуальним рішенням, врахував його показання, надані під час допиту в суді, який здійснювався також за відсутності законного представника.
Разом з тим у своїй касаційній скарзі захисник посилається на необґрунтованість висновків місцевого суду про те, що потерпілий ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_7 впевнено вказали на обвинуваченого ОСОБА_1 як на особу, яка вчинила грабіж та в подальшому була присутня при продажі мобільного телефону, оскільки зазначені особи в силу вимог ст. 355 КПК України перед пред`явленням їм для впізнання обвинуваченого в ході судового розгляду не змогли вказати на ознаки, за якими вони можуть впізнати обвинуваченого.
Одночасно захисник наголошує, що апеляційний суд, залишаючи апеляційні скарги сторони захисту без задоволення, належним чином своїх висновків не мотивував, доводи, викладені у скарзі, не перевірив, а допущені місцевим судом порушення не усунув та, як наслідок, постановив незаконне рішення, яке суперечить вимогам ст. 419 КПК України.
На зазначену касаційну скаргу прокурор Воскобойник В.І. подав заперечення, в яких, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість вказаних у скарзі захисника доводів, просив рішення апеляційного суду залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник Корнійченко О.І. підтримав свою касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Прокурор Зленко О.В. заперечував щодо задоволення поданої касаційної скарги, просив рішення суду апеляційної інстанції залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга захисника не підлягає задоволенню на таких підставах.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 438 КПК України одними з підстав для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-413 КПК України. Можливості скасування судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій через неповноту судового розгляду (ст. 410 КПК України) та невідповідність їх висновків фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК України) чинним законом не передбачено.
У своїй касаційній скарзі захисник Корнійченко О.І. стверджує, що місцевий суд, розглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_1, не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки та ухвалення законного рішення. Зокрема, на переконання сторони захисту, судом не було враховано показання свідка ОСОБА_6 в частині опису його сином - малолітнім потерпілим ОСОБА_2 - зросту та тілобудови грабіжника; факт відсутності в матеріалах кримінального провадження протоколу пред`явлення особи для впізнання за участю свідка ОСОБА_7, відеозапису з камери відеоспостереження, на якому зафіксовано обставини вчинення злочину, а також даних, які підтверджують те, що грабіжник перебував у медичній масці. Крім того, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, захисник посилається на неврахування судом показань свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 та безпідставність висновків щодо неправдивості їх свідчень.
Однак колегія суддів вважає, що зазначена позиція захисника в даному випадку зводиться виключно до надання ним власної оцінки наявним в матеріалах кримінального провадження доказам та встановленим в ході судових розглядів обставинам вчинення злочину, тобто сторона захисту посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неповноту судового розгляду, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 433 КПК України не може бути предметом касаційного розгляду, а тому такі доводи не підлягають перевірці у касаційному порядку.
Що стосується доводів касаційної скарги захисника про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 370 КПК України визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновок суду першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, зроблено з додержанням положень ст. 23 КПК України на підставі об`єктивно з`ясованих усіх обставин, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими відповідно до вимог ст. 94 цього Кодексу.
Такого висновку місцевий суд дійшов на підставі аналізу досліджених у судовому засіданні доказів, зокрема, показань потерпілого ОСОБА_2, який в ході допиту повідомив обставини вчинення злочину та впевнено вказав на обвинуваченого як на особу, яка відкрито викрала в нього мобільний телефон; свідка ОСОБА_6, який з-поміж іншого зазначав, що на досудовому розслідуванні його син - малолітній потерпілий ОСОБА_2 у його присутності впізнав зловмисника, яким виявився обвинувачений ОСОБА_1 ; свідка ОСОБА_7, який в ході допиту надавав пояснення щодо обставин, за яких йому було продано викрадений мобільний телефон та вказав на обвинуваченого як на особу, яка була присутня при продажі.