ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/13118/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Вронська Г.О., Студенець В.І.,
обов`язки секретаря судового засідання за дорученням головуючого судді у судовій колегії здійснює помічник судді Гаврилюк П.Д.;
за участю представників:
позивача - не з`явився,
відповідача - Каракаша В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні розглянувши клопотання ОСОБА_1 та МАРА БЕТАЙЛІГУНГСВЕРВАЛЬТУНГС ГмбХ (MARA Beteiligungsverwaltungs GmbH) в інтересах Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська Будівельна Кераміка"
про стягнення витрат на професійну правничу допомогу
при розгляді касаційної скарги МАРА БЕТАЙЛІГУНГСВЕРВАЛЬТУНГС ГмбХ (MARA Beteiligungsverwaltungs GmbH) в інтересах Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська Будівельна Кераміка"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Руденко М.А., судді -Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю.)
від 21.06.2022,
у справі за позовом МАРА БЕТАЙЛІГУНГСВЕРВАЛЬТУНГС ГмбХ (MARA Beteiligungsverwaltungs GmbH) в інтересах Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська Будівельна Кераміка"
до ОСОБА_1
В С Т А Н О В И В:
у серпні 2021 року МАРА БЕТАЙЛІГУНГСВЕРВАЛЬТУНГС ГмбХ (MARA Beteiligungsverwaltungs GmbH) в інтересах ПрАТ з ІІ "Слобожанська Будівельна Кераміка" звернулося з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ з ІІ "Слобожанська Будівельна Кераміка" збитків в сумі 1 311 607,92 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2021 позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 311 607,92 грн збитків та 19 674,12 грн судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2021 скасовано, прийнято нове рішення про відмову в позові.
У серпні 2022 року МАРА БЕТАЙЛІГУНГСВЕРВАЛЬТУНГС ГмбХ (MARA Beteiligungsverwaltungs GmbH) подало касаційну скаргу, в якій просило скасувати постанову апеляційного суду, а рішення місцевого суду - залишити в силі.
У касаційній скарзі позивач та у відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначили попередні (орієнтовні) розрахунки сум їх витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції та заявили клопотання про їх розподіл.
Постановою Верховного Суду від 07.09.2022 касаційну скаргу МАРА БЕТАЙЛІГУНГСВЕРВАЛЬТУНГС ГмбХ (MARA Beteiligungsverwaltungs GmbH) в інтересах ПрАТ ІІ "Слобожанська Будівельна Кераміка" залишено без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022 - без змін.
09.09.2022 ОСОБА_1 направив до Верховного Суду докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в сумі 18 500,00 грн, як того вимагає ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу від МАРА БЕТАЙЛІГУНГСВЕРВАЛЬТУНГС ГмбХ (MARA Beteiligungsverwaltungs GmbH) до касаційного суду не надійшло.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши доводи заяв сторін про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, наявні в матеріалах справи документи на підтвердження понесення цих витрат, Верховний Суд вважає, що клопотання ОСОБА_1 необхідно задовольнити, а МАРА БЕТАЙЛІГУНГСВЕРВАЛЬТУНГС ГмбХ (MARA Beteiligungsverwaltungs GmbH) - відхилити, з таких підстав.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).
Згідно з ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).