Постанова
Іменем України
15 вересня 2022 року
м. Київ
Справа № 654/4434/18
Провадження № 51-5379 км 21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - Кравченка С.І.,
суддів: Білик Н.В., Щепоткіної В.В.,
при секретарі Ігнатенку Ю.В.,
за участю прокурора Сингаївської А.О.,
засудженого
(в режимі відеоконференції) ОСОБА_1,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12018230000000403 за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с. Малі Копані Голопристанського району Херсонської області, проживає за місцем реєстрації в АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
за касаційною скаргою захисника Морозова В.С. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Херсонського апеляційного суду від 26 жовтня 2021 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Голопристанського районного суду Херсонської області від 07 червня 2021 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 4 роки позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, якщо він протягом цього терміну не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки згідно ст. 76 КК України, а саме:
- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишений у виді особистого зобов`язання.
У строк відбуття покарання ОСОБА_1 зараховано період його попереднього ув`язнення з 08 жовтня 2018 року по 10 жовтня 2018 року.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 залишено без розгляду.
Вирішено питання про процесуальні витрати, речові докази та арешт майна у провадженні.
Вироком Херсонського апеляційного суду від 26 жовтня 2021 року вирок Голопристанського районного суду Херсонської області від 07 червня 2021 року щодо ОСОБА_1 в частині призначення покарання із застосуванням ст.75 КК України скасовано, ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Початок строку відбування покарання ухвалено рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_1 у порядку виконання вироку апеляційного суду.
У решті вирок суду першої інстанції залишено без змін.
За вироком суду, ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він 07 жовтня 2018 року, приблизно о 23 годині, керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ 2106, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вулиці Леніна біля будинку № 198 в с. Гладківка Голопристанського району Херсонської області зі сторони вулиці Миру у напрямку вулиці Учбової, грубо порушуючи вимоги п.п. 2.3 (б), 2.9 (а), 10.1, 12.1, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 року (з наступними змінами та доповненнями), перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, проявив неуважність та безпечність до дорожньої обстановки, яка склалася, не обрав безпечну швидкість руху, внаслідок чого, не впоравшись із керуванням, здійснив з`їзд з проїжджої частини на праве узбіччя, внаслідок чого вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_3, чим спричинив останньому тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпеки для життя, від яких потерпілий помер.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Морозов В.С. в інтересах засудженого ОСОБА_1 просить скасувати вирок апеляційного суду у зв`язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість, і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що суд не дотримався вимог кримінального процесуального закону щодо аналізу та оцінки доказів, а вирок не відповідає вимогам ст. 374 КПК України. Вважає, що судом належним чином не перевірено та не надано належної оцінки діям потерпілого у виникненні дорожньо-транспортної пригоди, який знаходився в стані алкогольного спʼяніння, та не встановлено в повній мірі, які саме порушення вимог ПДР були допущені ОСОБА_1, та причинний зв`язок між цими порушеннями та наслідками, що настали. Стверджує, що апеляційним судом при призначенні покарання не враховано усіх обставин вчинення злочину та особу обвинуваченого, який раніше не судимий, повністю відшкодував матеріальні і моральні збитки потерпілій, характеризується позитивно, одружений, має постійне місце проживання.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений підтримав касаційну скаргу захисника, просив її задовольнити.
Прокурор заперечила проти задоволення касаційної скарги захисника, просила вирок апеляційного суду залишити без зміни.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 438 КПКУкраїни підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 - 414 КПК України.
Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Натомість, зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.
Так, залишаючи без задоволення апеляційну скаргу сторони захисту в частині встановлених місцевим судом фактичних обставин кримінального провадження, неповноти судового розгляду та необхідності надання, на думку захисника, належної оцінки діям потерпілого у виникненні дорожньо-транспортної пригоди, апеляційний суд навів у вироку докладні мотиви прийнятого рішення і не встановив істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили суду першої інстанції повно і всебічно розглянути справу та дати правильну юридичну оцінку вчиненому.
За встановлених судом першої інстанції фактичних обставин кримінального провадження, дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України кваліфіковано правильно.
Як видно з матеріалів кримінального провадження, висновок суду про доведеність винуватості засудженого у вчиненні зазначеного злочину зроблено з дотриманням вимог ст. 23 КПК України, на підставі об`єктивного з`ясування обставин, підтверджених доказами, які було досліджено та перевірено під час судового розгляду, а також оцінено відповідно до ст. 94 цього Кодексу.