Постанова
Іменем України
07 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 643/20361/20
провадження № 61-2888 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - Харківська міська рада;
відповідач - ОСОБА_1 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвали Харківського апеляційного суду від 07 лютого 2022 рокуу складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2020 року Харківська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності, в якому просила стягнути з відповідача на його користь безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 103 432 грн 70 коп. за використання земельної ділянки комунальної власності м. Харкова, площею 0,1570 га, розташованої по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6310137500:10:002:0043, за період з 01 серпня 2019 року по 30 листопада 2020 року, а також понесені ним судові витрати .
У січні 2021 року ОСОБА_1 пред`явив зустрічний позов до Харківської міської ради про визнання його добросовісним набувачем коштів у розмірі орендної плати у сумі 103 432 грн 70 коп. за використання земельної ділянки комунальної власності м. Харкова, площею 0,1570 га, розташованої по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6310137500:10:002:0043.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 13 липня 2021 року заявлений ОСОБА_1 відвід судді Семеновій Я. Ю. визнано необґрунтованим.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 15 липня 2021 року у складі судді Кононенко Т. О. відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Семенової Я. Ю.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що обставини, які визначені ОСОБА_1 у заяві про відвід судді від 12 липня 2021 року, не є підставою для відводу (самовідводу) у розумінні вимог статті 36 ЦПК України.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 16 листопада 2021 року у складі судді Семенової Я. Ю. клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження залишено без задоволення.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що спір стосується питання стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності, яка належить Харківській міській раді. На усіх етапах прийняття рішення з приводу надання земельної ділянки в оренду Харківська міська рада діє саме у правовому режимі власника земельної ділянки (від імені територіальної громади), а тому, переслідуючи економічну мету в отримані найбільшого матеріального зиску від використання належного територіальній громаді активу, звернулася до суду за захистом свого порушеного права в порядку цивільного судочинства.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2021 року позов Харківської міської ради задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності м. Харкова, площею 0,1570 га, по АДРЕСА_1, з кадастровим номером 6310137500:10:002:0043, за період з 01 серпня 2019 року по 30 листопада 2020 року у сумі 103 432 грн 70 коп. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата, як це закріплено положеннями статті 14.1.72 Податкового кодексу України. З моменту виникнення у відповідача права власності на нежитлові приміщення, до теперішнього часу відповідач користується спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, відповідно до положень статей 1212-1214 ЦК України повинен відшкодувати позивачу всі доходи, які він одержав або міг одержати від цього майна.
ОСОБА_1 не є суб`єктом справляння земельного податку, а тому, на нього жодним чином не розповсюджуються правила підпункту 281.1.1. пункту 281.1. статті 281 Податкового кодексу України, згідно з яким від сплати податку звільняються особи з інвалідністю першої та другої групи.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, у січні 2022 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову Харківської міської ради, або закрити провадження у справі в частині позову Харківської міської ради; також просив задовольнити його зустрічний позов. В апеляційній скарзі викладені також заперечення на вказані вище ухвали суду першої інстанції.
Ухвалами Харківського апеляційного суду від 07 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження ухвал Московського районного суду м. Харкова від 13 липня 2021 року, 15 липня 2021 року та 16 листопада 2021 року повернуто апелянту.
Ухвали суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що частиною першою статті 353 ЦПК України визначено перелік ухвал, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду. Даний перелік ухвал є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Отже, оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Згідно з частиною другою статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. Отже, ухвала Московського районного суду м. Харкова від 13 липня 2021 року про визнання відводу необґрунтованим, ухвала Московського районного суду м. Харкова від 15 липня 2021 року про відмову у задоволенні заяви про відвід та ухвала Московського районного суду м. Харкова від 16 листопада 2021 року про залишення без задоволення клопотання про закриття провадження не підлягають апеляційному оскарженню, а заперечення на них включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив оскаржувані судові рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, й передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає, що не звертався до апеляційного суду зі скаргами на ухвали Московського районного суду м. Харкова від 13 липня, 15 липня та 16 листопада 2021 року, а заперечення щодо вказаних ухвал суду першої інстанції були включені до його апеляційної скарги, що унормовано частиною другою статті 353 ЦПК України, тому порушує права заявника на судовий захист.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 643/20361/20 з Московського районного суду м. Харкова.
У серпні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 серпня 2022 року зазначену справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що він не звертався до Харківського апеляційного суду з апеляційними скаргами на ухвали Московського районного суду м. Харкова від 16 листопада 2021 року, 15 липня 2021 року та 13 липня 2021 року, не просив скасувати ці ухвали. Заперечення щодо вказаних ухвал включені до апеляційної скарги на рішення Московського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2021 року та мають відповідний підзаголовок: "Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду".
Приписами частини другої статті 353 ЦПК України передбачено, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду, а тому оскаржувані ним ухвали апеляційного суду, на його думку, підлягають скасуванню.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 13 липня 2021 року заявлений ОСОБА_1 відвід судді Семеновій Я. Ю. визнано необґрунтованим.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 15 липня 2021 року у складі судді Кононенко Т. О. відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Семенової Я. Ю.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 16 листопада 2021 року у складі судді Семенової Я. Ю. клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження залишено без задоволення.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2021 року позов Харківської міської ради задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності м. Харкова, площею 0,1570 га, по АДРЕСА_1, з кадастровим номером 6310137500:10:002:0043, за період з 01 серпня 2019 року по 30 листопада 2020 року у сумі 103 432 грн 70 коп. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, у січні 2022 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову Харківської міської ради, або закрити провадження у справі в частині позову Харківської міської ради; також просив задовольнити його зустрічний позов. В апеляційній скарзі викладені також заперечення на вказані вище ухвали суду першої інстанції.