ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 308/1499/18
провадження № 51-186 км 19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої Макаровець А.М.,
суддів Лагнюка М.М., Маринича В.К.,
за участю:
секретаря судового засідання Демчука П.О.,
прокурорів: Сеник В.Г.,
Гоздупа (у режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
захисників: Суботи М.І. (у режимі відеоконференції),
Бухтоярової О.В. (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22017020000000095, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровську, зареєстрованого у АДРЕСА_1 ), проживаючого у АДРЕСА_2 ), раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 201, ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК);
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та мешканця АДРЕСА_3 ), раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 201, ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК,
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та мешканця АДРЕСА_4 ),
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 201, ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 307 КК,
за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_3, захисника Суботи М.І. в інтересах засудженого ОСОБА_3, захисника Бухтоярової О.В. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Ужгородського міськрайонного суду від 30 листопада 2020 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Ужгородського міськрайонного суду від 30 листопада 2020 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі:
- за ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК на строк 7 років;
- за ч. 2 ст. 307 КК на строк 10 років із конфіскацією всього належного йому майна;
- за ч. 3 ст. 307 КК на строк 12 років із конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК призначено ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією усього належного йому майна.
ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч.1 ст. 263, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі:
- за ч. 1 ст. 263 КК на строк 5 років;
- за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК на строк 6 років;
- за ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК на строк 7 років;
- за ч. 2 ст. 307 КК на строк 9 років із конфіскацією усього належного йому майна;
- за ч. 3 ст. 307 КК на строк 11 років 10 місяців із конфіскацією усього належного йому майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК призначено ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 11 років 10 місяців із конфіскацією всього належного йому майна.
За вироком суду ОСОБА_3 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у зв`язку з недоведеністю того, що в його діянні є склад злочину, та виправдано:
- за ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК за епізодом від 24 березня 2017 року;
- за ч. 3 ст. 307 КК за епізодом від 21 квітня 2017 року.
Крім того, ОСОБА_3 і ОСОБА_1 визнано невинуватими та виправдано у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 201 та ч. 3 ст. 305 КК.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зараховано у строк відбування покарання строк тримання під вартою під час досудового слідства та судового розгляду кримінального провадження з 18 травня 2017 року по 30 листопада 2020 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Зазначеним вироком засуджено ОСОБА_4, касаційне провадження щодо якого не відкривалось.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року зазначений вирок залишений без змін, зараховано ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 на підставі ч. 5 ст. 72 КК (уредакції Закону України № 838-VIII) у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з 18 травня 2017 року до набуття вироком законної сили, тобто до 21 вересня 2021 року включно.
Вироком суду ОСОБА_4 та ОСОБА_1 визнані винуватими в тому, що вони, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, протягом березня-квітня 2017 року, порушуючи Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів (далі - Інструкція), затверджену наказом МВС України від 21 серпня 1998 року № 622, умисно зберігали і збули вогнепальну зброю та бойові припаси без передбаченого законом дозволу, а саме придбали у невстановлених осіб пістолети моделей "Grand Power", "VZOR 70", "VZOR 50" та 147 бойових припасів калібру 9 мм та 7,65 мм, які зберігали з метою подальшого збуту на території м. Ужгорода.
На виконання спільної домовленості між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про злочинну діяльність, спрямовану на збут вогнепальної зброї і бойових припасів, ОСОБА_4 підшукав та домовився з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про збут вищевказаних одиниць вогнепальної зброї та бойових припасів до них.
24 березня 2017 року біля Хрестовоздвиженського собору на вул. Духновича в м. Ужгороді в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки (далі - оперативна закупка) ОСОБА_4 та ОСОБА_1 збули ОСОБА_5 й ОСОБА_6 пістолет моделі "Grand Power" із глушником за ціною 3000 євро, пістолет моделі "VZOR 70" за ціною 1500 євро, пістолет моделі "VZOR 50" за ціною 1500 євро, які є короткоствольною вогнепальною зброєю, та 147 бойових припасів до них калібру 9 мм та 7,65 мм.
Крім того, протягом березня-травня 2017 року ОСОБА_4 та ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою групою осіб, придбали у невстановлених осіб наркотичний засіб - кокаїн, психотропну речовину - метамфетамін, які зберігали з метою подальшого збуту на території м. Ужгорода.
На початку квітня 2017 року на виконання спільної домовленості про злочинну діяльність, спрямовану на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, ОСОБА_4 і ОСОБА_1 підшукали та домовилися із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про збут їм вищевказаного наркотичного засобу - кокаїну та психотропної речовини - метамфетаміну.
11 квітня 2017 року на вимогу ОСОБА_4 про надання йому завдатку за психотропну речовину ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у ході оперативної закупки у відділенні № 8 "Нова Пошта", що на вул. Пушкіна, 10 у м. Вінниці, оформив поштове відправлення за наданими ОСОБА_4 реквізитами, у якому останньому було відправлено завдаток у сумі 400 євро.
21 квітня 2017 року приблизно о 19:00 біля Хрестовоздвиженського собору в м. Ужгороді в ході оперативної закупки ОСОБА_4 і ОСОБА_1 збули ОСОБА_5 та ОСОБА_6 коробку з-під чаю марки "CURTIS Sunny lemon" із порошкоподібною речовиною та три паперових газетних згортки, скріплених резинками, із кристалічною речовиною. Вилучені речовини містять у своєму складі відповідно наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - кокаїн масою 54,936 г та психотропну речовину, обіг якої обмежено, - метамфетамін загальною масою 22,057 г, що складають особливо великий розмір.
Крім того, ОСОБА_3, діючи умисно, з корисливих мотивів, спільно з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у складі організованої групи, у кінці квітня 2017 року усупереч Інструкції умисно зберігали і збули вогнепальну зброю та бойові припаси без передбаченого законом дозволу.
Так, протягом березня-травня 2017 року ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_4 і ОСОБА_1 придбали у невстановлених осіб пістолет-кулемет моделі "Scorpion" серійний номер НОМЕР_1, калібру 7,65 мм, пістолет-кулемет моделі "Scorpion", серійний номер НОМЕР_2, калібру 7,65 мм та 15 шт. патронів до них калібру 7,65 мм, які зберігали в м. Ужгороді з метою подальшого збуту.
На виконання спільного та відомого всім учасникам організованої групи плану злочинної діяльності, спрямованої на збут вогнепальної зброї та бойових припасів, ОСОБА_4 і ОСОБА_1, діючи повторно, домовилися з ОСОБА_5 про збут вищевказаних одиниць вогнепальної зброї та бойових припасів до них.
21 квітня 2017 року близько 19:00 біля Хрестовоздвиженського собору в ході оперативної закупки ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_1 за вказівкою ОСОБА_3 з метою збуту вогнепальної зброї та бойових припасів одержали від ОСОБА_5 завдаток у сумі 600 євро за два пістолети-кулемети моделі "Scorpion".
26 квітня 2017 року на вимогу ОСОБА_4 про надання йому решти суми ОСОБА_5 у ході оперативної закупки, перебуваючи у відділенні № 3 "Нова Пошта", що на вул. Соборній, 89 у м. Вінниці, згідно з експрес-накладною №59000253844819 оформив поштове відправлення за наданими ОСОБА_4 реквізитами, у якому останньому було відправлено грошові кошти у сумі 3000 євро.
У ніч із 28 на 29 квітня 2017 року, одержавши грошові кошти, у ході оперативної закупки ОСОБА_4 та ОСОБА_1 за вказівкою ОСОБА_3 повторно збули ОСОБА_5 29 квітня 2017 року о 08:24 пістолети-кулемети моделі "Scorpion", які є нарізною вогнепальною зброєю, придатною для стрільби, та 15 патронів, які є бойовими припасами до них калібру 7,65 мм, шляхом передачі їх у вагоні № 6 потягу № 130 сполученням "Ужгород-Київ" до залізничної станції "Вінниця", де їх одержав ОСОБА_5 .
Крім того, ОСОБА_3, діючи умисно, з корисливих мотивів, спільно з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у складі організованої групи у травні 2017 року, порушуючи Інструкцію, умисно зберігали і збули вогнепальну зброю та бойові припаси без передбаченого законом дозволу.
Протягом березня-травня 2017 року ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 придбали у невстановлених осіб два пістолети-кулемети моделі "Scorpion" калібру 9 мм, 349 патронів калібру 9мм., два пістолети моделі "Grand Power" та 100 патронів до них калібру 9 мм, а також наркотичний засіб - кокаїн, які зберігали на території м. Ужгорода з метою подальшого збуту.
На виконання спільного та відомого всім учасникам організованої групи плану злочинної діяльності, спрямованого на збут вогнепальної зброї, бойових припасів і наркотичного засобу, ОСОБА_4 та ОСОБА_1, діючи повторно, домовилися з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про їх збут.
16 травня 2017 року на вимогу ОСОБА_4 про перерахунок йому завдатку в сумі 1000 євро за вогнепальну зброю ОСОБА_5 у ході оперативної закупки у приміщенні відділення КБ "ПриватБанк", що на вул. Театральній, 7 у м. Вінниці, через банківський термінал перерахував двома траншами грошові кошти на вказаний ОСОБА_4 банківський картковий рахунок КБ "ПриватБанк", а саме 13 567 грн та 15 075 грн, що еквівалентні зазначеному вище розміру завдатку.
18 травня 2017 року в номері готелю "Дует" на вул. Челюскінців у м. Ужгороді в ході оперативної закупки ОСОБА_4 за вказівкою ОСОБА_3 повторно збув ОСОБА_5 та ОСОБА_6 два пістолети-кулемети моделі "Scorpion", які є нарізною вогнепальною зброєю, придатною для стрільби, та 349 патронів калібру 9 мм, які є бойовими припасами, отримавши за них несправжні імітаційні засоби у вигляді 3700 доларів США, які згодом передав ОСОБА_3, а також наркотичний засіб - кокаїн.
Крім того, в ніч з 18 на 19 травня 2017 року в ході огляду місця події, а саме: площі перед входом у Боздосський парк м. Ужгорода в автомобілі марки БМВ, реєстраційний номер Словацької Республіки НОМЕР_3, користувачем та водієм якого були інші особи, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, виявлено і вилучено поліетиленовий пакет, який ОСОБА_4 передав водію зазначеного автомобіля та в якому містились два глушники, два пластмасових кейси з двома пістолетами "Grand Power", які є короткоствольною вогнепальною зброєю, і 100 патронів калібру 9 мм, які є бойовими припасами та які ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_1 зберігали з метою подальшого збуту ОСОБА_5 й ОСОБА_6 .
Разом із цим протягом березня-травня 2017 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_1, діючи у складі організованої злочинної групи, придбали у невстановлених осіб два пістолети-кулемети "Scorpion" калібру 9 мм, 349 патронів калібру 9 мм, два пістолети моделі "Grand Power" та 100 патронів до них калібру 9 мм, а також наркотичний засіб - кокаїн, які зберігали на території м. Ужгорода з метою подальшого збуту.
На виконання спільного та відомого всім учасникам організованої групи плану злочинної діяльності, спрямованого на збут вогнепальної зброї, бойових припасів та наркотичного засобу - кокаїну, ОСОБА_4 і ОСОБА_1, діючи повторно, домовилися із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про їх збут.
18 травня 2017 року в номері готелю "Дует" у ході оперативної закупки ОСОБА_4 за вказівкою ОСОБА_3 повторно збув ОСОБА_5 та ОСОБА_6 два пістолети-кулемет моделі "Scorpion", 349 патронів калібру 9 мм, отримавши від них несправжні імітаційні засоби у вигляді 3700 дол. США, які згодом передав ОСОБА_3, а також наркотичний засіб кокаїн загальною масою 191,943 г, що складає особливо великий розмір.
Крім того, ОСОБА_3 у березні-травні 2017 року придбав у невстановлених осіб наркотичний засіб - кокаїн, який зберігав з метою подальшого збуту за місцем свого фактичного проживання в АДРЕСА_2 ).
19 травня 2017 року в ході обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_3 у побутовій кімнаті на верхній частині металевого бойлера виявлено та вилучено згорток серветки білого кольору, всередині якого містилась загорнута у фольгу порошкоподібна речовина, яка містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - кокаїн, загальною масою 4,816 г, що складає великий розмір.
Також ОСОБА_1 протягом 2017 року, з метою подальшого збуту незаконно зберігав психотропну речовину - апрофен за місцем свого фактичного проживання в АДРЕСА_3 ). У ніч з 18 на 19 травня 2017 року у ході обшуку за цією адресою виявлено та вилучено 212 ємностей із спресованими таблетками апрофену, який належать до психотропних речовин, обіг яких обмежено і стосовно яких допускаються виключення деяких заходів контролю, загальною масою 25,8 г, що складає великий розмір.
Крім того, ОСОБА_1 протягом 2017 року всупереч Інструкції зберігав бойові припаси без передбаченого законом дозволу за місцем свого фактичного проживання, які у ніч з 18 на 19 травня 2017 року, в ході обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 було виявлено та вилучено: два патрони різного калібру, з яких один патрон є бойовим припасом- автоматним патроном калібру 5,45х39 мм, зразка 1974 року, призначеним для стрільби з автоматів та кулеметів конструкції ОСОБА_7, придатним для стрільби; один патрон є бойовим припасом до нарізної вогнепальної зброї - патроном калібру 7,62х53 мм, призначеним для стрільби з гвинтівок та карабінів конструкції Мосіна, ручних кулеметів ОСОБА_8, снайперських гвинтівок Драгунова, придатним для стрільби.
Короткий зміст наведених у касаційних скаргах вимог та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник Субота М.І. просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_3 та призначити новий розгляд провадження в суді першої інстанції.
Захисник вважає, що судом допущено неповноту судового розгляду (ст. 410 КПК), невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК), та наводить відповідні аргументи на підтвердження таких доводів.
Водночас захисник Субота М.І. посилається на те, що судами неправильно застосований закон України про кримінальну відповідальність, оскільки ОСОБА_3 засуджений за ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК за відсутності доказів його винуватості, а також зазначає про невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, оскільки суд призначив максимальне покарання, визначене санкціями інкримінованих статей, проігнорувавши загальні засади призначення покарання, встановлені ст. 65 КК, притому, що ОСОБА_3 раніше не судимий, обтяжуючі вину обставини відсутні.
На обґрунтування своїх доводів захисник Субота М.І. посилається також на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які, на його думку, полягають у тому, що:
- розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції відбувся незаконним складом суду, якому обвинувачений заявив відвід, оскільки цей склад суду ухвалював незаконні, шаблонні рішення про продовження тримання під вартою, про що свідчить рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 8 липня 2021 року у справі "Єгоров проти України" № 54337/19, у якому встановлено порушення параграфу 3 ст. 5 та ст. 6 (1) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і визнано не законним тривале тримання під вартою ОСОБА_3 ;
- заміна складу суду відбулась без правових підстав, не було призначено запасного судді, а перебування судді у відпустці чи на лікарняному не є підставою для зміни складу суду, складу суду неодноразово заявлялись обґрунтовані відводи через незаконне продовження тримання під вартою обвинувачених;
- розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанціївідбувся незаконним складом суду, який піддягав самовідводу на підставі п. 2 ч. 2 ст. 412 КПК, оскільки за головуванням судді Головатого В.Я. суд неодноразово розглядав апеляційні скарги сторони захисту на ухвали місцевого суду про продовження строків тримання під вартою (1 вересня, 22 жовтня 2020 року) та залишав їх без задоволення . На той час ЄСПЛ було відкрито провадження за скаргою ОСОБА_3 про незаконне тримання під вартою;
- усупереч ст. 28 КПК судами було допущено занадто тривалий розгляд справи, що встановлено і в рішенні ЄСПЛ;
- вищезазначене рішення ЄСПЛ 20 липня 2021 року з офіційним перекладом разом із клопотанням про зміну запобіжного заходу ОСОБА_3 було надіслано до Львівського апеляційного суду, який відкрив провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_3 та його захисника на вирок суду, однак цей суд проігнорував вимоги статей 331, 201 КПК та не розглянув заявленого клопотання протягом трьох днів з моменту його отримання. Вказане клопотання було розглянуто аж 21 вересня (через два місяці) після наполягання сторони захисту;
- суд апеляційної інстанції проігнорував рішення ЄСПЛ, яким установлено незаконність тримання під вартою ОСОБА_3 та у якому зазначено про неправомірність ухвал щодо продовження строку тримання під вартою, тому, на думку захисника, судова колегія мала упереджене ставлення до ОСОБА_3 ;
- судові рішення ухвалено на підставі недопустимих доказів, оскільки справу розслідував неналежний орган досудового розслідування (досудове розслідування повинно було проводитись СВ ГУНП в Закарпатській області за місцем вчинення злочину, а не СБУ Вінницької області);
- судом не встановлено підстав для внесення відомостей до ЄРДР;
- судом не досліджено постанови про визначення підслідності;
- протоколи НСРД були підроблені і є недопустимими доказами (ч. 1 ст. 412 КПК);
- усупереч вимогам ст. 253 КПК ОСОБА_3 не був письмово повідомлений про те, що стосовно нього проводилися НСРД, чим були обмежені його конституційні права. Такі дії повинні були бути здійснені до звернення до суду з обвинувальним актом;
- порушуючи ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК, суд переклав обов`язок доказування невинуватості на обвинуваченого;
- усупереч ст. 29 КПК не було забезпечено ОСОБА_3, який недостатньо володіє державною мовою, право мати перекладача, та не здійснено перекладу йому підозри, обвинувального акта мовою, якою він володіє (російською або словацькою);
- за епізодом від 21 квітня 2017 року покарання не призначено;
- суд не дотримався загальних засад кримінального провадження, встановлених статтями 8-13, 17, 21, 22, 28, 29 КПК;
- судом невірно зазначено про участь ОСОБА_3 в інкримінованих діяннях як організатора, оскільки відсутні докази його участі у вчиненні злочинів ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . Рішення суду у цій частині є суперечливим, оскільки за першими чотирма епізодами суд дійшов до висновку про відсутність форми злочинної діяльності - організованої групи;
- судом невірно встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 об`єдналися у спільне об`єднання для готування або вчинення двох чи більше злочинів, стійкість такого об`єднання не підтверджується матеріалами НСРД;
- обшук автомобіля "Mitsubishi Pajero" та обшук затриманого ОСОБА_9 проводився 18 травня 2017 року без ухвали слідчого судді, при тому, що в ухвалі слідчого судді від 20 травня 2017 року про надання дозволу на проведення обшуку цього автомобіля зазначений строк дії ухвали 30 днів з дня її постановлення. За таких обставин слідча процесуальна дія не була узаконена, а отже всі докази, що були здобуті у ході обшуку автомобіля та ОСОБА_3, є недопустимими;
- за епізодом збуту в ніч з 18 на 19 травня 2017 року кокаїну загальною масою 191,943 г. (ч. 3 ст. 307 КК) матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_3 давав вказівки ОСОБА_4 щодо реалізації ним наркотичного засобу. На вилучених засобах не виявлено його біологічних зразків. стосовно коштів у розмірі 3700 дол. США ОСОБА_3 та ОСОБА_10 надали свої пояснення про те, що ОСОБА_10 мав боргові зобов`язання перед ОСОБА_3, інших коштів ОСОБА_3 не отримував;
- належність ОСОБА_3 згортка, вилученого 19 травня 2017 року, ґрунтується на припущенні, оскільки на вказаному згортку не було виявлено біологічних зразків ОСОБА_3 . Обшук 19 травня 2017 року був проведений неуповноваженою особою, оскільки дозвіл на проведення обшуку надавався Остапчуку М.В., а фактично був проведений слідчим Сахненком В.М.;
- оскільки висновки суду про причетність ОСОБА_3 до вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК, за 7 епізодом є безпідставними, відсутня кваліфікуюча ознака "повторність";
- ухвалою Вінницького міського суду від 16 травня 2017 надано дозвіл на обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_3, слідчому Остапчуку М.В., фактично обшук проводив старший слідчий в ОВС 2 відділення СВ Управляння СБУ в Закарпатській області Румянцев В.Є. Жодного доручення слідчого Остапчука М.В. старшому слідчому Румянцеву В.Є. в матеріалах справи немає;
- суд визнав ОСОБА_3 винуватим у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 307 КК, керуючись "припущеннями", що є неприпустимим;
- судом не взято до уваги, що ОСОБА_12 не є власником квартири, обшук проводився неуповноваженими особами, без участі власника та ОСОБА_3, без відеофіксації. Надалі не було допитано власника щодо походження вилученої речовини;
- попри те, що ОСОБА_3 після затримання заявив, що наркотичну речовину йому було підкинуто особами, які проводили обшук, за його заявою не було внесено відомостей до ЄРДР та не проведено розслідування;
- за всіма епізодами суд не врахував показань ОСОБА_13,ОСОБА_14, оперуповноваженого ОСОБА_15 ;
- мала місце провокація злочину, оскільки в матеріалах кримінального провадження є ознаки, притаманні провокації злочину правоохоронними органами, а саме спонукання до вчинення злочину. Зокрема, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнали у судовому засіданні, що вони є працівниками правоохоронного органу СБУ. Стороною обвинувачення не надано підстави для внесеня відомостей до ЄРДР, приховано роль організатора ОСОБА_14 . Вказані особи неодноразово спонукали ОСОБА_4 та ОСОБА_1 до вчинення злочинів, оскільки з моменту, коли сторона захисту почала стверджувати про існування провокації злочину, доказування відсутності підбурювання стало обов`язком сторони обвинувачення;
- суд зобов`язаний був визнати недопустимими докази, отримані внаслідок проведення НСРД, за всіма епізодами;
- у матеріалах справи за жодним епізодом, за яким ОСОБА_12 визнаний винуватим, немає належних, допустимих та достовірних доказів.
Водночас захисник посилається на те, що суд апеляційної інстанції:
- не врахував доводів апеляційної скарги щодо незаконного складу суду (порушення під час заміни складу суду, незадоволенняобґрунтованих відводів через незаконне продовження тримання під вартою);
- безпідставно не розглянув заявлені в апеляційній скарзі клопотання, у тому числі про повторне дослідження доказів та допит свідків;
- послався на протоколи НСРД, попри те, що суд першої інстанції не досліджував цих протоколів та не порівнював їх з оригіналами відео- та звукофікації, вказаних у протоколах НСРД;
- не спростував жодного доводу апеляційної скарги сторони захисту, не врахував таких доводів апеляційної скарги: щодо незаконності обшуку квартири засудженого; щодо порушень положень ст. 29 КПК; що організатором є ОСОБА_14, проігнорував ним же встановлені факти; що ОСОБА_3 не призначено покарання за одним епізодом; що місцевим судом не досліджено матеріали НСРД, де більш повно зафіксована діяльність організатора ОСОБА_14, а досліджено лише протоколи НСРД, у яких відомості про нього умисно приховані.
Крім того, захисник Субота М.І. зазначає про те, що обвинувальний акт не містить даних, які свідчать про вчинення злочинів обвинуваченими у складі організованої групи.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_3 просить скасувати судові рішення щодо нього та призначити новий розгляд провадження в суді першої інстанції. При цьому наводить доводи аналогічні за змістом доводам касаційної скарги захисника Суботи М.І.
У касаційній скарзі захисник Бухтоярова О.В. просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_1 та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На обґрунтування своїх доводів захисник Бухтоярова О.В. покликається на те, що:
- у суду першої інстанції не було підстав для засудження ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК, ці ж порушення допустив і суд апеляційної інстанції, залишивши вирок Ужгородського міськрайонного суду без змін;
- судами порушено положення статей 84-87, 89, ч. 1 ст. 91 КПК, оскільки належних та допустимих доказів, які би підтверджували вину ОСОБА_1 в інкримінованих йому злочинах, матеріали кримінального провадження не містять;
- протокол обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 від 18 травня 2017 року є неналежним та недопустимим доказом, адже наркотичні речовини і зброя в нього знайдено не було, обшук проведено з 23:20 до 03:10, у чому не було нагальної потреби, без адвоката, у протоколі відображено відомості, які не мали місця в реальному житті, адже ніяких пакетиків та патронів знайдено не було, а лише старий лікарський препарат "терен", на якому був пил, про що ОСОБА_1 зазначив в протоколі, внаслідок чого є недопустимими докази, отримані за наслідками цього обшуку: протокол обшуку від 18.05.2017 року, опис вилученого майна та речей, висновок експерта від 16.06.2017 року № 295-Б та висновок експерта від 20.07.2017 року № 1092;
- вина обвинувачених не може підтверджуватися дослідженими в судовому засіданні доказами, відображеними на цифрових носіях, оскільки вони є неналежними та недопустимими доказами, а те, що на їх підставі ОСОБА_1 було засуджено, свідчить про порушення норм статей 84-87, 89 КПК;
- під час розгляду клопотання щодо застосування запобіжного заходу сторона обвинувачення не довела наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК;
- ОСОБА_1 усупереч ч. 1 ст. 253 КПК не було повідомлено про проведені стосовно нього НСРД;
- суди обох інстанцій не дали жодної правової оцінки тій обставині, що сторона обвинувачення не довела, що в інший спосіб, ніж втручання у таємницю спілкування, неможливо досягти запобігання вчинення злочинів;
- суд безпідставно відмовив у задоволенні заяви про відвід головуючому судді, оскільки автоматичне продовження строків тримання під вартою свідчить про необ`єктивність судді Іванова А.І.;
- судом апеляційної інстанції не застосовано норми процесуального права, передбачені п. 2 ч. 1 с. 415 КПК, які давали підстави для скасування вироку суду та направлення справи на новий розгляд через упередженість суду першої інстанції: п. 4 ст. 75 КПК (за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості), статей 80, 81 КПК.
- за весь час розгляду справи в суді першої інстанції колегія суддів постійно змінювалася. Такі зміни були безпідставними та нічим не мотивовані, що призвело до затягування судового розгляду і, як наслідок, порушення ст. 6 Конвенції;
- судами не враховано практику ЄСПЛ та Верховного Суду про дотримання стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом;
- судами не розглянуто версії сторони захисту щодо провокації злочину;
- усупереч ст. 370 КПК у вироку не вказано, що ОСОБА_1 брав участь у вчиненні злочину за епізодом від 18 травня 2017 року за ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК, проте суд визнав доведеним обвинувачення у цій частині;
- щодо епізоду від 21 квітня 2017 року за ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК не вирішено питання про призначення покарання чи визнання обвинувачених невинуватими;
- місцевий суд не дотримався статей 370, 373, 374 КПК, а суд апеляційної інстанції ці положення проігнорував.