ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2022 року
м. Київ
cправа № 914/1722/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - не з`явився
відповідача 1 - не з`явився
відповідача 2 - не з`явився
відповідача 3 - не з`явився
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - не з`явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Профіт Файненс"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.04.2022
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 39"
до: акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль";
товариства з обмеженою відповідальністю "Профіт Файненс";
товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Гефест"
про визнання недійсним договору,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_1 ;
приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Лаврик Тетяна Ярославівна;
ОСОБА_2,
1. Короткий зміст позовних вимог
В провадженні господарського суду Львівської області перебула справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека №39" (далі - ТОВ "Аптека №39", позивач) до акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (далі - АТ "Райффайзен Банк Аваль", відповідач 1), товариства з обмеженою відповідальністю "Профіт Файненс" (далі - ТОВ "Профіт Файненс", відповідач 2), товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Гефест" (далі - ТОВ "Фінансова компанія Гефест", відповідач 3), за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ОСОБА_1, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Лаврик Тетяни Ярославівни, ОСОБА_2, про визнання недійсним договору іпотеки від 31.08.2007, укладеного між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", ТОВ "Аптека №39", посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лаврик Т.Я., зареєстрованого в реєстрі за №5746.
2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою господарського суду Львівської області від 20.12.2021 (суддя Сухович Ю.О.) закрито провадження у справі № 914/1722/21.
Приймаючи дану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що спір у справі стосується іпотечного договору, укладеного для забезпечення виконання зобов`язання фізичної особи відповідно до умов кредитного договору, а тому даний спір не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, а має розглядатися відповідно до положень цивільного процесуального законодавства.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 12.04.2022 (колегія суддів у складі: Кравчук Н.М., Кордюк Г.Т., Плотніцький Б.Д.) ухвалу господарського суду Львівської області від 20.12.2021 скасовано. Справу направлено до господарського суду Львівської області для продовження розгляду.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі відповідач 2 просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду та прийняти нове рішення, яким закрити провадження у справі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Відповідач 2 у своїй касаційній скарзі зазначає про те, що Західний апеляційний господарський суд під час винесення оскаржуваної постанови неправильно застосував положення статті 20 ГПК України щодо юрисдикції спору, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №753/12916/15-ц, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.08.2019 у справі №906/764/18, від 25.08.2020 у справі 904/5150/18, від 17.11.2020 у справі №904/3550/19.
5. Позиція інших учасників справи
Позивач у своєму відзиві доводи касаційної скарги не визнає і погоджуються із висновками суду апеляційної інстанцій, а також просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лаврик Т.Я. 31.08.2007 посвідчено договір іпотеки, укладений між ТОВ "Аптека № 39" і ВАТ "Райффайзен Банк Аваль".
За умовами договору іпотеки предметом іпотеки є приміщення аптеки, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що є власністю ТОВ "Аптека № 39".
Відповідно до договору іпотеки іпотекодержателем є ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", іпотекодавцем - ТОВ "Аптека № 39", представником якого зазначена ОСОБА_3 та позичальником ОСОБА_1, договір іпотеки укладено з метою забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором від 31.08.2007 №014/0384/74/51553, укладеним між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 .
У червні 2016 року ТОВ ?Аптека № 39? звернулося до Шевченківського районного суду м. Львова з позовом до ПАТ ?Райффайзен Банк Аваль?, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Лаврик Тетяна Ярославівна про визнання недійсним договору іпотеки від 31.08.2007, укладеного між ВАТ ?Райффайзен Банк Аваль?, ТОВ ?Аптека №39?, ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лаврик Т. Я. та про зобов`язання по забезпеченню кредитного договору від 31.08.2007 № 014/0384/74/51553 покладеного на ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, стягнувши з них солідарно суму боргу 82 161,89 доларів США.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 12.10.2016 позов ТОВ ?Аптека № 39? задоволено частково, визнано недійсним договір іпотеки від 31.08.2007, у решті позовних вимог відмовлено.
Постановою апеляційного суду Львівської області від 01.06.2018 апеляційну скаргу ПАТ ?Райффайзен банк Аваль? залишено без задоволення, рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 12.10.2016 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.10.2019 у справі № 466/5401/16 рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 12.10.2016 та постанову апеляційного суду Львівської області від 01.06.2018 в частині визнання недійсним договору іпотеки скасовано, закрито провадження у справі та повідомлено ТОВ "Аптека № 39", що позов про визнання недійсним договору іпотеки від 31.08.2007 між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" і ТОВ "Аптека № 39" підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
ТОВ "Аптека №39" у 2021 році звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до АТ "Райффайзен Банк Аваль", ТОВ "Профіт Файненс", за участі третіх осіб - ОСОБА_1, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Лаврик Тетяни Ярославівни про визнання недійсним договору іпотеки від 31.08.2007, укладеного між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", ТОВ "Аптека №39", ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лаврик Т.Я., зареєстрованого в реєстрі за №5746.
До господарського суду Львівської області від ТОВ ?Профіт Файненс? надійшло клопотання про закриття провадження у справі №914/1722/21.
Вказане клопотання мотивоване тим, що даний спір не підвідомчий господарським судам, при цьому представник відповідача 2 покладається на правовий висновок, викладений у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №906/277/18, у якому зазначено, що, якщо позичальником за кредитним договором є фізична особа, то позов до юридичної особи - майнового поручителя повинен розглядатися у порядку цивільного судочинства.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 20.12.2021 закрито провадження у справі № 914/1722/21.
Приймаючи дану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що предмет спору у справі, що розглядається, є визнання недійсним договору іпотеки від 31.08.2007, укладеного між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", ТОВ "Аптека №39", ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лаврик Т.Я., зареєстрованого в реєстрі за №5746.
Позичальником за кредитним договором від 31.08.2007 № 014/0384/74/51553 є фізична особа. З позовною заявою у цій справі позивач звернувся до суду у 2021 році, тобто після набрання чинності Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким встановлено, що господарські суди розглядають спори у справах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. З огляду на викладене, суд зазначив, що до юрисдикції господарського суду не належить спір щодо виконання договору, укладеного для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо хоча б однією стороною основного зобов`язання є фізична особа, яка не є підприємцем.
Таким чином, беручи до уваги те, що спір у справі стосується іпотечного договору, укладеного для забезпечення виконання зобов`язання фізичної особи відповідно до умов кредитного договору, місцевий господарський суд встановив, що даний спір не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, а має розглядатися відповідно до положень цивільного процесуального законодавства та закрив провадження у справі.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції апеляційний господарський суд погодився з висновком місцевого господарського суду про те, що правовідносини у даній справі підлягають розгляду не в порядку господарського судочинства, а в порядку цивільного судочинства. Водночас, відповідно до статті 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Таким чином, Західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що оскільки Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановою від 30.10.2019 у справі № 466/5401/16 рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 12.10.2016 та постанову апеляційного суду Львівської області від 01.06.2018 в частині визнання недійсним договору іпотеки скасував, закрив провадження у справі та повідомив ТОВ "Аптека № 39", що позов про визнання недійсним договору іпотеки від 31.08.2007 між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" і ТОВ "Аптека № 39" підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, то закриття даного провадження місцевим господарським судом позбавляє права особи на звернення до суду, гарантоване Конституцією України та поставить під загрозу сутність гарантованого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) права позивача на доступ до суду та на ефективний засіб юридичного захисту.
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України у редакції Закону України ?Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів? від 3 жовтня 2017 року завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.