Постанова
Іменем України
14 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 461/4634/19
провадження № 61-4022св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа -ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_3, яка подана її представником - адвокатом Вівчарівським Володимиром Петровичем, та ОСОБА_2 на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 20 серпня 2021 року у складі судді Гирич С. В. та постанову Львівського апеляційного суду від 11 квітня 2022 року у складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Ванівського О. М., Мельничук О. Я.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог та вимог заяви
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про стягнення коштів за договором позики.
Третя особа ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики.
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову.
Заява мотивована тим, що загальна сума позовних вимог становить 1 653 575,16 грн. Відповідач не має власного майна, на яке може бути звернуто стягнення у разі задоволення позову, вживає заходів щодо зменшення обсягу свого майна. Зокрема, 28 вересня 2015 року відповідач подарував дочці квартиру АДРЕСА_1 та будинок АДРЕСА_2 і дві земельні ділянки. Зазначав, що, зважаючи на вказане є потенційний ризик вжиття ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заходів з метою приховання спільного майна подружжя, набутого ними за час проживання в шлюбі, який розірвано рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 13 березня 2017 року. Вказував, що за час перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у шлюбі остання набула право власності на житловий будинок та земельну ділянку. Вважав, що це нерухоме майно є спільною власністю подружжя, оскільки придбано за час шлюбу, однак після його розірвання не поділено, частку відповідача в ньому не визначено, тому накладення арешту на спільне майно подружжя, до визначення частки ОСОБА_2 в цьому майні, забезпечать баланс інтересів сторін та є співмірним заявленій вимозі.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд: накласти арешт у межах 1 650 000 грн на грошові кошти ОСОБА_2, що знаходяться та надходять на його поточні рахунки: № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, НОМЕР_4, № НОМЕР_5, відкриті у Акціонерному товаристві комерцийному банку (далі - АТ КБ) "ПриватБанк", № НОМЕР_6, № НОМЕР_7, № НОМЕР_8, відкриті в АТ "Універсал банк"; інші поточні рахунки відповідача в банківських установах або інших фінансово-кредитних установах.
Також позивач просив накласти арешт у межах 1 650 000 грн на інше майно відповідача: житловий будинок, який розташований на АДРЕСА_3, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 32959422, загальною площею 1 227,1 кв. м, житловою площею 177,3 кв. м, що належить на праві власності ОСОБА_3 ; земельну ділянку, яка розташована у с. Липники, квартал забудоби "За дачами", кадастровий номер 4623685500:03:001:0118, загальною площею 0,219 га, що належить на праві власності ОСОБА_3, до вирішення цієї справи по суті.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 20 серпня 2021 року, з урахуванням ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 02 вересня 2021 року про виправлення описки, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.
Накладено арешт у межах 1 650 000 грн на грошові кошти відповідача, що знаходяться та надходять на поточні рахунки відповідача № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, НОМЕР_4, № НОМЕР_5, відкритих в АТ КБ "ПриватБанк", № НОМЕР_6, № НОМЕР_7, № НОМЕР_8, відкритих в АТ "Універсал банк"; інші поточні рахунки відповідача в банківських установах або інших фінансово-кредитних установах.
Накладено арешт у межах 1 650 000 грн на інше майно відповідача: житловий будинок, який розташований АДРЕСА_3, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 32959422, загальною площею 1 227,1 кв. м, житловою площею 177,3 кв. м, що належить на праві власності ОСОБА_3 ; земельну ділянку, яка розташована у с. Липники, квартал забудоби "За дачами", кадастровий номер 4623685500:03:001:0118, загальною площею 0,219 га, що належить на праві власності ОСОБА_3, до вирішення справи по суті.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що предметом спору є заборгованість за договором позики у розмірі 60 000 доларів США, відтак накладення арешту на майно у межах суми заборгованості буде належним та співмірним заходом забезпечення позову, а невжиття такого заходу може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або забезпечити ефективний захист порушених прав позивача за захистом яких він звернувся до суду. Суд зазначив, що житловий будинок та земельна ділянка є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, хоча і зареєстрований за ОСОБА_3 .
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 11 квітня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 20 серпня 2021 року - без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції, врахувавши суть спору, що виник між сторонами, можливість реальної загрози невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, дійшов правильного висновку про обґрунтованість заяви про забезпечення позову.
При цьому, суд апеляційної інстанції відхилив доводи ОСОБА_3 про те, що майно зареєстровано за нею, пославшись на положення СК України та вказавши, що воно є спільною сумісною власністю подружжя, незважаючи на те, за ким з них зареєстроване.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У травні 2022 року ОСОБА_3 через свого представника - адвоката Вівчарівського В. П., подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
У травні 2022 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга ОСОБА_3 мотивована тим, що суди неповно з`ясували фактичні обставини справи, неповно дослідили докази, а висновки судів не відповідають обставинам справи.
Зазначає, що суди не врахували співмірність заходів забезпечення позову з позовними вимогами ОСОБА_1 .
Крім того, позивач не обґрунтував належно наявності підстав, за яких можливо накласти арешт на майно, що не належить відповідачу, а суд йому належної правової оцінки не надав.
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що суди не забезпечили повного та всебічного розгляду питання про забезпечення позову, не надали належної оцінки поданим доказам.
Вважає, що заходи забезпечення позову, які суд застосував, неспівмірні з розміром позовних вимог, адже майно, на яке накладено арешт, за вартістю значно перевищує розмір позовних вимог ОСОБА_1 .
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У червні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Балух Р. В.,подав до Верховного Суду відзив на касаційні скарги, в якому вказує, що їх доводи, є безпідставними, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не впливають на правильність вирішення ними питання, тому просить залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_3 та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 26 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_2
29 липня 2022 року виділені матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2022 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи встановлені судами попередніх інстанцій
Відповідно до листа АТ КБ "ПриватБанк" від 10 грудня 2019 року № 20.1.0.0/7-191210/4123В у банку на ім`я ОСОБА_2 відкриті рахунки: № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, № НОМЕР_5 .
Згідно з листом АТ "Універсал Банк" від 03 грудня 2019 року № 31409 на ім`я ОСОБА_2 відкриті рахунки у цьому банку, а саме: № НОМЕР_7, № НОМЕР_6, № НОМЕР_8 .
З огляду на інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 16 серпня 2021 року № 270746913, за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на житловий будинок АДРЕСА_3, загальною площею 1 227,1 кв. м.
Право власності на вищезазначений будинок зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 22 лютого 2011 року, виданого Поршнянською сільською радою на підставі рішення від 28 грудня 2010 року № 188.
Крім того, за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на земельну ділянку, яка розташована у АДРЕСА_4, кадастровий номер 4623685500:03:001:0118, загальною площею 0,219 га, що підтверджується інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 16 серпня 2021 року.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 07 лютого 1991 року перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 13 березня 2017 року у справі № 463/6240/16-ц.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.