ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 158/273/20
провадження № 51-3267км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Короля В.В.,
суддів Маринича В.К., Марчук Н.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Крота І.М.,
прокурора Чабанюк Т.В.,
захисника Крупінської Н.Л. (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу Рівненського апеляційного суду
від 09 листопада 2021 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019030100000809, щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше судимого вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 березня 2019 року за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК) до трьох місяців арешту,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Ківерцівського районного суду Волинської області від 26 травня 2020 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.
Крім того, ОСОБА_1 виправдано за ч. 1 ст. 263 КК у зв`язку з недоведеністю вини обвинуваченого у вчиненні цього кримінального правопорушення.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку у законну силу залишено попередній - тримання під вартою, строк відбування покарання ухвалено рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 21 грудня 2019 року.
Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів і процесуальних витрат.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 20 грудня 2019 року приблизно о 19-й год у с. Муравище Ківерцівського району Волинської області прийшов до будинку АДРЕСА_2, де повторно, шляхом зняття віконного скла у вікні біля вхідних дверей проник у вищевказаний будинок і, завдавши один удар кулаком в обличчя ОСОБА_2, котрою був виявлений у будинку, заподіяв їй фізичний біль, після чого заволодів двома мобільними телефонами "Номі" та "Флай" з однією сім-картою, грошовими коштами в сумі 500 грн, завдавши потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 1200 грн.
Крім цього, органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що 17 січня 2020 року приблизно о 08-й год в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання, а саме у кімнаті, де він проживає, в шафі було виявлено та вилучено металеву банку з маркуванням " ОСОБА_3", в якій знаходилась суміш, що має здатність вибухового перетворення і є сумішшю вибухових речовин метальної дії промислового виробництва - нітроцелюлозний порох (одноосновний) та димний (чорний) порох, який ОСОБА_1 незаконно придбав всупереч передбаченому законом порядку у невстановленому досудовим розслідуванням місці та осіб і зберігав без відповідного дозволу в кімнаті будинку АДРЕСА_1 .
Суд визнав невинуватим та виправдав ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 263 КК у зв`язку з недоведеністю вини обвинуваченого у вчиненні цього кримінального правопорушення.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до безпідставного, на думку прокурора, виправдання ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 263 КК. Вказує на те, що всупереч вимогам статей 22, 23, 94, 370, 404, 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) апеляційний суд не дотримався засад безпосередності дослідження доказів, змагальності кримінального процесу, порушив право сторони обвинувачення на обстоювання правової позиції та безпідставно відмовив у задоволенні клопотання прокурора про повторне дослідження доказів. Вважає, що апеляційним судом неповно перевірені доводи апеляційної скарги прокурора про формальне врахування місцевим судом при призначенні ОСОБА_1 покарання за ч. 3 ст. 186 КК ступеня тяжкості злочину та даних про його особу, обставин, що обтяжують покарання.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Чабанюк Т.В. підтримала касаційну скаргу прокурора, просила скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Захисник Крупінська Н.Л. заперечувала щодо задоволення касаційної скарги прокурора та просила ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурораЧабанюк Т.В., захисника Крупінської Н.Л., перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин.
У п.1 ч. 1 і ч. 2 ст. 438 КПК передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).
Відповідно до ст. 370 і ч. 2 ст. 418 КПК ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою.